Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

Проанализировано своеобразие византийского и древнерусского исихазма IV-XII вв.

Висвітлено питання про основні світоглядно-філософські джерела і настанови Християнства - нової релігії та нової цивілізації, що дві тисячі років назад виникла на берегах Середземного моря у відповідь на виклик і потреби людства, яке починало новий етап історичного розвитку. Викладено методологічні засади аналізу світоглядно-філософських передумов християнства. Запропоновано системний аналіз основних світоглядно-філософських джерел християнської релігії та християнської філософії.

Розглянуто основні риси, які характеризують філософію Середньовіччя. Подано специфічні проблеми та етапи, які виділяють у філософії Середньовіччя. Наведено уривки з першоджерел, які характеризують дану епоху - фрагменти творів Августина та Хоми Аквінського з книги "Антология мировой философии".

Вперше в українській філософській літературі відтворено основні сторінки історії середньовічної філософії. На широкому культурно-історичному тлі епохи проаналізовано філософські, релігійні, морально-етичні, соціально-політичні концепції середньовічної філософії. Розглянуто проблеми розвитку релігійно-філософської думки у період пізньої античності та становлення християнської філософії, а також історичні передумови виникнення та зміст доктрин східної та західної апологетики, їх представників (Юстин, Афінагор і Теофіл, Іриней та Іпполіт, Климент і Оріген, Квінт Септилій Флоренс Тертуліан, Марк Мінуцій Фелікс, Арнобій). Надано матеріал стосовно класичної патристики другої половини IV - першої третини V ст., її апогею, діяльності Августина Блаженного. Розглянуто філософії Алкуіну, Іоанна Скота Еріугена, Ансельма Кентерберійського, Росцеліна, П'єра Абеляра, арабську філософію середньовіччя, єврейську філософію доби середньовіччя, золоту добу розвитку схоластичної філософії у західній Європі (XIII - XIV ст.), арістотелізм у творчості Давида з Дінанта, філософії Сігера з Брабанта і латинський аверроїзм, св. Бонавентури й августиніанство XIII ст., Альберта Великого. Наведено філософію Томи Аквінського, Іоанна Дунса Скота (період пізньої схоластики), Вільяма Оккама, Екгарта (завершальний етап розвитку середньовічної схоластики).

Проанализированы вопросы трансперсональной метафизики (философской мистики) немецкого богослова XIV ст. М.Экхарта, основоположника направления "немецкая мистика", которое оказало значительное внимание на развитие немецкой классической философии, а также на иррационалистические направления европейского дискурса XIX - XX ст. Раскрыты онтогносеологические и антропософские основы учения, несущего современному сознанию продуктивные идеи духовного развития.

Висвітлено історію становлення філософської думки, її високі класичні злети в античності та середньовіччі у контексті освіти як фундаментального підгрунтя філософії. Розглянуто особливості філософського поступу у перехресних взаємозв'язках з еволюцією виховання й освіти. Наведено нові, раніше відсутні в обігу першоджерела, документи, факти, а також уривки з класичних текстів.

Освещены история становления философской мысли, ее высокие классические взлеты в античности и средневековье в контексте образования как фундаментальной основы философии. Рассмотрены особенности философского развития в перекрестных взаимосвязях с эволюцией воспитания и образования. Представлены новые, раньше отсутствующие в обороте первоисточники, документы, факты, а также отрывки из классических текстов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-333 + Ю937-711 + Э371-4

Рубрики:

Історія філософії

Психологія особи

Раннє християнство ( I-V ст.)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено постаті мислителів, теоретична діяльність яких відтворює спосіб християнського філософування протягом перших п'ятнадцяти століть нової ери на теренах "старого світу". Розглянуто філософію доби раннього, середнього та пізнього Середньовіччя, а також доби Відродження. Розкрито ідеї та тенденції гуманістичної думки у філософії Відродження XV - XVI ст.

Освещены фигуры мыслителей, теоретическая деятельность которых отображает способ христианского философствования в течение первых пятнадцати веков новой эры на территориях "старого мира". Рассмотрена философия эпохи раннего, среднего и позднего Средневековья, а также эпохи Возрождения. Раскрыты идеи и тенденции гуманистической мысли в философии Возрождения ХV - XVI вв.

Проанализирована взаимосвязь иудаизма и философии, приведена сравнительная оценка подходов представителей разных культур. Изучено влияние идей иудаизма на мировую культуру. Раскрыты предпосылки актуализации и переосмысления традиционных установок еврейского религиозно-исторического сознания в эпоху модернизации. Освещены проблемы методологии истории на страницах российских журналов и вопросы украиноиудаики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-377 + Э370.9(4УКР)-4

Рубрики:

Історія філософії

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-377 + Э37-47

Рубрики:

Історія філософії

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-377 + Э370.9(4НІМ)-4

Рубрики:

Історія філософії

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано спробу описання розвитку самосвідомості на початкових стадіях психологічного становлення в межах суфійської містичної традиції.

