Вивчено проблему в філософії освіти - визначено філософсько-освітню предметність духовності у постнекласичній освіті й її конкретних характеристик як реальності й об'єкта пізнання. Обгрунтовано специфіку філософсько-освітнього аналізу духовності у постнекласичній освіті. Визначено особливості духовності в освіті як постнекласичного феномену, інтегральної характеристики людини та мети освітньої діяльності. Систематизовано засади та проаналізовано взаємопроникнення у межах постнекласичної освіти традиційно-моральних і постмодерно-екзистенційних вимірів духовності, а також визначено напрями розширення предметності філософії освіти за рахунок включення проблематики досліджень духовності як постнекласично-освітнього феномена.

Подано стислий аналіз науки та техніки як специфічних царин діяльності в їх історичній динаміці на стику філософії науки та техніки, філософської антропології й етики. Розглянуто широку проблематику взаємовідношень науки та техніки з релігійним, зокрема християнським, дискурсом. Особливу увагу приділено питанням біоетики.

Досліджено філософсько-етичні аспекти модернізму як світоглядної парадигми. Проведено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму. Визначено структурні компоненти й особливості філософсько-етичної концепції українського модернізму. Досліджено світогляд В. Винниченка та його етичні погляди у контексті філософії модернізму. Окреслено процес формування ним власної концепції побудови щасливого людського буття. Розкрито сутність складових чинників його етичної концепції. Розглянуто світоглядну позицію М. Хвильового. На підставі здійсненого аналізу вироблено загальну концепцію творчості М. Хвильового як письменника, який перебував під впливом модерністичної філософсько-етичної системи. Художній світ автора подано як заздалегідь фікціональний, такий, шо разом з оповідачем не претендує на вірогідність і автономність.

Обгрунтовано реальність духовності в особистому, суспільному та загальноцивілізаційному контекстах. Проаналізовано проблеми духовного у різних філософських і релігійних течіях, а також психологічній науці. Викладено суть християнства, церкви та святості, цілісне уявлення про людину як творіння Боже. Проаналізовано духовність особистості як її природний (автентичний) стан. Викладено сутність бездуховності, зміст духовного життя людини. Сформульовано духовну парадигму психології та завдання психологічної теорії та практики в її контексті.

Обоснована реальность духовности в личностном, общественном и общецивилизационном контекстах. Проанализированы проблемы духовного в различных философских и религиозных течениях, а также психологической науке. Изложены суть христианства, церкви и святости, целостное представление о человеке как творении Божьем. Проанализирована духовность личности как ее естественное (аутентичное) состояние. Изложены сущность бездуховности, содержание духовной жизни человека. Сформулированы духовная парадигма психологии и задачи психологической теории и практики в ее контексте.

Розглянуто етичну проблематику в загальному контексті класичної й сучасної філософії людини. З огляду на висловлювання Альберта Швейцера, що культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад, охарактеризовано принципи культурного будівництва - принципи партійності, ідейності, народності, - але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їх вигляді, який ми спостерігаємо на прикладі нашого суспільства. Констатовано, що сфера моралі - це не тільки проблеми обов'язку, свободи, відповідальності, це також глибокий і неповторний світ суб'єктивних переживань, ідеалів та прагнень, невичерпної діалектики людської душі.

В контексті сенсуалістичної філософської традиції вивчено вплив естетичних процесів на моральнісну поведінку особистості з урахуванням досягнень новітньої філософської, естетичної та психологічної антропології. На підставі порівняння особливостей естетичного та морального образів розглянуто своєрідність естетичного моделювання моральнісного пізнання, а також історичну типологізацію естетичних форм моральнісних почуттів. Увагу приділено створенню сучасної сенсуалістичної концепції моральнісно-регулятивної функції естетичного в суспільстві.

