Викладено теоретичні положення з етики й естетики, висвітлено історичний розвиток моралі, категорії етики, моральний світогляд особистості. Розкрито сутність естетичного ставлення людини до дійсності, основні естетичні категорії. Увагу приділено мистецтву як особливій формі людської творчості.

Представлено теоретичне узагальнення та вирішення проблеми методичної підготовки майбутнього вчителя історії до формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання етики. Розкрито зміст поняття "методична підготовка майбутнього вчителя історії до формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання етики", основним (інтегральним) критерієм якої визначено методичну готовність майбутнього вчителя до даного виду діяльності. Розроблено критерії, показники й експериментально виявлено рівні сформованості методичної готовності майбутнього вчителя історії до формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання етики. Обгрунтовано методичні умови, зміст, форми, методи, засоби й етапи організації методичної підготовки майбутнього вчителя історії до даного виду діяльності за умов університету. Обгрунтовано методику методичної підготовки майбутнього вчителя історії до формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання етики, результати експериментального дослідження якої засвідчили її ефективність.

Проведено аналіз розробленості проблеми у теорії та практиці навчання етики у вітчизняній та зарубіжній школі. Доведено, що ефективність пізнавальної діяльності можливо покращити шляхом поетапної її організації відповідно щодо психологічних закономірностей процесу навчального пізнання, спрямованої на максимально активну позицію учня як суб'єкта навчання. Визначено, що це обумовлює широке впровадження різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв'язання проблемних завдань щодо інтерактивної діяльності учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дану методику навчання етики у V - VI класах.

Різнобарв'я культур, що трансформуються у великій культурі багатої на регіони України, має бути спрямоване на реалізацію мети курсу етики як цілісного циклу в системі освітніх закладів. Культура, мистецтво, педагогіка як інтегроване проблемне поле духовності молоді мають вирішуватися і в річищі думок поза сторінками шкільного підручника.

Розкрито роль і місце шкільного курсу етики як навчального предмета й основні методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики. Сформульовано рекомендації для вчителів етики щодо організації пізнавальної діяльності учнів на уроках з предмета. Показано, що організація пізнавальної діяльності учнів є сферою творчості кожного вчителя, адже він самостійно варіює матеріалом, на власний розсуд будує заняття, відбираючи форми, методи та засоби навчання. Обгрунтовано необхідність створення умов для формування в учнів здатності оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра та зла, моральних норм та етикетних правил, вимог культурного спілкування та толерантності, а також запровадження самооцінювання учнів і взаємооцінювання учнями один одного.

Зазначено, що актуальність проблеми формування емоційно-оцінних суджень зумовлюється впровадженням аксіологічного підходу до шкільної освіти, який у викладанні етики, зокрема, передбачає становлення моральних цінностей і орієнтирів особистості, що потребує особливої уваги до емоційно-ціннісної та діяльнісної складових навчання. Обгрунтовано методику формування емоційно-оцінних суджень на уроках етики. Розглянуто етапи формування емоційно-оцінних суджень учнів: мотиваційно-інформаційний; аналіз об'єкта оцінювання та емоційний вибір; здійснення доведення оцінного судження та його застосування. Визначено основний зміст емоційно-оцінних суджень, які мають бути сформовані в учнів. Констатовано, що під час формування емоційно-оцінних суджень учнів на уроках етики вчителю необхідно враховувати вікові та психологічні особливості молодших підлітків, ретельно здійснювати вибір форм проведення уроків, застосовувати інтерактивні технології навчання.

Розглянуто таку форму навчання дітей і дорослих, як педагогічна майстерня, яка створює умови для здобуття нових знань і нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття. Висвітлено роль і значення залучення майбутніх викладачів предметів духовно-морального спрямування до процесу викладання у межах проведення постійно діючого методологічного семінару "Вивчення та особливості викладання предметів духовно-морального спрямування" на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів. Відзначено актуальність викладання методики християнської етики з використанням музичних творів як виховного чинника. Обгрунтовано підхід щодо процесу навчання та духовного виховання школярів, який полягає в тому, що варто з раннього дитинства розпізнавати в дитині її здібності і саме їх розвивати. Виокремлено такі напрямки задатків: схильність до академічних наук, спорту, художньої творчості, добродійної роботи, духовного служіння. Висвітлено досвід роботи навчальних закладів, що мають свої традиції щодо викладання основ християнської етики та різноманітних форм доброчинної та благодійної діяльності.

Досліджено формування гуманістичної культури учнів засобами уроку етики з розкриттям значення таких моральних якостей, як: добро, милосердя, справедливість, повага в житті кожної людини. Виділено шість особливостей гуманного виховного процесу, а саме: внутрішня наступність творчої діяльності природи і людини-вихователя, цілісність виховного процесу, урок - акумулятор і провідна форма життя дітей, співробітницькі взаємини вчителя з дітьми, розвиток у дітей здібності щодо оцінної діяльності за одночасного скасування шкільних оцінок, особлива гуманна місія вчителя.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та педагогічної практики охарактеризовано різні за формою дидактичні ігри, визначено особливості їх застосування на уроках етики. Запропоновано систему змісту дидактичних ігор, головною метою яких є створення умов для ефективної організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики в V - VI класах загальноосвітніх навчальних закладів.

На основе анализа психолого-педагогической литературы и педагогической практики охарактеризованы разные по форме дидактические игры, определены особенности их использования на уроках этики. Предложена система содержания дидактических игр, главная цель которых - создание условий для эффективной организации познавательной деятельности учащихся на уроках этики в V - VI классах общеобразовательных учебных заведений.

On the basis of psychological-pedagogic literature analysis and pedagogic practice the different by form didactic games are characterized, their application peculiarities on the Ethics lessons are defined. The didactic games' content system is suggested, their main aim is the creation of conditions for the effective cognitive activity organization of the pupils on Ethics lessons in the 5-6th forms of the secondary school.