Робота присвячена дослідженню особистісних особливостей, що призводять до порушень поведінки у сфері здоров'я. Встановлено, що порушення здоров'язберігальної поведінки пов'язані із зниженням вольового самоконтролю та антициації, високою примативністю, механізмами психологічного захисту "заміщення", "регресія" та "придушення", виразністю дослідницького типу. Розроблено психодіагностичну методику "Опитувальник схильності до порушень здорової поведінки" (ОПЗП). Зазначено, що ОПЗП вимірює загальний показник і тягу до паління й алкоголю, порушення харчування, нехтування безпекою, гонитву за модним іміджем, низький самоконтроль за власним здоров'ям, емоційну некомпетентність та саморуйнівну поведінку.

Вивчено соціально-психологічні чинники уявлень студентської молоді про часову перспективу. Визначено, що особливості взаємодії з батьками в дитинстві, соціально-психологічний вимір благополуччя та оцінка різних аспектів власного життя тісно пов’язані з індивідуальними уявленнями студентів про власну часову перспективу. Важливу роль відіграє також такий показник соціального середовища, як проживання в дитинстві в селі, та показник досвіду роботи як частини психологічної ситуації студента. Описано моделі соціально-психологічних чинників різних профілів часової перспективи студентів, серед яких також профіль збалансованої часової перспективи. Побудовано інтегративну модель соціально-психологічних чинників уявлень студентської молоді про часову перспективу.

Вивчено матримоніальні уявлення як чинник суб'єктивного благополуччя молоді в шлюбі. Розкрито поняття матримоніальних уявлень у молодих людей та їх вплив на благополуччя молоді в шлюбі. Виявлено негативні закономірності й тенденції щодо планування молодими людьми їх майбутнього сімейного життя, формування у молоді розуміння цінності сім'ї та шлюбу і ролі любові як основи довгострокового шлюбного союзу. Досліджено вплив матримоніальних уявлень молодих людей на їх суб'єктивне благополуччя в шлюбі. Показано, що суб'єктивне благополуччя молоді в шлюбі визначається як стан молодої сім'ї, який припускає задоволення основних індивідуальних і сімейних потреб, що забезпечує стабільність сім'ї, її адаптивність до різних умов існування і задоволеність членів сім'ї внутрішньосімейною взаємодією і стосунками. З'ясовано, що проблема психологічного благополуччя сім'ї полягає в прагненні кожного з подружжя задовольнити власні потреби, мінімізувати узгодженість дій у процесі внутрішньосімейної активності, що руйнує сімейну стабільність і знижує задоволеність подружньою взаємодією та шлюбними відносинами. Доведено дієвість програми соціально-психологічної підтримки благополуччя молоді в шлюбі та можливість її ефективного використання в роботі з молодими людьми.

Мета роботи - аналіз показників, що складають фізичний і психологічний компоненти здоров'я як життя студентів залежно від самооцінки навчальних досягнень. У дослідженні брали участь 513 студентів віком 17 - 22 роки. Залежно від самооцінки навчальних досягнень створено 4 групи студентів для порівняння: студенти, які оцінюють свої знання як "відмінні", "дуже добрі", "добрі", "посередні". Дослідження якості життя проведено за допомогою анкети SF-36, силу кореляційного зв'язку оцінено за допомогою таблиці "Чеддока". Отже, у студентів із різними навчальними досягненнями всі показники на формування якості життя виявляють позитивний вплив із різною силою зв'язку. Суттєвого впливу між самооцінкою навчальних досягнень і якістю життя студентів не виявлено: незалежно від успішності, найвищий показник у всіх студентів - це показник фізичної та соціальної активності.

Розглянуто основні підходи до визначення сутності, критеріїв, закономірностей становлення особистісної зрілості, вирішення кола питань щодо особистісної зрілості в руслі проблеми самосвідомості особистості. Обгрунтовано доцільність вивчення становлення особистісної зрілості в аспекті його системної детермінації. Неведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на визначення ролі ставлення до себе й ціннісно-смислової сфери особистості в детермінації становлення особистісної зрілості студентів.

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено трансформації ціннісних орієнтацій молоді, залученої до волонтерської діяльності. Здійснено теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми вивчення ціннісних орієнтацій волонтерів у науковій літературі. Виокремлено соціально-психологічні особливості волонтерів і ціннісно-смислової сфери молоді, не залученої до такої діяльності. Визначено вплив такої діяльності на трансформації ціннісних орієнтацій молоді. Розкрито компонентну структуру ціннісно-смислової сфери молоді, залученої до волонтерської діяльності.

