Запропоновано аналітичний метод розв'язання задач про вільні коливання зі згасанням шаруватих балок, складених із двох зовнішніх, з'єднаних третім внутрішнім в'язкопружним шаром. Останній розглянуто як двонапрямлену вінклерівську основу. Верхній зовнішній шар, навантажений осьовою постійною силою, описано з використанням моделі Бернуллі - Ейлера, нижній змодельовано за моделлю Тимошенка. Вільні коливаня описано однорідною системою зв'язаних диференціальних рівнянь з частинними похідними. Після розділення змінних вихідної системи диференціальних рівнянь розв'язано крайову задачу. Таким чином отримано три комплексні рівняння для визначення частот і мод вільних коливань. Задачу про вільні коливання розглянуто для довільних початкових умов і різних осьових сил.

Запропоновано застосування методів функції впливу і часткової дискретизації до розв'язання крайової задачі про згинні коливання неоднорідної консолі, що несе зосереджену масу. Для ілюстрації переваг вказаних методів детально розглянуто випадки повного і зрізаного кругових конусів, лінійного клину і піраміди, виготовлених із двох різних конструкційних матеріалів. Побудовано загальне характеристичне рівняння, яке дозволяє враховувати неоднорідні властивості матеріалів і геометрію поперечного перетину консолі. Отримано аналітичні вирази для трьох перших членів характеристичного ряду в замкнутому вигляді із застосуванням функції впливу Коші. Подано результати розрахунку двох перших частот власних коливань консолі, виготовленої із двох матеріалів в декількох геометричних варіантах. Показано добру збіжність чисельних і аналітичних розрахунків, що отримано відповідно методом часткової дискретизації і методом функції впливу. Дані результати добре узгоджуються з відомими із літератури теоретичними розрахунками, а також із результатами експерименту, що проведено авторами для випадку однорідної консолі.

Проаналізовано точність стандартних методів випробування стільникових заповнювачів на зсув методом згинання тришарової балки. Надано рекомендації щодо вибору геометричних параметрів зразків і схем випробувань для використання в Державному стандарті України.

Розглянуто проникання стального ударника у плити різної товщини із алюмінієвого сплаву. Встановлено, що опір прониканню на його початкових стадіях до розвитку руйнування визначається динамічним опором матеріалу деформуванню, в'язка складова якого (пропорційна швидкості пластичної деформації) превалює при швидкості до 500 м/с, а зміна глибини проникання в залежності від швидкості визначається хвильовими процесами в пластині, масштаб яких зв'язаний з її товщиною.

Знайдено адитивну похибку вимірювання осьового магнітного моменту квадрупольної складової магнітного поля технічного об'єкта однокомпонентним чотириточковим магнітометричним пристроєм.

Розв'язана задача згину композитного бруса на основі уточненої моделі напружено-деформованого стану, що враховує вплив деформацій поперечного зсуву. Розв'язок отримано аналітичним методом, він реалізує всі можливі варіанти закріплень кінців бруса. Наведено і проаналізовано результати визначення прогинів бруса під синусоїдним навантаженням у залежності від умов закріплення. Показано, що збільшення загальної жорсткості бруса приводить до зростання впливу поперечного зсуву.

З використанням методу п'єзокварцевого зважування досліджено взаємодію біядерних комплексів нікелю та паладію з парами води. Встановлено, що дані сполуки можуть бути використані як активні покриття порогових пристроїв, які генерують аналітичний сигнал за невисоких значень відносної вологості середовища.

Наведено результати використання сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) GPS і ГЛОНАСС для порівняння національної шкали часу України з Міжнародною шкалою координованого часу та національною шкалою часу Російської Федерації. Встановлено, що за умов застосування наявних приймачів сигналів СРНС цей метод порівняння шкал часу забезпечує досить мале значення випадкової складової похибки вимірювань, але може мати суттєву систематичну похибку вимірювань, яка залежить від багатьох факторів.

Висвітлено особливості опрацювання та перетворення вимірювальних сигналів, засоби вимірювань електричних, магнітних, теплових і неелектричних величин. Розглянуто проблеми вимірювань у народному господарстві, біомедичні вимірювання та прилади, вимірювальні перетворювачі та системи, основи автоматизації експериментальних досліджень, стандартизації та сертифікації тощо.

Опубліковано матеріли науково-практичної конференції "125 років Міжнародній метричній конвенції", що відбулася 25 травня 2000 р. у Львові. Розглянуто нейромережеві технології в експериментальній інформатиці (вимірювання, контроль, діагностику та тестування) та різницево-адаптивну багатоточкову систему з комбінованим передаванням відліків. Досліджено вплив похибки аналогового перемножувача на точність підсилювача-корелятора, а також температурні поля в корпусі термоперетворювача. Запропоновано шляхи підвищення точності та надійності роботи приладів для вимірювання міжфазного натягу методом обертової краплі.

Досліджено умови утворення "шийки" в термов'язкопластичному розтяжному стрижні в широкому діапазоні швидкостей деформування за різних режимів пропускання крізь нього постійного електричного струму. Модель враховує складні визначальні співвідношення для матеріалу стрижня, теплопередачу та наявність у ньому несуцільностей. Розраховано умови стійкості однорідного розтягування стрижня та еволюції збурення його однорідної деформації за різних значень параметрів. Встановлено: 1) за умов розтягування стрижня критична деформація суттєво залежить від хвильового числа, особливо в області його малих значень; 2) дія електричного струму на деформівний стрижень пом'якшує умови зародження шийки у випадку постійної величини струму, причому більш суттєво для режиму постійного струму і менш суттєво для режиму постійного напруження; 3) збільшення пористості стрижня пом'якшує умови зародження шийки за обох режимів пропускання електричного струму; 4) величина амплітуди збурення й ефект Томсона мало впливають на стійкість деформівного стрижня; 5) за малої швидкості деформування відсутня помітна залежність критичної деформації від величини хвильового числа.

