Розглянуто питання теорії сучасного мистецтва та культури, інфраструктуру, комунікативні аспекти та нові медії сучасного візуального мистецтва, зокрема, феноменологічний погляд на естетику та онтологію кіберпростору, зміну свідомості в контексті електронної культури, практику мережі мистецтва перфомансу тощо.

Узагальнено дані про особливості культурних процесів середини ХХ ст., відзначеного молодіжним рухом і відповідними тенденціями "проcтоти вираження" у сфері мистецтва, у тому числі в мас-культурному його виявленні.

Обобщены данные об особенностях культурных процессов середины ХХ ст., отмеченного молодежным движением и соответствующими тенденциями "проcтоты выражения" в сфере искусства, в том числе в масс-культурном его выявлении.

Clause is devoted to generalization of the cultural processes, given bout features, of middle ХХ centuries marked by youth movement and appropriate tendencies "simplicity of expression " in sphere of art, including in weights-cultural its detection.

Розглянуто питання технологічного радикалізму сучасної музики у контексті мистецької автономії. Проаналізовано маргінес новітньої української драматургії як діагностичну модель сучасного соціуму, досвід радикальної інтерпретації текстів у сучасній постмодерністичній культурі. Висвітлено взаємовплив сценографії та сучасного образотворчого мистецтва, проблеми естетичної мови сучасної архітектури і містобудування.

Рассмотрены вопросы технического радикализма современной музыки в контексте художественной автономии. Проанализированы маргинес новейшей украинской драматургии как диагностическая модель современного социума, опыт радикальной интерпретации текстов в современной постмодернистической культуре. Изучено взаимовлияние сценографии и современного изобразительного искусства, проблемы эстетического языка современной архитектуры и градостроения.

На основании культуроведческого анализа произведений в областях архитектуры, скульптуры, живописи, литературы, музыки представлен тоталитарный миф искусства ХХ ст., проанализированы его социальные корни. Приведены мифологемы и ритуалы древности, освещающие представления о мире. Рассмотрены вопросы мифологемы вождя и слова, символики тоталитаризма, диалектики героя тоталитарной культуры и искусства.

Проведено дослідження нових форм і технологій у сучасному мистецтві.

Проведено исследование новых форм и технологий в современном исскустве.

On a boundary of two centuries the mankind closely adjoins to acute problems, which threaten to its radiant.

Розглянуто питання філософії, культурології, мистецтвознавства та соціології. Розкрито філософсько-культурологічні аспекти взаємодії художньої класики та інноваційних форм мистецтва в реаліях сучасності. Описано процес "реміфологізації" у сучасній культурі, типологію дизайн-культури, культурні складові етнічної свідомості. Проаналізовано розвиток вітчизняного культурно-мистецького простору на межі 1980 - 1990 рр. Висвітлено історію соціологічних досліджень театру в Росії, кіно в Україні у соціокультурному контексті сучасного кінопроцесу в історичному аспекті.

Рассмотрены вопросы философии, культурологии, исскуствоведения и социологии. Раскрыты философско-культурологические аспекты взаимодействия художественной классики и инновационных форм искусства в реалиях современности. Описаны процесс "ремифологизации" в современной культуре, типология дизайн-культуры, культурные составные этнического сознания. Проанализировано развитие отечественного культурно-художественного пространства на рубеже 1980 - 1990-х гг. Освещена история социологических исследований театра в России, кино в Украине в социокультурном контексте современного кинопроцесса в историческом аспекте.

Розглянуто проблеми філософії культури та мистецтва, розвитку світової та національної культури, телебачення, музичного мистецтва та фольклористики. Проаналізовано взаємозв'язок репродуктивного і продуктивного в культурі як основу формування різних конфігурацій творчого потенціалу людини. Висвітлено соціокультурні фактори переосмислення віруючими релігійних уявлень. Розкрито історико-філософські аспекти проблеми співіснування суперкультур. Описано діалектику естетичного виховання і самовиховання, систему духовної православної хорової музики, еволюцію форм творчого діалогу в системі "композитор - фольклор" на прикладі жанру хорової обробки.

