Висвітлено передумови виникнення та історію освоєння кольору на телебаченні, особливості функціонування кольору в телевізійних творах, специфічні основи техніки кольоротворення, виражальні можливості та внутрішньовидову специфіку художньо-образного застосування кольору в телепрограмах і відеофільмах. Проаналізовано поєднання кольору з музикою, простежено історію виникнення та спроби ствердження як самостійного мистецтва кольоро- та світломузичних творів, а також шумоколірні зв'язки.

Розглянуто питання розвитку співацького голосу і виховання співаків в аспекті сучасних природно-наукових концепцій діяльності голосового апарата і вимог вокального (оперного та хорового) виконавства. Запропоновано методику проведення вокальних занять, а також висвітлено етапи процесу постановки голосу. Зазначено, що вивчення історії вокального виконавства, еволюції вокально-педагогічних поглядів є важливою ланкою підготовки диригента хору.

Рассмотрена проблема развития певчего голоса и воспитания певцов в аспекте современных природно-научных концепций деятельности голосового аппарата и требований вокального (оперного и хорового) исполнения. Предложена методика проведения вокальных занятий, а также освещены этапы процесса постановки голоса. Отмечено, что изучение истории вокального исполнения, эволюции вокально-педагогических взглядов является важным звеном в подготовке дирижёра хора.

Викладено проектну концепцію культури "хай-тач" - дизайну кольору, освітлення, звуку, тембру, акустичного режиму середовища, яка прагне зробити людину центром штучного середовища.

Изложена проектная концепция культуры "хай-тач" - дизайна цвета, освещения, звука, тембра, акустического режима среды, которая стремится сделать человека центром искусственной среды.

The project concept of culture "high-tech" ("high-tech" is a design of colour, illumination, sound, timbre, of an acoustic condition of medium) allows to put the man, person, creator in center artificial of medium.

Розглянуто проблему формування фонетико-акустичних методів виховання співацьких голосів в оперній культурі XIX ст. Визначено, що наприкінці даного століття співіснували дві самостійні концепції співацького голосу: регістрова й акустична, які доповнюють одна одну, на базі яких створено єдине вчення про співацький голос на новому етапі його розвитку.

Запропоновано методичні рекомендації щодо застосування комп'ютерно-орієнтовних технологій в музиці. Розкрито такі теми, як звукова карта, цифровий звук, функції звукорежисера, характеристика панелі Nero Smart, очищення CD/DVD дисків. Акцентовано увагу на записі та редагуванні аудіо файлів з використанням програми Sound Forge, а саме: знайомство з програмою, переміщення в програмі, запис, відтворення та збереження аудіофайлів, основи редагування, використання звукових ефектів.

Предложены методические рекомендации по применению компьютерно-ориентировочных технологий в музыке. Раскрыты такие темы, как звуковая карта, цифровой звук, функции звукорежисера, характеристика панели Nero Smart, очистка CD/DVD дисков. Акцентировано внимание на записи и редактировании аудио файлов с использованием программы Sound Forge, а именно: знакомство с программой, перемещение в программе, запись, воспроизведение и сохранение аудио файлов, основы редактирования, использование звуковых эффектов.

Висвітлено історію розвитку музичних комп'ютерних технологій. Розкрито особливості використання музичних комп'ютерних програм у сферах композиції, аранжування, виконавства, наукової діяльності, комп'ютерного аналізу музичних текстів. Увагу приділено електронним інструментам, навчальним музичним комп'ютерним програмам експертного та неекспертного типу, структурі та функціям систем алгоритмічної музики.

Освещена история развития музыкальных компьютерных технологий. Раскрыты особенности использования музыкальных компьютерных программ в сфере композиции, аранжировки, исполнительства, научной деятельности, компьютерного анализа музыкальных текстов. Уделено внимание электронным инструментам, учебным музыкальным компьютерным программам экспертного и неэкспертного типа, структуре и функциям систем алгоритмической музыки.

Висвітлено проблеми перекладу спеціальної термінології у нотних редакторах, взаємодії музики різних типів, зокрема В. Сильвестрова та напрямку Ембієнт як розважального типу. Проаналізовано вплив наукової фантастики на формування музичного наукового світогляду, перспективи використання персонального комп'ютера в композиторській практиці. Розглянуто питання інтеграції ідей академічної та масової електронної музики, застосування графів як візуального образу фреймів у дистанційному навчанні основ гармонії. Описано особливості штучного інтелекту в алгоритмічній музичній композиції. Визначено риси пізньої лірики російськомовного походження в українському пісенному фольклорі.

