Розглянуто проблему формування комунікативних умінь учнів основної школи в процесі засвоєння іншомовної лексики. Розширено сутність понять "комунікативні уміння", психологічні особливості розвитку комунікативних умінь у процесі засвоєння іншомовної лексики; етапи розвитку комунікативних умінь у процесі засвоєння іншомовної лексики; методи засвоєння іншомовної лексики. Описано етапи організації емпіричного дослідження розвитку комунікативних умінь учнів основної школи в процесі засвоєння іншомовної лексики. Обґрунтовано вибір психодіагностичних методик, наведено та проаналізовано результати дослідження розвитку комунікативних умінь учнів основної школи в процесі засвоєння іншомовної лексики. Визначено, науково обґрунтовано й емпірично перевірено авторську програму розвитку комунікативних умінь учнів основної школи в процесі засвоєння іншомовної лексики.

Узагальнено проблеми психологічної готовності старшокласників до опанування іноземними мовами (ІМ) за фахом у ВНЗ. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення зазначеної проблеми та виокремлено її структурні компоненти - мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльний та емоційно-вольовий. На основі експериментального вивчення виявлено рівень розвитку психологічної готовності старшокласників до опанування ІМ за фахом у ВНЗ. Запропоновано й апробовано модель та програму формування психологічної готовності старшокласників до оволодіння ІМ у ВНЗ. В експерименті, який передбачав проведення консультацій, бесід, рольових ігор, тренінгу та ін., підтверджено ефективність їх впливу на зростання психологічної готовності старшокласників до оволодіння ІМ у ВНЗ. В програмі формування психологічної готовності старшокласників до оволодіння ІМ за фахом особливу увагу приділено не традиційному вивченню ІМ, а умовам реалізації мовного середовища та залученню учнів до активного ділового спілкування ІМ, подолання психологічних бар'єрів. Апробація програми засвідчила, що її використання допомагає покращити в учнів вагомість мотивів оволодіння ІМ у ВНЗ, сприяти розвитку когнітивного, операційно-діяльного компонентів їх психологічної готовності та долати тривожні стани на уроках ІМ.

Наведено результати емпіричного дослідження мовленнєвої адаптації дітей мігрантів до іншомовного середовища у її функціональних проявах. Результати дослідження демонструють взаємозв'язок успішної мовленнєвої адаптації дітей-мігрантів шкільного віку не лише з успіхом у навчальному процесі, а й з гармонійним перебуванням у соціумі, реалізацією та задоволенням власних потреб, мотивів та цінностей.

Рассмотрена проблема овладения иностранным языком. Раскрыты черты коммуникативно-речевого и некоммуникативно-лингвистического стилей овладения неродным языком. Представлены особенности соотношения сигнальных систем и темперамента студентов, изучающих иностранный язык, которые проявляются в активности, волевой саморегуляции и эмоциональности, а также памяти, воображении и мышлении.

Розглянуто проблему розвитку психічних і когнітивних особливостей молодших школярів у процесі оволодіння іноземною мовою. Висвітлено такі важливі фактори розвитку школярів, як підвищена сенситивність, мислення, увага, уява та пам'ять.

Досліджено проблему оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами. Систематизовано й узагальнено основні підходи до оволодіння іноземною мовою у вітчизняних і зарубіжних психологічних і психолінгвістичних дослідженнях, зокрема природничий, культурно-історичний, діяльнісний, суб'єктний, асоціаністський, трансформаційно-граматичний, психотерапевтичний, нейропсихолінгвістичний підходи. Оволодіння іноземною мовою грунтується на особливостях розвитку пізнавальних процесів ліворукої дитини. За результатами емпіричного дослідження проаналізовано особливості іншомовного письмового мовлення таких школярів, закономірності мовленнєво-мисленнєвої діяльності у сукупності чуття мови, мовленнєвого розвитку та поняттєвого мислення. Встановлено особливості мотивації мовленнєвого розвитку ліворуких молодших школярів як чинника оволодіння іноземною мовою. На основі теоретичних та емпіричних узагальнень визначено психолого-педагогічне забезпечення ефективного оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами, які полягають у створенні відповідних умов.

Вивчено психологічні умови, які сприяють оптимізації процесу розвитку здібностей до словесної творчості у дітей молодших класів. Доведено, що розвиток здібностей до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам'яті. Досліджено вплив цих пізнавальних процесів (окремо та у взаємозв'язку) до формування творчих здібностей у молодших школярів.

