Досліджено проблему виховання в дітей віком 5 - 10-ти років упевненості в собі як базової особистісної якості сучасної людини. На підставі аналізу наукових джерел уточнено зміст поняття "впевненість у собі" як базову якість особистості старшого дошкільника та молодшого школяра, а також поняття "впевнена поведінка". Визначено компоненти, критерії та показники зазначеної якості, рівні сформованості впевненої поведінки даних дітей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку впевненості в собі. Статистично підтверджено ефективність впровадженої особистісно орієнтованої системи виховання впевненості в собі у дітей зазначених вікових груп. На підставі результатів формувального експерименту показано позитивний вплив застосованих методів і прийомів у процесі виховання впевненості у собі досліджених дітей. Основні положення, одержані завдяки проведеному дослідженню, впроваджено до навчально-виховного процесу дошкільних закладів і початкових шкіл.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу виховання самостійності старших дошкільників в образотворчій діяльності (на матеріалі аплікації) у контексті особистісно-орієнтованого та індивідуально-диференційованого підходів. Запропоновано тактику педагогічного керівництва образотворчою діяльністю дітей з урахуванням вихідного рівня самостійності. Визначено зміст, структуру, критерії та рівні сформованості самостійності в образотворчій діяльності старших дошкільників. Розроблено й апробовано модель виховання даної особистісної якості, що дозволяє формувати взаємодію педагога з дошкільниками на базі ігрових вправ. Розкрито роль гри у вихованні самостійності дітей старшого дошкільного віку. Створено та впроваджено індивідуальні програми для коригування рівневих компонентів самостійності дошкільників на базі ігрових вправ.

Здійснено аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми становлення особистісних якостей у дітей раннього віку. Визначено, що психологічними чинниками даного становлення самостійності дитини є зміна способів її взаємодії з дорослими, її прагнення діяти самостійно, незалежно. Досліджено становлення самостійної поведінки дітей другого та третього років життя за умов сімейного та суспільного виховання. Визначено психологічний зміст поняття "самостійність дитини раннього віку", критерії та рівні становлення самостійності дітей раннього онтогенезу. Розроблено методику виявлення проявів самостійної поведінки дітей даного віку за різних умов життєдіяльності та виявлено віково-статеві модифікації прояву самостійності як інтегрального особистісного утворення. Розроблено модель організації самостійної поведінки та комплекс методичних засобів оптимізації розвитку самостійності дитини раннього віку. Виявлено психологічні та педагогічні умови становлення самостійної поведінки дітей раннього віку: допомога дитині в елементарному самоконтролі та саморегуляції; розвиток почуття гордості, рефлексивних рис особистості; задоволення потреби у домаганні визнання; розширення ступенів свободи дитини; оптимістичний погляд на можливості дітей діяти самостійно; схвалення самостійних намагань; регуляція міри та форми допомоги дитині; позитивна емоційна підтримка самостійних намагань; визнання успішних досягнень дитини.

Розкрито теоретико-методологічні та експериментальні підходи щодо вивчення процесів самосвідомості, пов'язані з виробленням ціннісного ставлення до себе у ранньому онтогенезі. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми у філософській та психолого-педагогічній літературі, запропоновано концепцію та програму дослідження, визначено критерії самоповаги дошкільників. Експериментально виявлено тенденції у розвитку самоповаги дошкільників за особливостями співвідношення у їх поведінці прагнення до самовираження, домагання визнання та дій самозбереження. Показано особливості домагань, мотивації та самооцінки дошкільників як показників самоповаги. Охарактеризовано рівні розвитку самоповаги, виділено статеві та вікові її особливості, встановлено залежність самоповаги дітей від міри регламентованості їх діяльності та стилю керівництва з боку значущого дорослого. Експериментально обгрунтовано залежність самоповаги від типу ціннісного ставлення до дитини у родині та дошкільному закладі, запропоновано методику оптимізації ставлення до себе у дошкільників.

Розкрито зміст та характерні особливості формування першооснов пізнавальної самостійності старших дошкільників, розглянуто методику її формування, що забезпечує поетапний розвиток компонентів пізнавальної самостійності (емоційно-мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-перетворювальний). Визначено педагогічні умови, які сприяють ефективності формування першооснов пізнавальної самостійності: забезпечення єдності мислительної діяльності та практичного досвіду дітей у процесі конструювання; індивідуалізація та диференціація навчання конструювання; моделювання ситуацій для прояву пізнавальної самостійності дітей у процесі конструювання; створення доброзичливої, сприятливої атмосфери у дитячому колективі; теоретична та практична підготовка вихователів до роботи за експериментальною програмою.

