Розглядаються особливості ділового спілкування, його стратегія і тактика, труднощі і бар'єри спілкування, соціально-психологічні механізми впливу, діловий етикет. Висвітлюються шляхи становлення культури спілкування. Підкреслюється, що культура ділового спілкування набуває чинності за умови дотримання його учасниками норм етики, етикету, загальнолюдських цінностей.

Даються рекомендації щодо ділового спілкування, які грунтуються на знанні законів психології, логіки, соціології і водночас легкі у практичному застосуванні. Розкриваються суть і структура процесу ділового спілкування, його характерні відмінності від побутового спілкування. Визначаються складові частини процесу та правила їх здійснення. Висвітлюється роль ділової етики у формуванні економічних результатів діяльності підприємства. Аналізуються питання сприйняття та оцінки людини людиною, здійснення обміну інформацією між партнерами, організації взаємодії ділових людей тощо. Наводяться вправи та запитання, за допомогою яких можна визначити свій психологічний тип, успішно підготуватись до ефекту першого враження, критично оцінити свій діловий одяг та здібності, знайти спосіб завоювати прихильність партнера та інше.

В настоящее время отечественные предприятия и организации интегрируются в экономическую, политическую и культурную жизнь Европы, развиваются связи с деловыми и политическими кругами других регионов планеты. Общение с представителями других государств требует особого внимания к этикету, неукоснительного соблюдения его правил. Книга дает ответы на возникающие вопросы по поводу хороших манер, делового этикета и протокола. Рассматриваются вопросы организации и техники делового общения, психологии делового общения; анализируются невербальные средства общения, национальные особенности общения, а также этикет телефонного общения.

Раскрыты психологические особенности делового общения подростков и старшеклассников, определяемые социальной ситуацией развития, которая складывается к началу каждого возрастного этапа. Определены мотивы, потребности общения учащейся молодежи. Выделены основные типы неформальных объединений, где, прежде всего, реализуется потребность подростков в общении.

Розкривається широке коло проблем етики і психології ділового спілкування. Висвітлюються теоретико-психологічні основи спілкування та його культури, їх рівні, види та форми, розглядаються механізми, стратегії взаємодії та взаєморозуміння, аналізуються шляхи самовдосконалення особистості як суб'єкта спілкування.

Розглянуто моральні та психологічні засади культури ділового спілкування та його техніку. Розкрито поняття етики, моралі, моральної та психологічної культури ділового спілкування. Проаналізовано його етико-психологічні проблеми в сучасному суспільстві з урахуванням науково-практичних висновків вітчизняних та зарубіжних етиків і психологів, зокрема, представників гуманістичної етики та психології. Запропоновано шляхи підвищення моральної та психологічної культури спілкування.

Отражены основные вопросы теории и методики делового общения. Особое внимание уделено психологическим основам делового общения, его видам, стилям и их сравнительному анализу, этапам осуществления, а также раскрывается методика преодоления коммуникативных барьеров, технология создания положительного имиджа в общении, индивидуального подхода к партнерам. Значительное место отведено методике осуществления различных форм делового общения: беседам, совещаниям, переговорам, пресс-конференциям, презентациям и др.

Дисертацію присвячено вивченню комунікативних особливостей жінки-керівника загальноосвітнього навчального закладу та їх впливу на ефективність її управлінської діяльності, а також визначенню можливостей їх урахування з метою підвищення ефективності роботи директора школи. Розроблено теоретико-методичні засади дослідження комунікативних якостей керівників шкіл з урахуванням фактора статі. Виявлено інтегральну характеристику управлінської взаємодії директорів шкіл - комунікативне ядро. На основі експерименту обгрунтовано вплив комунікативних якостей керівників різної статі на ефективність їх управлінської діяльності. Розроблено й апробовано спецкурс "Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти", цикл лекцій, практичних (семінарських) занять і тематичних дискусій, інші програмно-методичні матеріали з метою урахування фактора статі у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників освіти, зокрема, жінок - директорів шкіл.

Розглянуто питання організації ділової комунікації, зважаючи на національні особливості культур. Зміст ділової культури репрезентовано як сукупність складників мовної культури, ділової етики. Подано елементи необхідних крос-культурних установок у поведінці ділових партнерів, яких слід дотримуватися в міжнародній бізнес-комунікації. Досліджено взаємодію понять "культура - мова - держава", соціально-психологічні чинники ділового діалогу.

Розглянуто вплив формування ділового спілкування освіти, літератури, мовної та загальної культури. Розкрито історичні витоки етикету, його моральні та психологічні аспекти, сутність невербальних засобів впливу на характер спілкування. Сучасне ділове спілкування подано як морально-етичну норму поведінки теперішніх молодих бізнесменів, підприємців, політиків. Висвітлено різні прояви неетичної бізнесової діяльності, зокрема, бюрократизму, пияцтва, наркобізнесу.

Проведено исследование профессионально-важных личностных качеств женщин, работающих на руководящих должностях в сфере бизнеса и занимающих управленческие должности, на примере 50 женщин-руководителей среднего звена частных фирм Харькова. Отмечено, что наличие у данных женщин таких личностных качеств, как энергичность, напористость, твердость способствует профессиональному становлению и адаптации на рынке труда Украины.

Висвітлено актуальні питання культури ділового спілкування, а саме: міміку і мову жестів, володіння голосом, методику підготовки і проведення нарад, ділових спорів, класифікацію конфліктів та алгоритм їх вирішення, риторичних навичок тощо.

Изложены основы искусства делового общения и творчества в деловых переговорах. Изучены особенности логики делового мышления, рассмотрены способы влияния на человека, освещены вопросы информационного обеспечения, подготовки и организации переговоров, эвристические приемы, используемые при проведении переговорах.