Изучены психологические условия, которые способствуют оптимизации процесса развития способностей к словесному творчеству у младших школьников. Доказано, что развитие способностей к словесному творчеству осуществляется путем усовершенствования отдельных структурных компонентов литературных способностей: творческого воображения, образного мышления и логической памяти. Исследовано влияние этих познавательных процессов (отдельно и во взаимосвязи) к формированию творческих способностей младших школьников.

На основе обобщения более 400-х зарубежных англоязычных источников рассмотрены современные подходы ученых - педагогов, психологов, филологов - к обучению иностранным языкам в ряде стран. Проанализированы положительные аспекты интенсивного обучения иностранным языкам взрослых и детей. Внимание уделено гуманистическим подходам Э. Эриксона, А. Масслоу, К. Роджерса, а также образованию и его задачам, вкладу педагога в процесс обучения, индивидуальному вкладу студента в учебный процесс. Охарактеризованы представители социального интеракционизма - Л. Выготский, Р. Фоерштайн.

Обгрунтовано принципи відбору навчального матеріалу під час навчання російської грамоти учнів - сиріт I класу, коли уміння і навички, одержані в шестирічному віці є основоположними протягом наступного періоду навчання. Розглянуто лінгвістичні й психологічні компоненти методики навчання. Зазначено, що під час навчання вчитель стикається з недостатньою мовною та життєвою компетентністю учнів. Запропоновано під час відбору дидактичного матеріалу враховувати індивідуальні особливості учнів, активізувати набуті знання і формувати мовну компетенцію.

Показана определяющая роль принципа мотивационного обеспечения учебного процесса в личностно ориентированной модели образования, содействующего решению многих проблем воспитания и обучения учащихся. Представлена авторская дидактико-методическая система изучения русского языка, содержательный и процессуальный компоненты которой подчинены мотивационному. Предложена модель учебно-методического комплекса по русскому языку, состоящего из двух частей - инвариантной, которая содержит обязательные компоненты, и вариативной, состав которой определяется работающим учителем и каждым учащимся. Отмечено, что методическая система и структура, в которой она реализована, направлены на обеспечение мотивации изучения русского языка.

Проаналізовано психологічні умови становлення суб'єктності в навчальному процесі середньої школи. Охарактеризовано позиції людини як суб'єкта діяльності. Описано особливості діалогічного читання учнями художніх творів іноземною мовою як засобу розвитку їх суб'єктності. Сформульовано механізми розуміння школярами літературних творів з метою розвитку їх суб'єктності. Зазначено, що саме рефлексія є визначальним механізмом, що сприяє розвитку суб'єктності школяра в процесі читання художньої літератури іноземною мовою. Підкреслено, що уроки іноземної мови створюють позитивні умови для розвитку особистості учнів саме завдяки читанню школярами творів художньої літератури.

Проанализированы психологические условия становления субъектности в учебном процессе средней школы. Охарактеризированы позиции человека как субъекта деятельности. Описаны особенности диалогического чтения учениками художественных произведений на иностранном языке как средства развития их субъектности. Сформулированы механизмы понимания школьниками литературных произведений с целью развития их субъектности. Указано, что именно рефлексия является определяющим механизмом, способствующим развитию субъектности школьника в процессе чтения художественной литературы на иностранном языке. Подчеркнуто, что уроки иностранного языка создают позитивные условия для развития личности учеников именно благодаря чтению школьниками произведений художественной литературы.

Досліджено психологічний потенціал та розроблено ефективні психолого-педагогічні принципи культурологічно зорієнтованого навчання старшокласників іноземної мови, якими є: залучення учнів до загальнокультурних цінностей народу, мова якого вивчається; урахування особливостей рідної мови; формування соціокультурної й іншомовної комунікативної компетенцій; активна комунікація; багатовимірність моделі спілкування; розвиток особистісного соціокультурного досвіду. Зроблено висновок, що організація вчителем культурологічно зорієнтованої творчої діяльності стимулює підвищення рівня засвоєння учнями іноземної мови та зростання когнітивної складності особистості школярів і збагачення її ціннісно-смислової сфери. З'ясовано, що психологічними умовами становлення когнітивної складності особистості старшокласника і збагачення її ціннісно-смислової сфери в культурологічно зорієнтованому навчальному просторі є: формування полікультурної компетентності школярів; розвиток потреби у самореалізації та суб'єктивного самовизначення учнів і здатності виявляти толерантність відносно представників інших культур; неупереджене ставлення до різної інформації, виховання ідеологічної нейтральності до засвоєння культурних явищ, властивих народові, мова якого вивчається; уникнення стереотипів у мисленні, усвідомлення себе як суб'єкта культури та здійснення розумових операцій на високому рівні; формування міжкультурної свідомості особистості, відкритої до крос-культурної взаємодії.

