Основное внимание уделено специфическим особенностям процессов памяти детей старшего школьного возраста. В частности, отмечено, что развитие памяти не сводится к простому увеличению объема запоминания. Появляются интеллектуальные процессы, с помощью которых процесс запоминания становится более совершенным. Особенности памяти детей этого возраста необходимо учитывать при работе с ними.

Запропоновано процедури творчої переробки невеликих за обсягом текстів, спрямовані на розвиток і удосконалення у школярів здібностей виділяти найбільш суттєве, стисло формулювати думки, ієрархізувати матеріал за ступенем його значущості, визначати ключові слова тексту тощо.

Розкрито суть поняття когнітивного стилю, висвітлено його вплив на пізнавальні процеси, зокрема, мнемічні. Удосконалено способи діагностики когнітивних стилів, визначено комплекс методів дослідження особливостей розвитку мнемічних процесів у молодших школярів. Проаналізовано динаміку розвитку вищих форм пам'яті за умов стихійного та цілеспрямованого формування текстової діяльності у школярів підліткового та юнацького віку.

Раскрыто содержание понятия когнитивного стиля, освещено его влияние на познавательные процессы, в частности, мнемические. Усовешенствованы способы диагностики когнитивных стилей, определен комплекс методов исследования особенностей развития мнемических процессов у младших школьников. Проанализирована динамика развития высших форм памяти в условиях стихийного и целенаправленного формирования текстовой деятельности у школьников подросткового и юношеского возраста.

Розглянуто методи вивчення особливостей пам'яті. Наведено психодіагностограми неуспішності дітей у шкільному віці, їх навчальної діяльності у молодшому шкільному віці, когнітивної та особистісної сфери дітей підліткового та юнацького віку. Висвітлено діагностику пам'яті дітей різного віку, а також представлено рекомендації щодо її дослідження.

Рассмотрены методы изучения особенностей памяти. Приведены психодиагностограммы неуспеваемости детей в школьном возрасте, их учебной деятельности в младшем школьном возрасте, когнитивной и личностной сферы детей подросткового и юношеского возраста. Освещена диагностика памяти детей разного возраста, а также представлены рекомендации по исследованию их памяти.

На підставі узагальнення результатів експериментального та методичного дослідження, а також педагогічного досвіду розвивального навчання дітей у початкових класах загальноосвітньої школи Луцька висвітлено теоретичні та практичні питання психолого-педагогічних чинників розвитку уяви молодших школярів. Запропоновано ефективну методику розвитку уяви учнів під час сприймання ними художніх описів природи, а також сюжетних творів.

На основе обобщения результатов экспериментального и методического исследования, а также педагогического опыта развивающего обучения детей в начальных классах общеобразовательной школы Луцка освещены теоретические и практические вопросы психолого-педагогических факторов развития воображения младших школьников. Предложена эффективная методика развития воображения учеников во время восприятия ими художественных описаний природы, а также сюжетных произведений.

Выявлено, что уровень моторики сельских младших школьников не соответствует возрастным нормам, а ее тренировка улучшает показатели кратковременной памяти и вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы.

Досліджено особливості формування часових уявлень підлітків за умов масового комунікаційного впливу. Показано, що вплив масової комунікації на такі уявлення зумовлений активним залученням останніх до телекомунікаційного простору та виникненням залежності від споживання телевізійної продукції. З'ясовано, що сучасна підліткова телеаудиторія є неоднорідною щодо тривалості споживання даної продукції. Виявлено статистично вірогідний вплив тривалості споживання телепродукції на об'єктивну тривалість одиниці часу. Завдяки експериментальному моделюванню впливу тривалості зазначеного споживання на суб'єктивну тривалість одиниці часу реципієнтів розкрито один з механізмів впливу масової комунікації на часові уявлення особистості, зіставлений з ситуативним аспектом загального адаптивного синдрому. На підставі інтегрального оцінювання побудовано та проаналізовано часові профілі типологічних груп телереципієнтів. Розроблено й апробовано тренінг "Оптимізація процесу побудови часової перспективи".

