Проаналізовано значеннєво-смислове наповнення основоположного для предмета дослідження поняття "соціальнаї компетентність". Введено й обгрунтовано уявлення про соціальнупротокомпетентність, а також описано її компоненти та психологічний зміст. Розкрито специфіку організації простору та професійної діяльності психолога в дитячій ігровій кімнаті. Обгрунтовано основні принципи та правила її ефективної роботи, що уможливлюють прискорений соціальний розвиток дошкільнят. Вивчено розбіжності у виявленні компонентів соціальної протокомпетентності дошкільників у різних соціальних ситуаціях розвитку. У дітей, які відвідують ДДЗ, більшою мірою розвинені комунікативні здібності та готовність бути частиною колективу. А в дітей, які відвідують ДІК, зорієнтовану на їх соціальний розвиток, виявлено емоційний інтелект і готовність адекватно реагувати у ситуації стресу та конфлікту. Натомість діти, які не відвідують ДДЗ та ДІК, відрізняються від однолітків менш вираженим розвитком усіх компонентів соціальної поведінкової вправності. За підсумками діагностичного етапу дослідження розроблено психокорекційну розвивальну програму, спрямовану на повний розвиток найменш розвинених компетенцій у групі дітей, які відвідують ДІК, зорієнтовану на їх соціальний розвиток.

Представлен обзор основных теоретических исследований в области влияния компьютерных игр на развитие ребёнка, проанализировано отношение к компьютерным играм детей и их родителей, составлена типология компьютерных игр, предпочитаемых детьми младшего школьного возраста.

Надано огляд основних теоретичних досліджень у сфері впливу комп’ютерних ігор на розвиток дитини, проаналізовано відношення до комп’ютерних ігор дітей і їх батьків, складено типологію комп’ютерних ігор, яким віддається перевага дітей молодшого шкільного віку.

The article notes that the rapid development of information and computer technology has not bypassed the world of childhood. Modern child lives in a world different from the one in which his parents grew up, and the emergence of a new life in their game reality, makes a careful attention to this phenomenon. In modern psychological approaches there are many opinions about the dangers and benefits of the computer in the child’s life. However, scientists are unanimous in saying that the introduction into the daily lives of the children of the computer along with the use of rocks and a number of problems, including computer addiction, the impoverishment of the imagination of children as imaginative side of the coin is offered in an already structured and packaged as producers. The aim of the article is to analyze the specifics of the game the computer activity of younger schoolchildren. By author pilot study gives an idea about the presence or absence of the younger students play computer dependence on the regularity of visits and the time spent by them on computer games; to make representation with respect to gaming preferences younger students, and the attitudes of parents towards their children’s computer activities.

Проаналізовано феномен гри у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто дидактичні ігри-маніпулятиви, на основі яких побудовано розвивальний ігровий комплекс, спрямований на активізацію модально-специфічних та мотиваційних ресурсів пізнавального процесу за рахунок залучення моторної та емоційної пам'яті. Висвітлено психодіагностичну методику "Психологічна готовність учителя до навчально-ігрової діяльності". Охарактеризовано концептуальну модель, яка розкриває психолого-педагогічні передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб'єкта навчально-ігрової діяльності, а також є ефективною з точки зору повноцінного формування компонентів ігротехнічної компетентності.

Вивчено психологічні умови розвитку моральних форм поведінки (МФП) у дошкільному віці за умов навчально-ігрової діяльності. Запропоновано поняття "моральні форми поведінки". Висвітлено вплив моральної свідомості та самосвідомості на формування МФП. Виявлено чинники становлення МФП дошкільників: генералізовані та специфіковані. Розкрито особливості розвитку окремих МФП, вікові тенденції та статеві відмінності. Виділено основні типи моральної поведінки: гармонійно-розвинуті, "правильні", "егоїстики" та "невгамовні". Апробовано навчально-розвивальну програму формування МФП у дошкільників. Узагальнено психологічні умови розвитку МФП дітей дошкільного віку. Розкрито психолого-педагогічні засоби формування МФП у дошкільному віці.

