Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.518.3 + Ч421.252.415

Рубрики:

Підготовка вчителів початкових класів

Творчі вправи: твір, доповідь, реферат і т.д. в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ВА868495 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.514(4УКР)78 + Ч421.252.46

Рубрики:

Організація вищої педагогічної освіти

Ділові, рольові, педагогічні ігри в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ВА855873 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему активізації навчальної діяльності у середній школі, зокрема на уроках математики, розкриттю основних шляхів удосконалення процесу навчання за допомогою дидактичних ігор на уроках математики в закладах загальної середньої освіти. Розглянуто основні можливості використання елементів дидактичної гри в навчально-виховному процесі для створення умов активізації пізнавальної та творчої діяльності учнів. Досліджено й охарактеризовано оптимальні умови для використання дидактичних ігор у навчальному процесі. Ефективне викладання математики є не можливим без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності, тому помічником для вчителя може стати використання дидактичних ігор на уроках математики. Матеріали і методи - викладання математики в класах різних профілів навчання. В процесі дослідження застосовано наступні методи: анкетування вчителів, бесіди з вчителями та аналіз психолого-педагогічної літератури. Сформульовано основні вимоги до методики проведення дидактичних ігор на уроках математики. Встановлено, що дидактична гра - не самоціль на уроці, а засіб навчання та виховання. На неї потрібно дивитись як на вид творчої діяльності в тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи на уроці.

Доведено важливість творчої гри для всебічного розвитку дітей. Цікаві ігри створюють бадьорий, радісний настрій, роблять життя школярів повним, задовольняють їхню потребу в активній діяльності. Визначаючи неабияку роль гри в житті людини, сучасні психологи згодні в тому, що більшість учнів успішно вирішують проблеми та завдання, запропоновані в ігровій формі. Показано, що ігри в школі спрямовані на засвоєння нових знань у суспільній діяльності. На заняттях значна увага приділяється збереженню тісного взаємозв'язку знань, почуттів, поведінки в розкритті й осмисленні поставлених проблем. Виявлено, що гра - один із методів, який дає гарні результати в поєднанні зі спостереженнями, бесідами, читанням, що дозволяє дитині виявити особливості мислення й уявлення, її емоційність, активність, розвиває потребу в спілкуванні.

Розглянуті особливості використання естетичних принципів гри в дизайні інтер'єрів спеціалізованих закладів соціального захисту дітей. Проаналізовано вплив ігрового методу на їх психічний розвиток. Акцентовано увагу на способах створення ігрових емоцій і межах використання ігрового методу в даних інтер'єрах.

Сьогодні стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє об'єднати в одному засобі комунікації кілька форматів надання інформації. Тому для сучасних дітей та молоді медіа (особливо інтернет) набагато більше, ніж прості засоби пізнання навколишнього світу. Дітям подобається мати справу з новими технологіями, але ж не всі володіють достатніми навичками, щоб об'єктивно оцінювати істинний сенс одержуваної інформації, тому діти більш схильні до маніпуляцій свідомістю та сліпого наслідування привабливих образів. З огляду на це, в сучасній системі освіти пріоритетним є використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіапедагогіки для формування умінь орієнтації учнів в інформаційному полі, розвитку медіаімунітету особистості. Перед освітянами постає гостра потреба у впровадженні медіаосвіти, одне з головних завдань якої полягає в розвитку медіаграмотності учнів. Із метою впровадження медіаосвіти в Комунальному закладі "Обласна спеціалізована школа-інтернат "Обдарованість" Харківської обласної радиі та розвитку медіаграмотності учнів у навчально-виховному процесі проведено педагогічний експеримент. Основою для якого стала узагальнена модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення і функціонування шкільної газети "D.A.R-media". Розглянуто теоретичні аспекти впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес спеціалізованого навчального закладу. Запропоновано модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення шкільного друкованого видання. Висвітлено деякі результати дослідження рівня медіаграмотності учнів та намічено перспективи роботи з упровадження медіаосвіти педагогів та учнів.

На основі системного підходу цілісно висвітлено генезу історико-педагогічного феномену "навчальний діалог" у початковій освіті України другої половини XX - початку XXI ст. Проаналізовано теорію та практику реалізації ідеї діалогізації процесу навчання у початковій школі на тлі соціально-педагогічних процесів, починаючи з 1950 рр., коли виникла потреба у переосмисленні спрямованості та змісту початкової освіти за умов знаннєвої парадигми навчання, і завершуючи початком XXI ст., коли у вітчизняній початковій школі активно впроваджувалася ідея діалогічності навчального процесу у формі інноваційних технологій та впровадження комунікативного підходу щодо організації навчання молодших школярів. Наведено основні історико-педагогічні періоди, впродовж яких відбувалася поступова еволюція ідеї діалогічності від рівня усвідомлення суб'єктності ("діалог у навчанні") до методологічного рівня її розробки ("навчальний діалог").

