На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Аналізується структура звичаю та традиції, порівнюється семантичний обсяг понять, визначаються основні семантичні особливості структур. Наповнення останніх відзначаються певною мірою семантичної релевантності по відношенню до загального значення досліджуваної структури, у зв'язку з чим розглядаються дві основні групи лексичних одиниць в залежності від функції складників етнолінгвістичної ситуації.

Представлены некоторые результаты сопоставительного лингвопоэтического анализа любовных стихотворений представителей немецкой романтической литературы, который заключается в установлении в них инвариантных пластов лексических маркеров. Доказано существование между анализируемыми произведениями единого романтического стиля.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Вперше філософію історії розглянуто у контексті лінгвістики термінології. На основі аналізу літератури та практичного матеріалу проілюстровано теоретичне та наочно конкретне, прикладне значення даного явища в термінології філософії сучасної німецької мови. Доведено, що з кожною новою епохою, цивілізацією виникають нові терміни, які кристалізуються завдяки наполегливій і напруженій праці філософів. Аналіз філософських термінів проведено в хронологічній послідовності відповідно до їх місця в філософії історії. Підкреслено, що навіть з появою наукового терміна проблема дефінітивного поняття залишається актуальною. Філософський термін розвивається в конкретній історичній епосі, шляхом прагматики окремо взятого дослідника, який безпосередньо формує цей термін.

Вперше досліджено проблему словотвірної синонімії та словотвірних синонімів сучасної німецької мови, існування яких у системі мови зумовлено низкою факторів структурно-формального, словотвірного та семантичного порядків. Принципово новим у праці є підхід до словотвірних синонімів як лексичних одиниць, яким властиві ознаки лексичного та словотвірного рівнів. Структурно-семантичні загальні та відмінні ознаки синонімічності свідчать про подвійну природу словотвірних синонімів, а також визначають характер та типи синонімічних відношень між ними.

Розглядаються характеристики термінів, їх роль і місце в сучасній мові, тенденції розвитку науково-технічної фахової лексики. Висвітлюються іншомовні запозичення на рівні взаємодії з власномовними термінологічними еквівалентами. Явище запозичень трактується як закономірний процес, оснований на загальнолінгвістичних традиціях, коли, починаючи з перших етапів формування фахової наукової лексики, використовувалися греко-латинські запозичення у багатьох мовах. Значну увагу приділено термінологічним значенням фразеологічних зворотів і на прикладах доведено їх термінологічне вживання; семантичній стороні терміна, тобто такому динамічному процесові, що перебуває у постійній зміні, відповідно до зміни поняття та розуміння суті предметів і явищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-315

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено лінгвопрагматичні аспекти німецьких наукових термінів з урахуванням їх філософсько-історичного розвитку. Проаналізовано причини становлення термінів, прагматику слова і терміна в контексті філософії історії, їх мовну генезу, представлено класифікацію термінів-запозичень. Розглянуто питання полісемії, синонімії, антонімії термінів німецької мови. Викладено лінгвопрагматичний підхід до філософської терміносистеми, описано дистинктивні ознаки термінів. Визначено прагматику конотації, зокрема експресивної, фактори, які обумовлюють процес розвитку наукового знання та пізнання.

Освещены лингвопрагматические аспекты немецких научных терминов с учётом их философско-исторического развития. Проанализированы причины становления терминов, прагматика слова и термина в контексте философии истории, их языковый генезис, представлена классификация терминов-заимствований. Рассмотрены вопросы полисемии, синонимии, антонимии терминов немецкого языка. Изложен лингвопрагматический подход к философской терминосистеме, изучены дистинктивные свойства терминов. Определены прагматика конотации, в частности экспрессивной, факторы, обуславливающие процесс развития научного знания и познания.

На підставі німецької та російської мов розглянуто специфічний мовний і культурологічний феномен: концептуальні простори мов двох провідних тоталітарних ідеологій ХХ ст. - націонал-соціалізму та комунізму. Наведено традиційний підхід системно-структурного вивчення мовних одиниць у поєднанні з антропологічним. Висвітлено проблеми термінологічних позначень категорії "мова тоталітаризму".