Рассмотрены проблемы философии культуры и искусства, развития мировой и национальной культуры, телевидения, музыкального искусства и фольклористики. Проанализирована взаимосвязь репродуктивного и продуктивного в культуре как основа формирования разных конфигураций творческого потенциала человека. Освещены социокультурные факторы переосмысления верующими религиозных представлений. Раскрыты историко-философские аспекты проблемы сосуществования суперкультур. Описаны диалектика эстетического воспитания и самовоспитания, система духовной православной хоровой музыки, эволюция форм творческого диалога в системе "композитор - фольклор" на примере жанра хоровой обработки.

Висвітлено розвиток українського модернізму у контексті європейських модерністських тенденцій у культурі, літературі, театральному й образотворчому мистецтві, архітектурі. Розглянуто його основні ознаки, напрями (кубізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм), модерністське світовідчуття творчої еліти. Проаналізовано вплив радянського тоталітарного режиму на український модернізм. Увагу приділено літературним альманахам і журналам в Україні у період 1920 - 1930 рр., зокрема, "Гарт", "Молодняк", "Літературний ярмарок", "Пролітфронт", "Життя й революція", "Критика", "Нова Генерація".

Освещено развитие украинского модернизма в контексте европейских модернистских тенденций в культуре, литературе, театральном и художественном искусстве, архитектуре. Рассмотрены его основные признаки, направления (кубизм, футуризм, экспрессионизм, абстракционизм, дадаизм, сюрреализм), модернистское мироввоззрение творческой элиты. Проанализировано влияние советского тоталитарного режима на украинский модернизм. Внимание уделено литературным альманахам и журналам в Украине периода 1920 - 1930 гг.: "Гарт", "Молодняк", "Литературный ярмарок", "Пролитфронт", "Жизнь и революция", "Критика", "Новая Генерация".

Висвітлено проблему теоретичного обгрунтування трансформацій у сфері візуального в контексті розуміння сучасних візуальних арт-практик. Визначено основні соціокультурні та мистецтвознавчі умови становлення візуального мистецтва. Розглянуто такі питання, як архаїчна топографія бачення, трансгресивний характер постмодернізму, трансвидимість інформаційного суспільства, мультимедійне середовище розвитку сучасного візуального мистецтва.

Освещена проблема теоретического обоснования трансформаций в сфере визуального в контексте понимания современных визуальных арт-практик. Определены основные социокультурные и искусствоведческие условия становления визуального искусства. Рассмотрены такие вопросы, как архаическая топография видения, трансгрессивный характер постмодернизма, трансвидимость информационного общества, мультимедийная среда развития современного визуального искусства.

Розглянуто витоки виникнення поняття постмодернізм та його транскультурні межі. Узагальнено головні концептуальні засади явища, запропоновано можливість різноманітних визначень.

Рассмотрены истоки возникновения понятия постмодернизм и его транскультурные границы. Обобщены основные концептуальные аспекты явления, дана возможность различных определений.

In article are considered headwaters of the arising the notion postmodernism and its cultural borders. Will generalized main conceptual aspects of the phenomena, is offered possibility of the different determinations.

Розглянуто загальнотеоретичні проблеми сучасного мистецтва. Підкреслено неоднозначність поняття класики у сучасній культурі.

Рассмотрены общетеоретические проблемы современного искусства. Подчеркнуто отношение современной культуры к классике.

The author studies modern theoretical issues of artistic developments. The author discusses the modern approaches to the notion "Classics".

Розкрито витоки класичного танцювального мистецтва в Україні, проаналізовано шляхи його розвитку. Висвітлено діяльність українського телебачення в контексті розвитку вітчизняного шоу-бізнесу, міжнародний досвід регулювання діяльності "культурних" індустрій, зарубіжні дозвіллєві концепції другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Визначено етичні аспекти професійної кваліфікації сучасного рекламіста в історико-суспільному контексті.

Раскрыты истоки классического танцевального искусства в Украине, проанализированы пути его развития. Освещены деятельность украинского телевидения в контексте развития отечественного шоу-бизнеса, международный опыт регулирования деятельности "культурных" индустрий, зарубежные досуговые концепции второй половины ХХ - начала ХХІ ст. Определены этические аспекты профессиональной квалификации современного рекламиста в историко-общественном контексте.

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень.