Розглянуто гру як чинник соціалізації підлітків, що є осереддям самосвідомості підлітків у процесі їх самовизначення в культурі та соціумі. Підкреслено, що у сучасному суспільстві чинником соціалізації виступає, насамперед, самодіяльна рольова гра підлітків, які створюють її без безпосередньої участі дорослих. Така гра виникає на грунті ставлення підлітків до створених дорослими творів культури. Зазначено, що у самодіяльній рольовій грі підлітків послідовно розгортаються такі етапи: самовизначення підлітком себе як читача, глядача твору культури; перехід до створення ігрової ролі; оволодіння підлітком психологічними ролями автора, персонажа, режисера; створення атрибутів гри; організація ігрової спільноти; рефлексія з приводу здійсненої ігрової дії; втілення ігрового досвіду підлітка у його позаігрову соціальну діяльність.

Досліджено психологічні особливості саморегуляції поведінки дітей старшого дошкільного віку та можливості її розвитку за умов сюжетно-рольової гри. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення саморегуляції їх поведінки. Висвітлено особливості сюжетно-рольової гри у старшому дошкільному віці. З'ясовано взаємозв’язок типів суб’єктної регуляції поведінки та тривожності, а також статеві відмінності вияву зазначених показників. Виявлено зв'язок компонентів саморегуляції поведінки та рівня тривожності. Визначено актуальний рівень та оптимальний варіант розвитку саморегуляції поведінки старших дошкільників. Розроблено та впроваджено розвивально-корекційну програму, спрямовану на розвиток саморегуляції старших дошкільників за умов сюжетно-рольової гри, ефективність якої експериментально підтверджено.

Отмечено, что активность ребенка является важнейшим условием его собственного развития. В раннем детстве происходит становление основных форм человеческой активности - деятельности и общения. Развитие целостных форм активности ребенка предполагает ориентацию взрослого не только на общие закономерности психического развития, но и на индивидуальные различия в усвоении ребенком разных видов деятельности и общения со взрослыми и сверстниками. Представлены результаты изучения способов управления и стимулирования разных форм детской активности. Выявлены особенности, влияние которых оказывает неблагоприятное воздействие на психическое развитие детей 2 - 3 лет.

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Описано специфіку використання маніпулятивів як навчально-ігрового матеріалу та їх вплив на когнітивні модальності особистості. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній і зарубіжній лінгводидактиці. Охарактеризовано структуру та складові моделі формування ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально- ігрової діяльності. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Обгрунтовано критерії та показники ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально-ігрової діяльності. Запропоновано діагностичні методики з виявлення й оцінювання ігротехнічних знань і умінь та психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Викладено науково забезпечену теорію ігрової діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Охарактеризовано сутність гри, обгрунтовано психологічну структуру ігор різних видів, здійснено їх класифікацію. Висвітлено механізм трансформації гри у продуктивну діяльність, подано розгорнутий аналіз культурно-історичних джерел народних ігор. Розкрито специфіку методики керівництва інтелектуальними іграми дітей молодшого шкільного віку. Зазначено, що гуманістичне оновлення освіти в Україні неможливе без створення у ДНЗ та у початковій школі умов для актуалізації внутрішнього потенціалу дітей у процесі ігрової діяльності, яка природно забезпечує саморозвиток дитячої особистості.

