Теоретико-методологічно обгрунтовано основи диференційованого навчання на всіх освітніх ступенях. Визначено поняття, систему дидактичних принципів диференційованого навчання, методологічні підходи до класифікації змісту, методів, форм і навчальних технологій за умов диференціації. Розглянуто взаємозв'язки між індивідуалізацією та диференціацією, диференціацією та інтеграцією. Представлено одну з апробованих моделей диференційованого навчання - модульно-рейтингову технологію, її методичні основи. Висвітлено проблеми реформування освіти в Україні та на основі принципу диференціації змодельовано цілісну структуру освітньої системи в регіоні та державі загалом.

Розкрито теоретичні засади управління освітнім округом, зокрема мету, завдання, закономірності та принципи, функції, основні напрями та форми. Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення та практичної організації управління освітнім округом, проблеми підвищення його ефективності за сучасних умов. Розглянуто проблеми підвищення ефективності організаційно-педагогічної діяльності й управління освітнім округом за сучасних умов. Описано особливості та форми управління освітнім округом.

Доведено, що нове століття розпочалося з переходу від індустріальних до нанотехнологій. Вища освіта України має орієнтуватися не на боротьбу з корупцією, а на безперервне навчання всього активного населення, на підготовку фахівців з нанотехнологій, які будуть спроможні конструювати та продукувати андророботи та іншу техніку середини XXI ст.

Проанализирована дефиниция „дифференцированный подход” в педагогической научной мысли, раскрыты ориентиры применения дифференцированного подхода в контексте инновационного образования.

Проаналізовано дефініцію „диференційований підхід” в педагогічній науковій думці, розкрито орієнтири застосування диференційованого підходу в контексті інноваційної освіти.

The definition „differentiated approach” in pedagogical scientific thought is theoreticaly analyzed, reference points of application of the differentiated approach under the context of innovative education are revealed.

Проаналізовано існуючі підходи до розуміння ознак і характерних особливостей профільного навчання. На підставі зробленого аналізу розглянуто основні ознаки профільного навчання.

Проанализированы существующие подходы к пониманию признаков и характерных особенностей профильного обучения. На основании проведенного анализа рассмотрены основные признаки профильного обучения.

Existing approaches to understanding the features and characteristics of profile training are analyzed in the article. On the basis of the conducted analysis the main features of profile training are examined.

Розглянуто професійну спрямованість змісту освіти як форму специфічного міжпредметного зв'язку та як засіб формування соціальної та психологічної спрямованості на професійну діяльність. Відмічено, що одним із засобів реалізації професійної спрямованості є профілювання як цілеспрямована реалізація міжпредметних зв'язків загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. Відзначено такі рівні профілізації: теоретичний, практичний і світоглядний. Констатовано, що уся система знань повинна подаватися під певним кутом зору, характерним для даного профілю професій.

Рассмотрена профессиональная направленность содержания образования как форма специфической межпредматной связи и как средство формирования социальной и психологической направленности на профессиональную деятельность. Отмечено, что одним из средств реализации профессиональной направленности является профилирование как целенаправленная реализация межпредметных связей общеобразовательных и специальных дисциплин. Отмечены такие уровни профилизации: теоретический, практический и мировоззренческий. Констатировано, что вся система знаний должна подаваться под определенным углом зрения, характерным для данного профиля профессий.

The author grounds the essence of the professional orientation of teaching shows its essence, functions and place in the formation of the contents of modern professional education.

Проаналізовано поняття «диференціація», виокремлено три основних етапи в його розвитку, а саме: станова та гендерна диференціація, урізноманітнення видів видів початкових і середніх навчальних закладів, професіоналізація середньої освіти як особлива форма зовнішньої диференціації, результатом якої стало виокремлення самостійної галузі – професійної освіти. Охарактеризовано зовнішню та внутрішню диференціацію. Обгрунтовано тезу щодо еволюції диференціації в освіті у Російській імперії XIX ст. від політико- й елітарноорієнтованих державних форм організації навчання молоді через виникнення суспільно та економічно вмотивованих їх різновидів до створення часткових, зумовлених результатами психолого-педагогічних досліджень і зміною парадигми ставлення до особистості, індивідуалізованих варіантів освітніх закладів.

Висвітлено діяльність одного з нових для українського шкільництва 1920-х рр. науково-педагогічного закладу – Київського лікарсько-педагогічного кабінету – з утілення диференційованого підходу до організації дитинства в УСРР. З’ясовано причини неуспішності, лінощів, підвищеної збудливості, немотивованих учинків, потягу до бродяжництва, схильності до крадіжок. Конкретизовано абстрактні описи експериментальних досліджень. Підкреслено значення роботи дефектологів та педагогів-практиків, без якої неможливо було б фахово реалізувати індивідуалізацію педпроцесу і розподіл учнів за здатністю до навчання та виховання.

