Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Розглянуто питання виникнення та розвитку процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва, окремих видатних українських діячів (М.В.Лисенка, Б.В.Підгорецького, П.П.Сокальського, Я.С.Степового, К.Г.Стеценка, М.Д.Леонтовича, В.М.Верховинця та інших), які сприяли розвитку національної культури та самосвідомості українського народу.

Висвітлено актуальні проблеми формування духовного світу людини, емоційної культури майбутнього вчителя музики. Розглянуто питання розвитку національної самосвідомості особистості на основі української народної та професійної музики. Проаналізовано культурологічні аспекти становлення народного музичного інструментарію в Україні. Розкрито методичні засади вокального виховання школярів у контексті професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

Освещены актуальные проблемы формирования духовного мира человека, эмоциональной культуры будущего учителя музыки. Рассмотрены вопросы развития национального самосознания личности на основе украинской народной и профессиональной музыки. Проанализированы культурологические аспекты становления народного музыкального инструментария в Украине. Раскрыты методические основы вокального воспитания школьников в контексте профессиональной подготовки будущего учителя музыки.

Висвітлено методологічні засади художньо-естетичної освіти та виховання учнівської та студентської молоді, наведено її історико-педагогічний аналіз у вищій школі України. Розглянуто художньо-естетичний інтерес як психолого-педагогічну проблему. Розкрито зміст і специфіку підготовки студентів гуманітарних факультетів до естетичного виховання учнів у сучасній школі. Проаналізовано особливості освітньо-виховної діяльності творчих об'єднань художньо-естетичного спрямування в сучасному позашкільному закладі.

Освещены методологические основы художественно-эстетического образования и воспитания учеников и студенческой молодежи, приведен ее историко-педагогический анализ в высшей школе Украины. Рассмотрен художественно-эстетический интерес как психолого-эстетическая проблема. Раскрыты содержание и специфика подготовки студентов гуманитарных факультетов к эстетическому воспитанию учеников в современной школе. Проанализированы особенности образовательно-воспитательной деятельности творческих объединений художественно-эстетической направленности в современном внешкольном заведении.

Висвітлено різноманітні аспекти виховного процесу під час формування творчого хореографічного колективу. Розглянуто динаміку мотивів занять танцями, роль спілкування у формуванні особистості, правила організації спільної роботи, проблеми налагодження в колективі емоційно сприятиливих особистісних взаємостосунків і створення атмосфери успіху. Наведено форми та методи роботи з колективом у складних ситуаціях і запобігання дитячим стресам.

Освещены разнообразные аспекты воспитательного процесса при формировании творческого хореографического коллектива. Рассмотрены динамика мотивов занятий танцами, роль общения в формировании личности, правила организации общей работы, проблемы налаживания в коллективе эмоционально благоприятных личностных взаимоотношений и создания атмосферы успеха. Приведены формы и методы работы с коллективом в сложных ситуациях и предупреждения детских стрессов.

Висвітлено теоретико-методологічні засади сучасної музичної освіти, проблеми вдосконалення вокально-хорової та професійно-педагогічної підготовки музикантів. Проаналізовано особливості впливу мистецтва на підлітків, описано педагогічні технології їх музично-співацького виховання. Розглянуто проблеми сценічного втілення образу музичного твору на заняттях у класі естрадного вокалу, прийоми постановки голосу в класі сольного співу, особливості естетичного самовиховання студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів освіти.

Освещены теоретико-методологические основы современного музыкального образования, проблемы усовершенствования вокально-хоровой и профессионально-педагогической подготовки музыкантов. Проанализированы особенности влияния искусства на подростков, описаны педагогические технологии их музыкально-певческого воспитания. Рассмотрены проблемы сценического воплощения образа музыкального произведения на занятиях в классе эстрадного вокала, приемы постановки голоса в классе сольного пения, особенности эстетического самовоспитания студентов художественных специальностей ВУЗ.

