Висвітлено проблеми відновлення українських музично-хореографічних традицій (МХТ), наповнення їх сучасним науковим змістом з метою забезпечення єдності національної освіти та культури. Розкрито психолого-педагогічні аспекти музично-рухового розвитку старших дошкільників, а також сутність функціонування українських МХТ, визначено їх педагогічний потенціал. Охарактеризовано репертуар українських хороводів, танців, ігор, рухливих забав репродуктивно-продуктивної спрямованості, художні перекази до них. Описано методи організації музично-рухової діяльності на підставі особистісно-орієнтованого підходу до дітей.

Освещены проблемы обновления украинских музыкально-хореографических традиций (МХТ), наполнения их современным музыкальным содержанием с целью обеспечения единства национального образования и культуры. Раскрыты психолого-педагогические аспекты музыкально-двигательного развития старших дошкольников, а также сущность функционирования украинских МХТ и определен их педагогический потенциал. Охарактеризован репертуар украинских хороводов, танцев, игр, двигательных забав репродуктивно-производительной направленности, а также художественные переводы к ним. Описаны методы организации музыкально-двигательной деятельности на основе личностно-ориентированного подхода к детям.

Наведено загальні відомості про види, форми та жанри образотворчого мистецтва. Розглянуто психологічні та педагогічні аспекти художнього виховання дітей на початковому етапі оволодіння образотворчою діяльністю. Запропоновано методику керівництва процесом навчання, обгрунтовано педагогічні умови формування готовності до художньої творчості. Наведено програмний зміст різних видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікації, художнього конструювання), запропоновано методики викладання. Розглянуто природу і типологічні особливості дитячої творчості, послідовність та завдання творчого пошуку.

Приведены общие сведения о видах, формах и жанрах изобразительного искусства. Рассмотрены психологические и педагогические аспекты художественного воспитания детей на начальном этапе овладения изобразительной деятельностью. Изложена методика руководства процессом обучения, определены педагогические условия формирования готовности к художественному творчеству. Приведено программное содержание разных видов изобразительной деятельности (рисования, лепки, апликации, художественного конструирования), предложены методики преподавания. Рассмотрены природа и типологические особенности детского творчества, последовательность и задания творческого поиска.

Розкрито психолого-педагогічні засади підготовки майбутніх дошкільних педагогів (МДП) до комплексного використання творів світового пластичного мистецтва у процесі виховання старших дошкільників. Особливу увагу приділено організації, формуванню змісту та реалізації системи даної підготовки у навчальному процесі МДП.

Раскрыты психолого-педагогические основы подготовки будущих дошкольных педагогов (БДП) к комплексному использованию произведений мирового пластического искусства в процессе воспитания детей старшего дошкольного возраста. Особое внимание уделено организации, формированию содержания и реализации системы данной подготовки в учебном процессе БДП.

Висвітлено зміст, завдання та методи організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Описано види театралізованої діяльності, методи організації театральних вистав у дошкільному закладі, проведення бесід на морально-етичні теми, роботи з поетичними творами та казками. Розкрито засоби розвитку словесної творчості та формування почуття гумору у дошкільнят.

Освещены содержание, задачи и методы организации художественно-речевой деятельности детей дошкольного возраста. Описаны виды театрализованной деятельности, методы организации театральных представлений в дошкольном учреждении, проведения бесед на морально-этические темы, работы с поэтическими произведениями и сказками. Раскрыты средства развития словесного творчества и формирования чувства юмора у дошкольников.

Розглянуто основні питання музично-естетичної роботи у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ), зокрема, методику розвитку вокально-хорових навичок, слухання музики як основний шлях розвитку емоційної чутливості дітей, навчання музично-ритмічних рухів, грі на дитячих музичних інструментах. Висвітлено особливості різних форм організації музичної діяльності дошкільників. Увагу приділено плануванню педагогічної роботи музичного керівника у ДНЗ.