Проаналізовано електронні освітні ресурси для підтримки навчально-виховного процесу початкової школи вітчизняних виробників і зроблено висновок про відсутність в них певних важливих показників для забезпечення принципу індивідуалізації навчання і перетворення їх у зручний «інструмент» учителя. Запропоновано й обґрунтовано модель електронного освітнього ресурсу для молодших школярів із гнучкою підсистемою контролю й оцінювання, а також електронним журналом, що дозволить побудувати індивідуальну траєкторію навчання для кожного учня відповідно до його особистих здібностей, досягти суттєвої економії часу на контроль й оцінювання успішності учнів, найбільшої ефективності уроку.

Проанализированы украинские электронные образовательные ресурсы для поддержки учебно-воспитательного процесса начальной школы и сделан вывод об отсутствии в них определенных важных показателей для обеспечения индивидуализации обучения и превращения их в удобный «инструмент» учителя. Предложена и обоснована модель электронного образовательного ресурса с гибкой подсистемой контроля и оценивания, а также электронным журналом, которые позволят построить индивидуальную траекторию обучения каждого ученика в соответствии с его способностями, достичь существенной экономии времени на процедуру контроля и оценивания успеваемости учеников и наибольшей эффективности урока.

The article analyzes the electronic educational resources for educational process of primary school of Ukrainian producers. It was made a conclusion that there is a lack of certain important criteria for providing the person-oriented education and their transformation to the teachers’ convenient tools. It has been proposed and proved the model of an electronic educational resource for primary school children with a flexible subsystem of monitoring and assessment, as well as an electronic class register that will allow to build an individual learning path for each student according to his personal abilities, achieve significant time savings for monitoring and assessment of students’ progress, maximum efficiency of a lesson.

Представлено теоретичний і практичний аспекти надання психолого-педагогічної підтримки учасникам навчально-виховного процесу, що опинилися в ситуації соціальної невизначеності у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України.

Теоретико-експериментально досліджено дидактичні умови реалізації творчого потенціалу старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Визначено суть дефініцій "структурно-логічна схема", "презентація структурно-логічної схеми", "пам'ятка-алгоритм". Розроблено систему пам'яток-алгоритмів відповідного тематичного спрямування та створено комплекс структурно-логічних схем. Виявлено й апробовано дидактичні умови реалізації творчого потенціалу старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу: опанування технології застосування пам'яток-алгоритмів під час опрацювання змісту джерел інформації (визначення "ключових" відомостей, необхідних для створення структурно-логічних схем); оволодіння прийомами узагальнення, систематизації навчального матеріалу та подання його у вигляді структурно-логічних схем (користування згорнутими формами викладу інформації з уживанням умовно-графічних знаків-символів); усвідомлене оперування уміннями презентації структурно-логічних схем (розкодування змісту структурно-логічних схем та їх креативне представлення).

Досліджено проблему застосування ігор як засобу формування предметних умінь учнів VII - VIII класів у навчанні історії. Розкрито понятійний апарат дослідження, проаналізовано класифікаційні ознаки та особливості використання дидактичних ігор у навчанні історії за умов запровадження особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів до навчання. Показано особливості методики формування пізнавальних умінь як складової предметної компетентності в навчанні історії. Здійснено аналіз наявного в історико-методичній традиції досвіду використання дидактичних ігор у навчанні історії у формуванні предметних умінь школярів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику застосування ігор як засобу формування предметних умінь у навчанні історії, констатовано її ефективність.

З метою визначення перспективи формування наукової активності учнів узагальнено досвід краєзнавчої роботи зі старшокласниками та виокремлено методичні аспекти проведення краєзнавчого дослідження і підготовки наукової роботи. Висвітлено проблеми організації та проведення краєзнавчих географічних досліджень на базі загальноосвітньої школи. До розгляду запропоновано тематичний план проведення занять гуртка географічного краєзнавства Волинської обласної малої академії наук та форму індивідуального завдання для кожного гуртківця. Розкрито роль краєзнавчої географічної освіти як основи формування гуманістичного світогляду старшокласника.

С целью определения перспективы формирования научной активности учащихся обобщен опыт краеведческой работы со старшеклассниками, выделены методические аспекты проведения краеведческого исследования и подготовки научной работы. Освещены проблемы организации и проведения краеведческих географических исследований на базе общеобразовательной школы. К рассмотрению предложен тематический план занятий кружка географического краеведения в Волынской областной малой академии наук и форма индивидуального задания для каждого кружковца. Раскрыта роль краеведческого географического образования как основы формирования гуманистического мировоззрения старшеклассника.

The experience of regional work with senior pupils is generalized and the problems of forming of scientific activity of students are considered.

