С помощью методов математической статистики изучена частота аномалий зубочелюстной системы, обусловленных наличием сверхкомплектных зубов у детей и подростков Харьковщины. Обнаружена устойчивая тенденция роста частоты данной аномалии за период с 1993 по 1999 гг. Получена адекватная модель линейного тренда, прогнозные значения и доверительные интервалы прогноза на период до 2004 года.

Изолированные поражения зубочелюстной системы, выявленные на фоне хронического гастрита и хронического гастродуоденита с нормальной кислотообразующей функцией желудка, не сопровождаются значительным изменением активности калликреина, казеинолитической активности и активности карбоксипептидазы слюны детей среднего и старшего школьных возрастов. Сочетание нескольких патологических стоматологических признаков у детей, страдающих хроническим гастритом и хроническим гастродуоденитом с повышенной кислотообразующей функцией желудка, приводит к значительным изменениям функционирования калликреин-кининовой системы. Общей чертой является значительное повышение кининогеназной и падение кининазной активности слюны и выраженность этих изменений растет с увеличением количества патологических стоматологических признаков у больного, из чего можно сделать вывод о соответствии глубины нарушений калликреин-кининовой системы, тяжести зубочелюстной и гастродуоденальной патологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-549 + Р733.665.605.0

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Вади розвитку порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-549 + Р733.665.605.0-549

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Вади розвитку порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення стану третіх молярів верхньої та нижньої щелеп у пацієнтів 10 - 21-го року із зубощелепними деформаціями. Виявлено, що план ортодонтичного лікування має враховувати прогноз наступного прорізування й розміщення третіх молярів на обох щелепах.

Дисертацію присвячено питанням дослідження поширеності уроджених вад розвитку щелепно-лицьової ділянки (УВР ЩЛД) в Україні в цілому та окремих її регіонах, оцінці впливу потенційних чинників ризику на частоту народження дітей з цими аномаліями та проведення аналізу існуючої системи надання спеціалізованої стоматологічної допомоги. Вперше визначено популяційну частоту УВР ЩЛД Харкові, НГ +- П в Україні, поширеність УВР серед вихованців будинків дитини в Україні. Результати роботи підтверджують можливість і необхідність використання в дослідженнях щодо вивчення частоти УВР ЩЛД різноманітних джерел отримання інформації. Зібраний матеріал може бути використаний в подальшому накопиченні достовірної бази даних для вивчення тенденцій в змінах частот УВР ЩЛД та дослідженні впливу чинників ризику на виникнення таких вад. Доведено можливість раннього пренатального діагностування УВР ЩЛД шляхом формування контингентів ризику на основі використання Карти реєстрації випадків УВР ЩЛД з їх наступним медико-генетичним консультуванням та проведенням ультразвукового обстеження.

Розкрито стратегію та тактику експериментального дослідження мовленнєвого та психічного розвитку дітей, хворих на вродженні незрощення губи та піднебіння (ВНГП) та визначено його концептуальні засади. Реалізовано багатопрофільну діагностичну модель-методику клініко-психолого-педагогічного вивчення дітей, хворих на ВНГП від народження до 18-ти років.

Предложен усовершенствованный способ хирургического лечения мелкого преддверия полости рта (вестибулопластики). Приведен опыт хирургического лечения 10-ти больных в возрасте от 7 до 16-ти лет с мелким преддверием полости рта новым способом. Использование предложенного способа вестибулопластики позволило получить стабильный результат лечения, улучшить течение послеоперационного периода, ускорить выздоровление пациента и сократить продолжительность его госпитализации, тем самым повысив качество проводимого лечения.

Приведены результаты применения различных групп стоматологических материалов для герметизации фиссур постоянных моляров у детей с ВРГН с целью предотвращения кариозного процесса. В ходе исследования выяснено, что композиционные герметики имеют высокую эффективность в профилактике кариеса жевательных поверхностей постоянных моляров. Отмечено, что профилактическое действие герметиков в первую очередь зависит от надежности и долговечности герметизирующего покрытия в фиссурах зубов.

Показана в эксперименте на животных высокая эффективность кариеспрофилактического комплекса, разработанного для сопровождения ортодонтического лечения ЗЧА у детей с начальным кариесом зубов. Применение зубных эликсиров "Биодент-2" "Гранатовый" и "Лизодент", орального геля "Остеовит" на фоне системного введения "Кальцикора" нормализовало активность фосфатаз пульпы, тормозило развитие кариеса зубов и резорбцию альвеолярной кости, вызванные кариесогенным рационом. Действие комплекса основано на наличии широкого спектра биологически активных веществ растительного происхождения в зубных эликсирах, антимикробного фактора лизоцима, остеотропных компонентов (соевые изофлавоны, соли кальция и цинка, аскорбиновая кислота), а также за счет биологически активных веществ цикория и кальция цитрата.