Раскрыты некоторые актуальные проблемы коммуникативного обучения иностранным языкам, проанализированы психолого-педагогические истоки этих проблем, возможности и пути их решения в условиях современной школы.

Проаналізовано результати науково-методичних досліджень та вітчизняний досвід організації педагогічної роботи щодо оптимізації навчальної діяльності молодших школярів. Висвітлено перспективи розвитку освітянської науки та пріоритетні напрямки навчання іноземної мови на початковому етапі. Охарактеризовано прогресивні освітні технології, створені на основі впровадження кооперованого співробітницького навчання учнів за допомогою дивертисивних засобів групової роботи. Проаналізовано особливості викладання іноземної мови, розглянуто засоби формування позитивної мотивації до її вивчення та способи покращення самоконцепції у дітей. Обгрунтовано доцільність використання ігор на уроках англійської мови для створення сприятливого психологічного мікроклімату. Розроблено навчальні завдання та наведено віршовані тексти англійською мовою для формування мовленнєвих навичок молодших школярів.

Проанализированы результаты научно-методических исследований и отечественный опыт организации педагогической работы по оптимизации учебной деятельности младших школьников. Освещены перспективы развития образовательной науки и приоритетные направления обучения иностранного языка на начальном этапе. Охарактеризованы прогрессивные образовательные технологии, созданные на основе использования кооперированного сотрудничества в учебном процессе с помощью дивертисивных средств групповой работы. Показаны особенности преподавания иностранного языка, рассмотрены средства формирования позитивной мотивации к его изучению и способы улучшения самоконцепции у детей. Обоснована целесообразность использования игр на уроках английского языка для создания благоприятного психологического микроклимата. Разработаны учебные задания и приведены стихотворные тексты на английском языке для формирования языковых навыков младших школьников.

Изложена краткая сравнительная психолого-педагогическая характеристика основных современных методических подходов к обучению учащихся школ иностранному языку.

Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

Висвітлено актуальні проблеми психології мовлення, методи психологічних досліджень мовленнєвої діяльності, особливості розвитку мовлення в різні вікові періоди, психологічні основи засвоєння різнорівневих лінгвістичних знань. Розглянуто психологічні механізми різних видів і форм мовлення, закономірності їх формування, функції та вікові особливості розвитку. Запропоновано інноваційні системи підготовки дошкільника до оволодіння писемним мовленням. Досліджено психологічні особливості засвоєння комунікативної функції мови. Розроблено методики вивчення експресивного, імпресивного мовлення, фонематичного слуху, розуміння логіко-граматичних конструкцій, дослідження читання, письма, темпу усної мовної діяльності та визначення лексичного значення слів.

Освещены актуальные проблемы психологии речи, методы психологических исследований речевой деятельности, особенности развития речи в разные возрастные периоды, психологические основы усвоения разноуровневых лингвистических знаний. Рассмотрены психологические механизмы разных видов и форм речевой деятельности, закономерности их формирования, функции и возрастные особенности развития. Разработаны инновационные системы подготовки дошкольников к освоению письменной речи. Исследованы психологические особенности овладения коммуникативной функцией языка. Разработаны методики изучения экспрессивной, импрессивной речи, фонематического слуха, понимания логико-грамматических конструкций, исследования чтения, письма, темпа усной речи и определения лексического значения слов.

Розкрито роль мотиву досягнення в контексті загальної мотивації оволодіння іноземною мовою, її роль у становленні особистості майбутнього вчителя. Виявлено психологічні особливості мотивації досягнення, її зв'язок з особистісними характеристиками, зокрема, самооцінкою, тривожністю. Визначено критерії діагностування рівнів її розвитку (співвідношення мотиву прагнення успіху та мотиву уникнення невдачі, висоту й адекватність рівнів самооцінки та особистісної тривожності). Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, створено й апробовано систему роботи для формування мотивації досягнення в процесі вивчення іноземної мови.

На основе материалов, опубликованных в Украине и России, проанализировано развитие психологии обучения иностранным языкам в 1980-е гг.

Досліджено психологічні проблеми творення тексту в комп'ютерному середовищі та проектування відповідної діяльності учнів. Розроблений проект базується на моделі діяльності, яка складається з чотирьох етапів: мотиваційно-комунікативного, смислового, текстового та організаційно-режисерського, що допомогло виявити особливості діяльності на всіх етапах і циклічність її характеру. Доведено, що гіпертекстова система є психологічно сприятливою та побудована з урахуванням вимог діяльності, який потрібно навчити учня, і утворює середовище, що сприяє підвищенню ефективності його роботи. Застосування гіпертекстової системи підвищує якість текстів, складених з її допомогою, та звичайних текстів, написаних на папері.