Рассмотрены основные вопросы музыкально-эстетической работы в дошкольном учебном заведении (ДУЗ), в частности, методика развития вокально-хоровых навыков, слушание музыки как основной путь развития эмоциональной чувствительности у детей, обучение музыкально-ритмическим движениям, игре на детских музыкальных инструментах. Освещены особенности различных форм организации музыкальной деятельности дошкольников. Внимание уделено планированию педагогической работы музыкального руководителя ДУЗ.

Розкрито роль і місце музики в житті дошкільного навчального закладу. Розглянуто питання спільної роботи музичного керівника та вихователя у процесі реалізації різних форм музичної діяльності. Проаналізовано психолого-педагогічні особливості музичного розвитку дошкільників, запропоновано методику проведення занять вокально-хорового гуртка. Розроблено орієнтовну тематику та зміст роботи музичного керівника з вихователем. Наведено методичні рекомендації до організації ігор під час свят та розваг. Розглянуто психогімнастичні ігри для старших дошільників, а також ігри, що сприяють вихованню дружніх стосунків у колективі. Описано музичні ігри, що базуються на співробітництві й оцінній діяльності дошкільників.

Раскрыты роль и место музыки в жизни дошкольного учебного заведения. Рассмотрены вопросы общей работы музыкального руководителя и воспитателя в процессе реализации различных форм музыкальной деятельности. Проанализированы психолого-педагогические особенности музыкального развития дошкольников, приведена методика проведения занятий вокально-хорового кружка. Разработаны ориентировочная тематика и содержание работы музыкального руководителя с воспитателем. Даны методические рекомендации по организации игр во время праздников и развлечений. Рассмотрены психогимнастические игры для старших дошкольников, а также игры, способствующие воспитанию дружеских отношений в коллективе. Описаны музыкальные игры, основанные на сотрудничестве и оценочной деятельности дошкольников.

Розглянуто проблеми розвитку українського дитячого музичного фольклору. Запропоновано навчально-методичний матеріал, практичні рекомендації та мистецький репертуар для проведення музичних занятть в дошкільних навчальних закладах.

Рассмотрены проблемы развития украинского детского музыкального фольклора. Предложены учебно-методический материал, практические рекомендации и художественный репертуар для проведения музыкальных занятий в дошкольных учебных заведениях.

Розглянуто проблему формування духовних інтересів і потреб (ДІП) у комплексі у дітей 5 - 9-ти років за допомогою мистецтва. Розкрито зміст, структуру, механізми появи та розвитку ДІП у дітей, стимульовані засобами різних видів мистецтв на основі всебічного аналізу філософії, педагогіки, психології, етики, естетики, культурології та мистецтвознавства. Визначено рівні сформованості та шляхи реалізації системи поетапного формування ДІП у дітей за допомогою мистецтва.

Рассмотрена проблема формирования духовных интересов и потребностей (ДИП) в комплексе у детей 5 - 9-летнего возраста. Раскрыты содержание, структура, механизмы проявления и развития ДИП у детей, стимулированные с помощью разных видов искусств на основе всестороннего анализа философии, педагогики, психологии, этики, эстетики, культурологии и искусствоведения. Определены уровни сформированности и пути реализации системы поэтапного формирования ДИП у детей с помощью искусства.

Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей - сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до виховання дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

Визначено організаційно-методичні засади формування музичних здібностей дошкільників. Науково обгрунтовано та перевірено на практиці методику даного формування на матеріалі українського фольклору. Запропоновано визначення поняття "музичні здібності" як стійких індивідуально-психологічних властивостей дитини, що забезпечують успішність музичної діяльності. Доведено, що в результаті цілеспрямованого оволодіння різними видами музичної діяльності відбувається формування музично-слухових здібностей, здібностей до різних видів музичної діяльності та музично-творчих здібностей, які складають структуру музичних здібностей дітей дошкільного віку. Розкрито особливості українського музичного фольклору, обгрунтовано його дієвість у формуванні даних здібностей дітей. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості музичних здібностей дошкільників. Запропоновано методику їх формування на базі матеріалу українського музичного фольклору за адаптаційно-мотиваційним, репродуктивно-інформаційним та творчо-діяльнісним рівнями.