Описано форми організації спільної діяльності викладачів і студентів за умов музично-педагогічної освіти. Визначено методологічні напрямки процесу підготовки магістрів мистецтва. Розкрито концептуальні засади професійного виховання музиканта як особистості. Проаналізовано музичну діяльність молодшого школяра у творчому розвитку його особистості в контексті комплексного підходу, українську народну музичну творчість як чинник виховання національної самоідентифікації молоді. Розкрито сутність образотворчої підготовки фахівців вищої архітектурної освіти. Описано нові педагогічні технології у діагностиці стану сформованості художньо-образного мислення студентів-вокалістів. Розглянуто питання діагностики сформованості фахових музичних компетенцій студентів педагогічних ВНЗ, стимулювання механізмів творчої самореалізації майбутнього вчителя музики в процесі виконавської діяльності. Висвітлено педагогічні умови виховання творчої самостійності учнів у процесі музично-виконавської підготовки, культурно-гуманістичну концепцію дошкільного музичного виховання.

Описаны формы организации общей деятельности преподавателей и студентов в условиях музыкально-педагогического образования. Определены методологические направления процесса подготовки магистров искусства. Раскрыты концептуальные основы профессионального воспитания музыканта как личности. Проанализированы музыкальная деятельность младшего школьника в творческом развитии его личности в контексте комплексного подхода, украинское народное музыкальное творчество как фактор воспитания национальной самоидентификации молодежи. Раскрыта сущность изобразительной подготовки специалистов высшего архитектурного образования. Описаны новые педагогические технологии в диагностике состояния сформированности художественно-образного мышления студентов-вокалистов. Рассмотрены вопросы диагностики сформированности профессиональных музыкальных компетенций студентов педагогических ВУЗ, стимулирования механизмов творческой самореализации будущего учителя музыки в процессе исполнительской деятельности. Освещены педагогические условия воспитания творческой самостоятельности учеников в процессе музыкально-исполнительской подготовки, культурно-гуманистическая концепция дошкольного музыкального воспитания.

Стверджено, що доля та літературна спадщина народних велетнів є багато близькою, а прочитання їх художніх творів супроводжує включення читача у процес породження та сприйняття духовно-естетичних цінностей, впливає на ціннісні орієнтації та мотивацію поведінки молоді.

Виявлено актуальні проблеми й провідні тенденції розвитку музично-педагогічної рефлексії в сучасній Німеччині. Висвітлено уявлення німецьких учених щодо феномену музичного впливу та функціонального значення музичної освіти в різних галузях життєдіяльності людини й суспільства, чинників музичної соціалізації особистості, ключових елементів музичної компетенції, природних музичних задатків людини та чинників їх розвитку, можливостей використання мультимедійних технологій у музично-освітньому процесі. Визначено актуальні питання спеціальної вокальної та інструментальної педагогіки у ФРН на сучасному етапі.

Розглянуто проблему формування естетичних цінностей сучасної особистості в контексті глобалізаційних і трансформаційних процесів. Проаналізовано традиційний підхід до естетичного виховання особистості. Виявлено специфіку формування естетичних цінностей сучасної особистості засобами музичного мистецтва.

Досліджено особливості сприймання музики учнями залежно від їх особистісного становлення. Виявлено істотні особливості емоційного сприймання музики молодшими школярами та зіставлено їх з загальними закономірностями особистісного розвитку учнів. З'ясовано можливості виховного впливу емоційного сприймання музики. Досліджено статево-вікові, суб'єктні та характерологічно зумовлені особливості емоційного сприймання музики на ранніх етапах онтогенезу. З'ясовано, що в емоційному сприйманні музики молодшими школярами виявляються елементи дозрівання емоційної сфери в напрямку її підготовки до переходу в наступний підлітковий етап розвитку особистості.

