Проаналізовано лінгвістичні парадигми, становлення семасіології на основі принципів лінгвістичного детермінізму. Висвітлено співвідношення мови та мислення в аспекті когнітивної лінгвістики та лінгвістичного детермінізму. Описано основні ознаки лінгвістичного детермінізму в контексті абсолютизації системності та диференціації раціонального і емоціонального у становленні свідомості (мислення) та мови. Розглянуто питання взаємодії ментально-раціонального та почуттєво-емоційного у функціонуванні та структурі мови, становлення семасіології у філософсько-психологічному осмисленні.

Проанализированы лингвистические парадигмы, становление семасиологии на основе принципов лингвистического детерминизма. Освещены соотношения речи и мышления в аспекте когнитивной лингвистики и лингвистического детерминизма. Изучены основные свойства лингвистического детерминизма в контексте абсолютизации системности и дифференциации рационального и эмоционального в становлении сознания (мышления) и речи. Рассмотрены вопросы взаимодействия ментально-рационального и чувствительно-эмоционального в функционировании и структуре речи, становления семасиологии в философско-психологическом осмыслении.

На підставі зіставлення, доповнення та уточнення методологічних засад семасіології про сутність і структуру лексичного значення, конотативний компонент, типи лексичних парадигм і моделей світу - наведено цілісну концепцію з використанням, так званого, лінгвістичного детермінізму. Висвітленно проблему взаємовідношення ментального та почуттєвого у науці в другій половині ХХ ст.

На основе сопоставления, дополнения и уточнения основ семасиологии - о сущности и структуре лексического значения, коннотативном компоненте, типах лексических парадигм и моделей мира - приведена целостная концепция с учетом так называемого лингвистического детерминизма. Освещена проблема взаимоотношения ментального и чувственного в науке во второй половине ХХ ст.

Розглянуто особливості іншомовної текстової діяльності (ІТД) з урахуванням надбань психологів у галузі вивчення проблем текстової та мнемічної діяльності та іншомовних здібностей, а також забезпечення ефективного функціонування ІТД за умов формувального експерименту. Запропоновано структуру ІТД і визначено рівні її сформованості. Наведено методику визначення рівня розвитку ІТД у студентів у процесі створення різних видів текстів.

Рассмотрены особенности иноязычной текстовой деятельности (ИТД) с учетом достижений психологов в области изучения проблем текстовой и мнемической деятельности и иноязычных способностей, а также обеспечения эффективного функционирования ИТД в условиях формирующего эксперимента. Предложена структура ИТД и определены уровни ее сформированности. Приведена методика определения уровня развития у студентов при написании различных видов текстов.

Рассмотрены вопросы создания теоретической модели свободного ассоциативного эксперимента, этапы его становления и развития в качестве инструментария психологических, лингвистических и психолингвистических исследований. Описана психолингвистическая модель свободного ассоциативного эксперимента как одного из способов изучения языкового сознания человека. Освещены прикладные аспекты применения метода свободных ассоциаций в психодиагностике при обучении иностранным языкам, а также в исследовательских целях в психолингвистике и теории межкультурной коммуникации.

На основе рассмотрения феномена речи и языка как квантового волнового процесса предложены новые лингвистические законы эволюции всех языков народов мира на основе единого праязыка. Показано, что формально-компаративистский и семантический подходы в изучении языка как парадигмы взаимно исключают друг друга в силу предложенного автором квантового принципа дополнительности между формальным и семантическим аспектами человеческого мышления и соответствующими описаниями объектов.

Раскрыта сущность основных понятий психоанализа, языкознания, психолингвистики. Приведены краткие сведения о развитии психоанализа в России, СССР и странах СНГ с момента его появления до настоящего времени, а также деятельности большинства отечественных и мировых психологов, некоторых лингвистов.

Проведен аналитический анализ гендерных основ Интернет-коммуникации, психологических, социальных, культурных, коммуникативных предпочтений мужчин и женщин в Сети, а также дискурс-анализ форм Интернет-поведения данной категории населения. Выполнен социологический и линговопсихологический анализ их пейоротивных словарей в Сети. Рассмотрены проблемы наличия/отсутствия гендерной дискриминации в Интернете, вербального насилия, описаны лингвистические структуры Интернета в аспекте социальной структуры, влияние социальных структур на структуры Интернет-дискурса. Проанализированы особенности разработки возможных сценариев Интернет-коммуникации, тренингов как моделей выхода из кризисных ситуаций (состояния фрустрации, экзистенциального и социального вакуума) личности постсоветского пространства.

Описано психосемантичний інструментарій і способи його використання у дослідженнях феноменів свідомості. Наведено інформацію про методи семантичних диференціалів, семантичної реконструкції значень, вербального асоціативного експерименту, вільної семантизації об'єктів. Охарактеризовано візуальну картину світу східних слов'ян, особливості звуко-кольорової синестезії в етнічній свідомості українців.

