Дисертацію присвячено питанням формування національної визначеності особистості. Встановлено, що передумовою національної самовизначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості. Разом з тим, особистість отримує національну визначеність, лише включаючись у внутрішню структуру спільноти, враховуючи діалектику етнічних і соціальних ролей особистості, яка реалізується за допомогою культури взагалі, мови, релігії, мистецтва, історії, ідеології зокрема.

Статтю присвячено аксіологічному аспекту проблеми життя людини в системі суспільних відносин. Роль ціннісних орієнтацій у даному процесі розкрито шляхом звернення до таких феноменів, як оцінка, цінності, система цінностей, вибір та ціннісні орієнтації. Такий підхід забезпечує розуміння проблеми сенсу життя людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю671.1*423.122 + Ю217.1

Рубрики:

Проблема ідеалу. Цінності та світогляд

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено поняття "фундаментальні цінності" в контексті формування аксіологічного світогляду майбутнього педагога, їх роль у культурі як сфері реалізації людських цінностей засобами мистецтва та літератури. Досліджено роль фундаментальних цінностей у становленні української молоді, зокрема, у формуванні особистості вчителя, в ракурсі соціально-культурної динаміки українського суспільства: дореволюційного, радянського, пострадянського. Визначено концептуальні засади моделі літературної освіти, вимоги до неї в контексті нової освітньої парадигми та роль зарубіжної літератури в формуванні фундаментальних цінностей особистості майбутнього педагога, розроблено філософську модель літературної освіти в предметному полі навчальної дисципліни "Зарубіжна література" та запропоновано конкретні шляхи оптимізації даного процесу. Висвітлено аксіологічний аспект викладнання зарубіжної літератури, який виявляється через систему реалізації функцій: аксіологічно-кореляційної, полікультурної, творчо-конструктивної, пізнавально-систематизувальної.

З використанням комплексного підходу переосмислено методологічну основу концепції аксіологічного тлумачення освіти та сформовано відповідну науково-теоретичну базу впровадження системи гуманітарної освіти та формування цінностей у сучасній вищій школі засобами гуманітарних наук. Розроблено практичні рекомендації щодо побудови міждисциплінарної теоретико-методологічної моделі ціннісного підходу до гуманітарної освіти у вищій школі, яка адекватно відтворює механізми вровадження ціннісної складової свідомості як фактора світогляду сучасного суспільного розвитку.

Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

Доведено, що ідеал і утопія, попри подібність їх змісту та функцій, постають різними утвореннями свідомості. Проведено їх порівняльний аналіз та окреслено їх провідні характеристики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.1 + Ю225.37

Рубрики:

Проблема ідеалу. Цінності та світогляд

Досвід

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены проблемы идеального в контексте ее исторических трансформаций, этические и эстетические явления идеального, педагогические концепции Э.В.Ильенкова, вопросы современного образования, противоречия естествознания в пространстве интеграции наук. Освещены особенности формирования личности при слепоглухоте в аспекте проблемы искусственного и естественного интеллекта, семантических трансформаций сущности понятия Бога в истории. Показана роль разделения труда в становлении чувства прекрасного, охарактеризован процесс идеализации как существование монизма действительности. Раскрыты некоторые аспекты понимания сущности мышления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.1 + Ю952.2

Рубрики:

Проблема ідеалу. Цінності та світогляд

Формування, самоствердження, самовиховання особистості

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована динамика ценностей студенческой молодежи. Раскрыты различия в ценностном дискурсе студенческой молодежи двух "поколений независимости", охарактеризованы феномены "модернизации" и "постмодернизации" ценностных ориентаций постсоветских студентов, рассмотрены особенности актуализации их субъективных характеристик. Факторная обусловленность этих процессов исследована на социетальном, групповом, институциональном и личностном уровнях. Изложены основные положения авторской мини-теории ценностного поля личности, разработанной на основе концептуализации результатов качественных исследований. Раскрыты причины и возможные социальные последствия ценностной амбивалентности индивидуального сознания.