На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей віком 4 - 6-ти років, курси для дітей віком 1,5 - 3-х років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

Обгрунтовано ідею естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування особистості на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

Проаналізовано проблему сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сенсорного розвитку старших дошкільників, а також розроблено й експериментально перевірено методику їх реалізації засобами образотворчого мистецтва з метою сенсорного розвитку, уточнено сутність понять "сенсорний розвиток" "сенсорне виховання", "сенсорні еталони".

Досліджено проблеми духовного та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами хореографії. Охарактеризовано передумови виникнення в них потреби у танцювальній діяльності та розкрито її основні компоненти (мотив, мету, дію). Визначено критерії готовності старших дошкільників до засвоєння хореографії, з використанням яких розроблено та перевірено методику виявлення розвитку фізичних даних, музично-ритмічних й артистичних здібностей дітей, а також їх інтерес до танцювальної діяльності. Запропоновано систему формування хореографічних умінь (напрями роботи, завдання, зміст) дітей віком 5 - 6-ти років, науково обгрунтовано педагогічні умови формування цих умінь у процесі спеціально організованих хореографічних занять та під час інтеграції окремих серій танцювальних рухів до змісту традиційних музичних занять та інших видів діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності підготовки студентів вищих навчальних закладів України, що навчаються за спеціальністю "Дошкільне виховання" до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників. Розроблено й апробовано систему підготовки майбутніх дошкільних педагогів до фахової діяльності, визначено її мету, завдання, зміст, принципи, форми, засоби контролю та умови ефективної реалізації. Визначено компоненти, критерії та рівні готовності студентів до виховання старших дошкільників на основі використання творів пластичного мистецтва. Експериментально доведено, що навчання в предметно-розвивальному середовищі, проведення спеціальних консультативних семінарів-практикумів до початку педагогічної практики, розробка індивідуального пакета наочно-інформаційного забезпечення занять сприяє значному підвищенню рівня професійної готовності майбутніх дошкільних педагогів, зокрема, до комплексного використання творів світового пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників.

Досліджено проблему формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин. Проаналізовано дану проблему в педагогічній, психологічній і лінгвістичній теорії та практиці. Охарактеризовано стан використання репродукцій художніх картин у практиці сучасних дошкільних закладів. Розроблено модель формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин. Розроблено й апробовано методику реалізації визначених педагогічних умов формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин, встановлено динаміку змін у рівнях його сформованості.

Досліджено проблему формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників. Висвітлено філософські аспекти генезису естетичного ставлення особистості до природи, його природу, суть і механізм розвитку, психологічні особливості формування. Охарактеризовано мистецтво пейзажного живопису як ефективного засобу формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру. Доведено, що формування естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису відбувається завдяки спеціально організованій емоційній взаємодії дитини з реальними об'єктами та явищами природи, а також їх художніми образами, відтвореними на полотні, завдяки чому забезпечується духовне зростання особистості дитини, досягається розвиток її сенсорної культури і творчих здібностей, збагачується почуттєвий і естетичний досвід дошкільників.

Розглянуто проблеми формування та розвитку естетичної активності дітей дошкільного віку як початкової ланки в системі самореалізації особистості. Визначено культурно-історичні передумови розвитку зазначеної категорії, що сприяє духовно-творчому становленню особистості. Розроблено систему критеріїв та рівнів сформованості естетичної активності дошкільників, що надають можливість визначити характер, зміст, форми її виявлення. Висвітлено тематику виховних заходів, що передбачає системне використання різних видів мистецтва, спрямованих на формування зазначеної властивості. Визначено параметри, що мають концептуальну значущість і підтверджують оптимальність апробованого змісту та методики формування естетичної активності дітей дошкільного віку засобами мистецтва.

Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.