Розкрито зміст шкільного краєзнавства у комплексних навчальних програмах. Визначено теоретичні засади створення навчально-методичної літератури з краєзнавства. Розкрито основні форми та методи організації краєзнавчої роботи в школі. Обгрунтовано етапи розвитку шкільного краєзнавства в загальноосвітніх навчальних закладах України у 1920 - 1930-х рр.

Проаналізовано феномен гри у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто дидактичні ігри-маніпулятиви, на основі яких побудовано розвивальний ігровий комплекс, спрямований на активізацію модально-специфічних та мотиваційних ресурсів пізнавального процесу за рахунок залучення моторної та емоційної пам'яті. Висвітлено психодіагностичну методику "Психологічна готовність учителя до навчально-ігрової діяльності". Охарактеризовано концептуальну модель, яка розкриває психолого-педагогічні передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб'єкта навчально-ігрової діяльності, а також є ефективною з точки зору повноцінного формування компонентів ігротехнічної компетентності.

Розглянуто деякі питання викладання курсу "Вітчизна" за допомогою наочних ілюстрованих посібників в V класі. Досліджено, що нинішні учні вже в початкових класах добре обізнані про використання електронних і цифрових апаратів. Особливу увагу приділено ролі ілюстрацій у викладанні курсу історії і як додаткового матеріалу до тексту підручника. Визначено аспекти використання ілюстрацій як засобу зміцнення та перевірки одержаних знань. Запропоновано деякі методики викладання курсу "Вітчизна" за допомогою мультимедійних технологій. Розкрито переваги використання ілюстрацій для узагальнення інформації та формування системи фактологічних знань в учнів.

Рассмотрены некоторые вопросы преподавания курса "Отечество" с помощью наглядных иллюстрированных пособий в V классе. Отслежено, что нынешние ученики уже в начальных классах хорошо осведомлены об использовании электронных и цифровых аппаратов. Особое внимание уделено роли иллюстраций в преподавании курса истории и как дополнительного материала к тексту учебника. Определены аспекты использования иллюстраций как средства укрепления и проверки полученных знаний. Предложены некоторые методики преподавания курса "Отечество" с помощью мультимедийных технологий. Раскрыты преимущества использования иллюстраций для обобщения информации и формирования системы фактологических знаний у учеников.

Considered are some problems of teaching the "Fatherland" using visual aids illustrated in 5th form. Tracked is that current students in the primary grades already knowledgeable about the use of electronic and digital devices. Particular attention is paid to the role of illustrations in teaching the history and as supplementary material to the text tutorial. Determined are the aspects of the use of illustrations as a means to strengthen and verify the knowledge gained. Offered are some of their own methods of teaching the course "Fatherland" using multimedia technologies. Disclosed are the advantages of using illustrations to summarize the information and the formation of factual knowledge among students.

Охарактеризовано тестові завдання до ігротехнічних знань, якими має володіти вчитель під час використання в навчальному процесі дидактичних ігор з предметами взагалі й ігор-маніпулятивів зокрема. Сукупність знань, які закладені в тестові завдання для вчителів, складаються з чотирьох компонентів: предметні знання, суб'єктні знання, процедурні знання й ціннісно-змістовні знання. Групи знань визначено з позиції компетентнісного підходу.

Рассмотрены методы определения и приемы обучения леворуких детей. Охарактеризованы самые известные тесты и задания, которые помогают определить у ребенка ведущую руку. Среди них: переплетение пальцев рук, "поза Наполеона", аплодирование, нанизывание бисера, составление цепочки из скрепок и другие. Акцентировано внимание на важности для таких детей посадки за столом, освещения, положения тетради. Приведены примеры нескольких способов письма левой рукой, задания для специальной тренировки пространственно-зрительного восприятия и зрительной памяти.

Розглянуто методи визначення та прийоми навчання ліворуких дітей. Охарактеризовано найвідоміші тести і завдання, які допомагають визначити у дитини провідну руку. Серед них: переплетення пальців рук, "поза Наполеона", аплодування, нанизування бісеру, складання ланцюжка зі скріпок та інші. Наголошено на важливості для таких дітей посадки за столом, освітлення, положення зошита. Наведено приклади кількох способів письма лівою рукою, завдання для спеціального тренування просторово-зорового сприйняття і зорової пам'яті.

The methods of identifying and teaching techniques left-handed children. Characterized by the most famous tests and assignments that help determine a child's dominant hand. Among them: the intertwining of the fingers, "pose Napoleon", cheering, stringing beads, drawing up a chain of paper clips and other. Emphasize the importance for these children pick up the table, lighting, position of the notebook. Examples are given of several modes of writing with his left hand, the task for the special training of space-visual perception and visual memory.