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано шляхи поширення експресіонізму в багатьох видах мистецтва, що зумовило відображення в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експресіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відтворювали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

Проведено комплексне культурологічне дослідження перформансу та перформативних процесів у мистецтві, соціальній сфері та політиці другої половини XX - початку XXI ст. Визначено сутність понять "перформанс", "перформативність", "перформативна дія", "перформативний простір", "акція", "акціонізм" а також "автор" і "глядач" у контексті перформансу, а також міждисциплінарні межі дослідження сучасного перформансу як феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Розглянуто взаємодію Автор - Глядач у перформативному просторі. Виявлено основні характеристики перформансу, відповідно до яких комунікативний зв'язок між Автором і Глядачем визначено як динамічний процес. Проведено порівняльний аналіз архаїчного ритуалу та сучасного перформансу, виявлено спільні та відмінні характеристики цих явищ, вивчено історичні прототипи сучасних перформативних дій. Встановлено історичні джерела перформансу та його репрезентації у мистецтві другої половини XX ст. Доведено, що перформативні характеристики властиві не лише "Live art", досліджено особливості їх вияву в різних сферах культури та мистецтва. Екстраполяції феномену перформансу досліджено на прикладі театральних систем А. Арто, Є. Гротовського, П. Брука, Р. Уїлсона, музичних концепцій Д. Кейджа, К. Штокгаузена, Ф. Гласа. Визначено перформативні характеристики сучасного медіапростору, реклами та політики. З'ясовано, що інтерактивне медіамистецтво, яке залучає аудиторію до комунікативного процесу, актуалізує проблему трансформації візуального сприйняття та виникнення нового способу функціонування мистецтва та культури в цілому.

Досліджено феномен художньої культури в онтологічному вимірі. Доведено, що онтологічні трансформації художньої культури XX ст. відтворюються стильовою парадигмою творчості, яку можна описати у рамках таких напрямків творчості, як модерн, авангард, сюрреалізм, соцреалізм та постмодерн. Встановлено, що видова диференціація просторових мистецтв здійснюється як архітектуроцентристський проект. З'ясовано, що видовищні мистецтва еволюціонують у напрямку глобального планетарного інформаційного синтезу, де домінують комп'ютерні технології.

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

Проанализированы особенности течений художественной культуры (ХК) Западной Европы и США ХХ ст. Определены традиционализм и новоторство в западной ХК 1900-х гг., многообразие авангарда 1910-х гг. в контексте абстракционизма, экспрессионизма, футуризма и конструктивизма. Описаны архитектура 1920 - 1930 гг., особенности национальной романтики и неоклассики, сюрреализм как художественное течение. Внимание уделено постмодернизму как парадигме западной культуры (ЗК) второй половины ХХ ст., вопросам модернистского возрождения в культуре США 1950-х гг., неореализма в ЗК данного периода, новой эпохи в развитии авангарда и неоавангарда в ЗК 1970 - 1990 гг., а также полифонизма массовой и элитарной культуры ХХ ст.

Охарактеризовано структуру культурно-мистецького середовища як чинника творчої соціалізації особи. Висвітлено генезу культурно-мистецького середовища, сутністю якого є сукупність умов, що формуються в результаті інтенсивного впливу культуротворчих чинників. Розглянуто загальні характеристики історичних еталонів культурно-мистецького середовища, обгрунтовано припущення про доцільність реконструкції еталонних моделей минулого на користь сучасних культуро-творчих процесів. До наукового обігу введено ключові поняття дослідження "еталонна модель культурно-мистецького середовища" (виокремлено ознаки та сформульовано загальні характеристики), "творча соціалізація особи" (найвищий ступінь суспільної адаптації особи, який втілюється у художній формі творчої організації вільного часу та у спільній художньо-естетичній діяльності). Розроблено музично-естетичну модель спільної творчої діяльності як інструменту для створення сприятливих умов творчої соціалізації особи у культурно-мистецькому середовищі.

Розглянуто актуальні питання розвитку культури, мистецтва й освіти. Охарактеризовано специфіку роботи викладача в системі дистанційної освіти. Проаналізовано розвиток творчого потенціалу особистості засобами мистецтва як умову її професійної спрямованості. Розкрито смислову домінантність культури. Висвітлено можливості застосування інформаційних технологій в сучасному освітянському просторі. Увагу приділено використанню ігрових технологій в навчанні професійно спрямованої іноземної мови. Розглянуто мову як засіб об'єктивації структуралістського знання. Висвітлено проблеми духовної взаємодії викладачів і майбутніх психологів у навчально-виховному процесі в контексті формування професіоналізму.