При изучении показателей тиреоидного статуса, уровней кальцийрегулирующих гормонов, биохимических маркеров костного метаболизма у 88 детей с зубочелюстными аномалиями и сопутствующим диффузным нетоксическим зобом установлены нарушения гормональной регуляции процессов костного ремоделирования. При этом у девочек наблюдались изменения обеих составляющих ремоделирующего цикла: преобладали процессы резорбции на фоне выраженного снижения костеобразования. У мальчиков дисбаланс костного ремоделирования выражался в снижении процессов костного формирования.

Висвітлено питання підвищення ефективності надання ортодонтичної та ортопедичної допомоги дітям з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, що проходять на фоні ендокринної патології, зокрема, цукрового діабету (ЦД) І типу, шляхом удосконалення схем їх комплексного лікування. Визначено структурно-функціональні характеристики мікроциркуляторного русла пародонта, а також його позитивні зміни після проведеного комплексного лікування дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, які проходять на тлі ЦД І типу. Встановлено значне покращення гуморального імунітету порожнини рота у зазначених дітей після проведеного комплексного ортодонтичного лікування. Обгрунтовано доцільність застосування лікувально-профілактичного комплексу у схемі комплексного лікування дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями, ускладненими захворюваннями пародонта, які проходять на тлі ЦД І типу.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності преортодонтичного лікування у дітей, які проживають за екологічно несприятливих умов, на основі розробки медикаментозної корекції впливу солей важких металів на кісткову основу щелеп. Проведено вивчення розповсюдженості зубощелепних аномалій у дітей, які проживають за несприятливих екологічних умов. Ексериментально досліджено вплив солей важких металів на метаболізм кісткової тканини. Запропоновно за клінічних умов для профілактики негативного впливу солей важких металів використовувати препарат "Кальцемін" за схемою. Вивчено ефективність та доведено доцільність преортодонтичного лікування дітей, які проживають за несприятливих екологічних умов.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування зубощелепних аномалій, ускладнених захворюваннями пародонту у дітей, хворих на сколіоз, на основі вивчення особливостей метаболізму кісткової тканини. Встановлено, що у дітей, хворих на сколіоз, досить часто спостерігається остеопенічний синдром, що може сприяти виникненню рецидивів зубощелепних аномалій та захворювань пародонту у ретенційному періоді ортодонтичного лікування. Рекомендовано у комплекс обстеження підлітків, хворих на сколіоз, включати біохімічне дослідження ротової рідини для визначення рівня загального кальцію, остеокальцину, С-кінцевих телопептидів, лужної фосфатази та слід проводити ехоостеометрію для встановлення ступеня вираженості структурних порушень у кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп. Хворим з ознаками остеопенічного синдрому та хронічним катаральним гінгівітом рекомендовано комбіноване застосування фізіотерапевтичних та медикаментозних методів лікування до початку ортодонтичного лікування та в ретенційному періоді, що направлені на нормалізацію показників кісткового метаболізму.

Підвищено якость діагностики та планування хірургічного лікування пацієнтів із вродженими та набутими зубощелепними аномаліями (ЗЩА) шляхом комплексного використання тривимірної цефалометрії й удосконалення програмного забезпечення денситометричного аналізу комп’ютерної томографії черепа. Проведено клінічні, рентгенографічні та цефалометричні дослідження пацієнтів з вродженими і набутими ЗЩА, що показали наявність взаємозв’язку між характером соматичної патології, ступенем недорозвитку нижньої та середньої зон лицевого скелету та станом ротоглотки і кісткової глотки. За результатами денситометрії лицевого скелета у пацієнтів різної вікової категорії із вродженими та набутими ЗЩА встановлено чітку поетапність мінералізації кісткової тканини в різних ділянках лицевого скелету, що дозволило розробити оптимальний комплексний діагностичний алгоритм.

Вперше за результатами неінвазивного дослідження на клітинах букального епітелію (КБЕ) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) розроблено генетичну мережу для оцінки індивідуальної схильності до початкового карієсу зубів у дітей. Вперше встановлено у дітей з початковим карієсом зубів основні маркери генетичних порушень: амелогенеза (Amelx) - 93 %, другої фази детоксикації GSTM1, GSTT1 (87 %) і маркери модифікатори (DSPP, CASR, Сol2А1, IL1B), що необхідно враховувати в профілактичних заходах на різних етапах лікування зубо-щелепних аномалій. Вперше на підготовчому етапі лікування зубо-щелепних аномалій запропоновано до фіксації брекетів на зубах з початковим карієсом використовувати інфільтраційну терапію з фотополімером "ICON", що дозволило на період лікування загальмувати каріозний процес, збільшити кислоторезистентність емалі зубів і поліпшити адгезію брекетів до них. Вперше показано, що інфільтрація фотополімера "ICON" в каріозних зубах з вітальною пульпою (на 3-х і більше зубах у порожнині рота) та ізоляція цих ділянок зубів від ротової рідини сприяють підвищенню її мінералізуючого потенціалу, що дозволило висунути гіпотезу про реалізацію при цьому через пульпу компенсаторного механізму активації та оптимізації роботи слинних залоз. Розроблений на підставі результатів поглибленої діагностики карієспрофілактичний комплекс супроводу ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей з початковим карієсом зубів дозволив одержати за два роки спостережень карієспрофілактичний ефект в 66,7 %, поліпшити гігієнічні індекси, біохімічні та біофізичні параметри ротової рідини та тканин пародонта, запобігти ускладненням у процесі ортодонтичного лікування.