Охарактеризовано зарубіжний досвід формування комплексу компетентностей, яким має володіти сучасний учитель для розвитку в учнів умінь ефективної діяльності в сучасному інформаційному просторі, виховання у них творчої взаємодії з мас-медіа, що грунтується на навчальних технологіях медіа педагогіки. Висвітлено застосування медіа й інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, спрямованих на розвиток в учителів і учнів критичного сприймання інформації, здатності протистояти культу насильства, жорстокості, надмірної сексуалізації, що нагнітається в медіа продукції. З’ясовано стратегії творчого осмислення та використання медіа у викладанні навчальних дисциплін.

Охарактеризован зарубежный опыт формирования комплекса компетенций, которыми должен владеть современный учитель для развития умений учащихся эффективно действовать в современном информационном пространстве, воспитание у них творческого взаимодействия с массмедиа, основанного на учебных технологиях медиа педагогики. Освещено применение в образовании медиа и информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), направленных на развитие в учителей и учащихся критического восприятия информации, способности противостоять культу насилия, жестокости, чрезмерной сексуализации, нагнетаемого в медиа продукции. Выявлены стратегии творческого осмысления и использования медиа в преподавании учебных дисциплин.

The article describes the international experience of the complex of competences formation which every modern teacher must possess to develop the students’ skills of effective activity in information environment, to bring them to creative interaction with mass media, based on educational technologies of media pedagogy. It is lighted the use of media and information and communication technologies in education, aimed at teachers’ and students’ critical perception development, their ability to resist the cult of violence, brutality, excessive sexualization forced by media production. The strategies of creative interpretation and use of media in teaching activity are identified.

Проаналізовано на підставі теоретико-емпіричних досліджень можливість використання пам'яток військової історії Хмельниччини - довготривалих фортифікаційних споруд укріплених районів - у навчально-виховному процесі.

Проанализирована на основании теоретико-эмпирических исследований возможность использования достопримечательностей военной истории Хмельниччины - долговременных фортификационных сооружений укрепленных районов в учебно-воспитательном процессе.

On the basis of theoretic-empirical research the posibility of usage of war history monuments of Khmelnystkyi region that is permanent fortification constructions of strengthened areas, in teaching and educational process has been analyzed in the article.

Розкрито потенціал театрально-ігрової діяльності в навчальному процесі для розвитку пізнавального інтересу, поглиблення та зміцнення знань, а також соціального розвитку школярів, зокрема удосконалення їх соціально-комунікативних вмінь і навичок. Запропоновано варіанти використання театральних методів і прийомів під час вивчення предметів гуманітарного циклу: "Мистецтво", "Художня культура" (IX - XI клас), історія (V - VIII клас), українська та зарубіжна література. Окреслено найважливіші умови використання театральних методів під час вивчення навчальних дисциплін. Визначено три основні види театрально-ігрових методів, які використовуються у процесі вивчення навчальних дисциплін, а саме: театральні ігри, що наближаються, насамперед, до етюдного методу (їх можливості розкрито в соціоігровій педагогіці В. Букатова та О. Єршової); театрально-імпровізаційна гра, яка будується на ідеях спонтанності психодрами (соціограми); театралізація навчального матеріалу на основі розробленого сценарію (уроки-спектаклі, елементи театралізації на уроках, у позакласній роботі з предмета тощо). Зазначено, що театральні ігри формують волю, активність, самостійність, збагачують почуття, надають можливість пережити радість від пізнання власних сил, сприяють соціальній адаптації, підвищенню самооцінки.

Раскрыт потенциал театрально-игровой деятельности в учебном процессе для развития познавательного интереса, углубления и укрепления знаний, а также социального развития школьников, в частности совершенствование их социально-коммуникативных умений и навыков. Предложены варианты использования театральных методов и приемов при изучении предметов гуманитарного цикла: "Искусство", "Художественная культура" (IX - XI класс), история (V - VIII класс), украинская и зарубежная литература. Определены важнейшие условия использования театральных методов при изучении учебных дисциплин. Определены три основных вида театрально-игровых методов, используемых в процессе изучения учебных дисциплин, а именно: театральные игры, приближающиеся, прежде всего, к этюдному методу (их возможности раскрыты в социоигровий педагогике В. Букатова и А. Ершовой); театрально-импровизационная игра, которая строится на идеях спонтанности психодрамы (социограммы); театрализация учебного материала на основе разработанного сценария (уроки-спектакли, элементы театрализации на уроках, во внеклассной работе по предмету и т.д.). Отмечено, что театральные игры формируют волю, активность, самостоятельность, обогащают чувства, дают возможность пережить радость познания собственных сил, способствующих социальной адаптации, повышению самооценки.

The article deals with the potential of dramatic and entertainment activity in educational process for development of cognitive interest, deepening and strengthening of knowledge, and also social development of schoolchildren,in particular improvementof their social-communicative skills and abilities. Alternatives of usage of dramatic methods and techniques in studying of the humanities are suggested.