Досліджено проблему оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами. Систематизовано й узагальнено основні підходи до оволодіння іноземною мовою у вітчизняних і зарубіжних психологічних і психолінгвістичних дослідженнях, зокрема природничий, культурно-історичний, діяльнісний, суб'єктний, асоціаністський, трансформаційно-граматичний, психотерапевтичний, нейропсихолінгвістичний підходи. Оволодіння іноземною мовою грунтується на особливостях розвитку пізнавальних процесів ліворукої дитини. За результатами емпіричного дослідження проаналізовано особливості іншомовного письмового мовлення таких школярів, закономірності мовленнєво-мисленнєвої діяльності у сукупності чуття мови, мовленнєвого розвитку та поняттєвого мислення. Встановлено особливості мотивації мовленнєвого розвитку ліворуких молодших школярів як чинника оволодіння іноземною мовою. На основі теоретичних та емпіричних узагальнень визначено психолого-педагогічне забезпечення ефективного оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами, які полягають у створенні відповідних умов.

Вивчено особливості сприйняття коротких проміжків часу та індивідуальної хвилини лівшами і правшами старшого шкільного віку різної статі. Виявлено, що незалежно від типу моторної асиметрії досліджуваних усі запропоновані проміжки часу переоцінювалися. Дівчата-лівші, у порівнянні з правшами, менше переоцінювали проміжків часу, крім 10-ти та 15-секундних. В осіб чоловічої статі менш виражену переоцінку часу зафіксовано у хлопців-правшів, у порівнянні з лівшами. У лівшів-дівчат, у порівнянні з правшами обох груп та лівшами-хлопцями, під час оцінки індивідуальної хвилини зафіксовано її недооцінку.

Вивчено проблему соціально-психологічної гри як засобу економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Проведено теоретичний аналіз дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями. З'ясовано особливості економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Виявлено достовірний зв'язок між рівнем економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та такими факторами як: наявність і кількість кишенькових грошей у дошкільника, склад родини, кількість дітей у сім'ї, вік, освіта та професія батьків. Розроблено методики дослідження економічної соціалізації та критерії визначення рівня економічної соціалізованості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено модель соціально-психологічної гри з економічним змістом, яка побудована згідно компонентів економічної соціалізації. Розроблено й апробовано програму "Економіка в нашому житті".

Проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну літературу з проблеми рефлексивних умінь. З’ясовано сутність понять «рефлексія» і «рефлексивні уміння». Охарактеризовано значення рефлексії та саморефлексії у контексті формування особистості, що надає змогу розуміти рефлексивні уміння як одні з компонентів навчальної діяльності, оволодіння якими надає можливість особистості майбутнього педагога творчо самореалізуватися за умов сучасного освітнього простору.

Проанализирована философская, психологическая, педагогическая литература по проблемам рефлексивных умений. Установлена суть понятий «рефлексия» и «рефлексивные умения». Охарактеризовано значение рефлексии и саморефлексии в контексте формирования личности, что дает возможность понимать рефлексивные умения как одни из компонентов учебной деятельности, овладение которыми дает возможность личности будущего педагога творчески самореализоваться в условиях современного образовательного пространства.

Визначено особливості впливу сучасної іграшки на психічний розвиток дошкільника.

Вивчено умови розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор. Розкрито поняття "творче мислення", досліджено психологічні умови розвитку творчого мислення особистості через виявлення його структури як складної багатовимірної властивості особистості. Наведено особистісно-процесуальну характеристику творчого мислення та визначено його як аксіо-когнітивний конструкт, описано психологічний механізм розумової діяльності. Описано навчальну програму розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор. Обгрунтовано доцільність і доведено можливість більш ефективного розвитку творчого мислення шляхом використання засобів керованої продуктивної ігрової діяльності старшокласників. Показано взаємозв'язок між зовнішніми (інтерпсихічні) психологічними умовами (подвійність характеру рольової гри) та внутрішніми (інтрапсихічні) психологічними умовами (багатовимірність структури мислення, подвійність творчого мислення, тендерні та вікові особливості) розвитку творчого мислення.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, охарактеризовано її види та форми. Розкрито організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять.

Освещены теоретические и практические аспекты игротерапии, охарактеризованы ее виды и формы. Раскрыты организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий.

