Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.171.2я1 + Т52(23=Укр)-417я1 + Л423.4(4Укр)я1

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Гончарні вироби

Шифр НБУВ: Ж70732 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Зроблено першу спробу подати українську народну іграшку у відносно повному обсязі щодо "географії" поширення і матеріалів, з яких вона виготовлялась і нині виготовляється - глини, дерева, соломи, трави, тканини, рогози тощо. Українська народна іграшка розглядається як фактор та важлива функціональна частина народного (переважно, селянського) середовища, підкреслюється фольклорний, соціокультурний і філософський контексти національної "іграшкової культури".

Проаналізовано численні матеріали різних регіонів планети: України, країн Західної Європи, Індії, Африки та Америки, що представляють основні епічні центри виникнення, розвитку та побутування традиційного гончарства. На основі широких загальнокультурних узагальнень, писемних джерел, пам'яток культури та археологічних знахідок з'ясовано ступінь проникнення первісної людини у таїну світобудови. Значну увагу приділено сакральним функціям гончарства у традиційно-побутовій культурі різних етносів. Встановлено, що семіотичний розгляд гончарних виробів як специфічних культурних знаків дозволяє реконструювати складні системи архаїчного світогляду, визначати витоки та генетичну спільність міфологічних образів та космогонічних систем, відтворювати складові міфопоетичної свідомості минулого та сьогодення.

Наведено бібліографію українського гончарства, кераміки, керамології з питань археології, історії, етнографії та мистецтва гончарювання, а також з проблем технічної кераміки.

Приведена библиография украинского гончарства, керамики, керамологии по вопросам археологии, истории, этнографии искусства гончарного дела, а также проблем технической керамики.

Проаналізовано різні мотиви сучасних витинанок, з'ясовано, що їх смисловий зміст не обмежується давньою символікою, але має реалістичні мотиви, поєднані в сучасні образи.

Проанализированы различные мотивы современных витинанок, рассмотрено их смысловое содержание, которое не исчерпывается древней символикой, а имеет и реалистические мотивы, объединенные в современные образы.

Different reasons of modern vitinanok are analysed in the article, their semantic maintenance which is not closed by ancient symbolism is examined, and has the realistic reasons incorporated in modern appearances.

Наведено відомості про важливий елемент рослинного коду української традиційної культури, один з найбільш міфологізованих злаків - овес. Проаналізовано численні контексти використання вівса в обрядах родинного циклу та фрагменти традиційних вірувань. Сакралізація зумовила входження мотиву "овесець" до знакової системи розпису гончарних виробів Лівобережної України, який символізував ідею нерозривної єдності основних моментів життя людини.

Представлены сведения о важном элементе растительного кода украинской традиционной культуры, одном из наиболее мифологизированных злаков - овсе. Проанализированы множественные контексты использования овса в обрядах семейного цикла и фрагменты традиционных верований. Сакрализация обусловила вхождение мотива "овесец" в знаковую систему росписи гончарных изделий Левобережной Украины, который символизировал идею неразрывного единства основных моментов жизни человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.172.4 + Щ124.3(4УКР-6КРМ) + Щ126.963(4УКР-6КРМ)

Рубрики:

Етнографія - Обробка волокнистих речовин

Історія орнаменту в декоративно-прикладному мистецтві

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано значення іграшки у соціалізації дитини, творчо-активізуючі особливості української народної іграшки. Розглянуто питання художньо-педагогічної підготовки спеціалістів дошкільного профілю до використання освітньо-виховного потенціалу української народної іграшки. Розкрито вплив народної іграшки на формування емоційної сфери дошкільника та на творчий розвиток особистості. Висвітлено методичні засади організації виставки дитячих робіт за мотивами української народної іграшки.

Проанализированы значение игрушки в социализации ребенка, творческо-активизирующие особенности украинской народной игрушки. Рассмотрены вопросы художественно-педагогической подготовки специалистов дошкольного профиля к использованию образовательно-воспитательного потенциала украинской народной игрушки. Изучено влияние народной игрушки на формирование эмоциональной сферы дошкольника и на творческое развитие личности. Освещены методические основы организации выставки детских работ по мотивам украинской народной игрушки.

Розглянуто питання взаємозв'язку традиції та новаторства на прикладі виражальних засобів українського гобелена, що є частиною загального дискурсу про актуальні проблеми розвитку декоративних жанрів і їх місця в сучасному мистецтві. Розкрито поняття культури ремесла та культури образу. Становлення декоративного жанру як явища мистецької практики другої половини ХХ ст. трактується як результат дії факторів-мотивації, факторів-стимулу та факторів-синтезу, що відповідно репрезентують традицію, сучасний мистецький досвід і мистецьку школу.

Рассмотрена тема взаимосвязи традиции и новаторства на примере выразительных средств украинского гобелена. Этот вопрос является частью общего дискурса, который касается актуальных проблем развития декоративных жанров и их места в современном искусстве. Основными предметами анализа являются понятия культуры ремесла и культуры образа. Становление декоративного жанра как явления художественной практики второй половины ХХ ст. трактуется как результат действия следующих факторов: "факторов-мотивации", "факторов-стимула" и "факторов-синтеза", что соответственно репрезентуют традицию, современный художественный опыт и художественную школу.

Present article is dedicated to the interconnection them between tradition and modernity in the field of Ukrainian gobelin. In general, the question deals with actual problems of decorative art and its development during the second half of the XX century. This specialty is explained here by such reasons like "motivation factor" represented by tradition, "stimulus factor" - professional art experience and "synthesis factor" - art schools. The article also focuses on the analysis of imagery culture peculiarities and technique culture.

Висвітлено історію самобутнього і традиційного виду мистецтва кримськотатарського народу - виготовлення ювелірних прикрас, традиції якого складалися й удосконалювалися століттями. Описано головні убори, підвіски, сережки, намиста, браслети, брошки, персні й каблучки. Розглянуто матеріали та засоби виготовлення прикрас, особливості їх орнаментації. Зазначено, що за роки депортації в Криму не залишилося жодного майстра-ювеліра, художня обробка металу як вид мистецтва практично зникла і тільки нині покладено початок щодо її відродження.

Освещена история самобытного и традиционного вида искусства крымскотатарского народа - изготовления ювелирных украшений, традиции которого складывались и совершенствовались столетиями. Описаны головные уборы, подвески, сережки, бусы, браслеты, брошки, перстни и кольца. Рассмотрены материалы и средства изготовления украшений, особенности их орнаментации. Указано, что за годы депортации в Крыму не осталось ни одного мастера-ювелира, художественная обработка металла как вид искусства практически исчезла и только сейчас предприняты попытки его возрождения.

Проведено стислий аналіз найважливіших публікацій та праць етнографів, які в різні періоди займалися дослідженням угорської вишивки Закарпаття, а також праці, які є важливим джерелом для комплексного аналізу цієї теми.

Проведен краткий анализ важнейших публикаций и работ тех этнографов, которые в разные периоды занимались исследованием венгерской вышивки Закарпатья, а также приведены работы, которые являются важным источником для комплексного анализа этой темы.

This article with the concise analysis of the most important publications and works of those ethnographers who investigated the Hungarian embroidery of Zakarpattia in different periods, as well as with the works that are important sources for the complex analysis of his theme.

Розглянуто історію української вишивки від Х до ХХ ст. Проаналізовано особливості самобутньої народної вишивки, наведено її локальні характеристики в історико-етнографічних регіонах України. Висвітлено особливості монастирського та церковного шитва XVI - XVIII ст., зразків, поширених у панському середовищі ХІХ ст., а також вишивання дорогоцінним камінням, бісером. Встановлено причини звернення митців авангарду до традицій народної вишивки на початку ХХ ст. Розкрито символіку та значення рушників у святах і обрядах.

Рассмотрена история украинской вышивки от Х до ХХ ст. Проанализированы особенности самобытной народной вышивки, приведены ее локальные характеристики в историко-этнографических регионах Украины. Освещены особенности монастырского и церковного шитья XVI - XVIII ст., панской среды ХІХ ст., а также вышивания драгоценными камнями, бисером. Определены причины обращения художников авангарда к традициям народной вышивки в начале ХХ ст. Раскрыты сисмволика и значение рушников в праздниках и обрядах.

На підставі польових досліджень та статистичних даних розглянуто проблему формування та розвитку гончарної традиції на Луганщині.

На основе полевых исследований и статистических данных рассмотрена проблема формирования и развития гончарной традиции на Луганщине.

The article is considered the problem of formation and development ceramics tradition on Lugansk region on the basis of field researches and statistical data.

Розглянуто рушник як явище народної художньої культури. Висвітлено антропоморфні образи рушникової вишивки. Описано елементи та деталі орнаментів, що відтворюють матеріальні та духовні аспекти різних культур. Проаналізовано систему символіки, що складалася протягом довгої та складної історії життя українців.

Рассмотрено полотенце как явление народной художественной культуры. Освещены антропоморфные образы полотенечной вышивки. Описаны элементы и детали орнаментов, воссоздающих материальные и духовные аспекты различных культур. Проанализирована система сисмволики, создававшаяся на протяжении долгой и сложной истории жизни украинцев.