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

Теоретично узагальнено й емпірично досліджено проблеми розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Розкрито сутність, вікові та психологічні особливості емоційної пам'яті як чинника розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано існуючі науково-теоретичні концепції та підходи щодо вивчення даної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто вікову динаміку емоційної пам'яті та особливості її прояву у старшокласників. Наведено структурну характеристику емоційної пам'яті за такими критеріями, як стереотипність, диференційованість емоційного досвіду, його деталізація (глибина та широта) в негативному та позитивному почуттєвому варіантах, а також готовність до застосування. На базі даних характеристик розроблено методи психологічної діагностики емоційної пам'яті. За результатами комплексного дослідження визначно рівні розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Показано, що застосування даного комплексу сприяє збагаченню психологічної характеристики особистості старшокласника. Створено програму розвитку особистості взагалі та емоційної пам'яті зокрема. На базі існуючих методів психокорекційного впливу створено й апробовано розвивальну програму, спрямовану на формування гнучкості поведінки, диференційованості емоційних проявів, розширення та поглиблення емоційного досвіду та його активного використання у різних життєвих ситуаціях. Експериментально доведено ефективність та позитивний вплив запропонованої розвивальної програми на особистісне зростання старшокласників.

Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

Досліджено вікові особливості та психолого-педагогічні умови розвитку модально-специфічних форм пам'яті у молодших школярів. Проаналізовано й узагальнено наукові підходи до такого дослідження. Визначено комплекс методів дослідження та систематизовано засоби розвитку таких модально-специфічних форм пам'яті, як зорова, слухова, дотикова, нюхова та смакова. Виявлено особливості зв'язку показників модально-специфічних форм пам'яті у молодших школярів з різним ступенем розвитку словесно-логічної пам'яті та засвоєння навчальних програм.

Розкрито та поглиблено наукові уявлення щодо впливу модально-специфічних форм пам'яті на пізнавальний розвиток молодшого школяра. Доведено вплив модально-специфічної пам'яті на успішність засвоєння молодшими школярами навчальних програм. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження модально-специфічних форм пам'яті у молодших школярів. Виявлено взаємозв'язок між окремими показниками модально-специфічних форм пам'яті із словесно-логічною пам'яттю та з рівнем засвоєння учнями навчальних програм. Визначено умови пред'явлення розвивальних вправ, завдяки яким досягається зростання рівня засвоєння молодшими школярами навчальних програм.

Розглянуто характеристику модально-специфічної пам'яті. Проаналізовано роль зазначеного виду пам'яті в процесі пізнання і подальшого розвитку дитини. Описано розвивальний експеримент, спрямований на розвиток модально-специфічної пам'яті в першокласників, у якому наведено докладну характеристику етапів, завдань, за допомогою яких реалізовано цей розвивальний експеримент. Обгрунтовано можливість розробки такої програми для дітей різних вікових категорій.

Рассмотрена характеристика модально-специфической памяти. Проанализирована роль данного вида памяти в процессе познания и дальнейшего развития ребенка. Описан развивающий эксперимент, направленный на развитие модально-специфической памяти у первоклассников, в котором представлено подробную характеристику этапов, задач, с помощью которых реализован этот развивающий эксперимент. Обоснована возможность разработки такой программы для детей разных возрастов.

It's considered the characteristics of the modality-specific memory. Analyzed the role of this form of memory in the learning process and further development of the child. Describes the developmental experiment aimed at developing modality-specific memory in first-graders, which presents a detailed description of the phases, tasks, through which implemented this experiment develops, a possibility of developing such a program for children of different ages.

Досліджено динаміку модально-специфічної пам'яті в процесі розвитку естетичного сприйняття молодших школярів. Викладено теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження, в ході якого визначено рівень компонентів естетичного сприйняття, рівень модально-специфічної пам'яті молодших школярів, виділено основні структурні компоненти естетичного сприйняття (здатність до чуття форми, синестезія, емоційність), розкрито особливості сприйняття естетичних об'єктів із використанням методу семантичного диференціалу. Розроблено розвивальну програму, спрямовану на розвиток естетичного сприйняття у молодших школярів. Показано, що ця програма виявилася ефективною як для розвитку компонентів естетичного сприйняття, так і для розвитку слухової та тактильної модально-специфічної пам'яті.

Виконано теоретичне обгрунтування необхідності вивчення образної модально-специфічної пам'яті у молодших школярів. У контексті дослідження вікових особливостей зазначеного виду пам'яті у молодших школярів розглянуто методи та способи її вивчення. Визначено роль образних, модально-специфічних форм пізнавальної сфери психіки та їх вікової динаміки в когнітивному розвитку молодших школярів. Одержані в ході дослідження дані дозволяють сформулювати такі висновки: модально-специфічна пам'ять має значний розвивальний потенціал для шкільного навчання як ресурс позитивного впливу на становлення пізнавальних процесів; у структурі модально-специфічних форм пам'яті між показниками всередині окремих факторів спостерігаються більш сильні зв'язки, ніж між блоками факторів; найбільш інформативними для прогнозування навчальної успішності молодших школярів є такі змінні, як словесно-логічна, зорова і тактильна пам'ять. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні вікової динаміки особливостей модально-специфічних форм пам'яті, в розробці й апробації розвивальних програм для різних вікових категорій дітей.