В статье предпринята попытка описания развития самосознания на начальных стадиях психологического становления в рамках суфийской мистической традиции.

In the article was undertake an attemption of description of self-awarness development's on the basic stages of psychologyc growth in the sufistic mystical traditions frameworks'.

В контексте постнеклассической методологии рассмотрен мистический опыт как потенциальное свойство человека, проявляющееся лишь в его определенном состоянии. Обоснована эффективность и специфика использования синергетического подхода для исследования мистического опыта как антропологического модуса. Выяснена синергетическая сущность мистического опыта духовной практики исихазма. Особое внимание уделено осмыслению эволюционных процессов развития личности, проблемам подчинения собственного бытия-деятельности достижению высшей цели как смыслу существования. Рассмотрены закономерности образования антропологической целостности как внутренней гармонии, с которой связывается выход в сферу мистического опыта.

Наведено та систематизовано основні вчення, концепції, напрями, течії, проблеми, ідеї щодо філософського процесу, що тривав від І ст.(з земної місії Ісуса Христа та Його вчення) до XVI ст. в історії християнства в епоху середньовіччя (феодалізму). Розглянуто ранній період християнства (апостольський і єпископський періоди, парахристиянські філософські вчення - гнозтицизм, маніхейство), вчення середньовічної філософії (патристику, вчення апологетів), філософії епохи Відродження (ренесансний арістотелізм, містицизм, реформація). Охарактеризовано іслам і ранні філософські вчення, проаналізовано діяльність багдатської та кордовської філософських шкіл. Висвітлено особливості виникнення та розвитку схоластики у Візантії, Західній Європі.

Приведены и систематизированы основные учения, концепции, направления, течения, проблемы, идеи о философском процессе, который длился с І (с земной миссии Иисуса Христа и Его учения) до XVI вв. в истории христианства в эпоху средневековья (феодализма). Рассмотрены ранний период христианства (апостольский и епископский периоды, парахристианские философские учения - гнозтицизм, манихейство), учения средневековой философии (патристика, учение аппологетов), философия эпохи Возрождения (ренессансный аристотелизм, мистицизм, реформация). Охарактеризованы ислам и ранние философские учения, проанализирована деятельность багдатской и кордовской философских школ. Освещены особенности возникновения и развития схоластики в Византии, Западной Европе.

Проведено огляд історії розвитку філософського вчення у Римській імперії, європейських і мусульманських країнах від I до XVI ст. Охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку християнської філософії за умов рабовласницької Римської імперії. Розкрито сутність патристики й апологетики, викладено матеріали про Александрійську богословську школу та легалізацію християнства у Римській імперії у IV ст. Проаналізовано стан розвитку культури та науки в арабському халіфаті, основні постулати Ісламу та ранні філософські вчення мусульманського світу. Розглянуто передумови виникнення та розвитку схоластики у Візантії та Західній Європі, показано особливості становлення філософії епохи Відродження.

Осуществлен обзор истории развития философского учения в Римской империи, европейских и мусульманских странах в I - XVI ст. Охарактеризованы основные этапы становления и развития христианской философии в условиях рабовладельческой Римской империи. Раскрыта сущность патристики и апологетики, изложены материалы об Александрийской богословской школе и легализации христианства в Римской империи в IV ст. Проанализировано состояние развития культуры и науки в арабском халифате, основные постулаты Ислама и ранние философские учения мусульманского мира. Рассмотрены предпосылки возникновения и развития схоластики в Византии и Западной Европе, показаны особенности становления философии в эпоху Возрождения.

На підставі дослідження текстів св. Отців Церкви у статті розглянуто східнохристиянське розуміння значення та ролі філософії.

Розглянуто філософський аспект генези військової етики Візантійської імперії. Головну увагу приділено аналізу православної військово-етичної концепції Візантії. Висвітлено органічний зв'язок змісту та генези даної концепції з античною філософською спадщиною, особливостями внутрішньо- та зовнішньополітичного розвитку імперії і її загальнополітичною доктриною, характером візантійського православ'я. Розглянуто основні філософські складові концепції і їх практичну реалізацію, а також вплив на цей процес характеру взаємостосунків між імператорською владою та православною церквою. Надано оцінку філософського і історичного значення концепції та всієї візантійської православної військової етики в цілому. Останнє, на думку автора, можна вважати одним із важливих джерел Православного Військового Храму, його "візантійською моделлю".

На підставі з'ясування радикальних відмінностей східної культури від західної надано визначення специфіки мудрості в її протистоянні післясократівській філософії.