Освещены проблемы перевода специальной терминологии в нотных редакторах, взаимодействия музыки разных типов, в частности В. Сильвестровича и направления Эмбиент как развлекательного типа. Проанализированы влияние научной фантастики на формирование музыкального научного мировоззрения, перспективы использования персонального компьютера в композиторской практике. Рассмотрены вопросы интеграции идей академической и массовой электронной музыки, применения графов как визуального образа фреймов в дистанционном обучении основам гармонии. Описаны особенности искусственного интеллекта в алгоритмической музыкальной композиции. Определены черты поздней лирики русскоязычного происхождения в украинском песенном фольклоре.

Уперше у музикознавстві визначено метод мінімалізму як напрямку та принципу мислення завдяки формулюванню такого підходу як "мінімалізація композиції" на межі композиторського та виконавського мислення. Запропоновано використовувати у сфері музикознавства характеристику механізму проявлення мінімалізму - "емансипацію консонансу", а також поняття "мінімалізація композиції", що визначає результат дії мінімалістської "емансипації консонансу". Зауважено щодо містеріально-християнських витоків мінімалізму, які визначають музичну специфіку даної художньої методології. У даному контексті проаналізовано твори мистецтва певних акторів XVIII - XX ст. (Д. Скарлатті, Н.Гріга, Е.Саті, Ф. Ржевського, Д. Терзакіса, Х. Радулеску, Л.Корі, А.Пьяццолли) та їх виконання з усвідомленням змістового наповнення, яке не охоплюється традиційним аналізом. Запропоновано характеристику значення музичного мінімалізму як "неоплатонізму у мистецтві".

Проведено дослідження нових композиторських технологій електронної музики, які активно використовуються українськими композиторами. Висвітлено історичну перспективу розвитку даного пласта сучасної музики, розглянуто основні етапи його формування та теоретичні положення трьох найважливіших технологій електронної музики - алгоритмічної композиції, технологій синтезу звуку й обробки звучання в реальному часі. Досліджено різні види алгоритмічної композиції, серед яких композиція за допомогою комп'ютера, спектральна та фрактальна. Розглянуто різні види синтезу звуку, способи обробки звучання у реальному часі. Розкрито сутність поняття інтерактивної композиції та різні види контролерів, що використовуються в інтерактивній композиції. Проаналізовано електронні твори сучасного українського композитора А. Загайкевич, що дозволяє вписати їх до контексту існуючих нових технологій. На прикладі "Повітряної механіки" розглянуто особливості технології алгоритмічної композиції; на матеріалі "Геронеї" - технологію синтезу звуку; на прикладі "Пагода" - технологію обробки звучання в реальному часі.

Досліджено проблематику використання музичних комп'ютерних технологій у композиторській практиці та визначено їх можливий вплив як активного фактора на композиторський процес і музичну композицію у цілому. Проаналізовано питання стосовно моделювання композиторського процесу, новітні креативні можливості, а також використання комп'ютерів у музичній науці та педагогіці. Розкрито суть поняття "музичні комп'ютерні технології". Розглянуто методи практичного застосування музичних комп'ютерних технологій. Доведено, що існування потужних комп'ютерних можливостей сприяє розвитку способів роботи з матеріалом та організації музичної драматургії.

Досліджено музичну культуру як якісно новий етап формування художньої (музичної) культури за умов задіяння новітніх комп'ютерних технологій. З використанням принципу "двійковості" і принципу дії комп'ютерних систем розглянуто прояви нових процесів в осмисленні художньої культури, а також досліджено культурні феномени. Запропоновано концепцію, яка базується на зовнішній закономірній аналогії, містить глибинний механізм регуляції процесів, які формують розвиток культури, природні процеси та процеси художнього мислення, а також композиційні засади окремого твору мистецтва. Відповідно до цього системно висвітлено евристичні процеси у музичних комп'ютерних програмах і сфери застосування методів штучного інтелекту у проекції дослідження музичної творчості, реалізованих для з'ясування особливостей застосування фреймових структур в аналітичному дослідженні музичних творів, "марковських процесах" для комп'ютерного синтезу й аналізу музичних текстів (з використанням запропонованої евристичної комп'ютерної програми "MyAccord. exe".).

Розглянуто історичні, теоретичні, методологічні та естетичні питання трубного виконавства. З'ясовано роль труби в мистецько-культурних соціумах різних епох, проаналізовано традиційні та сучасні підходи до проблем звуковидобування. Експериментально досліджено ергономічний аспект базингу, визначено його художньо-виразовий потенціал у композиторській і виконавській творчості, запропоновано методику формування та вдосконалення амбушура трубача тощо.

Рассмотрены исторические, теоретические, методологические и эстетические вопросы трубного исполнительства. Выяснена роль трубы в художественно-культурных социумах различных эпох, проанализированы традиционные и современные подходы к проблемам звукоизвлечения. Экспериментально исследован эргономический аспект базинга, определен его художественно-виразительный потенциал в композиторском и исполнительском творчестве, предложена методика формирования и усовершенствования амбушура трубача и т.д.