Узагальнено сучасні тенденції соціокультурного розвитку суспільства. Обгрунтовано на цій основі визначальні модуси трансформації освітнього простору. Зазначено, що сутність гуманітаризації освіти полягає у формуванні певної спрямованості та стилю. Узагальнено положення про фундаментальність, гуманітаризацію та неперервність освіти. Запропоновано методику розв’язання суперечностей, які адресовані певним компонентам освітнього простору: фундаменталізація – знаннєвому, гуманітаризація – мислиннєвому, неперервність – процесуальному.

Обобщены современные тенденции социокультурного развития общества. Проанализировано на этой основе определяющие модусы трансформации образовательного пространства. Отмечено, что сущность гуманитаризации образования заключается в формировании определенной направленности и стиля. Обобщенно положение о фундаментальности, гуманитаризации и непрерывности образования. Предложена методика решения противоречий, которые адресованы определенным компонентам образовательного пространства: фундаментализация – знаниемому, гуманитаризация – мыслительному, непрерывность – процессуальному.

Generalized current trends of social and cultural development of society. on that basis determine the modes of transformation of the educational space. It is noted that the essence of the humanization of education is to create a certain direction and style. Generalized position of the fundamental, humanization and continuity of education. The method of solving the contradictions that are addressed to certain components of the educational space: fundamental nature – know humanization, continuity – Procedure.

Висвітлено проблему співвідношення навчання та розвитку. Проаналізовано принцип системної диференціації в його застосуванні до навчання та виховання. Виділено рівні розвитку системного досвіду, який є підгрунтям розвитку системності мислення.

Освещена проблема соотношения обучения и развития. Проанализирован принцип системной дифференциации в его использовании в обучении и воспитании. Выделены уровни развития системного опыта, который является основой развития системности мышления.

The article deals with the problem of parity of training and develpopment. The principle of system differetiation in its use in training and education is analysed. Levels of development of system experience which underlies development thinking are allocated. Correponding conclusios by resuts of research are made.

Висвітлено систему роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з підготовки педагогічних працівників до реалізації завдань профільного навчання. Основну увагу зосереджено на змісті курсів підвищення кваліфікації (навчально-тематичних планах), фаховому модулю, що дозволяє диференціювати роботу з учителями, формах навчання, інтерактивних методиках та формах роботи (тренінгах, майстер-класах, ділових та рольових іграх, диспутах, конференціях). Наголошено на забезпеченні системи підготовки та підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів необхідними програмами, навчальними матеріалами та іншими ресурсами для задоволення освітньої галузі необхідними кваліфікованими спеціалістами. Підкреслено необхідність врахування можливості учителів викладати навчальні предмети за різними профілями, що надзвичайно важливо в умовах сільських шкіл.

Освещена система работы Ровенского областного института последипломного педагогического образования по подготовке педагогических работников к реализации задач профильного обучения. Основное внимание сосредоточено на содержании курсов повышения квалификации (учебно-тематических планах), профессиональном модуле, что позволяет дифференцировать работу с учителями, формах обучения, интерактивных методиках и формах работы (тренингах, мастер-классах, деловых и ролевых играх, диспутах, конференциях). Акцентировано на обеспечении системы подготовки и повышении квалификации педагогических кадров необходимыми программами, учебными материалами и другими ресурсами для удовлетворения образования необходимыми квалифицированными специалистами. Подчеркнута необходимость учета возможности учителей преподавать учебные предметы по разным профилям, что чрезвычайно важно в условиях сельских школ.

Deals with a system of Rivne regional Teacher Training Institute for training teachers to implement the tasks of Special Education.аFocuses on the content of training courses (training-case plans), professional unit, which allows us to differentiate work with teachers, forms of learning, interactive methods and forms of work (training, master classes, business and role games, discussions, conferences). It's accented on the provision of training and professional development of teacher's necessary programs, training materials and other resources to meet the education necessary qualified staff.аIt's stressed the need to consider the possibility of teachers to teach subjects in different profiles, which are extremely important in the rural schools.

Освещены вопросы методологии организации и реализации дифференцированного подхода в обучении. Проанализировано содержание понятий "индивидуально-типологический подход" и "дифференцированное обучение".

Окреслено організаційно-педагогічні умови, принципи й основні напрями профільного навчання. Охарактеризовано мету допрофільної підготовки та процес її організації. Розглянуто особливості впровадження курсів за вибором і позаурочну профільну підготовку. Подано основні поради до вибору профілю навчання.

