Обгрунтовано особистісно орієнтовану методику виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку, а також критерії сформованості та типи прояву цієї якості як показника екологічної вихованості старших дошкільників. Уточнено суть поняття "емоційно-ціннісне ставлення до природи" стосовно вікових особливостей старших дошкільників. Удосконалено принципи конструювання особистісно орієнтованої методики виховання, а також визначення кількісних та якісних характеристик емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено питання екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. Розкрито теоретико-методологічні засади даного виховання. Визначено роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано педагогічні умови, розроблено й апробовано експериментальну методику використання авторської казки у процесі екологічного виховання дітей, визначено її етапи та зміст кожного з них. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено проблеми наступності та шляхи її розв'язання в ознайомленні з природою дітей віком 6 і 7 років за умов діяльності навчально-виховного комплексу "школа - дитячий садок". Визначено напрями реалізації наступності, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови її забезпечення в ознайомленні з природою старших дошкільників і молодших школярів із врахуванням специфіки діяльності комплексу. Розроблено й обгрунтовано наскрізну програму, систему методичного забезпечення природопізнавальної діяльності дітей, зміст і форми організаційно-методичної роботи з педколективом та батьками. Доведено, що ефективність реалізації наступності досягається шляхами ускладнення і розширення змісту програмового матеріалу для першого класу в наскрізній програмі, спрямованістю змісту і форм організаційно-методичної роботи з педколективом та підвищення готовності вихователів і вчителів до реалізації наступності, урізноманітненням роботи з батьками, єдністю методичного забезпечення процесу ознайомлення з природою дітей зазначеного віку відповідно до особливостей їх психічного розвитку. Доведено необхідність залучення батьків до розв'язання освітньо-виховних завдань, створення розвиваючого природного середовища.

Уперше в контексті переходу на новий зміст освіти виокремлено складові здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи "на стиках" ланок освіти та в кожній з них. Виявлено та систематизовано сукупність дидактичних (змістових і процесуальних) умов формування у старших дошкільників і молодших школярів такого сприйняття. Апробовано та запропоновано для втілення в освітню практику методику здійснення наступності під час формування в учнів першого класу цілісного сприйняття природи. Проаналізовано дидактичні положення та розкрито механізми ознайомлення старших дошкільників і молодших школярів зі зв'язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови, зокрема, видів зв'язків у природі на рівнях організму, популяції, угруповання.

Науково обгрунтовано та розроблено експериментальну методику формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва, визначено його критерії та рівні сформованості у дітей старшого шкільного віку. Запропоновано оптимальні шляхи, висвітлено етапи формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва та визначено педагогічні умови ефективності процесу формування у старших дошкільників даного ставлення.

Висвітлено завдання та особливості організації природничо-математичної освіти (ПМО) дошкільників, побудови навчального та інтеграційних процесів у дошкільних навчальних закладах. Розглянуто питання формування елементів логічного мислення в дошкільників, естетики природничо-математичних наук. Описано основні форми та педагогічні технології ПМО дошкільників.

Описано наявні в літературі та виявлені в ході власних досліджень загальні особливості дитячого експериментування. Висвітлено зміст і завдання природничо-наукових дослідів та експериментів, розкрито основні методичні вимоги щодо організації експериментально-дослідницької діяльності в ДНЗ. Простежено вікову динаміку становлення навичок експериментування дітей перших семи років життя.

Досліджено стан проблеми науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля у філософській, психолого-педагогічній науці та сучасній освітній практиці. Визначено принципи, організаційно-педагогічні умови ознайомлення дошкільників з об'єктами довкілля, які стали засадами проектування змісту, методів і форм навчального процесу. Розроблено й апробовано модель цілісної пояснювально-перетворювальної стратегії, яка базується на синтезі трьох підходів - діяльнісного, компетентнісного й інтегрованого. Здійснено експериментальну перевірку моделі науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля, що дозволяє обгрунтувати її ефективність.

Окреслено напрямки поглядів В. О. Сухомлинського на природу як один з провідних засобів загального розвитку дитини, визначено доцільний змістовий матеріал з його праць, який можуть досліджувати студенти під час написання курсових і дипломних робіт, а викладачі - використовувати методики викладання природознавства ВНЗ в процесі теоретичної та практичної підготовки майбутніх вчителів початкової ланки освіти. Наголошено, що мозок дитини – найцінніша, найтонша, найбільш чутлива мисляча матерія, що є у природі.