Выполнено теоретическое обоснование необходимости изучения образной модально-специфической памяти у младших школьников. В контексте исследования возрастных особенностей указанного вида памяти у младших школьников рассмотрены методы и способы ее изучения. Определена роль образных, модально-специфических форм познавательной сферы психики и их возрастной динамики в когнитивном развитии младших школьников. Полученные в ходе исследования данные позволяют сформулировать следующие выводы: модально-специфическая память имеет значительный развивающий потенциал для школьного обучения как ресурс положительного влияния на становление познавательных процессов; в структуре модально-специфических форм памяти между показателями внутри отдельных факторов наблюдаются более сильные связи, чем между блоками факторов; наиболее информативными для прогнозирования учебной успешности младших школьников являются такие переменные, как словесно-логическая, зрительная и тактильная память. Перспектива дальнейших исследований состоит в изучении возрастной динамики особенностей модально-специфических форм памяти, в разработке и апробации развивающих программ для разных возрастных категорий детей.

The importance of the study of primary schoolchildren’s image-bearing modally specific memory is theoretically proved in the article. Methods and facilities of study of this type of memory of primary schoolchildren are considered. Modally specific memory has a great developing potential as a tool of positive influence on the formation of cognitive processes, that is why it should be used in school curriculum. The role of image-bearing, modally specific memory in the cognitive development of a primary school-child is defined. The results of the influence of modally specific forms of memory on the successful mastering of school programs by primary schoolchildren are given.

Проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми розвитку моторної пам'яті дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Вивчено динаміку вікових змін показників об'єму, точності й оперативності короткочасної моторної пам'яті хлопчиків і дівчаток, їх здатності запам'ятовувати та відтворювати рухи за силовим, часовим і просторовим параметрами. З урахуванням віку та статі дітей виявлена залежність ефективності моторної пам'яті від таких психологічних чинників, як рівень концентрації уваги, конструктивний праксис (просторовий аналіз і синтез), здатність до навчання, рівень довільності психічної активності. Розроблено розвивальну програму активізації продуктивних функцій моторної пам'яті старших дошкільників із метою підвищення ефективності побудови рухових актів і практичних дій під час вирішення дітьми конструктивно-технічних завдань.

Проаналізовано процес розвитку творчої уяви дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва. Як основний критерій розвитку творчої уяви дітей визначено характеристики сприймання дітьми жанрових ознак музичних творів, які спрямовують усвідомлення дітьми соціальної значущості мистецтва.

Представлен анализ процесса развития творческого воображения детей средствами музыкального искусства. В качестве основного критерия развития творческого воображения детей определены характеристики восприятия детьми жанровых признаков музыкальных произведений, направляющие осознание детьми социальной значимости музыкального искусства.

The analysis of process of creative imagination of children facilities of musical art is presented. The characteristics of perception of children the indications of genres of musical composition are the basic criterion of development of children’s creative imagination. They are conductive to realize of children the social significance of musical art.

Розкрито психолого-педагогічний аспект проблеми розвитку моторної пам'яті дошкільників і молодших школярів. Розглянуто вікову динаміку, структуру та чинники продуктивного функціонування моторної пам'яті дітей. Наведено результати апробації розвивальної програми, спрямованої на підвищення ефективності моторного навчання дітей у контексті вирішення різноманітних рухових завдань.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних умов розвитку творчої уяви старших дошкільників. Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми, сутність поняття "творча уява дітей старшого дошкільного віку". Емпірично досліджено особливості прояву та відповідні критерії розвитку творчої уяви старших дошкільників (оригінальність і гнучкість образів, швидкість створених образів, їх продуктивність), рівні її розвитку (низький, середній, високий), психологічні умови розвитку (розвиненість пізнавальних процесів (точність запам'ятовування, самостійність умовисновків, здатність до узагальнень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків) та уваги (продуктивність та стійкість уваги); розвиненість мовлення (достатній словниковий запас, його образність, використання художніх засобів мовлення, нестандартність висловлювань, деталізація образів); внутрішня мотивація старшого дошкільника до творчості (наявність пізнавального інтересу, емоційна спрямованість творчого процесу); внутрішній план дій). Обґрунтовано модель, розроблено й апробовано програму розвитку творчої уяви старших дошкільників шляхом актуалізації психологічних умов її розвитку. Експериментально підтверджено ефективність авторської програми розвитку творчої уяви старших дошкільників, сформульовано й опубліковано психолого-педагогічні рекомендації та методичний посібник вихователям, психологам і батькам щодо розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку.