З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

Висвітлені проблеми конституціонально-біологічних, соціально-економічних та психологічних аспектів формування психічного здоров'я жіночого населення. Досліджено функціональний стан вегетативної нервової системи, фізіологічна діяльність організму, психологічні особливості та спосіб життя у жінок з домінуючою лівою півкулею, гармонійною взаємодією та домінуючою правою півкулею головного мозку. Показано, що кожний тип міжпівкульової організації мозку має свій фізіологічний та соціально-психологічний статус. На цій основі розроблені індивідуальні прогностичні моделі розвитку невротичних розладів у жінок та запропоновані організаційні, теоретичні та практичні медико-соціальні підходи захисту психічного здоров'я населення.

На основі досягнень кримінологічної науки та суміжних наук розглянуто поняття норми та відхилень (девіацій) як передумови кризи у психосексуальному розвитку молоді. Зроблено психологічну характеристику кризи психосексуального розвитку. Висвітлено форми статевих девіацій та їх психолого-кримінологічні особливості, шляхи попередження статевих відхилень як причин і умов статевих злочинів.

На основі досягнень криміналістичної науки та суміжних наук досліджені основні ідеї ранньої профілактики насильницьких статевих девіацій, правопорушень, злочинів серед молоді. Розглянуто поняття норми та відхилень як передумови кризи у психосексуальному розвитку молоді; психологічну характеристику кризи психосексуального розвитку; форми статевих девіацій та їх психолого-кримінологічні особливості; попередження статевих відхилень як причин і умов статевих злочинів.

Подано аналіз статеворольових утворень особистості у патогенезі різних форм сексуальної дезадаптації подружньої пари. Виявлено ряд статеворольових механізмів: дискомплементарність, регрес, трансформація тощо.

Використано метод "краю та середини" тесту Зонді. Виявлено фрустровані мотиви, захисні механізми та корінні особистісні чинники патогенезу сексуальної дезадаптації подружньої пари.

Розглянуто питання сексуальної поведінки людини та освоєння нею статевих ролей жінки та чоловіка, прояви сексуальності в дитячому і дорослому віці, гармонії інтимності та кохання, норми та патології сексуальної поведінки, а також впливу батьків і соціального оточення на статеве виховання особистості.

Проаналізовано гендерні та вікові особливості сексуальних фантазій та їх взаємозв'язок з психосексуальною поведінкою. Висунуто гіпотезу, що вони є наслідком взаємодії базових феминних та маскулинних фантазій особи.

Монографію присвячено дослідженню психолого-кримінологічних аспектів процесу вибору девіантних форм поведінки. Розглянуто концептуальні ідеї, методологічні основи дослідження, взаємозв'язок свободи вибору та відповідальності. Проаналізовано проблему норми та відхилень від неї на матеріалах статевих девіацій, правопорушень та злочинів.

"Невроз очікування невдачі" (НОН) - діагноз, що дуже часто ставлять чоловікам, які звертаються за сексологічною допомогою. Разом з тим існують два альтернативних уявлення про цю патологію. Згідно з першим з них, невроз очікування - самостійна форма неврозу, а згідно з другим - особливий вид неврозу нав'язливих станів (ННС). Під час спеціального обстеження хворих на НОН було виділено 8 його типів за критеріями для їх виділення були усвідомлення болісності тривожного очікування невдачі, його патогенного впливу, а також наявність боротьби з ним. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що цей невроз є певним континуумом. На одному з його полюсів знаходяться форми, де відсутні ознаки, характерні для ННС в його традиційному розумінні (згідно з котрим нав'язливість обов'язково усвідомлюється), а на другому - варіанти, які виявляють ці ознаки повною мірою. Наведено характеристику кожного типу неврозу. Зроблено висновок про можливість існування нав'язливостей, що не усвідомлюються. Визнано недоцільним відносити пацієнтів сексологічного профілю з патологією, що розглядається, до різних класифікаційних рубрик. У всіх випадках, якої б точки зору не дотримувався лікар, рекомендовано ставити діагноз "невроз очікування невдачі", який знайшов своє відображення у вітчизняних класифікаціях сексуальних розладів у чоловіків.

