Розкрито витоки основних функцій емоційного інтелекту як інтегральної особистісної властивості, методологічні засади концептуалізації феномену емоційного інтелекту. Описано внутрішні та зовнішні компоненти емоційного інтелекту, особливості їх виявлення як динамічної єдності. Наведено результати емпіричного дослідження стресозахисної та адаптивної функцій емоційного інтелекту.

Раскрыты истоки основных функций эмоционального интеллекта как интегрального личностного свойства, методологические основы концептуализации феномена эмоционального интеллекта и его основные функции. Описаны внутренние и внешние компоненты эмоционального интеллекта, особенности их выявления как динамического единства. Приведены результаты эмпирического исследования стрессозащитной и адаптивной функций эмоционального интеллекта.

Розкрито суть поняття "емоційний інтелект", його структуру, характеристику високого та низького EQ. Описано співвідношення емоційного інтелекту з типами особистості. Надано характеристику основних результатів дослідження EQ у студентів-психологів.

Охарактеризованы содержание и параметры эмоционального интеллекта - знание и управление эмоциями, мотивациями в рамках организационных, коммерческих и управленческих проблем. Обоснованы значимость и пропорциональность способности к адекватной оценке ситуации и принятию верного решения, успеху и процветанию делового человека в современном динамично развивающемся мире.

Розглянуто індивідуально-типові особливості співвідношення психологічної проникливості й емоційності у представників соціономічних професій. Визначено: емоційність виступає у ролі системоутворюючого фактора індивідуальної специфіки психологічної проникливості, яка за отриманими результатами виявилась здатною цілеспрямовано розвиватися та коригуватися, водночас залишаючись базисною властивістю індивідуальності, що забезпечує успішність професійної діяльності.

Дисертацію присвячено питанням підвищення надійності діяльності людини в екстремальних умовах шляхом розвитку особистісних механізмів корекції емоційної напруженості. Здійснення психологічної підготовки до діяльності в екстремальних умовах повинно включати до своєї структури визначення етапів з найбільш вираженим рівнем емоційної напруженості в структурі професійної підготовки для визначення місця психокорекційної роботи стосовно етапу спеціальної психологічної підготовки. Програма професійної психологічної підготовки висококваліфікованих спортсменів повинна будуватися із застосуванням заходів корекції на етапі спеціальної психологічної підготовки або по його закінченню при безпосередній підготовці до змагань на відміну від традиційного застосування перед етапом спеціальної психологічної підготовки.

Вивчено особливості емоційної сфери творчих осіб. Обгрунтовано формально-динамічну структуру емоційності, виділено стійкі індивідуально-типові симптомокомплекси (типи) емоційності, здійснено їх психологічний аналіз. Розкрито емоційні особливості представників творчих професій у сфері мистецтва: художників і музикантів. Установлено, що емоційні характеристики особистості більшою мірою пов'язані з її творчим потенціалом, рівнем вираженості творчої обдарованості (креативності), ніж зі спеціальними здібностями та сферою професійної творчої реалізації. Виявлено особливості взаємозв'язку між креативністю та її окремими параметрами, а також якісними і динамічними характеристиками емоційності. Досліджено емоційні профілі осіб з різним рівнем креативності, вивчено специфіку їх актуальних та стійких емоційних переживань. Описано психологічну своєрідність виділених формально-динамічних типів (індивідуально-типових симптомокомплексів) емоційності творчих осіб, створено їх психологічні "портрети" у контексті досліджуваних емоційних характеристик.

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосередкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

Проаналізовано сутнісні характеристики саморегуляції цілеспрямованої активності особистості, структури процесу саморегуляції, його індивідуально-стильові особливості та участь в ньому емоцій та емоційності як цілісного інтегрального утворення особистості. Емоційність розглядається як формоутворювальний чинник індивідуального стилю саморегуляції студентів, який на різних етапах професійної підготовки характеризується специфічним змістом. Виявлено особливості саморегуляції студентів на різних етапах професійної підготовки. Встановлено, що специфіка саморегуляції студентів виражається в поступовому розвитку всіх ланок саморегуляції та у формуванні індивідуального стилю.

Дано определение широко распространенному явлению, как моббинг. Рассмотрена основная классификация характеристик, которые чаще всего присущи жертвам моббинга.

