Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.51 + Ю3(0)6-658

Рубрики:

Проблема інтуїції

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС48621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.51 + Ю3(0)6-658

Рубрики:

Проблема інтуїції

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС48621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5 + Ю937-953.6

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Психологія особи

Шифр НБУВ: ДС50508 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено філософський аналіз феномену міфологічного у структурі різних типів філософського дискурсу. Встановлено наукове значення та розкрито суть базового концепту філософської реконструкції міфу. Проаналізовано труднощі "герменевтики міфу" та межі трансцендентальної теорії міфу, що є найбільш плідними сучасними парадигмами дослідження міфу. Обгрунтовано розуміння філософії як трансцендентуючої рефлексії. Визначено, що умовою можливості міфу є психологічний процес, який забезпечує тотожність ідеального та реального. Визначено специфіку дослідження міфу в межах різних філософських традицій.

Проведено філософське дослідження проблеми міфологічного символізму в культуротворчому процесі. Виділено два основних типи міфологічного символізму: дорефлексивний і рефлексивний. Проаналізовані смислоутворююча і структуруюча функції міфологічного символізму з урахуванням специфіки різних його типів. Стверджується, що такий з точки зору позитивізму недолік міфологічного символізму, як багатомірність і суперечність, здатний обернутися перевагою в процесі смислоутворення. Переживаючи неодноразову інтерпретацію в соціокультурному контексті, міфологічний символізм виходить за межі даного соціокультурного порядку в акті трансцендування. Без цього є неможливою культуротворчість.

Проаналізовано елементи раціональності та особистісної ідентичності, відтворювані та/чи продуковані в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб'єкта в сучасній культурі. Досліджено концептуальні основи визначення міфа в некласичній філософії. Визначено умови та причини буття-в-міфі сучасного індивіда. Доведено необхідність та адекватність сьогоденню деяких міфологічних елементів, визначено їх особливості та відмінність від архаїчних відповідників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5 + Ю6*333.395.1

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології через аналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засобу естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції "світ людей - інший світ" у психологічну опозицію "свідомість - колективне позасвідоме" та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрета колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та ознаки тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили положення: філософія життя, інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології призводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення її структури та функцій. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

Наведено сутнісні характеристики феномену міфотворчості, проаналізовано її смисложиттєвий зміст у контексті українських культурних традицій та сучасних реалій українського етнобуття. Узагальнено специфічні риси міфологічного відображення картини світу в аспекті формування національної свідомості. Розглянуто смисложиттєвий зміст архетипів, які визначили етнокультурну спрямованість української літератури та мистецтва, а також їх ціннісно-смислові координати у часово-просторових вимірах європейської культури взагалі шляхом використання "філософії серця". Встановлено специфіку втілення смисложиттєвих концептів, на які зорієнтована етноміфотворчість у різних формах прояву української ментальності. Обгрунтовано спадкоємність родового досвіду, зафіксованого у пам'яті покоління, як системи ідейних переконань та норм поведінки, необхідних для етнічного вираження суб'єктів української історії у міжкультурному спілкуванні.

Висвітлено проблему онтонології науки, показано значення загальнокультурного контексту в питанні обгрунтування наукового знання. Визначено соціально-детермінуючі функції міфічної онтології, а також передумови зародження науки Нового часу на підставі християнської онтології. Розглянуто соціальні наслідки формування нової онтологічної реальності.

Освещена проблема онтологии науки, показано значение общекультурного контекста в вопросе обоснования научного знания. Определены социально-детерминирующие функции мифической онтологии, а также предпосылки зарождения науки Нового времени с учетом христианской онтологии. Рассмотрены социальные последствия формирования новой онтологической реальности.

Систематизовано основні теоретичні підходи до міфології, проаналізовано ознаки міфу та функції міфології в суспільстві. Визначено роль міфу у спрощенні сприйняття дійсності шляхом інтеграції образу та поняття. Уточнено розуміння міфу на підставі відмежування його від міфоподібних форм та шляхом визначення міфологічних провідників у свідомості завдяки фольклору, релігії, літературі, символіці. Обгрунтовано положення міфології як політонального соціального феномену, що впливає на відображення у свідомості картини світу та визначає подальші орієнтації у світі згідно з набутими світоглядними переконаннями. З'ясовано адаптаційні можливості міфології щодо вкорінювання в історію та релігію, контамінацію міфів, еволюцію, ритуалістичність, широку інтерпретативність, використання різноманітних провідників, посилення або послаблення власних специфічних функцій. Виявлено особливості функціонування міфології в соціально-філософському та історико-філософському аспектах, з'ясовано наративи її існування та трансгресії. Запропоновано поглиблене трактування бінарно-опозиційного існування міфології на прикладах її дії як конструкта або деконструкта в житті суспільства. Виявлено сучасні особливості реміфологізації в Україні, що визначаються дифузійністю міфологічного та наукового, релігійного та філософського сприйняття світу.

Проаналізовано проблему співвідношення інтелекту і інтуїції в процесі пізнання і перетворення права. Надано розуміння інтелекту і інтуїції. Незважаючи на властиві їм особливості, вони розглядаються взаємозв'язаними сторонами єдиного пізнавального і освітнього процесу права. Ефективність останніх припускає взаємодію інтелекту і інтуїції, тобто, вони повинні розглядатися не як взаємовиключні, а взаємодоповнюючі явища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.22 + Ю225.5

Рубрики:

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено системне дослідження суті міфотворчого процесу в його соціально-гносеологічних вимірах і характеристиках, виявлених у категоріальних (поняттєвих) визначеннях і реальних суспільних процесах. З'ясовано, що сучасна міфотворчіть є процесом, який відбувається на рівні впливу на масову свідомість. Запропоновано ідею структурування природи міфологічного у контексті співвідношення теоретичних проблем традиційного (класичного) і сучасного міфів (з урахуванням аналізу свідомості і несвідомого, раціонального та ірраціонального, істинного та хибного). Визначено принципові особливості соціально-гносеологічного існування та функціонування сучасної міфотворчості, якими є: внутрішній поділ на суб'єкт і об'єкт, зв'язок з конкретними історичними подіями, потреба у постійній актуалізації та уможливлений фактор упізнання серед інших соціальних об'єктів. Обгрунтовано смисложиттєві риси та вияви сучасного міфологічного мислення (стереотипи, установки, атрибуції) у межах українського соціального простору. Доведено, що парадокс сучасної міфотворчості полягає у неможливості урегулювання її проблемних питань за допомогою спонтанної опозиції та методу штучного створення антиміфу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5 + Ю812.252.2

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Символи в мистецтві. Образ і метафора

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