Наведено клініко-експериментальне обгрунтування підвищення ефективності комплексного лікування зубощелепних аномалій у дітей незнімними апаратами шляхом направленого моделювання кісткової тканини щелеп, що передбачає поетапне і послідовне призначення адаптогенів і остеотропних препаратів до початку активного періоду лікування. Досліджено вплив електрофорезу йодиду калію різної концентрації на мінералізацію кісткової тканини альвеолярних відростків щурів. Впроваджено в практичну ортодонтію метод комплексного лікування зубощелепних аномалій зубних рядів у дітей з постійним прикусом, який передбачає призначення до початку ортодонтичного лікування адаптогенів (алое і лецитин) та поетапне використання електрофорезу 2 % розчину йодиду калію (для тимчасового зниження мінеральної щільності кісткової тканини в області зубів, які переміщуються), та електрофорезу 5 % розчину остеовіт (для стабілізації мінеральної щільності кісткової тканини в області опорних зубів).

Мета дослідження - підвищення ефективності ортодонтичного лікування дистального прикусу у дітей з порушеннями функції жувальних та мімічних м'язів шляхом використання знімного функціонально діючого двощелепового ортодонтичного активатора для їх одночасного лікування та відновлення носового дихання. Охарактеризовано клінічні прояви та міофункціональні порушення жувальних та мімічних м'язів у дітей віком 9 - 12-ти років з дистальним прикусом і фізіологічним типом дихання, а також з дистальним прикусом та патологічним (ротовим) типом дихання. Доведено залежність змін зовнішнього вигляду у пацієнтів з дистальним прикусом і патологічним типом дихання віком 9 - 12-ти років. Розроблено, запатентовано та клінічно апробовано знімний функціонально діючий двощелеповий ортодонтичний активатор власної конструкції для одночасного лікування дистального прикусу, відновлення порушеної функції жувальних і мімічних м'язів, регулювання типу дихання. Доведено, що застосування такого активатора дозволяє підвищити ефективність ортодонтичного лікування та скоротити його терміни за рахунок одночасного впливу на патологічний вид прикусу, патологічний стан жувальних і мімічних м'язів, патологічний тип дихання.

Мета роботи - дослідити у дітей і підлітків аномалії зубощелепної системи, які займають одне з перших місць серед захворювань щелепно-лицьової ділянки. У разі супутніх захворювань інших систем організму, зокрема - ЛОР-пагології, порушення зубощелепної системи виявляються від 60 до 90 % випадків. Серед обстежених аномалії форми зубних рядів у трансверзальній площині звуження зубних рядів у постійному прикусі на нижній щелепі зустрічаються в 37,8 %, а на верхній щелепі - в 57 % випадків. Одним з найважливіших етіологічних факторів розвитку звуження зубних рядів є порушення функції дихання і, як наслідок, виникнення ротового дихання. До цього призводять захворювання ЛОР-органів: викривлення носової перегородки, гіпертрофія носових раковин, глоткових і піднебінних мигдалин, аденоїдні розростання. Для розв'язання поставленої мети і завдань роботи проведено клінічні, антропометричні і лабораторні дослідження. Діагностику зубощелепних аномалій (ЗЩА) та деформацій проведено на основі клінічного обстеження хворих. Під час внутрішньоротового огляду визначали стан твердих тканин зубів і пародонту, положення зубів у зубних рядах, форму та розміри зубних рядів та їх співвідношення. У пацієнтів з наявністю патології ЛОР-органів і відсутністю звуження верхньої щелепи порушення носового дихання виявлено у 45,8 % осіб. У пацієнтів зі звуженням верхньої шелепи і відсутністю патології ЛОР-органів порушення носового дихання відзначено у 35 %. У пацієнтів зі звуженням верхньої щелепи та наявністю патології ЛОР-органів порушення носового дихання було відзначено у 71,4 %. Порушення носового дихання відзначається у пацієнтів як із звуженням верхньої щелепи, так і без нього, з патологією ЛОР-органів і без неї. Висновки: поширеність ЗЩА, в тому числі звуження верхньої щелепи, залишається високою серед дітей. Етіопатогенетичні механізми розвитку звуження зубних рядів є дуже різноманітними і часом суперечливими, проте відомостей про взаємозв'язок звужених зубних рядів і порожнини носа, що детермінують зміни лицевого черепа, недостатньо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.605.0 + Р733.415.12

Рубрики:

Вади розвитку порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