Проведено дослідження цінностей молодіжної культури. Виявлено, що молодіжна культура передбачає специфічне розуміння соціальних функцій індивіда, проявом якого є прагнення створити свій життєвий світ, виробити власні регулятивні установки та форми самоздійснення, що відрізняються від загальноприйнятих норм поведінки. Встановлено, що прагнення до альтернативного способу життя теоретично фіксується й аналізується за допомогою поняття "сфера формування цінностей". Відзначено, що утворені в даній сфері ціннісні установки не мають однозначного соціального змісту, їх соціальна значущість може мати негативне й позитивне вираження. Проаналізовано соціальні характеристики суб'єкта молодіжної культури сучасного українського суспільства. В ієрархії потреб даного суб'єкта виявлено домінування вітальних цінностей, а характерною рисою особистості є життєздатність як екзистенціальна стратегія, пов'язана з можливістю людини протистояти обставинам і не підкорятися принципам колективної поведінки. Особливу увагу приділено питанню відродження національних традицій української культури.

Досліджено метатеорію свідомості в аксіологічних вимірах духовно-культурного життя, умови специфічно-унікального буття людини в реаліях соціальної дійсності. Обгрунтовано положення, що зміст свідомості як феномен буття характеризується взаємодією в ній внутрішнього та зовнішнього, суб'єктивного й об'єктивного досвіду в його індивідувальних і суспільних трансформаціях. Важливим аспектом онтології свідомості є предметність, визначеність ціннісних орієнтацій, що утворює ідеал особистості. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з понятттям "ментальність", наявність якого зумовлює феномен національної свідомості. Доведено, що національно свідома людина втілює до практики національного буття загальнолюдські цінності.

Розглянуто проблеми формування поняття "базові цінності". Наведено характеристику загальнолюдських цінностей як засобів регулювання поведінки всього людства та найважливіших критеріїв і стимулів пошуків шляхів взаєморозуміння, злагоди та збереження життя людей планети. Особливу увагу приділено розгляду цінності людського життя, природи як основи життєдіяльності людини, забезпечення свободи та демократизації усіх сфер її діяльності, смислу життя, справедливості, краси, істини, свободи, відвернення загрози термоядерної війни. Зроблено висновок, що базові цінності людського буття за своєю сутністю, значимістю та характером сприйняття суспільством, прагненням до збереження відчутно змінюються у процесі історичного поступу, що залежить від умов функціонування, зокрема якісного рівня розвитку суспільства, змін у географічному середовищі, які можуть відбуватися природним шляхом і внаслідок нераціональної діяльності людини. Доведено, що тлумачення базових цінностей залежить від менталітету етнічної спільноти.

Рассмотрены проблемы формирования понятия "базовые ценности". Приведена характеристика общечеловеческих ценностей как средств регулирования поведения всего человечества и наиважнейших критериев и стимулов поиска путей взаимопонимания, мира и сохранения жизни людей планеты. Особое внимание уделено рассмотрению ценностей человеческой жизни, природы как основы жизнедеятельности человека, обеспечения свободы и демократизации всех сфер ее деятельности, смысла жизни, справедливости, красоты, истины, свободы, предотвращения угрозы термоядерной войны. Сделан вывод, что базовые ценности человеческого бытия по своей сущности, значимости и характеру восприятия обществом, стремлением к сохранению существенно изменяются в процессе исторического развития, что зависит от условий функционирования, в частности качественного уровня развития общества, изменений в географической среде, которые могут происходить естественным путем и вследствии нерациональной деятельности человека. Доказано, что толкование базовых ценностей зависит от ментальности этнического сообщества.

Розглянуто світогляд як систему принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на зміст і мету життя, що визначають діяльність людини. Проаналізовано особливості міфологічного, релігійного, наукового світогляду. Увагу приділено філософському розумінню людини і смислу її буття. Розкрито естетичні аспекти та аксіологічні засади світогляду, висвітлено зв'язок правової та моральної свідомості у їх загальнолюдському вимірі.