Виявлено особистісні ММРІ-профілі, що сприяють формуванню сексуальных дезадаптацій у подружніх пар.

Наведено результати багаторічного теоретичного та експериментального дослідження проблем дошлюбної підготовки учнівської молоді. Розглянуто морально-психологічні аспекти дошлюбної поведінки молоді, психологічні проблеми молодої сім'ї, психолого-педагогічні засади формування готовності учнівської молоді до сімейного життя. Висвітлено основні аспекти змісту формування майбутнього сім'янина, питання сексуальної підготовки молоді до подружнього життя, реалізації репродуктивної та виховної функцій сім'ї. Викладено методику реалізації змісту дошлюбної підготовки учнів, педагогічного забезпечення формування готовності учнівської молоді до подружнього життя.

Розглянуто питання, пов'язані з психологічними аспектами діяльності жінок, орієнтованих на працю на керівних посадах. Простежено функції та обов'язки жінки-менеджера. Наведено результати досліджень, метою яких було виявлення особистісних якостей сучасної жінки-керівника, для чого було використано тести: опитувальний "Кейрсі", "Кар'єрна орієнтація", Лірі. За результатами тестування визначено позитивні та негативні фактори управлінської діяльності жінок-менеджерів, що впливають на формування стилів управлінської діяльності.

Проаналізовано співвідношення понять "стать", "секс" та "сексуальність". Висвітлено психологічні особливості засвоєння статевих чоловічих і жіночих ролей, поцеси формування статевої ідентичності. Наведено теорії психосексуального розвитку: ідентифікації, статевої типізації, самокатегоризації. Досліджено проблеми психосексуального розвитку в пубертатному періоді. Визначено мету та завдання статевого виховання.

Розглянуто особливості зв'язку статево-рольових шкал у дівчат 18 - 20 років. Подано психодіагностичну карту утворень маскулінності/фемінінності у дівчат. Отримано доповнення стосовно раніше запропонованої структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат.

Половые различия в развитии личности и в поведении проанализированы сквозь призму социальных стереотипов, а также сравнительных результатов, полученных методом метаанализа данных исследований, касающихся вербальных, математических, лидерских способностей, тревожности, агрессивности, территориального поведения полов.

На основі системного підходу до вивчення причин і механізмів порушення функціонування сім'ї, розвитку деструктивних конфліктів і подружньої дезадаптації у 98 подружніх пар визначено стан і виявлено причини порушення функції сім'ї та їх вплив на виникнення конфліктів. Вивчено роль соціальних, психологічних і соціально-психологічних чинників та особистісних відмінностей подружжя у розвитку дезадаптації подружжя. Виділено й описано форми подружньої дезадаптації та розроблено ефективну систему їх диференційованої психологічної корекції.

Розглянуто шляхи гендерної соціалізації людини й освоєння нею нормативів статеворольової та сексуальної поведінки в дитячому віці. Показано значення категорії статі у диференціації психології чоловіків і жінок, в організації виховного процесу, у психокорекційній роботі у разі порушення статевої ідентичності, інверсії потягу та сексуального насилля. Проаналізовано соціокультурні фактори, запропоновано механізми соціалізації індивіда. Визначено причини гомосексуальності (біологічні, генетичні, гормональні, нейроанатомічні, психологічні), а також ставлення до людей з нетрадиційними сексуальними орієнтаціями. Встановлено причини згвалтування, їх наслідки.

Проаналізовано вплив статеворольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, методи виконання гендерно-специфічних ролей, функціональні різновиди подружніх відносин, особливості стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок найбільше виражена у випадку відхилення нормативної структури симптомокомплексу маскулінності/фемінінності від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосоматичні особливості структури жіночого простору, а також особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.