Зазначено, що за значної кількості досліджень, спрямованих на вдосконалення процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів, практично поза увагою залишаються питання реалізації диференційованого й індивідуального підходів із використанням критеріїв, що мають біологічну основу. Мета дослідження - визначення загальних тенденцій та особливостей емоційних процесів, якими відзначаються дівчата різних соматотипів на етапах першого року навчання у вищому навчальному закладі. Для дослідження за допомогою методу випадкової вибірки відібрано 80 студенток із різних факультетів медичного університету (по 20 дівчат 17 - 18 років чотирьох соматотипів - астеноїдного, торакального, м'язового, дигестивного). Застосовано психодіагностичний, медико-біологічний; педагогічний і математико-статистичний методи дослідження. Психодіагностичне тестування проведено на початку навчального року та на початку першої й другої екзаменаційних сесій. Оцінено емоційний стан за показниками самопочуття, активності, настрою, особистісної тривожності. Виявлено, що на початку навчання в університеті емоційні процеси в дівчат різних соматотипів відзначаються оптимальними параметрами, за винятком представниць астеноїдного соматотипу, у яких вони дещо гірші, передусім в особистісній тривожності, самопочутті й настрої. На початку кожної екзаменаційної сесії першого року навчання показники емоційних процесів у дівчат різних соматотипів суттєво погіршуються, найбільше - в астеноїдному й торакальному, а дівчата дигестивного соматотипу, крім цього, відзначаються завищеною самооцінкою досліджуваних показників.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти реалізації індивідуально-психологічного та соціально-психологічного потенціалу емоційного інтелекту. Досліджено функціональні характеристики його структурних компонентів. Доведено, що розуміння власних емоцій сприяє емоційному та соціальному здоров'ю особистості.

Рассмотрены теоретико-методологические аспекты реализации индивидуально-психологического и социально-психологического потенциала эмоционального интеллекта. Исследованы функциональные характеристики его структурных компонентов. Доказано, что понимание собственных эмоций содействует эмоциональному и социальному здоровью личности.

The article deals with the theoretical and methodological aspects of realization of individual - psychological and social - psychological potential of emotional intelligence. Functional characteristics of structural components of emotional intelligence are investigated. It is proved, that the understanding of own emotions promotes emotional and social health of the person.

Висвітлено проблему детермінації особистості її індивідуальними особливостями. Проаналізовано основні положення системного підходу до вивчення детермінаційних процесів. Запропоновано пролонговану щоденникову методику для вирішення зазначеної проблеми. Доведено участь емоційності у детермінації індивідуально-оптимальних форм та засобів спілкування.

Освещена проблема детерминации деятельности индивидуальными особенностями личности. Проанализированы основные положения системного подхода к изучению детерминированных процессов. Предложена пролонгированная дневниковая методика для решения данной проблемы. Доказано участие эмоциональности в детерминации индивидуально-оптимальных форм и способов общения.

The article deals with the problem of determination of activity by specific features of the person. Substantive provisions of the system approach to studying the determined processes are analysed. The technique for the decision of the given problem isoffered prolonged diary method. Participation of emotion in determination of individual - optimum forms and ways of dialogue is proved.

Досліджено особливості темпераменту (активність, темпераментність, емоційність, нейротизм) як біологічні передумови емоційного інтелекту. Викладено результати дослідження характеру взаємозв'язку емоційного інтелекту та нейротизму у студентів. Встановлено, що студенти з більщ високими показниками нейротизму мають більш низький рівень здібностей до розуміння власних емоцій, а також до керування власними та чужими емоціями.

Исследованы особенности темперамента (активность, темпераментность, эмоциональность, нейротизм) как биологические предпосылки эмоционального интеллекта. Изложены результаты исследования характера взаимосвязи эмоционального интеллекта и нейротизма у студентов. Установлен факт, что студенты с высокими показателями нейротизма имеют более низкий уровень способностей к пониманию собственных эмоций, а также к управлению собственными и чужими эмоциями.

The article deals with the features of temperament (activity, temperament, emocionality, neurotizm), as biological preconditions of emotional intelligence. Results of research of character of interrelation of emotional intelligence and neurotizm at students are stated. The fact is established, that students with high parameters of neurotizm have lower level of abilities to understanding of own emotions, and also to management of own and another's emotions.