Рассмотрены новые композиторские технологии, которые активно используются украинскими композиторами в современной практике - технологии электронной музыки (ЭМ). Освещена историческая ретроспектива развития данного направления современной музыки, проанализированы основные этапы его формирования и теоретические положения трех наиболее востребованных технологий ЭМ алгоритмической композиции (АК), синтеза звука и обработки звучаний в реальном времени. Описаны основные виды АК, в частности, композиция с помощью компьютера, спектральная и фрактальная. Впервые проанализированы главные сочинения современного украинского композитора А. Загайкевич, которая наиболее последовательно обращается к новым музыкальным технологиям. На примере ее пьесы "Воздушная механика" рассмотрены особенности технологий АК, на материале "Геронея" - технология синтеза звука, на примере "Пагоды" - технология обработки звучания в реальном времени.

Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчальний процес ВНЗ структурну модель формування готовності майбутніх вчителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, яка включає педагогічні принципи й умови, структурні компоненти готовності, систему спецкурсів. Визначено структурні компоненти зазначеної готовності, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, що уможливлюють критичне оцінювання ступеня підготовки студентів до професійної діяльності в сучасній комп'ютерній освіті. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів музики з використанням новітніх технологій, зокрема комп'ютерних.

Описан алгоритм определения частоты основного тона музыкального звука, предполагающего подавление ложных пиков в спектре, построенном для темперированной музыкальной шкалы. Данный алгоритм был реализован в программе музыкального секвенсора с функцией распознавания звукового потока в реальном масштабе времени, описание которого также приведено.

Досліджено спектральні і спектрально-часові характеристики фортепіанного звучання консонансних інтервалів: октави, квінти і кварти в межах від контроктави до третьої октави, і звукової послідовності в першій октаві. Проаналізовано залежності вказаних акустичних характеристик від частотного діапазону, сили звуку, темпу виконання і штрихів. Показано зміну об'єктивних параметрів звуку роялю залежно від акустики залу, яка призводять до зміни часових і тембральних характеристик звуку, що сприймається слухачами.

Уперше в науковій літературі концептуально обгрунтовано гіпотезу, згідно з якою музичний звукозапис є інститутом соціальної комунікації. Висвітлено історію, зміст і структуру музичного грамзапису в контексті унікального досвіду країн Центрально-Східної Європи. Проаналізовано причини звукозаписувальних трансформацій у системі соціальних комунікацій та зроблено ретроспективний аналіз філофонічної комунікації. Розкрито структуру та динаміку соціально-комунікаційного компоненту магнітофонної та "вінілової" субкультури. Досліджено проблеми інституалізації музичного звукозапису. Вивчено теоретико-методологічні засади дослідження музичного звукозапису як комунікаційної та комунікативної категорії. Розкрито зміст основних термінів (музика, звукозапис, регіон, біт, поп і рок) і категорії наукового провадження. Охарактеризовано звукові носії та звукозаписувальні інституції. Досліджено музичний звукозапис як джерело філофонічної комунікації, а також філофонію як комунікативний елемент музичного звукозапису. Розглянуто зразки розвитку філофонічної взаємодії у контексті формування магнітофонної субкультури. Описано період еволюції від магнітофонної субкультури до студій звукозапису: структуру та динаміку комунікаційного компоненту філофонічного середовища.

Освещена история формирования инфраструктуры индустрии грампластинок в СССР и других соцстранах во второй половине ХХ ст. Проанализированы структура музыкальной грамзаписи, основные этапы и формы ее трансформации в системе социальных коммуникаций СССР и в первые постсоветские годы, а также стран Центральной и Юго-Восточной Европы. Рассмотрены информационные, правовые и социально-коммуникативные аспекты грамзаписи рок-музыки.

Проаналізовано результати вимірів часових характеристик звучання роялю і часу реверберації в Малому залі Національної музичної академії України. Запропоновано ввести поняття часу післязвучання інструменту, який відповідає часу затухання звуку роялю на 60 дБ в октавних смугах частот. Експериментально одержано формулу для обчислення часу післязвучання музичних інтервалів в дальній частині залу. Виконано порівняння запропонованої характеристики з часом реверберації приміщення.

На основі діагностики розглянуто проблему вдосконалення підготовки майбутнього педагога музики. Узагальнено практичний досвід використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі. Проаналізовано рівень підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій в професійній діяльності. Визначено дидактичні умови успішної підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності.

На основе диагностики рассмотрена проблема усовершенствования подготовки будущего педагога музыки. Обобщен практический опыт использования компьютерных технологий в образовательном процессе. Проанализирован уровень подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности. Определены дидактические условия успешной подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности.