Висвітлено питання педагогічної деонтології як галузі педагогічної науки, що досліджує професійну поведінку педагога, яка грунтується на певних принципах, нормах і вимогах. Проаналізовано особливості поведінки педагога в ситуаціях конфлікту, екстремальних. Охарактеризовано ситуації морального вибору в педагогічній діяльності.

Освещены вопросы педагогической деонтологии как отрасли педагогической науки, исследующей профессиональное поведение педагога и основывающейся на устойчивых принципах, нормах и требованиях. Проанализированы особенности поведения педагога в ситуациях конфликта и экстремальных. Охарактеризованы ситуации морального выбора в педагогической деятельности.

Розглянуто педагогічну творчість як ознаку та потребу епохи духовного оновлення. Розкрито естетичні засади розвитку особистості, концептуальні засади педагогічної творчості. Проаналізовано вплив професійної компетентності вчителя математики на забезпечення наступності навчання у загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі. Викладено особливості формування педагогічної креативності, мотивації навчання на уроках української мови у початкових класах, професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з сім'єю.

Рассмотрено педагогическое творчество как признак и потребность эпохи духовного обновления. Раскрыты эстетические основы развития личности, концептуальные основы педагогического творчества. Проанализировано влияние профессиональной компетентности учителя математики на обеспечение преемственности обучения в общеобразовательной школе и высшем учебном заведении. Изложены особенности формирования педагогической креативности, мотивации обучения на уроках украинского языка в начальных классах, профессиональной подготовки социальных педагогов к работе с семьей.

Розкрито сутність прогностичного компонента як складової професійної діяльності сучасного педагога, визначено його місце і роль у структурі цієї діяльності, змістові та функціональні характеристики. Виявлено фактори позитивного впливу на процес розвитку феномена, подано науково обгрунтовані педагогічні умови й методику формування прогностичного компонента.

Раскрыта сущность прогностического компонента как составной профессиональной деятельности современного педагога, определено его место и роль в структуре этой деятельности, функциональные характеристики. Выявлены факторы позитивного влияния на процесс развития феномена, даны научно обоснованные педагогические условия и методика формирования прогностического компонента.

Висвітлено проблеми прагматики спілкування. Розглянуто історію розвитку риторики в Україні, проаналізовано риторики відомих педагогів. Наведено опис інноваційних, зокрема ігрових технологій з метою вдосконалення педагогічної риторики (ПР). Охарактеризовано закони ПР, відображені в українській пареміології. Викладено питання вдосконалення комунікативної та мовної компетенції педагога з урахуванням її змісту та форми. Описано особливості юридичної риторики, риторики політичного дискурсу, реклами сьогодення.

Освещены проблемы прагматики общения. Рассмотрена история развития риторики в Украине, проанализированы риторики известных педагогов. Приведено описание инновационных, в частности, игровых технологий для усовершенствования педагогической риторики (ПР). Охарактеризованы законы ПР, отображаемые в украинской паремиологии. Изложены вопросы усовершенствования коммуникативной и речевой компетенции педагога с учетом ее содержания и формы. Рассмотрены особенности юридической риторики, риторики политического дискурса, современной рекламы.

Висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку педагогічної освіти за умов глобалізаційних і інтеграційних процесів. Розглянуто педагогічну парадигму сучасної методології соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями здоров'я, виховні та розвивальні цілі професійно-художнього навчання фахівців промислів і ремесел, формування медіа-культури учнів засобами активізації критичного та творчого мислення. Наведено дидактичні вимоги до діяльності інструктора модульного навчання на виробництві. Проаналізовано компоненти свободи особистості за умов динаміки її освіченості та вихованості, концептуальні засади технологічного та художньо-естетичного напрямів профільної школи, можливості впровадження нових освітніх технологій у закладах післядимломної педагогічної освіти, особливості підготовки вчителів фізичної культури у країнах Європи. Розкрито проблеми проектування, створення та використання електронних підручників.

Розглянуто освіту як найважливішу умову розвитку людського капіталу, інноваційну діяльність як провідний чинник професійної підготовки майбутніх учителів. Розкрито гуманістичні аспекти професійного навчання фахівців художнього профілю. Особливу увагу приділено цілісності педагогічної системи та процесу у методологічному аспекті, феномену мистецтва у контексті нелінійної онтології, педагогічній кризі завершального етапу діяльності А.Макаренка у харківській трудовій колонії ім. М.Горького, ідеї соборності особистості у філософсько-психологічній спадщині. Охарактеризовано постать І.А.Зюзіна - науковця, філософа-педагога.

Рассмотрены образование как важнейшее условие развития человеческого капитала, инновационная деятельность как ведущий фактор профессиональной подготовки будущих учителей. Раскрыты гуманистические аспекты профессионального обучения специалистов художественного профиля. Особое внимание уделено целостности педагогической системы и процесса в методологическом аспекте, феномену искусства в контексте нелинейной онтологии, педагогическому кризису завершающего этапа деятельности А.Макаренко в харьковской трудовой колонии им. М.Горького, идеи соборности личности в философско-психологическом наследии. Охарактеризована личность И.А.Зюмина - ученого, философа-педагога.