Висвітлено актуальну проблему виховання у дітей 5 - 10-ти років упевненості в собі як базової особистісної якості сучасної людини. Уточнено зміст понять "впевненість в собі", "впевнена поведінка". Визначено компоненти, критерії та показники зазначеної якості, рівні сформованості впевненої поведінки старших дошкільників і молодших школярів. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку впевненості в собі.

Освещена актуальная проблема воспитания у детей 5 - 10-ти лет уверенности в себе как базового личностного качества современного человека. Уточнено содержание понятий "уверенность в себе", "уверенное поведение". Определены компоненты, критерии и показатели указанного качества, уровни сформированности уверенного поведения старших дошкольников и младших школьников. Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия и методы оптимизации процесса воспитания у детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста уверенности в себе.

Розглянуто питання виховання самостійності як базової якості дітей старшого дошкільного віку, що є відображенням тих вражень, знань, вмінь і навичок, які були набуті під керівництвом дорослого в спеціально організованих формах роботи. Запропоновано засоби виховного впливу на дитину дошкільного віку через дитячу діяльність: ігрову, навчальну, трудову. Доведено високу ефективність гри, яка сприяє розвитку у дитини пізнавального інтересу, заохочує до застосування на практиці вже засвоєних знань і вмінь та пошуку нових, спрямовує на творче, нестандартне вирішення ігрового завдання, що створює умови для розвитку когнітивного компонента самостійності. Обгрунтовано різні види занять з аплікації, ліплення, малювання, конструювання, трудової, рухливої, музично-ритмічної діяльності. Запропоновано організовувати їх у формі пізнавальних бесід, розповідей, екскурсій та спостережень, показу певних прийомів і методів роботи, праці (самообслуговування, ручної, в природі), свят. Уточнено сутність поняття «самостійність». Зроблено висновок, що виховання самостійності в дошкільному закладі є процесом поступовим, а продуктивність самостійної діяльності залежить від умов її організації, правильної побудови та розумного керівництва з боку дорослого.

Исследована проблема воспитания самостоятельности как базового качества детей старшего дошкольного возраста, которая является отображением тех впечатлений, знаний, умений и навыков, которые приобретают дети под руководством взрослого во время специально организованных форм работы. Обоснованы педагогические условия, формы и методы работы, способствующие развитию обозначенного качества. Предложены средства предметно-развивающей среды ребенка дошкольного возраста. Доказана высокая эффективность игры, которая способствует развитию у детей познавательного интереса, стимулирует к использованию на практике полученных знаний и поиска новых, направляет на творческое нестандартное решение игровых ситуаций, тем самым способствует выявлению их самостоятельности. Обоснованы разные виды деятельности: апликация, лепка, рисование, конструирование, трудовая и музыкально-ритмическая деятельность. Предложено организовывать их в форме познавательных бесед, рассказов, экскурсий и наблюдений, демонстрации приемов и методов работы (самообслуживающей, ручной работы в природе), организации мероприятий. Уточнена сущность понятия „самостоятельность”. Сделан вывод, что воспитание самостоятельности в дошкольном возрасте - процес постепенный, и его продуктивность зависит от условий организации, правильного построения и разумного руководства со стороны взрослых.

The article deals with the problem of development of selfdependence as basic quality of children of senior pre_school age. According to the analysis of psychological and pedagogical sources pedagogical conditions, forms and methods of work which are favour the development of given quality are identified and substantiated. The problem of self-education as a basic quality of preschool age children, which is the mapping of those experiences, knowledge, skills and navychok who buy children under the guidance of an adult during specially organized forms of work. Grounded pedagogical terms, forms and methods of work, promotional designated quality. Proposed means predmetnorazvivayuschey environment preschool child. Proven Effectiveness game that promotes cognitive interest in children, encourages the use in practice of the knowledge and search for new routes to the creative standard solution of game situations, thereby helping to identify their independence. Justified different activities: applique, sculpture, painting, construction, labor and musical rhythmic activity. Requested to organize them in the form of cognitive interviews, stories, tours and observations, demonstrating techniques and methods of work, self-service, hand-made in nature, the organization of events. Clarifies the essence of the concept "independence." It is concluded that self-education in the preschool years a gradual process and its efficiency depends on the conditions of the organization, well-formed, and good governance on the part of adults.