Рассмотрено мировоззрение как система принципов, знаний, идеалов, ценностей, надежд, верований, взглядов на содержание и цель жизни, определяющих деятельность человека. Проанализированы особенности мифологического, религиозного, научного мировоззрения. Уделено внимание философскому пониманию человека и смысла его бытия. Раскрыты эстетические аспекты и аксиологические основы мировоззрения, освещена связь правового и морального сознания в их общечеловеческом измерении.

Досліджено зміст феномену ідеалу шляхом вивчення продуктів духовної творчості населення України дохристиянської доби. Виявлено та проаналізовано простір розгортання ідеалу як цілісної системи у бутті окремої особистості, колективу, сім'ї. Визначено функції та специфічні риси ідеалу у давньоруському суспільстві. З'ясовано та проаналізовано підходи до ідеалу, його висвітлення науковцями сфери історії та філософії. У контексті світоглядної системи давнього населення України розглянуто різновиди та формовияв уявлень про ідеал наших далеких предків. З'ясовано наявність у ньому об'єктивного та суб'єктивного, свідомого та несвідомого змістів. Показано, що ідеал посідав одне з головних місць у формуванні цілісної особистості предків сучасних українців, їх матеріальної та духовної культури. Ідеали населення України дохристиянської доби зазнали переосмислення на засадах християнської релігії, але за цього зберегли власну автентичну основу.

Розглянуто філософські основи ідеалу людини, особливості формування цього феномену у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського.

Проаналізовано онтологічні та гносеологічні складники природи світогляду особистості, обумовлені різними світоглядними орієнтаціями. Розкрито значення поняття "світогляд". Наведено гносеологічні моделі розвитку світоглядних орієнтацій за часів протосоціуму, в античний період, за часів середньовіччя, епохи Відродження та Нових часів, сучасні світоглядні орієнтації та їх розвиток у майбутньому. Висвітлено головні відмінності освіти майбутнього. Розглянуто основні засади, на яких має будуватися практичне формування та розвиток державно-громадського механізму управління якістю вищої освіти: ідеї світоглядної єдності; принципи цілісності світоглядних орієнтацій; розуміння законів розвитку буття; логічна обгрунтованість помислів і дій; здатність системи освіти вдосконалювати людей і світ.

Проанализированы онтологические и гносеологические составляющие природы мировоззрения личности в контексте обеспечения в Украине управления качеством высшего образования. Обосновываются отдельные положения, на которых должно осуществляться развитие государственно-общественного управления качеством высшего образования: идеи мировоззренческого единства; принципы целостности мировоззренческих ориентаций; понимание законов развития бытия; логика помыслов и действий; состоятельность системы образования совершенствовать человека и мир.

Given the development in Ukraine, the state-public system of quality higher education, analyzed the ontological and epistemological outlook of the individual elements of nature, due to different philosophical orientation. Explores the meaning of "worldview". Given the extremely poor state of understanding of the historical patterns of philosophical orientations, focus on the main stages of development. Presented by the epistemological model of philosophical orientations during protosotsiumu in the ancient period during the Middle Ages, the Renaissance and the new era, modern outlook and orientation of their development in the future. Outlined the main differences between education of the future. The main principles, which has built a practical formation and development of public-public mechanism for quality control of higher education: the idea of ideological unity, the principles of integrity philosophical orientations, understanding the laws of existence, the validity of logical thoughts and actions, the ability of education to improve people and the world.

Розкрито сутність понять "цінності", "ціннісні орієнтації" на підставі філософських, соціологічних та психолого-педагогічних досліджень; визначено місце ціннісних орієнтацій у структурі особистості; названо їх основні функції у процесі становлення й розвитку особистості як соціальної істоти.

Розглянуто міф, як традиційний, так і сучасний, який "контролює" дійсність, світ реального буття людини і суспільства з позицій ідеалу - космічного універсального порядку. Ідеї та уявлення про перспективи розвитку людини і суспільства одержують статус ідеалу лише за умови набуття безпосередньо суспільного хварактеру, а будь-який ідеал, що функціонує в суспільстві, є суспільним, безвідносно до відображуваного об'єкта в різних формах життєдіяльності людей, інтегруючи в собі естетичний, моральний, релігійний, науковий та інші аспекти його відтворення в суспільній свідомості.