Висвітлено роль оволодіння інформаційною культурою, як складовою поліхудожньої освіти, шляхом пізнання творів кіномистецтва. Зазначено, що кінематографічні твори здійснюють педагогічний вплив на формування інформаційного образу засобами інтеграції пізнавально-активного поля з почуттями, емоціями, які переживають усі учасники спілкування. Сформульовано принципи впровадження кіномистецтва в навчальний процес. Розглянуто й охарактеризовано структурні компоненти системи поліхудожньої освіти в парадигмі модульно-рейтингового навчання. Констатовано, що подальша перспектива розробки та обгрунтування поліхудожнього виховання полягає у наступній розробці творчих завдань з інтеграції наукових та творчих методів навчання у поліхудожньому вихованні молоді.

Підкреслено, що педагоги, психологи, філософи розробляли різноманітні практично-теоретичні методики, в яких основну увагу приділяли процесу гармонійно розвиненої особливості, де вирішальна роль покладалася на дисципліни гуманітарного спрямування: естетику, мистецтво, літературу, філософію, історію, педагогіку та психологію. Досліджено історичний процес розвитку гармонійно розвиненої особистості з використанням засобів мистецтв в педагогічній практиці різних країн. Констатовано, що використання засобів мистецтва у навчально-виховному процесі, особливо у технічних закладах освіти, надасть можливість виправити той недолік духовного зубожіння майбутнього фахівця, що є на сьогодні.

Подчеркнуто, что педагоги, психологи, философы разрабатывали разнообразные практически-теоретические методики, в которых основное внимание уделяли процессу гармонично развитой личности, где решающая роль полагалась на дисциплины гуманитарного направления: эстетику, искусство, литературу, философию, историю, педагогику и психологию. Исследован исторический процесс развития гармонично развитой личности с использованием средств искусства в педагогической практике разных стран. Констатировано, что использование этих средств в учебно-воспитательном процессе, особенно в заведениях технического образования, даст возможность исправить тот недостаток духовного обнищания будущего специалиста, который есть на сегодня.

Underline, that teachers, psychologists, philosophers, developed various practically-theoretical methodologies in that basic attention was spared to the process of the harmoniously developed personality, where a decision role depended upon disciplines of humanitarian direction: aesthetics, art, literature, philosophy, history, pedagogies and psychology. The historical process of development of the harmoniously developed personality is investigational with the use of facilities to the lawsuit in pedagogical practice of different countries. It is established that the use of these facilities is in a countries educational process, especially in establishments of technical education, will give an opportunity to correct that lack of spiritual impoverishment of future specialist that is today.

На примере творческого наследия выдающегося деятеля украинской культуры, всемирно известного кинорежиссера и писателя А. П. Довженко освещены вопросы использования фольклора как одного из важнейших видов народного искусства в педагогических целях.

Представлено спробу довести, що справжнє мистецтво виховує особистість, у контексті суспільно-естетичного ідеалу, впливаючи за цього на всі аспекти духовного життя - на розум, почуття, волю та увагу. Акцентовано увагу на значенні мистецтва як важливого засобу виховання молодого покоління, формування у нього світогляду.

Охарактеризовано значення цілющих властивостей класичної та народної музики й співу в плані їх оздоровчої дії, здатності сприятливого впливу на організм людини, поліпшення його психологічного стану. Наведено загальні поради, які сприяють збереженню й підтримці бадьорості, здоров’я, позитивного емоційного стану людини.

Розглянуто художню літературу як мистецтво слова в контексті проблеми виховання та розвитку особистості.

Розкрито проблему відродження духовності українського суспільства, зокрема засобами писанки.

Раскрыта проблема возрождения духовности украинского общества, в частности средствами писанки.

The problem of spiritual revival of the Ukrainian society, in particular by means of the painted Easter egg is revealed in the article.

Проаналізовано проблему застосування групової казкотерапії у контексті особистісно орієнтованого виховання.

Проанализирована проблема использования групповой сказкотерапии в контексте личностно-ориентированного воспитания.

This article analyses the problem of employing the group fairy-tale therapy in the context of the personality-oriented education.

The article emphasizes the importance of the artistic- esthetical activities for the development of the creative qualities for the creative qualities of a person.