Розглянуто закони рівноваги та динаміки рідких і газоподібних середовищ, їх взаємодію між собою та твердими тілами. Викладення побудовано на органічному поєднанні двох підходів - теоретичної аерогідромеханіки та практичної гідравліки. Виведено основні рівняння аерогідромеханіки (Нав'є - Стокса, Ейлера, потенціалу та примежового шару), закони і співвідношення гідравліки, що базуються на рівняннях нерозривності та Бернуллі. Наведено приклади, які ілюструють застосування законів аерогідромеханіки та гідравліки для розв'язування теоретичних і практичних задач.

Наведено результати розв'язання задачі порівняння шкал часу користувачів з системною шкалою часу глобальної навігаційної супутникової системи та задачі порівняння шкал часу двох просторово рознесених користувачів. Використано подвійну диференціальну корекцію псевдодальностей на основі обробки вимірювальної інформації в радіоелектронному комплексі з чотирьох регіональних контрольних станцій. Використовуючи метод імітаційного моделювання радіоелектронного комплексу контрольних станцій, розміщених в Україні, проаналізовано повні та залишкові похибки вимірювань псевдодальностей. У результаті імітаційного моделювання супутникової системи координатно-часового забезпечення нерухомих користувачів визначено повні, потенційні та результуючі похибки порівняння шкал часу без та з урахуванням застосування подвійної диференціальної корекції псевдодальностей.

Одержано розрахункові залежності для фізико-механічних параметрів при випробуваннях на згинання стержнів із великим угинанням на основі точного рівняння теорії згинання. Показано, що при великих угинаннях чисте згинання у випадку чотириточкової схеми навантаження відсутнє. Для одержання розв'язку задачі при чотириточковому згинанні необхідно вимірювати угинання у двох різних несиметричних точках.

Подано основи загальної гідравліки з урахуванням фізико-хімічних властивостей рідин, розглянуто робочі процеси лопатевих відцентрових насосів, вентиляторів і турбокомпресорів для стискання газів, водокільцевих і водоструминних насосів, а також об'ємні гідромашини, включаючи насоси і компресори.

Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Проаналізовано рух відкритої механічної системи з одним ступенем свободи, що моделює одновісне розтягування в'язкопружного деформівно зміцнюваного тіла в машині з гідравлічним приводом, який створює змінну силу і водночас є демпфуючим елементом. Показано, що перехідним процесам руху відповідає неавтономна динамічна система четвертого порядку, яка в залежності від її керуючих параметрів має стійкі періодичні та аперіодичні розв'язки. З огляду суттєвого зниження в'язкого опору системи, викликаного наявністю гідравлічного приводу, аперіодичне згасання є характерним для перехідного процесу. Показано, що система з гідравлічним елементом суттєво відрізняється від механічної системи, що не має такого елемента.

Розглянуто реологічну модель і динаміку відкритої механічної системи, до якої входять пружний елемент машини та складене тіло, котре складаєтья з двох послідовно з'єднаних необоротно деформівних тіл, з одним ступенем свободи під дією зовнішньої сили. У випадку навантаження системи нижче границі пружності обох тіл рух механічної системи описується класичною динамічною системою другого порядку. Вище границі пружності одного з тіл рух системи описується динамічною системою третього порядку, а вище границі пружності обох тіл - динамічною системою, що складається з двох диференціальних рівнянь третього порядку. Розв'язки цієї динамічної системи мають характер згасаючих коливань із підвищенням фактора затухання по мірі зростання відношень пружних жорсткостей і деформаційних зміцнень до в'язких опорів деформівних тіл.

Розглянуто динаміку відкритої механічної дисипативної системи з в'язкопружним деформівно зміцнюваним тілом нижче та вище його границі пружності у випадку, коли виникаюча в системі сила визначається кінематикою машини з обумовленим рухом. З'ясовано динамічне походження нелінійної ділянки діаграми розтягування в'язкопружного тіла за границею пружності, якій приписували "нелінійну пружність", що виникає внаслідок перехідного релаксаційного процесу. Після закінчення даного процесу в системі встановлюється сила, що визначається в'язкою течією тіла і відповідає його границі плинності. За границею пружності тіла внаслідок зміни керуючих параметрів та ефекту затягування виникає бістабільний стан системи, що призводить до її макроскопічної акустичної активності.

Розглянуто реологічну модель і динаміку відкритої механічної системи, до якої входять пружний елемент машини та складене тіло з двох послідовно з'єднаних необоротно деформівних тіл, з одним ступенем свободи під дією зовнішньої сили. У випадку навантаження системи нижче границі пружності обох тіл рух механічної системи описано класичною динамічною системою другого порядку, тоді як у разі навантаження вище за границю пружності одного з тіл - динамічною системою третього порядку, а вище границі пружності обох тіл - динамічною системою з двох диференціальних рівнянь третього порядку. Розв'язки цієї динамічної системи мають характер затухаючих коливань з підвищенням фактора затухання з поступовим зростанням відношення пружних жорсткостей і деформаційних зміцнень до в'язкого опору деформівних тіл.