Досліджено психологічні чинники емоційної компетентності осіб з різними рівнями самоактуалізації, виявлено особливості чинників емоційної компетентності та емоційного інтелекту осіб з різними рівнями самоактуалізації. Розроблено типології прояву емоційної компетентності особистості. Проаналізовано наявні психологічні підходи до емоційної компетентності, виокремлено основні теоретичні аспекти у вивченні конструкту емоційної компетентності: змістове наповнення, функціональне призначення, чинники та умови розвитку. Визначено емоційну компетентність як цілеспрямоване володіння особистістю певним ставленням до своїх та чужих емоційних переживань з метою самореалізації. Здійснено аналіз статистичних даних щодо визначення психологічних чинників емоційної компетентності особистості, які відносяться до емоційної та особистісної сфери, залежно від рівня самоактуалізації. Виявлено відмінності психологічних чинників емоційної компетентності та емоційного інтелекту осіб з різними рівнями самоактуалізації.

Наведено результати теоретико-методологічного аналізу та експериментального вивчення емоційної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. Визначено робоче поняття емоційної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності та її компонентну структуру. Запропоновано комплекс дослідних методик, спрямованих на виявлення особливостей емоційної готовності до майбутньої професійної діяльності - студентів психологів. За результатами діагностування показників емоційної готовності студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності виявлено типи емоційної готовності: несприятливий, помірний та достатній. Визначено характер зв'язку виявлених типів емоційної готовності студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності з переважаючими мотивами навчальної діяльності. Розроблено програму розвитку оптимальної емоційної готовності студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності в процесі професійного навчання, ефективність якої експериментально підтверджено.

Вивчено питання створення та розвитку брендів у напрямку взаємообумовленого впливу таких маркетингових категорій, як потреби, мотиви та емоції. Підкреслено і доведено домінуючу роль вказаних категорій у побудові належної структури бренда, зважаючи на присутність у ньому як матеріальних, так і ментальних складових. Визначено та обгрунтовано зміст бренда як сукупності раціональних, емоційних і поведінкових відносин, що формуються між брендом і споживачем. Описано та проаналізовано сутність основних і другорядних потреб споживачів, що визначають особливості споживчого вибору і сприйняття. Вивчено класифікацію споживчих мотивів на основі їх специфічності та неоднозначності прояву в реальному житті. Досліджено роль і значення емоцій у побудові фундаментальних блоків бренда та їх зв'язок із споживчими потребами і мотивами. Запропоновано структуру бренда на базі інтеграції усіх зазначених складових і сформульовано відповідні висновки.

Проаналізовано мотиваційний базис вибору бренда у психоемоційному контексті. Визначено, що будь-яка діяльність людини обумовлюється наявністю певних мотивів. В маркетингу в контексті споживання мотивами є задоволення потреб споживачів. Наведено схему мотиваційного підкріплення факту споживання та охарактеризовано шаблони поведінки споживачів в Україні: превалювання споживання над накопиченням; зростання споживання преміальних брендів у недорогих товарних групах; "анти брендові" настрої; відсутність прототипів та загальнонаціональних переваг. Визначено, що вибір, пов'язаний із ціновою характеристикою, може бути різним, але він завжди вписується в одне із таких положень: задовольняє власні запити якості; демонструє соціальний статус; відповідає бажанням рідних та друзів; відображає рівень матеріального положення. Зауважено, що із психологічної точки зору купівля товару часто відбувається під впливом факторів ситуативного характеру. Запропоновано рівні сприйняття бренда: когнітивний (обробка вхідної інформації); психологічний (визначення власних побажань та візуалізація образів); поведінковий (втілення внутрішніх процесів у реальність). Визначено принципи, покладаючись на які, можна пояснити поведінку споживачів: принцип очікуваної цінності; принцип дискретності; принцип "нечіткої" логіки.

Проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження - визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовано методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний і статистичний. Встановлено, що у студентів IV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00 %), рівень депресії (13,82 %) і рівень нейротизму (7,64 %) у порівнянні зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів III курсу (25,85 %). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам II курсу навчання (32,56 %). Висновки: встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.

Проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження - визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовано методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний і статистичний. Встановлено, що у студентів IV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00 %), рівень депресії (13,82 %) і рівень нейротизму (7,64 %) у порівнянні зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів III курсу (25,85 %). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам II курсу навчання (32,56 %). Висновки: встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.