Рассмотрена проблема воспитания самостоятельности дошкольников в изобразительной деятельности. Раскрыты дидактические, организационные, материально-технические педагогические условия воспитания самостоятельности дошкольников в данном виде деятельности. Охарактеризовано содержание самостоятельности в изобразительной деятельности на различных ступенях развития детей. Обговорен вопрос личностно ориентированного взаимодействия педагога с детьми в процессе изобразительной деятельности.

Розглянуто проблему виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності. Розкрито дидактичні, організаційні, матеріально-технічні педагогічні умови виховання самостійності дошкільників в даному виді діяльності. Охарактеризовано зміст самостійності в образотворчій діяльності на різних ступенях розвитку дітей. Обговорено питання особистісно орієнтованої взаємодії педагога з дітьми в процесі образотворчої діяльності.

It's consider the problem of self-education preschoolers in the fine arts activity. It's solved didactic, organizational and logistical conditions for teaching preschoolers self-education in the activity. It's characterized by the content self-sufficiency in the fine arts activity at different stages of child development. Discuss questions of person-centered teacher interaction with children in the process of fine arts activity.

Проаналізовано виховні можливості ігрової діяльності в контексті розвитку самостійності в дітей старшого дошкільного віку. Наведено класифікацію ігор. Зроблено теоретичний аналіз сюжетно-рольових, рухливих і народних ігор. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури підкреслено значення ігрової діяльності як провідного засобу виховання самостійності, зазначено зниження значення ігрової культури в дітей дошкільного віку в зв'язку з орієнтацією на прискорений розвиток сучасного дошкільника, на споживацькі інтереси дитини, зниження значення міжособистісного спілкування. Підкреслено важливість позиції вихователя в грі й особливості організації ігрового простору. Акцентовано увагу на грі як основному засобі виховання цілеспрямованості, активності, ініціативності, наполегливості, самооцінки, креативності, пізнавальної активності.

Проанализированы воспитательные возможности игровой деятельности в контексте развития самостоятельности у детей старшего дошкольного возраста. Приведена классификация игр. Сделан теоретический анализ сюжетно-ролевых, подвижных и народных игр. На основе анализа психолого-педагогической литературы подчеркнуто значение игровой деятельности как ведущего средства воспитания самостоятельности, отмечено снижение значения игровой культуры в связи с ориентацией на ускоренное развитие современного дошкольника, на потребительские интересы ребенка, снижение значения межличностного общения. Отмечены важность позиции воспитателя в игре и особенности организации игрового пространства. Акцентировано внимание на игре как основном средстве воспитания целеустремленности, активности, инициативности, настойчивости, самооценки, креативности, познавательной активности.

In the article analyzed the educational possibilities of gaming in the context of independence in older preschool children as personal as a preschooler.

Обгрунтовано сутність і структуру поняття "самостійність дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності". Розроблено експериментальну модель виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Визначено педагогічні умови виховання самостійності у дошкільників в ігровій діяльності (наявність системи знань дітей про предметне та соціальне довкілля, педагогічна підтримка виявів самостійності дітей в ігровій діяльності, організація предметно-розвивального ігрового середовища, занурення дітей в активну самостійну ігрову діяльність). Визначено критерії (особистісний, діяльнісний) і показники самостійності в ігровій діяльності (активність під час виконання рольових дій, незалежність у визначенні задуму гри, відповідальність за дотримання правил гри, обізнаність з ігровими ролями та змістом гри, операціональність у виконанні ігрових дій, наполегливість у досягненні результату гри). Виявлено та охарактеризовано рівні вихованості самостійності дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності (високий, достатній, середній, низький). Провідним методом виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності обрано метод ігрових проектів.

Відзначено, що проблема становлення самостійності особистості є предметом наукового пошуку в багатьох галузях науки. Виокремлено й обгрунтовано педагогічні умови, форми та методи роботи, які сприяють вихованню самостійності в ігровій діяльності. Наголошено на тому, що подальшого наукового пошуку потребує створення експериментальної моделі виховання самостійності у дітей дошкільного віку в ігровій діяльності.

Отмечено, что проблема становления самостоятельности личности является предметом научного поиска во многих областях науки. Определены и обоснованы педагогические условия, формы и методы работы, которые способствуют воспитанию самостоятельности в игровой деятельности. Указано на то, что дальнейшего научного поиска требует создание экспериментальной модели воспитания самостоятельности у детей дошкольного возраста в игровой деятельности.

The article deals with the problem of development of self-dependence as basic quality of children of senior preschool age. Based on the analysis of psychological and educational literature are highlighted and justified pedagogical conditions, forms and practices that contribute to the education of this quality in gaming activities.