Очерчены направления взглядов В. А. Сухомлинского на природу как один из ведущих средств общего развития ребенка, определен целесообразный содержательный материал из его трудов, который могут исследовать студенты при написании курсовых и дипломных работ, а преподаватели - использовать методики преподавания природоведения в ВУЗ в процессе теоретической и практической подготовки будущих учителей начального звена образования. Отмечено, что мозг ребенка – самая ценная, самая тонкая, чувствительная мыслящая материя, которая есть в природе.

The directions of V. O. Sukhomlyns’kyi’s views to the nature as one of the leading means of general development of a child are outlined in the article, reasonable substantive material from his works, which can be studied by students when writing theircourse and diploma projects, and by teachers of methods of teaching of natural history in higher educational institutions in the process of theoretical and practical preparation of the future teachers of primary classes.

Доведено актуальність навчання дітей дошкільного віку краєзнавства. Краєзнавство визначено як комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, який забезпечує наукове, всебічне вивчення рідного краю. Презентовано авторську програму "Ознайомлення дошкільників з рідним краєм та елементи туризму в дитячому садку", за якою працював дошкільний навчальний заклад № 659 м. Києва, з п'яти основних блоків: "Природа і ми", "Природа космосу", "Вивчаємо історію", "Цікава географія", "Навчаємося туризму". Охарактеризовано кожний із зазначених блоків. Виокремлено складові формування у дошкільнят любові й дбайливого ставлення до природи: емоційно-позитивне ставлення, надання відповідних знань, організація практичної діяльності дітей. На схемі розкрито модель краєзнавчо-туристської діяльності з дітьми дошкільного віку, на основі якої запропоновано створити типову модель даної діяльності й на її основі будувати місцеві програмами ознайомлення дітей з рідним краєм.

Наведено результати діагностичного дослідження особливостей мотиваційної сфери майбутніх вихователів. Вказано шляхи використання результатів діагностики під час побудови системи роботи з вивчення дисципліни "Основи природознавства із методикою ознайомлення дітей із природою".

Приведены результаты диагностического исследования особенностей мотивационной сферы будущих воспитателей. Указаны пути использования результатов диагностики при построении системы работы по изучению дисциплины "Основы природоведения с методикой ознакомления детей с природой".

The article deals with the results of diagnostic research of features of motivational sphere of the future tutors. Ways of use of results of diagnostics are specified at construction of system of work on studying discipline " Bases of natural study with a technique of acquaintance of children with the nature".

Зосереджено увагу на принципі науковості у відборі екологічних знань, що передбачає засвоєння дітьми основних екологічних ідей і понять за трьома основними напрямками: біологічна екологія, соціальна екологія та прикладна екологія. Розглянуто й охарактеризовано проблеми, які вирішуються у межах кожного з напрямків. Описано приклади формування у дитини найперших наукових уявлень про взаємозв'язки між природними організмами та природним довкіллям. Підкреслено, що засвоєні екологічні знання є основою, на якій формується система морально-етичних цінностей та поглиблюється розуміння значущості природи.

Сосредоточено внимание на принципе научности в отборе экологических знаний, что предполагает усвоение детьми основных экологических идей и понятий по трем основным направлениям: биологическая экология, социальная экология и прикладная экология. Рассмотрены и охарактеризованы проблемы, решаемые в рамках каждого из направлений. Описаны примеры формирования у ребенка первых научных представлений о взаимосвязи между природными организмами и природной средой. Подчеркнуто, что усвоенные экологические знания являются основой, на которой формируется система морально-этических ценностей и углубляется понимание значимости природы.

З метою активізації пізнавальної діяльності дошкільників розглянуто досвід залучення дітей у ДНЗ до спостереження за кімнатними рослинами, а також їх участь у догляді за квітами. Показано, що така праця у дошкільному віці є способом пізнання природи та сприяє екологічному вихованню дітей.

В целях активизации познавательной деятельности дошкольников рассмотрен опыт привлечения детей в ДОУ к наблюдению за комнатными растениями, а также их участие в уходе за цветами. Показано, что такой труд в дошкольном возрасте является способом познания природы и способствует экологическому воспитанию детей.

Children's involvement to the observation of indoor plant s is considered. A preschool child together with adults can take part in the care of flowers recognizing the nature and receiving aesthetic education.

Наведено аналіз педагогічних праць і педагогічних теорій відомих педагогів (Я. А. Коменського, Ж. Ж. Руссо, Ф. Фребеля, К. Ушинського, В. Сухомлинського, З. Плохій) щодо проблеми формування естетичного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до живої природи. Розглянуто системність естетично-педагогічного впливу на дошкільників з метою формування естетичного ставлення до природи з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей.

