Індекс рубрикатора НБУВ: Щ110.541 + Щ113(4УКР)3

Рубрики:

Колір. Світло. Освітлення

Історія архітектури

Шифр НБУВ: ДС49451 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ113(4УКР3) + Щ113(4УКР)0

Рубрики:

Історія архітектури

Шифр НБУВ: ДС49705 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено бібліографічний покажчик літератури про життя і творчу діяльність видатного архітектора, педагога, громадського діяча, доктора архітектури, лауреата Державних премій В.Г.Заболотного: статей, доповідей, виступів та бесід В.Г.Заболотного, його проектів та збудованих споруд тощо.

Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного зодчого, автора багатьох відомих споруд Владислава Городецького на широкому тлі тогочасних історичних подій, побуту та портретів людей, з якими архітектор постійно спілкувався та на замовлення яких він працював. Надано авторську оцінку історії тодішнього життя України, Польщі, Персії - там, де жив і творив архітектор.

Изложены актуальные региональные проблемы исследований в области архитектуры и градостроительства, теоретические аспекты архитектуры и градостроительства, а также вопросы реконструкции существующей застройки и дизайна архитектурной среды.

Дисертацію присвячено духовній, архітектурно-естетичній та функціональній реабілітації православних монастирських комплексів в Україні. Виявлено фактори історико-соціального плану, які зумовили еволюцію характеру будівництва монастирських комплексів, містобудівне значення ансамблів у формуванні планувальної структури населених пунктів, композиційні закономірності побудови монастирів, стилістичну своєрідність їх основних елементів. Методика дослідження базується на історико-архітектурному аналізі першоджерел, натурному обстеженні збережених пам'яток монастирської архітектури. Для цього застосовано порівняльно-історичний, типологічний методи та метод графічних реконструкцій. Перший розділ - "Аналіз історичного процесу зародження і розвитку монастирських комплексів" - присвячено узагальненню попередніх досліджень з теми дисертації, проаналізовано історичні основи формування монастирських комплексів та їх роль у суспільстві. Виявлено основні етапи розвитку архітектурно-планувальної системи монастирів в історичному контексті. Обстежено основні групи будівель на території комплексів. Проведено аналіз візуального сприйняття об'ємно-просторової та планувальної структури монастирів. На основі цього узагальнено архітектурно-мистецьку роль монастирських комплексів в історичному середовищі. У другому розділі - "Дослідження монастирських комплексів України з метою їх реставрації та реабілітації" - здійснено аналіз технічного стану монастирів, починаючи з 1917 р. і до нашого часу. Розглянуто чинники деформацій та руйнацій споруд. Виявлено історико-культурну значущість архітектурних пам'яток у комплексі та визначено

Дисертацію присвячено виявленню передумов і тенденцій стильового розвитку храмової архітектури Слобожанщини (друга пол. XIX - початок XX ст.). На підставі вивчення архівних матеріалів введено у науковий обіг проектні матеріали харківських єпархіальних архітекторів та встановлено їх величезну роль у формуванні образу храмових споруд. Визначено типологічні та об'ємно-просторові аспекти формоутворення храмових споруд та проведено аналіз творчих методів архітекторів, що сприяли цьому процесу.

Викладено відомості про пам'ятки архітектури середини XIX - початку XX ст. Розглянуто питання оцінки пам'яток архітектури, визначення їх цінності, технічного стану, конструктивні особливості старовинних споруд, їх значення в історії архітектури.

Висвітлюється життя та діяльність одного з найвідоміших архітекторів у Києві кінця XIX - початку XX ст. В.В.Городецького. Покажчик включає такі розділи: "Відомості в енциклопедичних та довідкових виданнях", "Роботи про життя та діяльність", "Загальні роботи, в яких згадується В.Городецький", "В.Городецький - мисливець, мандрівник, спортсмен", "Документальні фільми", "Поштові листівки з фондів ДНАББ ім. В.Г.Заболотного", "Матеріали, відсутні в провідних бібліотеках м.Києва".