Описаны психосемантический инструментарий и способы его использования в исследованиях феноменов сознания. Приведена информация о методах семантических дифференциалов, семантической реконструкции значений, вербального ассоциативного эксперимента, свободной семантизации объектов. Охарактеризованы визуальная картина мира восточных славян, особенности звуко-цветовой синестезии в этническом сознании украинцев.

Розглянуто питання психолінгвістики: розвитку, ЗМІ, дидактичної, рефлексивної, а також прикладної. Проаналізовано місце психолінгвістики серед когнітивно-інформаційних наук, особливості її становлення та розвитку в 1954 - 2006 рр. Розкрито роль психолінгвістики в контексті завдань європейського змісту та компетентнісного підходу у вищій освіті. Висвітлено проблеми психології мовлення дітей дошкільного віку, розвиток мультимедійних технологій у корекційній педагогіці у процесі вивчення української та англійської мов. Описано функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів у мові сучасної преси.

Рассмотрены вопросы психолингвистики: развития, СМИ, дидактической, рефлексивной, а также прикладной лингвистики. Проанализированы место психолингвистики среди когнитивно-информационных наук, особенности её становления и развития в 1954 - 2006 гг. Раскрыта роль психолингвистики в контексте заданч европейского содержания и компетентностного подхода в высшем образовании. Освещены проблемы психологии речи детей дошкольного возраста, развитие мультимедийных технологий в коррекционной педагогике в процессе изучения украинского и английского языков. Описаны функционально-стилистические особенности окказионализмов в языке современной прессы.

Розглянуто мовлення як об'єкт дослідження різних гуманітарних галузей знань, запропоновано сучасні психолінгвістичні концепції щодо мови та мовлення. Визначено якісні ознаки мовленнєвої діяльності. Висвітлено проблему формування мовної компетенції у психолого-педагогічних науках (сучасній дитячій і лінгвопедагогічній психології, рефлексивній психолінгвістиці, лінгводидактиці). Розкрито суть понять психолінгвістики. Увагу приділено факторам мовленнєвого розвитку (МР) дитини, періодизації МР, розвитку мовлення в онтогенезі (розвитку конкретного індивіда).

Рассмотрена речь как объект исследования разных гуманитарных областей знаний, предложены современные психолингвистические концепции о языке и речи. Определены качественные признаки речевой деятельности. Освещена проблема формирования языковой компетенции в психолого-педагогических науках (современной детской и лингвопедагогической психологии, рефлексивной психолингвистике, лингводидактике). Раскрыта сущность понятия психолингвистики. Внимание уделено факторам речевого развития (РР) ребенка, периодизации РР, развитию речи в онтогенезе (развитию конкретного индивида).

Рассмотрены вербальные модели и формы межличностных отношений (коммуникативные манифестации и тематические кодировки). Охарактеризованы формы партнерских манифестаций и их вербальные проекции. Определены типы психологической защиты. Внимание уделено стандартизированному языку объявлений контакта (коммуникативным единицам и их дефинициям), ролевым установкам и методике извлечения скрытых смыслов.

Проаналізовано психолінгвістичний інструментарій ЗМІ в контексті формування іміджу політиків. Розглянуто мовознавчі та маркетингові складові моделі інструментарію ЗМІ, маніпулятивні інструменти ЗМІ, іміджологічні та методологічні основи інструментарію ЗМІ. Розкрито функції інструментарію ЗМІ під час створення іміджу українських політиків у період продовольчої кризи 2003-го р. в Україні.

Проанализирован психолингвистический инструментарий СМИ в контексте формирования имиджа политиков. Рассмотрены языковедческие и маркетинговые слагаемые модели инструментария СМИ, манипулятивные инструменты СМИ, имиджелогические и методологические основы инструментария СМИ. Раскрыты функции инструментария СМИ при создании имиджа украинских политиков в период продовольственного кризиса 2003-го г. в Украине.

Приведены результаты психолингвистического исследования инмутационных процессов в СМИ. Раскрыто взаимодействие реалий в диаде "гражданское общество - массмедиа". Рассмотрены психокорректирующие элементы в СМИ, специфика социокультурных маркеров политического дискурса в массмедиа, лингвистические средства интернета при формировании имиджа политиков, особенности применения инструментов риторической манипуляции СМИ.