Наведено теоретико-методологічні та практичні результати дослідження, яке спрямоване на вирішення актуальної проблеми розвитку професійно, соціально й екзистенційно значущих метаздібностей та метаякостей особистості безпосередньо в процесі навчання у ВНЗ. Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено психологічні закономірності та механізми цілеспрямованого розвитку метаздібностей та метаякостей студента. Виявлено позитивну кореляцію метаздібностей та метаякостей з когнітивно-смисловим орієнтуванням особистості. Встановлено зв'язок між рівнем розвитку метаякостей та широтою орієнтування, що відкриває можливість ефективного цілеспрямованого розвитку особистості студента за умов навчання в контексті заданого орієнтування. Експериментально доведено виникнення синергетичного ефекту в процесі взаємодії метаякостей та метаздібностей.

Мета роботи - системне теоретико-експериментальне дослідження психологічних чинників розвитку суб'єктності в юнацькому віці. Уточнено поняття суб'єктності в такому віці, обгрунтовано критерії (диспозиційність, самопотенціювання, атрибутивність) і механізми (самопізнання, самовизначення, саморегуляція, саморозвиток) розвитку суб'єктності особистості юнацького віку. Визначено основні психологічні чинники, які впливають на розвиток суб'єктності в такому віці та забезпечують його позитивну динаміку (когнітивні, афективні, мотиваційні, конативні). Наведено кількісні показники та змістові характеристики рівнів (високий, середній, низький) розвитку суб'єктності юнацтва, та його недостатній рівень розвитку за звичайних умов життєдіяльності. Теоретично обгрунтовано, розроблено, апробовано комплексну програму актуалізації потенціалу суб'єктності особистості в юнацькому віці. Доведено її ефективність і необхідність використання у процесі цілеспрямованих впливів на особистість юнака. Розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо актуалізації потенціалу суб'єктності особистості в юнацькому віці.

Мета роботи - визначити стан фізичного та психологічного компонентів здоров'я як життя студентів вищих навчальних закладів. У дослідженні взяли участь 395 студентів (хлопців) 1 - 4 курсів денної форми навчання. Анкетування здійснено за допомогою методики SF-36, силу кореляційного зв'язку оцінено за таблицею "Чеддока". Фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 49,6 - 54,3 бала, психологічний - 45,8 - 47,9 (максимальний рівень - 100 балів). Ці дані свідчать про досить низькі показники здоров'я та наявність проблем у життєдіяльності респондентів. Психологічний компонент здоров'я студентів протягом усіх років навчання перебуває на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає особливої уваги.

Розглянуто філософсько-методологічні засади забезпечення самоідентифікації молодої людини як патріота незалежної України. Визначено психолого-педагогічні й духовні чинники і механізми впливу на формування національної ідентичності та самосвідомості молодого покоління. Висвітлено соціо- та етнокультурні спрямування в утвердженні національних пріоритетів, ідеалів української державності.

Вивчено особливості прояву психічної стійкості особистості в юнацькому віці під час подолання критичних ситуацій. Визначено, що психічна стійкість в юнацькому віці розглядається як багатокомпонентне особистісне утворення, що дозволяє успішно протистояти екстремальним умовам, які супроводжують критичні ситуації. Досліджено прояви компонентів психічної стійкості студентів з різними рівнями її розвитку, визначено чинники, що впливають на її формування. Проаналізовано структурну організацію психічної стійкості, визначено особливості впливу учбових і життєвих критичних ситуацій на психічну стійкість та особистісні характеристики осіб юнацького віку. Розроблено розвивально-корекційну програму розвитку психічної стійкості особистості в студентському віці, ефективність якої експериментально підтверджено.

Ряд спеціальностей залізничного транспорту висувають виключно високі вимоги до таких характеристик уваги фахівця, як концентрація та стійкість. Їх розвиток у студентів-залізничників може здійснюватись у межах викладання такої навчальної дисципліни, як фізичне виховання. Необхідно виявити ефективні шляхи організації фізичного виховання для розв'язання цього завдання. Як головний метод дослідження використано педагогічний експеримент. Під час його проведення незалежною змінною виступав зміст розроблених основ психологічної та психофізичної підготовки. Залежною змінною вик0ористано показники динаміки рівня розвитку концентрації та стійкості уваги у студентів-залізничників. Встановлено, що реалізація в ході навчальних занять із фізичного виховання комплексу засобів, включених автором до змісту основ психологічної й психофізичної підготовки студентів-залізничників, є ефективним шляхом розвитку в них концентрації та стійкості уваги. Підтверджено ефективність використання в ході навчальних занять із фізичного виховання основ психологічної та психофізичної підготовки для розвитку в студентів концентрації та стійкості уваги. Реалізація запропонованого підходу під час підготовки фахівців для залізниці сприятиме підвищенню продуктивності праці та рівня безпеки залізничних перевезень.