В контексте сенсуалистической философской традиции изучено влияние эстетических процессов на нравственное поведение личности с учетом достижений современной философской, эстетической и психологической антропологии. На основе сравнения особенностей эстетического и морального образов рассмотрены своеобразие эстетического моделирования морального познания, а также историческая типологизация эстетических форм нравственных чувств. Уделено внимание созданию современной сенсуалистической концепции нравственно-регулятивной функции эстетического в обществе.

У історичному аспекті розглянуто питання етики науки, розкрито значення впливу пізнавальних і соціокультурних чинників на її формування. Показано, що основні історичні етапи формування етики науки відповідають основним етапам розвитку науки, водночас цей процес є нелінійним. Виокремлено два виміри етики науки - зовнішній і внутрішній. Розкрито значення етичної легітимації пізнавання в доінституційний період розвитку науки, а також в сучасний період. Проаналізовано основні тенденції етики науки, пов'язані з процесами глобалізації, формуванням еко-, біо-, техноетики. Показано, що розвиток науково-технологічної цивілізації, загрожуючи існуванню життя на Землі, потребує внесення коректив у сферу ціннісних орієнтацій суспільства, мотиваційну сферу особистості, у способи регулювання соціальних конфліктів. Зазначено щодо зростаючої ролі науки, вчених в інформаційному суспільстві, становлення наукових досліджень як самостійної сфери суспільсного виробництва, зростання актуальності етичних проблем науки. Встановлено специфіку професійних етичних норм у науці та їх деформації в сучасній ситуації.

Розглянуто формування та розвиток норм наукової інформаційної етики сучасного студентства, яке пов'язане, зокрема, із захистом прав інтелектуальної власності та плагіатом в Інтернеті. Проаналізовано шляхи розробки стандартів з інтелектуальної власності в середовищі інформаційних технологій у сучасного студентства як психолого-педагогічної проблеми. Виокремлено поняття фабрикації, фальсифікації, плагіату. Розкрито вплив етичного кодексу вчених, прийнятого в 18-ти європейських країнах і США, на стан наукового шахрайства. Охарактеризовано один із шляхів розв'язання проблеми в Україні - складання реєстру наукових, дипломних і курсових робіт, що дасть можливість фіксувати факт присвоєння частки інтелектуальної власності або її крадіжку в повному обсязі. Акцентовано увагу на спеціалізованих програмах, призначених для пошуку плагіату.

Рассмотрено формирование и развитие норм научной информационной этики современного студенчества, связанное, в частности, с защитой прав интеллектуальной собственности и плагиатом в Интернете. Проанализированы пути разработки стандартов по интеллектуальной собственности в среде информационных технологий у современного студенчества как психолого-педагогической проблемы. Выделены понятия фабрикации, фальсификации, плагиата. Раскрыто влияние этического кодекса ученых, принятого в 18-ти европейских странах и США, на состояние научного мошенничества. Охарактеризован один из путей решения проблемы в Украине - составление реестра научных, дипломных и курсовых работ, что позволит фиксировать факт присвоения доли интеллектуальной собственности или ее краже в полном объеме. Сосредоточено внимание на специализированных программах, предназначенных для поиска плагиата.

Rassmotreno formation and development of the norms of scientific ethics of the modern student information relating to, inter alia, the protection of intellectual property rights and plagiarism in the Internet. Explored how the development of standards for intellectual property in a medium of information technology in modern student body as a psychological and educational problems. Concepts are distinguished fabrication (invention of data), falsification (manipulating the data to create bogus scientific results), plagiarism (the submission of work by other researchers as their own). Described one of the ways to solve problems in Ukraine - an inventory of research, degree and course work that will fix the fact of assigning the share of intellectual property or theft in its entirety. Focuses on specialized programs designed to search for plagiarism.

Проаналізовано співвідношення аксіологічних і прагматичних засад етичного регулювання діяльності вченого, розкрито їх комплексний характер, обгрунтовано висновок про пріоритетне значення аксіологічного аспекту наукової етики. Сформульовано низку пропозицій щодо розроблення Етичного кодексу вченого України.

