Розглянуто зміст і структуру шкільного курсу літератури, особливості сприймання учнями художньої літератури, основні етапи літературного розвитку школярів. На підставі застосування нових концептуальних засад освіти в Україні, поєднання традиційних й нових технологій викладання літератури наведено методи навчання, прогнозування та моделювання естетичних реакцій на уроках літератури. Запропоновано методику вивчення біографії письменника, літературно-критичних статей, методологію роботи над художніми творами різноманітних жанрів.

Висвітлено проблеми та особливості розвитку у старшокласників здатності до естетичного сприймання літератури. Здатність естетичного сприймання літератури розглянуто як комплекс індивідуально-психологічних якостей людини, який формується послідовно. Запропоновано критерії використання ілюстрацій. Експериментально встановлено, що застосування нетрадиційних прийомів у запропонованій методиці навчання сприяє глибокому, естетичному сприйманню літературного твору.

Запропоновано екзистенціально-діалогічну концепцію методики викладання української літератури, яку розглянуто як домінантну у роботі вчителя старшої школи. Наведено характеристику даної парадигми, а також технології та моделі її реалізації. Описано нові принципи, методи та прийоми викладання. Визначено елементи сучасних методів літературознавчого аналізу в школі.

Предложена экзистенциально-диалогическая концепция методики изложения украинской литературы, каторая рассмотрена как доминантная основа работы учителя старшей школы. Приведены характеристика данной парадигмы, а также технологии и модели ее реализации. Описаны новые принципы, методы и приемы преподавания. Определены элементы современных методов литературоведческого анализа в школе.

Досліджено проблему формування моральних якостей старшокласників у процесі вивчення життя та творчості письменників. Представлено обгрунтовану й експериментально перевірену методичну систему з метою досягнення вчителем-словесником ефективного впливу на систему цінностей учнів щодо підвищення їх рівня моральності. Встановлено, що використання на уроках української літератури переконливих прикладів з життя та творчості письменників, застосування ефективних форм і методів організації навчальної діяльності, створення навчально-виховних ситуацій формують моральні якості учнів, розвивають їх почуття, збагачують еміційно-образну сферу, сприяють переходу кращих моральних якостей з розряду тимчасових до постійно діючих, удосконалюють уміння старшокласників зіставляти вчинки персонажів і власні з загальноприйнятими нормами людської поведінки.

Досліджено психолого-педагогічний, естетичний, методичний аспекти проблеми читацької діяльності старшокласників, розроблено та науково обгрунтовано методичну систему навчальних ситуацій для її організації у процесі вивчення української літератури шляхом впровадження системного створення проблемно-емоційних ситуацій за допомогою відповідних методичних прийомів. За запропонованою системою представлено організацію читацької діяльності на прикладі вивчення в X класі новели М.М.Коцюбинського "Intermezzo" та його повісті "Тіні забутих предків", в XI класі - роману О.Гончара "Собор". Установлено, що система проблемно-емоційних навчальних ситуацій, яка створюється за допомогою відповідних прийомів і грунтується на особливостях читацької діяльності як виду естетичної рецепції, сприяє підвищенню рівня потреби старшокласників у читанні художніх творів та ефективній організації їх читацької діяльності.

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально апробовану методику використання епістолярних матеріалів у процесі вивчення української літератури, суть якої полягає у послідовному й систематичному залученні епістолярної спадщини як джерела проникнення в духовний світ митця та його творчу лабораторію, а також як засобу заохочення школярів до самоаналізу. Визначено, що критеріями ефективності використання епістолярних матеріалів є рівень знань учнів про зазначений жанр та його особливості, наявність умінь і навичок роботи з письменницьким епістолярієм, зацікавлення духовним світом митця, його творчістю.

Обгрунтовано теоретичні засади й систему вивчення учнями особливостей та граней майстерності письменника під час аналізу літературних текстів у загальноосвітній школі. Розроблено й апробовано систему завдань і вправ для учнів, що дозволяють їм дослідити й опанувати категорії авторської майстерності на прикладі конкретного літературного твору, який аналізується. Запропоновано експериментально апробовану систему роботи учителя-словесника, спрямовану на активізацію процесу формування в учнів даних умінь і навичок.

Представлено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему родинного виховання учнів V - VIII класів загальноосвітньої школи у процесі вивчення української літератури. Розглянуто ефективні методи та прийоми, спрямовані на засвоєння учнями цінностей родинних виховних традицій під час аналізу художніх творів родинної тематики. Установлено, що запропонована методика сприяє розвитку дослідницько-пошукових здібностей учнів, усвідомленому сприйняттю ними художнього тексту, позитивно впливає на формування особистісних якостей школярів, вихованню у них любові й пошани до батьків, почуття єдності родинних зв'язків, гордості за свій родовід.

Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

Вперше проведено методологічний аналіз концепції компаративного вивчення української та зарубіжної літератур. З'ясовано теоретичні та методичні аспекти порівняльного вивчення літератури в середній школі. З використанням сучасних методів, засобів і форм навчальної діяльності обгрунтовано технологію компаративного підходу щодо вивчення літератури. Визначено шляхи та способи формування емоційно-естетичного сприйняття творів вітчизняної літератури у порівнянні з їх зарубіжними аналогами. Розроблено різні види завдань, що сприяють усвідомленому й міцному засвоєнню літературознавчих понять.

Проведено теоретико-експериментальні дослідження процесу розвитку творчої діяльності учнів IX - XI класів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках української літератури. Визначено критерії та рівні сформованості вмінь і навичок творчого навчання у школярів у процесі вивчення біографії письменника, аналізу художнього твору або образу-персонажа, дослідження індивідуального літературного стилю митця та виконання відповідних завдань. Обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні умови їх формування. Розроблено та експериментально апробовано методичну систему розвитку творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури. Запропоновано використання методу евристичної бесіди, вирішення проблемних питань та завдань критичного та творчого характеру. Обгрунтовано доцільність застосування наступних етапів розвитку творчої діяльності учнів: формування потреби осмисленного вивчення літератури, усвідомлення учнями поняття творчого становлення особистості як процесу її самозростання у відповідній галузі професійної діяльності, підготовку старшокласників до вивчення предмета за розробленою методичною системою, використання навчальних завдань, спрямованих на повноцінний розвиток творчих умінь і навичок школярів. Встановлено високу ефективність запропонованої навчальної методики, яка значно підвищує продуктивність розумової діяльності учнів, рівень їх знань і сприяє особистісному становленню старшокласників, розвитку їх пізнавальної активності, ініціативності, самостійності, творчих здібностей і можливостей школярів, а також формуванню досвіду творчої діяльності.

Проаналізовано історію розвитку світового епістолярію, розкрито пізнавальне та виховне значення епістолярної спадщини видатних українських письменників. Розроблено ефективні форми та методи практичної роботи з листами на уроках української літератури. Акцентовано увагу на необхідності застосування системного підходу під час вивчення літературознавчих понять. Запропоновано методику використання епістолярних матеріалів у процесі аналізу художнього твору та позакласній роботі. Наведено уривки з листів українських письменників, які рекомендовано використовувати на уроках української літератури.

Проанализирована история развития мирового эпистолярия, раскрыто познавательное и воспитательное значения эпистолярного наследия выдающихся украинских писателей. Разработаны эффективные формы и методы практической работы с эпистолярными материалами на уроках украинской литературы. Акцентировано внимание на необходимости использования системного подхода в процессе изучения литературоведческих понятий. Разработана методика использования эпистолярных материалов в процессе анализа художественного произведения и внеклассной работе. Приведены отрывки из писем украинских писателей, которые рекомендовано использовать на уроках украинской литературы.

Систематизовані й узагальнені журнальні та газетні статті утворили собою одинадцять тематичних циклів, до яких увійшли праці про найгостріші проблеми літературної освіти учнів та методика викладання української літератури в загальноосвітній школі відомого методиста-україніста Б.І.Степанишина.

Систематизированные и обобщенные журнальные и газетные статьи образовали одиннадцать тематических циклов, в которые вошли труды о самых острых проблемах литературного образования учеников и методика преподавания украинской литературы в общеобразовательной школе известного методиста-украиниста Б.И.Степанишина.

Розроблено й експериментально апробовано систему творчих вправ і завдань поетапного формування образного мислення обдарованих учнів засобами пошуку оригінальності художнього образу в процесі його сприймання на матеріалі вивчення літератури рідного краю. Відповідно до психолого-педагогічних і методичних особливостей літератури простежено динаміку розвитку образного мислення обдарованих школярів після настанов на пошук новизни художніх образів, відзначено ефективність проведення зустрічей з митцями рідного краю. Запропоновано оптимальні методи і прийоми активізації образного мислення учнів, спрямовані на пошук самобутніх художніх образів та ідей як показників якості художнього змісту твору. Визначено критерії та рівні сформованості образного мислення схильних до творчості учнів.

Визначено сутність, структуру, критерії та рівні сформованості морально-духовних цінностей особистості. Вперше науково обгрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови, що забезпечують успішність процесу формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників засобами української літератури. Розроблено та апробовано технологію його методологічного забезпечення. Висвітлено етико-педагогічні та духовні засади розвитку моральної культури учнів у процесі вивчення української літератури. Запропоновано систему нових форм, методів та засобів формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників, експериментально підтверджено ефективність їх застосування. Доведено важливе значення творчої взаємодії учителя та учнів під час вивчення української літератури у загальноосвітній школі.

Досліджено процес формування художніх смаків учнів основної школи під час вивчення літературного краєзнавства, визначено критерії та рівні їх сформованості. З'ясовано вплив використання різних методів навчання та виховання, особливостей дитячого сприйняття, розвитку особистих інтересів і потреби у спілкуванні з прекрасним на рівень сформованості художніх смаків учнів. Обгрунтовано доцільність використання різних форм, методів і прийомів роботи з літературного краєзнавства, що мають проблемний, варіативний, інтегративний, дослідницько-пошуковий і творчий характер та необхідність створення педагогічних умов для широкого залучення школярів до краєзнавчої роботи, пошукової діяльності, історико-літературних, етнографічно-культурних наукових досліджень. Розроблено та експериментально апробовано методику формування художніх смаків учнів, використання якої сприяє розвитку глибокого інтересу до вивчення літератури, дослідницько-пошукових здібностей, здатності до самостійної оцінки та аналізу художнього твору, естетичного сприйняття літературних зразків та навколишньої дійсності, а також вміння вибирати для читання твори високої художньо-естетичної цінності.

Досліджено специфіку вивчення творчості класиків української та зарубіжної літератур у школах Закарпаття другої половини XIX - першої половини XX ст. Розглянуто особливості розвитку шкільництва та гуманітарної освіти у контексті соціально-історичних і культурологічних обставин. Розкрито зміст шкільних курсів з літератури, принципи й мотивацію залучення творів красного письменництва до навчальних підручників і програм, розглянуто форми їх вивчення. Висвітлено внесок українських педагогів і культурно-освітніх діячів в організацію навчально-виховного процесу на національних засадах та популяризацію у краї кращих здобутків світової літератури. Обгрунтовано значення виявленого у процесі дослідження фактичного матеріалу для сучасної освітньо-виховної теорії та практики. Установлено, що вивчення української та зарубіжної літератур сприяє формуванню в школярів національної самосвідомості та загальнолюдських цінностей.

Розглянуто науково-методичні засади аналізу художнього твору в шкільному курсі української літератури. Здійснено історичне дослідження різних способів аналізу художнього твору в літературознавстві та методичній літературі. Висвітлено філософські засади процесу вивчення мистецьких творів, розкрито психолого-педагогічні передумови ефективного формування навичок літературознавчого аналізу. Узагальнено інноваційні системи навчання й обгрунтовано перспективи їх використання. Запропоновано теоретико-методичну модель формування в учнів основної та старшої школи умінь самостійно аналізувати художні твори. Розроблено навчальні проекти формувального (експерименального) літературознавчого аналізу для учнів V - XI класів. Створено методичну систему неперервного навчання школярів з метою формування умінь аналізувати художні твори різного роду (прозові, драматичні та ліричні) та виду (байки, балади, поеми). Експериментально доведено ефективність використання нової методики навчання.

Обгрунтовано критерії та рівні сформованості в учнів старших класів умінь аналізувати художній образ природи, визначено психолого-педагогічні та методичні умови розвитку в дітей відповідних умінь. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методику роботи над літературним пейзажем, яка грунтується на практичному застосуванні старшокласниками знань про пейзаж як теоретико-літературне поняття та специфічних особливостях його у прозових творах різних художніх систем, а також передбачає поетапне виконання завдань визначеного типу за відповідної процедури розумових дій, максимально адаптованих до можливостей і потреб учнів. Установлено, що запропонована система роботи впливає на літературний розвиток учнів, стимулює творчу активність, адекватне сприймання найменших композиційних елементів тексту твору, формує естетичні смаки, національну самосвідомість старшокласників.

Науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну систему, як дає змогу вчителю ефективно впливати на естетичні почуття учнів засобами взаємодії мистецтв. Доведено, що використання запропонованої системи уроків (комплексних, театральних, кіноуроків, уроків за "методою Чурльоніса"), які забезпечують певний тип і вид мистецької взаємодії, таблиць "Мистецькі аналогії до програми з української літератури" та "Естетичні уподобання українських письменників", застосування ефективних методів, прийомів і форм роботи сприяють підвищенню в учнів рівня сенсорної культури й естетичного сприймання творів різних мистецтв, активізації інтелектуальної та емоційної сфери (поєднання раціонального та почуттєвого у процесі сприймання), осмисленню власних почуттів у процесі аналізу естетичних почуттів письменника, образу-персонажа, вмінню засобами слова передати духовно-чуттєву насолоду від творів мистецтва.