Розкрито основні підходи до розуміння сутності понять «народна педагогіка», «етнопедагогіка», «народна педагогіка Слобожанщини», «засоби народної педагогіки Слобожанщини». Виявлено специфіку етнокультурних рис населення Слобожанщини, що зумовлюють вибір засобів виховання ціннісного ставлення до себе у дітей. Визначені особливості засобів народної педагогіки Слобожанщини.

Раскрыты основные подходы к пониманию сущности понятий «народная педагогика», «этнопедагогика», «народная педагогика Слобожанщины», «средства народной педагогики Слобожанщины». Выявлена специфика этнокультурных черт населения Слобожанщины, которые предопределяют выбор средств воспитания ценностного отношения к себе у детей. Определены особенности средств народной педагогики Слобожанщины.

The main approaches to the understanding of concepts “National pedagogics”, “Ethnic pedagogics”, on the basis of that essence of concept “National pedagogics of Slobozhanschyna”, “means of national pedagogics of Slobozhanschyna” is certain. The specific of ethnic cultural lines of population of Slobozhanschyna is educed, that predetermine the choice of facilities of education of the valued attitude toward itself for children. Certain features of facilities of national pedagogics of Slobozhanschyna.

Проаналізовано й обгрунтовано педагогічні умови, які сприяють формуванню впевненості в собі в дітей старшого дошкільного віку в процесі групової взаємодії.

Проанализированы и обоснованы педагогические условия, которые способствуют формированию уверенности в себе у детей старшего дошкольного возраста в групповом взаимодействии.

The pedagogical conditions, contributing to the formation of self-confidence of children of senior preschool age in the process of group interactionare analysed and grounded.

Уточнено зміст і обгрунтовано критерії самоповаги, встановлено закономірності її прояву в дошкільному віці. З'ясовано вікові та статеві особливості самоповаги визначення внутрішніх та зовнішніх детермінантів розвитку самоповаги. Виділено рівні розвитку самоповаги. Обгрунтовано та експериментально апробовано методику розвитку самоповаги у старшому дошкільному віці.

Висвітлено проблему вольового розвитку дітей як предмет наукового аналізу. Описано шляхи розвитку вольової поведінки (ВП) дітей. Наведено результати дослідження психологічних умов розвитку ВП у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, подано теоретичне обгрунтування здійснення ВП, що визначається особливостями становлення в ці вікові періоди регулятивної та планувальної мовленнєвих функцій. Доведено ефективність авторської методики формування вмінь моделювання висловлювань різних типів, яка сприяє оволодінню цими функціями мовлення, що оптимізує розвиток здатності до конструювання власної ВП.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання уміння долати страхи у дітей 5 -7-ми років в умовах дошкільного навчального закладу, визначенню рівня вихованості у старших дошкільників уміння долати страх; розробці моделі оптимізації процесу виховання вказаного уміння, визначенню оптимальних шляхів і методів її реалізації, доведенню ефективності впровадження її у виховний процес дошкільних закладів. На основі аналізу наукової літератури з'ясовано стан сучасного вивчення проблеми виховання у дітей старшого дошкільного віку уміння долати страх. Уточнено та конкретизовано основні поняття дослідження: "особистість", "суб'єкт", "емоційний розвиток", "вольовий розвиток", "уміння долати труднощі", визначено зміст поняття "уміння дошкільника долати страх". Обґрунтовано особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку як сенситивного періоду для залучення дитини до виховання у неї уміння долати страх; виховання у старших дошкільників уміння долати страх представлено як цілісний педагогічний процес полісуб'єктної взаємодії педагогів, батьків і вихованців. Він заснований на спеціально організованій діяльності, спрямованій на підвищення рівня вихованості досліджуваного уміння. Виокремлено й обґрунтовано структуру уміння дошкільника долати страх, що включає когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий компоненти. Визначено критерії та показники уміння долати страх. За визначеними критеріями та показниками охарактеризовано рівні вихованості у досліджуваних 5 - 7-ми років уміння долати страх - високий, оптимальний, середній, низький. Розроблено модель оптимізації виховного процесу в дошкільному навчальному закладі, яка ґрунтується на зазначених принципах і підходах. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови та методи ефективного виховання у дошкільників уміння долати страх. Деталізовано особливості виховної роботи з представниками різних рівнів вихованості досліджуваного уміння. Здійснено перевірку ефективності застосованої методики.