Описано результати серії емпіричних досліджень з формування методичного інструментарію для визначення системних характеристик організаційної культури в професійно-освітніх середовищах.

Досліджено специфіку функціонування нормовідповідності та значущих ідентифікацій в структурі ідентичності майбутнього педагога з метою гуманізації його професійної діяльності.

Виявлено генезис поглядів на професіоналізм педагога в історії суспільної та філософсько-педагогічної думки, розкрито методологічні засади його дослідження. Висвітлено сутність поняття професіоналізму педагога як соціально-педагогічного явища та психолого-педагогічного феномену, доведено його категоріальний статус. Визначено сутність, зміст і структуру педагогічного професіоналізму, розроблено його концептуально-теоретичну модель. Досліджено феноменологію дидаскалогічної освіти майбутнього педагога як фактора становлення його професіоналізму, вивчено реальний стан її функціонування у вищій педагогічній школі. Описано науково-методичну систему становлення професіоналізму майбутнього педагога у процесі багатоступеневої дидаскалогічної підготовки, доведено її ефективність.

Розкрито теоретико-методологічні засади акмеології, акмеологічну сутність і роль методології соціально-економічного прогнозування. Розглянуто питання формування і професійного розвитку управлінської еліти в Україні. Викладено акмеосинергетичний підхід до моделювання динаміки професійного розвитку людини. Висвітлено акмеологічну концепцію професійного становлення майбутнього педагога, описано акмеологічні технології як засіб його професійно-педагогічної самореалізації. Визначено стратегію розвитку вищої освіти в контексті акмеології.

Раскрыты теоретико-методологические основы акмеологии, акмеологическая сущность и роль методологии социально-экономического прогнозирования. Рассмотрены вопросы формирования и профессионального развития управленческой элиты в Украине. Изложен акмеосинергетический подход к моделированию динамики профессионального развития человека. Освещена акмеологическая концепция профессионального становления будущего педагога, описаны акмеологические технологии как средство его профессионально-педагогической самореализации. Определена стратегия развития высшего образования в контексте акмеологии.

Запропонований комплекс діагностичних методик допомагає виявити рівень відповідальності та інших професійно важливих якостей викладача, що визначають його готовність до професійно-педагогічної діяльності. Діагностичні матеріали посібника можуть застосовуватись як суб'єктивні (прямі) методи вивчення особистості викладача й інших категорій педагогічних працівників для формування у них умінь і навичок самоаналізу професійної поведінки, самокорекції та саморегулювання.

Предложенный комплекс диагностических методик помагает выявить уровень ответственности и других проффесионально важных качеств преподавателя, которые определяют его готовность к проффесионально-педагогической деятельности. Диагностические материалы пособия могут применяться как субъективные (прямые) методы изучения личности преподавателя и других категорий педагогических работников для формирования у них умений и навыков самоанализа проффессионального поведения, самокоррекции и саморегулирования.

Здійснено теоретичний аналіз етичних вимірів педагогічної професії, розкрито її деонтологічні засади. У процесі дослідження наголошено на формуванні у сучасного вчителя провідних професійно-особистісних моральних якостей.

Розглянуто актуальну проблему прогностичної діяльності педагога. Наведено ретроспективний екскурс існуючих різноманітних педагогічних теорій, ідей, концепцій і поглядів видатних філософів і педагогів, що стосуються педагогічної прогностики. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку прогностичної функції освіти.

Рассмотрена актуальная проблема прогностической деятельности педагога. Приведен ретроспективный экскурс существующих разнообразных педагогических теорий, идей, концепций и взглядов выдающихся философов и педагогов, касающихся педагогической прогностики. Проанализированы соременные тенденции развития прогностической функции образования.

Article thesis is the actual problem of prediction of the teacher. The paper presents a retrospective tour of the existing variety of pedagogical theories, ideas, concepts and views of prominent philosophers and educators on teaching prediction. Analyzed soremennye trends forecasting functions of education.

Розглянуто сучасні наукові підходи до аналізу професійного розвитку педагога, що постають теоретико-методологічним підгрунтям для узагальнення теорії і практики професійного становлення фахівця. Особливу увагу акцентовано на необхідності побудови цілісної моделі, яка повинна реалізувати психолого-педагогічну програму дослідження феномена громадянського розвитку особистості педагога-професіонала, поєднати в одному теоретико-методологічному полі цілі розвитку людини - особистості, професіонала та громадянина.

Рассматриваются современные научные подходы к анализу профессионального развития педагога, что является теоретико-методологической основой для обобщения теории и практики профессионального становления специалиста. Особое внимание акцентировано на необходимости построения целостной модели, которая должна реализовать психолого-педагогическую программу исследования феномена гражданского развития личности педагога-профессионала, сочетать в одном теоретико-методологическом поле цели развития человека - личности, профессионала и гражданина.