Розглянуто відомості про історію с. Кирнасівка та самобутнього художника І.Коваля, якому належить серія робіт "Ткацтво Поділля", що ілюструє повний процес виготовлення полотна від сівби конопель до вибілення його та качання у сувої. Наведено уривки з листів, у яких художник пише про сировину, технологію та техніку виготовлення полотна.

Рассмотрены сведения об истории с. Кирнасовка и самобытном художнике И.Ковале, которому принадлежит серия работ "Ткачество Подолья", иллюстрирующая полный процесс изготовления полотна от посева конопли до выбеливания его и качания в рулоны. Приведены отрывки из писем, в которых художник пишет о сырье, технологии и технике изготовления полотна.

Розглянуто творчий доробок майстра народної творчості Л.Денисенко-Єременко, який нараховує різноманітні глиняні вироби, у формах яких репрезентуються родовідні принципи Денисенків-гончарів, що возвеличили дух українства крізь призму гончарювання.

Рассмотрено творческое наследие мастера народного творчества Л.Денисенко-Еременко, которое насчитывает разнообразные глиняные изделия, в формах которых представлены родословные принципы Денисенков-гончаров, возвеличивших дух украинства сквозь призму гончарного дела.

Розглянуто феномен розвитку гончарства в с. Макарів Яр Луганської області у 1917 - 1933 рр. Подано грунтовну історіографію діяльності Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи у 1927 - 1935 рр., розкрито її значення для української культури. Проаналізовано окремі аспекти розвитку вітчизняного гончарного шкільництва впродовж 1920 - початку 2000-х рр., визначено його досягнення, недоліки й існуючі проблеми. Охарактеризовано подвижницьку постать завідувача Макарово-ярівської гончарної школи, художника-кераміста П. Дубинського (1888 - 1938). Розкрито напрями творчої співпраці полтавського та луганського гончарства.

Рассмотрен феномен развития гончарства в с. Макаров Яр Луганской области в 1917 - 1933 гг. Дана историография деятельности Макарово-яровской кустарно-промышленной школы в 1927 - 1935 гг., раскрыто ее значение для украинской культуры. Проанализированы отдельные аспекты развития отечественной гончарной школи в течение 1920 - начала 2000-х гг., определены его достижения, недостатки и существующие проблемы. Охарактеризована личность заведующего Макарово-яровской гончарной школы, художника-керамиста П. Дубинского (1888 - 1938). Раскрыты направления творческого сотрудничества полтавского и луганского гончарства.

Наведено результати першого в українській керамології наукового дослідження ролі та місця єдиної на Луганщині гончарної школи регіонального значення - Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927 - 1935). Охарактеризовано передумови відкриття спеціалізованого закладу та заходи Слов'яносербського повітового земства, спрямовані на підтримку гончарного промислу в с. Макарів Яр (1902 - 1915). Розкрито основні напрями діяльності школи, її вплив на гончарний промисел Луганщини. Встановлено прізвища учнів, висвітлено життєвий шлях завідувача П. Дубинського. Проаналізовано навчальний план і програму, склад учнівського та викладацького колективів, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу й кошторис школи.

Приведены результаты первого в украинской керамологии научного исследования роли и места единственной в Луганской области гончарной школы регионального значения - Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы (1927 - 1935). Охарактеризованы предпосылки открытия специализированного заведения и мероприятия Славяносербского уездного земства, направленные на поддержку гончарного промысла в с. Макаров Яр (1902 - 1915). Раскрыты основные направления деятельности школы, ее влияние на гончарный промысел Луганской области. Установлены фамилии учеников, освещен жизненный путь заведующего П. Дубинского. Проанализированы учебный план и программа, состав ученического и преподавательского коллективов, материально-техническое обеспечение учебного процесса и смета школы.

Наведено публікації польових, архівних і речових матеріалів, які висвітлюють розвиток гончарства на Луганщині та діяльність Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи. Подано репринти особистих документів завідувача гончарної школи П. Дубинського та його вихованців. Уперше опубліковано значну частину збереженої гончарної спадщини Макарового Яру з фондових колекцій музеїв України та добірку фотографій, що відображають сучасний стан колишнього гончарного осередку.

Приведены публикации полевых, архивных и вещественных материалов, освещающие развитие гончарства в Луганской области и деятельность Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы. Даны репринты личних документов заведующего гончарной школы П. Дубинского и его воспитанников. Впервые опубликованы значительная часть сохранившегося гончарного наследия Макарового Яра из фондовых коллекций музеев Украины и подборка фотографий, отражающих современное состояние бывшего центра гончарства.