Висвітлено проблему реалізації наступності дошкільної та початкової освіти, надійним засобом чого може стати узгодженість змісту та методів організації ігрової діяльності дошкільників і молодших школярів. Розкрито теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні особливості включення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в ігровий процес. Презентовано особливості дидактичних і творчих ігор у контексті їх навчально-виховного потенціалу. Розкрито методичні аспекти організації дитячих ігор (мовленнєвих, математичних, природничих, художньо-мистецьких).

Розглянуто теоретичне узагальнення та систематизацію видів і форм сучасної практики ігрової терапії як взаємодії дорослого і дитини. Подано рекомендації щодо застосування ефективних методик.

Рассмотрено теоретическое обобщение и систематизацию видов и форм современной практики игровой терапии как взаимодействия взрослого и ребенка. Даны рекомендации по применению эффективных методик.

The theoretical generalization and systematization of kinds and forms of modern practice of playing therapy is considered as cooperation the grown man and child. Danny of recommendation of application of effective methods.

Здійснено теоретичний аналіз ігрової терапії як засобу психологічної допомоги дітям, обгрунтовано механізми корекційного впливу гри, функції психолога-терапевта. Зазначено, що у грі відбувається вільне самостійне розкриття. Визначено, що гра розглядається дослідниками як головний засіб пізнання дітей, тому що в ній діти щиро і вільно виражають свої почуття, оволодівають новими уміннями, розкривають соціальну компетентність і збагачують індивідуальний досвід, засвоюють нові способи розв'язування проблем і виходу із складних ситуацій. Аргументовано, що найприйнятнішим для застосування ігротерапевтичного методу вважається вік від 3-х до 12-ти років. Підкреслено, що завдяки ігротерапії відбувається нове відкриття власного буття, відокремлення від зовнішніх оцінок і помилкових уявлень про себе, зменшення емоційної напруги дитини.

Сделан теоретический анализ игровой терапии как средства психологической помощи детям, обоснованы механизмы коррекционного влияния игры, функции психолога-терапевта. Указано, что в игре происходит свободное самостоятельное раскрытие. Определено, что игра рассматривается исследователями как главное средство познания детей, потому что там дети искренне и свободно выражают свои чувства, овладевают новыми умениями, раскрывают социальную компетентность и обогащают индивидуальный опыт, усваивают новые способы развязывания проблем и выхода из сложных ситуаций. Аргументировано доказано, что наиболее приемлемым для использования игротерапевтического метода является возраст от 3-х до 12-ти лет. Подчеркнуто, что благодаря игротерапии происходит новое открытие собственного бытия, отделение от внешних оценок и ошибочных представлений о себе, уменьшение эмоционального напряжения ребенка.

Розглянуто ігротерапію як метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих за допомогою гри. Зазначено, що ціль ігрової терапії - не змінювати і не "переробляти" дитину, не навчати її спеціальних поведінкових навичок, а дати можливість "прожити" у грі хвилюючі ситуації за повної підтримки та співпереживання дорослого. Вказано на вдосконалення методів ігротерапії, підвищення вимог до їх використання, диференціацію технік з урахуванням різних умов роботи та особливостей дітей.

Рассмотрено игротерапию как метод психотерапевтического воздействия на детей и взрослых при помощи игры. Отмечено, что цель игровой терапии - не изменять и не "переделывать" ребенка, не учить ее специальным норм поведения, а дать возможность "прожить" в игре волнующие ситуации при полной поддержке и сопереживании взрослого. Указано на совершенствование методов игротерапии, повышение требований к их использованию, дифференциацию технологий с использованием различных условий работы и особенностей детей.

Considered as a method of the psychotherapy affecting children and adults through a game. It is marked that purpose of playing therapy - not to change and not "redo" a child, not teach the its special codes of conduct, but enable to "live" in a game perturbing situations at complete support of the grown man. It is indicated on perfection of methods of playing therapy, increase of requirements to their use, differentiation of technologies with the use of different terms of work and features of children.