Видання нараховує майже 2000 статей, в яких йдеться про зодчих - архітекторів, інженерів, народних будівничих, майстрів садово-паркового мистецтва та скульпторів-монументалістів, які безпосередньо працювали в Україні або брали участь у проектуванні та будівництві ансамблів і споруд, створенні парків, встановленні монументів наприкінці XVIII - початку ХХ ст.

Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.

На підставі матеріалів каталогів, картотек, фондів ДНАББ ім. В.Г.Заболотного, провідних бібліотек і архівів Києва висвітлено життєвий та творчий шлях Павла Федотовича Альошина, українського архітектора, дійсного члена АН УРСР, почесного члена АБіА УРСР, доктора архітектури, професора. Проаналізовано його друковані праці та проектні роботи.

Висвітлено історію виникнення та розвитку будівельних традицій українських горян, загальнонаціональні підходи до дерев'яного житлового будівництва, їх регіональні прояви та локальну специфіку в Українських Карпатах. Обгрунтовано положення про цілісний розгляд традиційного карпатського дерев'яного будівництва як єдиного соціокультурного комплексу, де тісно переплетені світоглядно-духовні та виробничо-професійні компоненти, сформовані у даному природному середовищі. Обгрунтовано самобутність традицій дерев'яного житлового будівництва українців Карпат на фоні культурних впливів сусідніх народів, а також розкрито роль народного майстра-будівельника, професійних об'єднань майстрів, їх організаційного укладу, етики взаємовідносин та звичаєвості в удосконаленні будівельної справи.

Досліджено розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського середмістя (до кінця XIV ст.). Значну увагу приділено львівським брукам, оборонним вежам Галицької та Волинської земель XI - початку XVI ст., а також католицькій архітектурі Центрального і Східного Поділля кінця XIV - початку XX ст. Детально проаналізовано концепцію відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Висвітлено новаторські пошуки та використання художніх традицій життя у різних регіонах України, творчість маловідомих або й зовсім невідомих митців (А.А.Маневича, К.П.Пинєєва, О.Екстера, В.Меллера). Досліджено такі явища українського мистецтва та архітектури, як український модерн, український авангард, роль імпресіонізму в українському образотворчому мистецтві.

Вперше досить повно висвітлено український архітектурний модерн (УАМ), що мав поширення у 1903 - 1941 рр., як видатне явище вітчизняної культури. На підставі багаторічного студіювання архітектурних пам'яток, дослідження архівних та опублікованих матеріалів з'ясовано характерні особливості УАМ, витоки його зародження, процес розвитку та згасання в контексті формування світової архітектури та мистецтва. Охарактеризовано становлення УАМ у різних регіонах України, де формувались місцеві осередки, творчі центри та мистецькі школи. Розглянуто теоретичну спадщину УАМ, а також спадок провідних майстрів УАМ - В.Г.Кричевського, Є.Н.Сердюка, О.Г.Сластіона, І.І.Левинського, О.О.Лушпинчевського, К.М.Жукова, С.П.Тимошенка, Д.М.Дяченка, В.К.Троценка та ін.

Висвітлено тисячолітню історію храмового будівництва на теренах України. Розкрито архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд різних історичних періодів.

Викладено стислі відомості про понад 500 пам'яток містобудування й архітектури, скомпоновані згідно з адміністративно-територіальним поділом України. Представлено найвизначніші пам'ятки (культові, житлові та оборонні комплекси, будівлі та споруди), що репрезентують основні етапи типологічного та стильового розвитку архітектури України від IV ст. до н.е. до ХХ ст. і мають загальнонаціональне, а деякі й світове значення.

Висвітлено методологічні особливості дисциплінарної організації архітектурної ергономіки. Значну увагу приділено історичним етапам виникнення об'ємних рішень покрівель у житлових будинках на території України, а також природним чинникам, що обумовили архітектурно-художні композиції палацо-паркових ансамблів Волині у XVIII - XIX ст. Досліджено вплив архітектурно-містобудівних характеристик житла різних категорій за рівнем комфортності на його ціну в Києві.

Проаналізовано питання становлення "українського стилю" в архітектурі на шпальтах часописів України початку ХХ ст.