Розглянуто феномен спілкування керівника та підлеглого як психологічний фактор здійснення функцій управління. Висвітлено засоби управлінського спілкування: мовлення, невербальні прояви (жести, міміку, дистанцію спілкування). Розкрито поняття та зміст зворотнього зв'язку в управлінському спілкуванні, наведено рекомендації щодо використання цього процесу з метою оптимізації управлінської діяльності керівника, менеджера. Наведено класифікацію комунікативних бар'єрів в управлінському спілкуванні, викладено їх зміст і напрямки подолання.

Визначено етапи формування культури професійного спілкування у майбутніх менеджерів (формування у студентів рефлексивного ставлення до комунікативного аспекту майбутньої професійної діяльності, удосконалення засобів ділового спілкування, використання групових форм організації навчання, застосування сюжетно-рольових і ділових ігор, забезпечення професійної та комунікативної спрямованості вивчення студентами іноземних мов). Розроблено концептуальну модель культури професійного спілкування менеджера невиробничої сфери, визначено її взаємозв'язані компоненти: мотиваційно-ціннісний, перцептивний, інтерактивний та комунікативний. Висвітлено критерії та рівні спілкування менеджера: емпірично-інтуїтивний (низький), репродуктивний (середній) та рефлексивно-творчий (високий).

Висвітлено функціональні стилі сучасної української літературної мови, їх основні ознаки, зокрема офіційно-діловий стиль як професійну мову юриста (місце і значення в діяльності правника, засоби творення і способи їх поєднання, доцільність і недоцільність у їх використанні). Розкрито деякі психологічні засади ділового спілкування (міжособистісного та публічного). Розглянуто основні принципи укладання ділових паперів.

Освещены функциональные стили современного украинского литературного языка, их основные свойства, в частности официально-деловой стиль как профессиональный язык юриста (место и значение в деятельности юриста, средства создания и способы их соединения, целесообразность и нецелесообразность в их использовании). Раскрыты некоторые психологические основы делового общения (межличностного и публичного). Рассмотрены основные принципы составления деловых бумаг.

Наведено структуру змістових характеристик комунікативних здібностей вчителя, розкрито їх специфіку в гуманістичній парадигмі освіти. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель формування комунікативних здібностей у майбутніх учителів. Показано взаємозв'язок між результативністю формування даних здібностей у майбутніх вчителів і психологічними умовами (рівнем потреби у спілкуванні студента, особливостями спілкування у студентській групі). Встановлено, що умовою формування комунікативних здібностей у майбутніх учителів є їх комунікативна підготовка під час навчання у вузі. Виокремлено психологічні передумови ефективної комунікативної підготовки, обгрунтовано використання психолого-педагогічних форм зазначеної підготовки, визначено напрями подолання комунікативної неготовності та некомпетентності студентів. Встановлено шляхи оптимізації процесу формування комунікативних здібностей у майбутніх учителів.

Виявлено основні теоретико-методологічні підходи у дослідженні спілкування військовослужбовців. Розроблено динамічну модель та запропоновано програму дослідження спілкування військовослужбовців за особливих умов діяльності. Вивчено умови, зміст і динаміку спілкування військовослужбовців у ході тактико-спеціальних навчань. Проаналізовано залежність спілкування військовослужбовців від їх індивідуально-психологічних особливостей та ефективності сумісної діяльності від виду спілкування. Розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців за даних умов дільності.

Теоретично й експериментально досліджено психологічні детермінанти розвитку комунікативної компетентності менеджера освіти шкільного рівня. Виявлено взаємозв'язок між рівнем комунікативної компетентності менеджера освіти й особливостями його самосвідомості, складністю та структурою критеріїв оцінювання інших учасників педагогічного процесу, психологічною глибиною невербальних патернів рольової поведінки. Встановлено, що важливими психологічними чинниками, від яких залежить розвиток комунікативної компетентності менеджерів освіти, є перевірка (корекція) адекватності та повноти уявлень і знань про власну особистість, рівень рефлексивного ставлення до самих себе як до суб'єктів управлінського спілкування; вироблення уміння диференціювати та адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани; експлікація та уточнення імпліцитних концепцій особистості, на основі яких оцінюються партнери по спілкуванню. Розроблено й апробовано методику розвитку у керівників шкіл та управлінського резерву комунікативної компетентності, адекватної вимогам сучасної педагогічної практики.

Розглянуто етичні норми та психологічні механізми ділового спілкування, розкрито складові, що формують його культуру. Проаналізовано спілкування як особливий вид творчої діяльності людини та загальнолюдську цінність. Обговорено напрямки розвитку мови як засобу спілкування. Визначено типи соціально-психологічних конфліктів на виробництві, розкрито їх суть, запропоновано класифікацію, висвітлено шляхи формування готовності до виходу з конфлікту. Розглянуто особливості публічного виступу та спілкування лектора з аудиторією. Охарактеризовано форми колективного обговорення проблем: переговори, нараду, збори та дискусію.

Рассмотрены этические нормы и психологические механизмы делового общения, раскрыты составляющие, формирующие его культуру. Проанализировано общение как особый вид творческой деятельности человека и общечеловеческая ценность. Обсуждены пути развития языка как способа общения. Определены типы социально-психологических конфликтов на производстве, раскрыто содержание понятий и предложена их классификация, освещены особенности формирования готовности к выходу из конфликта. Рассмотрены особенности публичного выступления и общения лектора с аудиторией. Охарактеризованы формы коллективного обсуждения проблем: переговоры, совет, сборы и дискуссия.