Досліджено вплив інтелектуального компонента на становлення життєвих стратегій молоді. Здійснено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення цієї проблеми в зарубіжній і вітчизняній психології, визначено поняття та зміст інтелектуального компонента, його роль у становленні життєвих стратегій молоді. Розкрито особливості впливу рефлексивних, вербальних і прогностичних здібностей як змістових конструктів інтелектуального компонента на становлення життєвих стратегій молоді. Експериментально досліджено психологічні особливості впливу рівня розвиненості інтелектуального компонента (рефлексивних, вербальних і прогностичних здібностей) на становлення життєвих стратегій молоді. Визначено критерії (ментальна опрацьованість, емоційно-смислова насиченість, автономність та адаптивність життєвих стратегій), показники та рівні (високий, середній, низький) розвитку життєвих стратегій студентської молоді. Обгрунтовано теоретичну модель та програму розвитку інтелектуального компонента з метою підвищення ефективності життєвих стратегій студентської молоді.

Проаналізовано погляди вітчизняних дослідників на проблему соціалізації особистості. Охарактеризовано студенства як особливої соціально-вікової групи. Висвітлено соціально-психологічні умови процесу соціальної адапрації студенства в сучасному ВНЗ. Визначено механізми формування гендерних стереотипів у молоді. Наведено методи вивчення гендерних стереотипів і показників рівня соціалізації студентів. Здійснено психологічний і статистичний аналіз результатів констатувального експерименту. Запропоновано програму підвищення ефективності процесу гендерної соціалізації такої молоді за умов гуманітарної освіти. З'ясовано умови корекції процесу соціалізації студентів гуманітарних спеціальностей із урахуванням гендерної стратифікації. Подано результати формувального експерименту й оцінку ефективності корекційних заходів.

Розкрито вплив стрес-факторів на стан здоров'я студента. Розглянуто нижчий та вищий ступені аутогенного тренування. Увагу приділено аутогенному регулюванню стану людини. Висвітлено етапи навчання аутогенного регулювання стану людини. Подано інформацію про організаційні та психорегулювальні заходи та засоби. Запропоновано фізичні вправи для профілактики розладів.

Висвітлено сучасні погляди на адаптацію особистості. Розглянуто проблеми любові та самотності у період ранньої зрілості. Вперше на базі міждисциплінарного підходу проаналізовано шляхи оптимізації психосоціальної адаптації особистості у період ранньої зрілості за рахунок усвідомлення кризи ранньої зрілості, підвищення стійкості до стресів, здатності витримувати фрустрацію, розуміння структури та захисних механізмів особистості, розвитку автономного мислення, емпатії, рефлексії, інших емоційних і соціальних складових інтелекту.

Рассмотрены проблемы духовно-нравственного становления современной молодежи, формирования у нее общечеловеческих ценностей и лидерских качеств. Проанализированы критерии психологического здоровья студентов. Раскрыт учебно-воспитательный потенциал украинского музыкального искусства. Акцентировано внимание на нравственном развитии личности будущего переводчика в процессе профессиональной подготовки. Рассмотрен процесс формирования речевой культуры студентов ВУЗ через проникновение культур. Показаны пути формирования патриотизма на занятиях по истории Украины в условиях технического ВУЗ.

Окреслено принципові відмінності двох концепцій "системогенез" і "метакогнітивізм". В основі першої – взаємовплив конструктивізму у вирішенні теоретичних та практичних проблем та резистентність до змін у сфері досліджуваної проблематики, сутність другої – в процесі планування, узгодження та регуляції пізнавальних процесів. Визначено особливості емоційної сфери особистості студентського віку. Розглянуто кореляційні зв’язок когнітивної та афективної складових психіки. Проаналізовано когнітивно-психологічні чинники теорії когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер) та когнітивно-фізіологічною теорією емоцій (С. Шехер), простежено трансформацію негативних емоційних проявів в процесі зміни когнітивних очікувань відповідно до реально одержаних результатів – в першому випадку; взаємозв’язок фізіологічного порушення та когнітивної оцінки – в другому випадку. Підкреслено актуальність тези щодо детермінованості емоційних станів студентів внутрішніми і зовнішніми чинниками емоціогенного характеру (ситуації, які викликають певні емоції), та мнемічними репрезентаціями (відповідність події певному досвіду людини). Викладено наступні етапи психологічної техніки: відстеження своїх негативних думок, вміння розпізнавати взаємозв’язки між думками, емоціями і поведінкою, аналіз фактів, що спростовують або підтверджують певні уявлення, ідентифікація і модифікація дисфункціональних переконань.