Наведено текст навчального посібника "Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз", де подано загальні положення навчального курсу, основи теорії соціальних комунікацій, праксиологію теорії соціальних комунікацій, інноваційні дослідження в соціальних комунікаціях і методичне забезпечення курсу. Увагу приділено структурі та видам соціальних комунікацій, історії соціолінгвістичних ідей і концепцій, соціокультурним маркерам політичного дискурсу України, проблемі однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

Приведен текст учебного пособия "Социальные коммуникации: социо- и психолингвистический анализ", где даны общие положения учебного курса, основы теории социальных коммуникаций, праксеология теории социальных коммуникаций, инновационные исследования в социальных коммуникациях и методическое обеспечение курса. Уделено внимание структуре и видам социальных коммуникаций, истории социолингвистических идей и концепций, социокультурным маркерам политического дискурса Украины, проблеме односторонней политической ориентации журналистов региональных печатных СМИ.

Розглянуто питання розвитку мовленнєвої здатності школярів у складі комунікативної культури. Описано психолінгвістичні механізми формування мовлення під час викладання іноземних мов за моделлю онтогенезу. Наведено результати досліджень виявів індивідуальності особистості в мовленні. Проаналізовано психологічні умови розвитку рефлексії у студентів перших курсів ВНЗ. Висвітлено особливості психолінгвістичної діагностики ксенофобії у газетних текстах, розвитку типологічної парадигми гендерно маркованих журналів в Україні.

Рассмотрены вопросы развития речевой способности школьников в составе коммуникативной культуры. Описаны психолингвистические механизмы формирования речи при преподавании иностранных языков по модели онтогенеза. Приведены результаты исследований проявлений индивидуальности личности в речи. Проанализированы психологические условия развития рефлексии у студентов первых курсов ВУЗ. Освещены особенности психолингвистической диагностики ксенофобии в газетных текстах, развития типологической парадигмы гендерно маркированных журналов в Украине.

Висвітлено підходи до аналізу усного та писемного мовлення. Розглянуто об'єкт, предмет, мету та завдання психолінгвістики як самостійної галузі знань, її сучасний стан і перспективи. Описано провідні психолінгвістичні методи аналізу й особливості їх застосування на матеріалі політичних, рекламних і художніх текстів, текстів перекладу. Запропоновано способи аналізу не- та вербальних засобів в усному мовленні. Особливу увагу приділено психолінгвістичній діагностиці політичного діалогу. Розкрито аспекти дослідження мовленнєвої генези дітей дошкільного віку.

Освещены подходы к анализу устной и письменной речи. Рассмотрены объект, предмет, цель и задачи психолингвистики как самостоятельной отрасли знаний, ее современное состояние и перспективы. Описаны ведущие психолингвистические методы анализа и особенности их применения на материале политических, рекламных и художественных текстов, текстов перевода. Предложены способы анализа не- и вербальных средств в устной речи. Особое внимание уделено психолингвистической диагностике политического диалога. Раскрыты аспекты исследования речевой генезы детей дошкольного возраста.

Розглянуто ключові проблеми психолінгвістики перекладу. Запропоновано перегляд класичних і сучасних психолінгвістичних концепцій перекладу, некласичний погляд на переклад в ракурсі психології, нейрофізіології, семіотики, теорії інформації. Здійснено експериментальний психолінгвістичний і психосемантичний аналіз мовленнєво-мислительних механізмів інтерпретації та перекладу політичного та художнього тексту. Особливу увагу приділено свідомим і несвідомим операціям перекладача в контексті функціональної асиметрії півкуль головного мозку людини, аспектам творчого та логічного мислення перекладача.

Рассмотрены ключевые проблемы психолингвистики перевода. Предложен пересмотр классических и современных психолингвистических концепций перевода, неклассический взгляд на перевод в контексте психологии, нейрофизиологии, семиотики, теории информации. Осуществлен экспериментальный психолингвистический и психосемантический анализ рече-мыслительных механизмов интерпретации и перевода политического и художественного текста. Особое внимание уделено сознательным и бессознательным операциям переводчика в контексте функциональной ассиметрии полушарий мозга человека, аспектам творческого и логического мышления переводчика.

Розглянуто проблему планування та проведення психосемантичних досліджень. Запропоновано деталізовану структуру досліджень, здійснених за допомогою психосемантичних методів. Описано та пояснено дії дослідника на кожному з етапів роботи.

Проаналізовано простір соціальних комунікацій мережі Інтернет і процес формування в результаті цих комунікацій гендерної віртуальної ідентичності. Розглянуто методологію її вивчення за умов віртуальної реальності. Методологічною базою таких досліджень запропоновано розглядати психолінгвістичні проективні методики якісного аналізу даних.

Проанализированы особенности психофизиологических процессов восприятия информации. Сформулирована и решена задача выбора шкалы для оценки результатов психолингвистического эксперимента. Предложено и обосновано применение многоуровневого шкалирования в ходе проведения психолингвистических исследований, что позволяет обеспечить большую степень участия респондентов-информантов в лингвистическом эксперименте и получать более точные численные оценки ввиду значительного расширения диапазона оценивания.