Contemporary scientific approaches to the analysis of the teacher's professional development have been examined, being the theoretical and methodological basis for theory and practice generalization of the mentioned process. This opens the prospect ofconstructing its integral model to realize the psychological and pedagogical program researching into the phenomenon of citizen development of the professional teacher's personality. Moreover, the investigation foresees the unification in one theoreticaland methodological field of the three aims of the development of a man - that of a personality, a professional and a citizen.

Розглянуто передумови виникнення терміна "деонтологія" та експліцитний період формування педагогічної деонтології як інноваційної педагогічної галузі, що досліджує проблеми професійного обов'язку та нормативної поведінки педагога.

Проаналізовано сутність феномена професійного вигорання фахівців, зокрема, прояви згаданої проблеми у професійній діяльності педагога. Визначено основні симптоми професійного вигорання учителя та фактори, що спричиняють їх розвиток. Вказано можливі заходи щодо подолання наслідків і запобігання досліджуваному феномену.

Проанализирована сущность феномена профессионального выгорания специалистов, в частности, проявление упомянутой проблемы в профессиональной деятельности педагога. Определены основные симптомы профессионального выгорания учителя и факторы, влияющие на их развитие. Сформированы возможные меры преодоления последствий и предупреждения исследуемого феномена.

The essence of professional burnout phenomenon has been analyzed in the article, namely concerning professional activity of education professionals. Main symptoms of teacher professional burnout and factors triggering their development have been defined, as well as a set of possible measures aimed at overcoming the consequences and prevention of the researched phenomenon has been outlined.

Показано значення інформаційної компетентності для сучасного педагога; розглянуто можливості моделювання професійної діяльності викладача; визначено сутність медіакомпетентності та виділено її складові; надано визначення поняття медіакомпетентності; виявлено рівень та компоненти структури готовності педагога до використання електронних засобів навчання.

Наведено методики вітчизняних і зарубіжних соціологів, за якими вивчається ціннісно орієнтований портрет викладача України, здійснюється порівняльний аналіз його відповідності між Україною та іншими країнами Європи. Обговорено методики дослідження ціннісних орієнтацій В. Смеркала - М. Кучера, О. Моткова - Т. Огневій, ціннісний опитувальник Ш. Шварца. Існуючий інструментарій забезпечує вчених надійною базою ціннісних індикаторів, що адаптовані до аналізу ціннісного простору викладачів і учнів-студентів.

Представлены методики отечественных и зарубежных социологов, с помощью которых воссоздается ценностный портрет преподавателя, осуществляется его сравнительный анализ. Обсуждены методики исследования ценностных ориентаций В. Смеркала - М. Кучера, А. Моткова - Т. Огневий, ценностного опросника Ш. Шварца. Существующий инструментарий обеспечивает ученых надежной базой ценностных индикаторов, адаптированных к анализу аксиологических ценностей преподавателей и учеников-студентов.

It's considered techniques of domestic and foreign social scientists, through which recreates the evaluative portrait teacher, performed a comparative analysis. It's discussed methods for studying value orientations. It was getting V. Smerkhala - M. Kucera, A. Motkova - T. Oghnevij, value questionnaire S. Schwartz. Existing tools provide researchers a solid foundation of valuable indicators adapted to the analysis of the axiological values of both teachers and students-students.

У процесі дослідно-експериментальної роботи визначено стратегії професійного саморозвитку педагога (благополуччя, задоволення, досягнення результатів, успіху, партнерської взаємодії, забезпечення цілісності особистості через самовизначення, збалансованості особистісно-професійних якостей, відновлення і збагачення психологічно-біоенергетичних ресурсів та осмислено-пізнавального бачення себе). Зроблено висновок, що формування і вибір актуальних стратегій професійного розвитку педагога є шляхом до життєвої реалізації та удосконалення.

В процессе опытно-экспериментальной работы определены стратегии профессионального саморазвития педагога (благополучие, удовольствие, достижение результатов, успеха, партнерского взаимодействия, обеспечения целостности личности через самоопределение, сбалансированности личностно-профессиональных качеств, восстановления и обогащения психологически биоэнергетических ресурсов и осмысленно-познавательного видения себя). Сделан вывод, что формирование и выбор актуальных стратегий профессионального развития педагога является путем к жизненной реализации и усовершенствованию.

In the course of experimental work defined strategy of professional self-development of a teacher (well-being, pleasure, achievement of results, success, partnership, ensuring the integrity of personality through self-balancing personal and professional qualities, recovery and enrichment of bio-energy resources and psychologically meaningful, cognitive vision itself). It's concluded that the formation and selection of relevant strategies for professional development of teachers is a vital way to theimplementation and improvement.

Висвітлено проблему підвищення фахової майстерності педагога взагалі, в контексті формування його інноваційної культури зокрема. Сформульовано сутність поняття "інноваційна культура". Розглянуто й охарактеризовано різні види завдань для формування інноваційної культури педагога. Доведено, що інноваційність забезпечує умови для розвитку особистості та свободу саморозвитку.