Определены принципиальные различия двух концепций "системогенезис" и "метакогнитивизм". В основе первой – взаимовлияние конструктивизма в решении теоретических и практических проблем и резистентность к изменениям в сфере исследованой проблематики, сущность второй - в процессе планирования, согласования и регуляции познавательных процессов. Определены особенности эмоциональной сферы личности студенческого возраста. Рассмотрены корреляционные связи когнитивной и аффективной сторон психики. Проанализированы когнитивно-психологические факторы теории когнитивного диссонанса (Л. Фестингер) и когнитивно-физиологической теории эмоций (С. Шехер), прослежена трансформация негативных эмоциональных проявлений в процессе изменения когнитивных ожиданий в соответствии с реально полученными результатами - в первом случае; взаимосвязь физиологического возбуждения и когнитивной оценки – во втором случае. Подчеркнута актуальность тезиса о детерминированности эмоциональных состояний студентов внутренними и внешними факторами эмоциогенного характера (ситуации, которые вызывают определенные эмоции) и мнемическими репрезентациями (соответствие события определенному опыту человека). Изложены следующие этапы четырехэтапной психологической техники: отслеживание своих негативных мыслей; умение распознавать взаимосвязи между мыслями, эмоциями и поведением; анализ фактов, опровергающих или подтверждающих определенные представления; идентификация и модификация дисфункциональных убеждений.

The article is aimed at investigating the peculiarities of student’s emotional states students as objective cognitive formation by means of determining the emotional peculiarities of a person of student age, the development of emotional states, the connection between cognitive and affective sides of psych. It is know than student age is characterized by the great differentiation of emotional response and the means of expressing emotional states, as well as increasing the level of self-control and self-regulation. Youth’s state of mind is becoming more stable and deliberate, than that of teenager’s. Thus, emotions are of great importance in student’s activity, especially in difficult periods of their lives. The origin and development of student’s emotional state can be caused by another emotional state experienced before. As a result, one care observe second-order mental state or metaemotional state.

Встановлено, що стан готовності молоді до сімейних стосунків має деякі негативні ознаки, зокрема суттєво відрізняються знання молодих людей про якості, необхідні майбутньому сім’янинові, і їх виояв у реальній поведінці. Показано, що для уникання конфліктів молодим людям необхідно оволодіти деякими спеціальними комунікативними позиціями, навичками та вміннями, ознайомитися з правилами подружньої етики, основними вимогами до подружнього спілкування. Для підготовки студентської молоді до життя в сім’ї запропоновано запровадити у ВУЗ елективний курс "Психологія сімейного життя".

Установлено, что состояние готовности молодежи к семейным отношениям имеет некоторые негативные признаки, в частности существенно отличаются знания молодых людей о качествах, необходимых будущему семьянину, и их проявлении в реальном поведении. Показано, что для избежания конфликтов молодым людям необходимо овладеть некоторыми специальными коммуникативными позициями, навыками и умениями, ознакомиться с правилами супружеской этики, основными требованиями к супружескому общению. Для подготовки студенческой молодежи к жизни в семье предложено ввести в ВУЗ элективный курс "Психология семейной жизни".

It has been detected in the article, that the level of readiness of youth for family relationships has certain negative features. In particular, young people’s knowledge of the qualities, necessary for a future member of a family, and its reflection in real behavior differ greatly. The research shows, that to learn how to avoid conflicts young people have to master certain special communicative positions, skills and abilities, get to know rules of marital ethics and major requirements for family communication. It has been recommended in the article to introduce an elective course “Psychology of family life” at higher educational institutions in order to train students for life in a family.

Розглянуто психологічні аспекти збереження психологічного здоров’я студентів у контексті дотримання позитивних установок, оволодіння способами і методами емоційно-вольової регуляції та релаксації. Виокремлено принципи, етапи та базові способи саморегуляції. Наведено комплекс вправ, які допоможуть вирішувати складні проблеми раціонально та зважено: використання прийомів логіки, самонаказів, образів, засобів відволікання й свідомого керування м’язовим тонусом. Досить актуальним є тренд щодо лінгвістичної оболонки переконань-зобовязань ("я повинен"), які є частиною когнітивної структури, за допомогою якої він упорядковує свій повсякденний досвід.

Рассмотрены психологические аспекты сохранения психологического здоровья студентов в контексте соблюдения положительных установок, овладения способами и методами эмоционально-волевой регуляции и релаксации. Выделены принципы, этапы и базовые способы саморегуляции. Приведен комплекс упражнений, которые помогут решать сложные проблемы рационально и взвешенно: использование приемов логики, самоприказов, образов, средств отвлечения и сознательного управления мышечным тонусом. Весьма актуальным является тренд по лингвистической оболочке убеждений-обязательств ("я должен"), которые являются частью когнитивной структуры, с помощью которой он упорядочивает свой повседневный опыт.

We consider the psychological aspects of conservation psychological health of students in the context of positive attitudes, mastering the ways and methods of emotional and volitional regulation and relaxation; principles, stages and basic methods of self-regulation. Shows a set of exercises to help solve complex problems efficiently and carefully, using techniques of logic, using samonakaziv, images, means of distraction and conscious control of muscle tone.