Розглянуто проблеми духовного розвитку людини з використанням сучасних знань про інтелект, свідомість, підсвідомість та інформаційне поле Землі, а також про роль біополя в процесах мислення, медитацію, призначення людини. Запропоновано узагальнену схему управління духовним розвитком людини. Визначено деякі шляхи вирішення цієї проблеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю704.4 + Ю703.71

Рубрики:

Моральні пошуки. Моральний вибір. Моральні рішення

Мораль і наука

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зосереджено увагу на спроможності сучасного світу протистояти використанню знань на шкоду людям. Аргументовано твердження, що поки немає переконливих підстав для сподівань стосовно розв'язання цього завдання у найближчому майбутньому. Акцентовано увагу як на підгрунті для скептичного висновку, на дисонансі, який має тенденцію до посилення, між створенням глобального інформаційного простору та інтеграцією світової спільноти в правовому, географічному, адміністративно-територіальному, міждержавному просторі. Зазначено, що чим грунтовніші людські знання, то до більшої руйнації вони можуть призвести в ірраціональних життєвих виявах людини. Підкреслено, що у нестабільному, розбалансованому світі сильніші знання роблять його більш хитким, а отже вразливішим.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч215.7 + Ю703.71

Рубрики:

Методика написання наукових праць

Мораль і наука

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування естетичної культури студентів-філологів на основі національного мовленнєвого етикету. Висвітлено специфіку використання загальнокультурного компонента в процесі вивчення іноземної мови у ВНЗ. Проаналізовано роль мистецтва в духовному розвитку дітей дошкільного віку в історичному аспекті. Розкрито сутність системи правового виховання, педагогічні, психологічні та філософські засади формування екологічної культури особистості. Вивчено вплив формування культури на духовність і соціальну активність молоді в процесі соціалізації.

Рассмотрены вопросы формирования эстетической культуры студентов-филологов на основе национального этикета речи. Освещена специфика использования общекультурного компонента в процессе изучения иностранного языка в ВУЗ. Проанализирована роль искусства в духовном развитии детей дошкольного возраста в историческом аспекте. Раскрыты сущность системы правового воспитания, педагогические, психологические и философские основы формирования экологической культуры личности. Изучено влияние формирования культуры на духовность и социальную активность молодежи в процессе социализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354п3 + Ю703.71

Рубрики:

Мораль і наука

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.7

Рубрики:

Мораль і форми духовного життя

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены предпосылки становления морального потенциала постнеклассической науки, проанализированы новые стратегии ее переориентации. Установлен статус научной рациональности как одной из возможных альтернатив осмысления окружающей реальности. Сформирована постнеклассическая модель взаимосвязи науки и морали. Исследованы проблемы этической и моральной нагруженности научного знания, определено место этики и морали в иерархии наук. Показано влияние христианства на культурное и научное развитие общества. Проанализированы гуманистические аспекты морального потенциала постнеклассической науки. Освещены последствия использования инновационных научных достижений и проблемы моральной, этической и социальной ответственности ученых. Охарактеризованы основные этапы формирования прикладной этики как нового направления науки и морали, возникшего в конце XX ст.

Базуючись на принципах та методах дидактики, розглянуто поняття та фактори формування духовності, взаємозв'язок духовності та релігії, а також варіанти їх нетотожності.

Основываясь на принципах и методах дидактики рассмотрены понятие и факторы формирования духовности, взаимосвязь духовности и религии, а также варианты их нетождественности.

The problems of spirituality and correlation of meanings are discussed in this article.

Висвітлено філософсько-етичну проблему моральнісного аспекту наукової творчості, яка є одним з концептуальних питань стратегії подальшого розвитку нашої цивілізації. Виявлено суттєву різницю між моральнісним і моральним аспектами наукового процесу, які можуть збігатися або суперечити один одному.

Освещена философско-этическая проблема моральностного аспекта научного творчества, которая является одним из концептуальных вопросов стратегии дальнейшего развития нашей цивилизации. Определена существенная разница между моральностным и моральным аспектами научного процесса, которые могут совпадать или противоречить один другому.