Определены организационно-педагогические условия, принципы и основные направления профильного обучения. Охарактеризованы цель предпрофильной подготовки и процесс ее организации. Рассмотрены особенности внедрения курсов по выбору и внеурочную профильную подготовку, представлены основные советы по выбору профиля обучения.

Defined the organizational - pedagogical conditions, principles and guidelines of school education. Characterized goal preprofile preparation and process of the organization. The features of the introduction of elective courses and extracurricular profile training are basic tips to choosing the profile of learning.

На основі результатів моніторингового дослідження ефективності організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Миколаївської області, проведеного Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, виявлено існуючі проблеми у підготовці менеджерів освіти різних рівнів за моделями мережевої взаємодії. Згруповано виявлені проблеми у дві категорії: змістового та технологічного характеру. Проаналізовано рівні готовності менеджерів освіти до реалізації мережевих форм організації профільного навчання та рівні володіння необхідними практичними навичками за 12-бальною шкалою. Встановлено кореляційні зв’язки між рівнями сформованості практичних навичок проектування та реалізації мережевих моделей профільного навчання та стажем управлінської діяльності опитаних.

На основании результатов мониторингового исследования эффективности организации профильного обучения в общеобразовательных учебных заведениях Николаевской области выявлены существующие проблемы в подготовке менеджеров образования различных уровней согласно моделей сетевого взаимодействия. Сгруппированны обнаруженные проблемы в две категории: содержательного и технологического характера. Проанализированы уровни готовности менеджеров образования к реализации сетевых форм организации профильного обучения и уровни владения необходимыми практическими навыками по 12-балльной шкале. Установлены корреляционные связи между уровнями сформированности практических навыков проектирования и реализации сетевых моделей профильного обучения со стажем управленческой деятельности опрошенных.

This paper investigates the existing problems in training of education managers at various levels to the introduction of open learning profile, based on a network of cooperation and social partnership.

Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації змішаного навчання в системі освіти зарубіжних країн. Серед усіх країн світу визначено навчальні заклади Європи та США, в яких змішане навчання, застосування засобів ІКТ, реалізація новітніх стратегій навчання, пов'язаних з електронним навчанням впроваджується протягом 10 - 15 років і починалось з проведення різноманітних семінарів, форумів, конференцій, присвячених цій новій педагогічній проблемі. Проаналізовано діяльність консорціуму "Online Learning Consortium" щодо розгляду проблеми змішаного навчання. Консорціум щороку організовує конференції, на яких розглядаються питання організації навчального процесу, проблем і труднощів, які виникають при впровадженні певної педагогічної моделі змішаного навчання, а також перспектив розвитку змішаного навчання в закладах вищої освіти. Охарактеризовано досвід США та окремих європейських країн, зокрема Фінляндії, Німеччини, Великобританії, Швеції, Бельгії, Швейцарії, Китаю тощо. Виявлено, що змішане навчання утворилось на базі дистанційного навчання, а проведені численні дослідження ефективності традиційного, онлайн-навчання та змішаного навчання визначили перспективність і результативність методик змішаного навчання. Приділено увагу міжнародним проектам щодо впровадження змішаного навчання, в яких беруть участь країни всього світу. Відомими проектами є такі міжнародні проекти як Comenius 2.1, Erasmus + "Curriculum for Blended Learning", Online4EDU, Horizon Project тощо. В межах цих проектів відбувалось формулювання педагогічної доцільності змішаного навчання, проектування курсу змішаного навчання, організація дискусійних заходів щодо реалізації змішаного навчання, розробка навчальних планів тощо. В окремих країнах проводились внутрішні проекти, серед яких доцільно відмітити тематичне дослідження "Змішане навчання у фламандській вищій освіті" ("Blended Learning in Flemish Higher Education"), проведене у 2014 р. Бельгійською Фламандською Королівською академією наук, словесності і мистецтв. Таким чином, модернізація освіти в більшості зарубіжних закладів спрямована на реалізацію змішаного навчання, застосування нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створення електронних ресурсів для забезпечення навчального процесу за методикою змішаного навчання та розробці інноваційних навчальних програм з усіх освітніх напрямків.

Висвітлено шляхи модернізації освіти на основі думок В. І. Вернадського про перехід біосфери в ноосферу, методологічних і теоретичних засад системи профільного навчання та можливостей її запровадження за умов регіону як механізму формування великих особистостей в епоху становлення ноосфери: на прикладі Кременчуччини. Зазначено, що положення біосферології та регіонології в поєднанні з педагогічною наукою дозволяють розглянути регіон як цілісну освітню систему, уможливлюючи проектування стратегій складних соціально-економічних систем. Увагу приділено організації шкільної освіти на засадах принципу профільності навчання, технології проектування складних соціально-економічних систем за умов безперервності профільно-професійної освіти регіону.