На основе немецкого и русского языков рассмотрен специфический языковый и культурологический феномен: концептуальные пространства языков двух ведущих тоталитарных идеологий ХХ в. - национал-социализма и коммунизма. Приведен традиционный подход системно-структурного изучения языковых единиц в сочетании с антропологическим. Освещены проблемы терминологических обозначений категории "язык тоталитаризма".

Розглянуто семантичні особливості епістемічних лексем як виразників ідеї метазнання та визначено основні напрямки когнітивно-семантичних кореляцій між елементами лексико-семантичного поля метазнання як мовного відображувача відповідної концептуальної сфери.

Зазначено, що розвиток бізнесу, економічних відносин між Німеччиною й англомовними країнами вплинули на розвиток німецької мови. Розглянуто особливості графічної та фонетичної асиміляції англійських запозичень у діловій німецькій мові.

Розглянуто причини та наслідки недотримання принципів відповідності понять ономастики, зокрема тісно пов'язаних між собою топоніміки та гідроніміки у німецькій та українській мовах на сучасному етапі глобалізації.

Досліджено вплив політичних подій на збагачення лексики німецької мови. Виокремлено аспекти, пов'язані з походженням запозичень, аспекти, що стосуються значення новоутворень і їх переклад українською мовою.

Проаналізовано образність похідних основ складних іменників аграрної термінології німецької мови. Розглянуто словотворчі моделі, за якими утворюються образні складні терміни, класифіковано образність згідно мотивації та асоціативних ознак.

Отмечено, что разнообразие существования множества возможных обозначений объекта исследования фразеологов всего мира обусловливается многими факторами. И хотя дефиниции являются инструментами для любого филологического исследования, представляется невозможным найти одну приемлемую для всех школ и течений дефиницию идиом. Идиоматика долгое время оставалась отдельной наукой, чем-то некартезианским. И если раньше исследователи подходили к исследованию описательно, то в последнее время осуществляются попытки объяснить когнитивные и познавательные аспекты данных единиц языка.

Одним з актуальних завдань лінгвістики є детальне вивчення терміносистем фахових мов і створення відповідних спеціалізованих глосаріїв. Розглянуто проблематику засобів мовної економії в сучасній німецькій економічній мові. Основну увагу звернено на вживання абревіатур у комп'ютерних програмах для різних галузей економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-03 + Ш143.24-315

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: Ж69543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше здійснено спробу дослідження шляхів і способів збагачення німецької загальновживаної мови англіцизмами комп'ютерної галузі й технологій. Запропоновано узагальнену структурно-семантичну модель аналізу лексичних запозичень, на базі якої визначено шляхи надходження та способи адаптації англіцизмів комп'ютерної галузі до системи німецької загальновживаної мови. Проаналізовано способи номінації сучасних денотатів комп'ютерної галузі в англійській і німецькій мовах. Виокремлено особливості орфографії англіцизмів за умов дистанційної комунікації. Одержано важливі дані про специфічні закономірності взаємопроникнення термінологічної, жаргонної та загальновживаної підсистем німецької мови, що унаочнюють напрямки розвитку словникового складу німецької мови.

Здійснено комплексний аналіз економічної підсистеми сучасної німецької мови, в якій виокремлено англоамериканізми, охарактеризовано їх типи та визначено тематичні сфери, які вони обслуговують. Встановлено зміни у семантичній структурі англоамериканізмів-термінів в економічній підсистемі німецької мови та виявлено вплив англоамериканізмів на подальший розвиток досліджуваної лексики на лексичному та словотвірному рівнях. Визначено шляхи та закономірності проникнення англоамериканізмів у німецьку мову, механізм їх входження в спеціальну лексику та особливості їх адаптації в лексико-семантичній системі цієї мови. Англоамериканізми та їх деривати об'єднано у словотвірні гнізда з метою виявлення їх словотвірного потенціалу.