Представлен анализ педагогических трудов и педагогических теорий известных педагогов (Я. А. Коменского, Ж. Ж. Руссо, Ф. Фребеля, К. Ушинского, В. Сухомлинского, З. Плохий) o проблемe формирования эстетического и экологического отношения у детей старшего дошкольного возраста к живой природе. Рассмотрена системность эстетически-педагогического воздействия на дошкольников с целью формирования эстетического отношения к природе с учетом индивидуальных и возрастных особенностей детей.

Analysis of pedagogical works and pedagogical theories of famous teachers (Y. A. Komenskiy, Zh. Zh. Russo, F. Frebelya, K. Ushynskoho, V. Sukhomlynsky, Z. Plohiy) about the problem of forming aesthetic attitude in children school age to wildlife. Presented system of the aesthetic and educational impact on preschool children to develop aesthetic attitude to nature with regard to individual and age characteristics.

Подано методику формування пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі їх ознайомлення з об'єктами живої природи (на матеріалі спадщини В. Сухомлинського). Обгрунтовано ефективність методу спостережень. Розроблено схему проведення спостережень за рослинами та тваринами. Описана методика може бути використана під час занять у дошкільних навчальних закладах і в повсякденному житті.

Представлена методика формирования познавательных интересов детей старшего дошкольного возраста в процессе их ознакомления с объектами живой природы (на материале педагогических произведений В. Сухомлинского). Обоснована эффективность метода наблюдений. Разработана схема проведения наблюдений за растениями и животными. Данная методика может быть использована во время проведения занятий в дошкольных образовательных учреждениях и в повседневной жизни.

The methods of forming of cognitive interests of children of senior preschool age are given in the process of acquaintance of them with the objects of wild-life (on the material of V. Sukhomlyns'kyi's inheritance). The effectiveness of the method of observation is justified. The scheme of observations of plants and animals is developed. The given method can be utilized in preschool educational establishments during employments and in everyday life.

Проаналізовано проблеми науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля в педагогічній теорії. Розкрито сутність феномену “науково-практичне оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля”. Обгрунтовано методологічні підходи до науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об'єктами природно-предметного довкілля. Визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля. Розкрито дидактичні принципи, етапи, зміст, форми й методи науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об'єктами природно-предметного довкілля та втілено їх у структурно-функціональній моделі. Визначено психолого-педагогічні умови забезпечення науково-практичного оволодіння дітьми старшого дошкільного віку об'єктами природно-предметного довкілля.

Розглянуто проблему ознайомлення дітей дошкільного віку з природним довкіллям. Акцентовано увагу на використанні етнокультурного виховного потенціалу у формуванні особистості та використання народних природознавчих традицій в ознайомленні дошкільників з природним довкіллям.

Рассмотрена проблема ознакомления детей дошкольного возраста с природной средой. Акцентировано внимание на использовании етнокультурного воспитательного потенциала в формировании личности и использование народних природоведческих традиций в ознакомлении дошкольников с природной средой.

The article deals with the problem of the acquaintance of preschool children with nature. It pays attention to the use of ethnic-cultural educational potential in the formation of a personality and the use of folk nature study traditions during the acquaintance of preschool children with nature.

Окреслено основні етапи формування у дітей дошкільного віку ціннісного ставлення до природи рідного краю. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою стає основою знань про морально-етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Розкрито значення екологічної освіти, яка дає змогу розкрити дитині значення природи як частини культури, як універсальної цінності. Нові світоглядні орієнтири та соціальні завдання, які стоять нині перед людством, актуалізують проблему ставлення людини до природи.

Очерчены основные этапы формирования у детей дошкольного возраста ценностного отношения к природе родного края. Ознакомление детей дошкольного возраста с природой становится основой знаний о морально-этических нормах и правилах и делает их основным регулятором поведения. Экологическое образование дает возможность раскрыть ребенку значения природы как части культуры, как универсальной ценности. Новые мировоззренческие ориентиры и социальные задания, которые стоят в настоящее время перед человечеством, актуализируют проблему отношения человека к природе.

The basic stages of forming of preschool children their valued attitude toward the nature of native edge are outlined in the article. The acquaintance of preschool children with nature becomes basis of knowledge about moralethical norms and rules and makes them the basic behavior regulator. Ecological education gives an opportunity to expose to the child value of nature as a part of culture, as an universal value. New world view reference-points and social tasks that stand today before humanity actualize the problem of person’s attitude to nature.

Розглянуто процес формування природознавчої компетентності молодших школярів у межах пропедевтичного підходу. Розкрито змістову наповненість та ієрархічну підпорядкованість категорії "предметна природознавча компетентність", визначено основні принципи організації, умови й елементи наступності змісту фенологічних спостережень в дошкільному закладі та початковій школі.

Рассмотрен процесс формирования природоведческой компетентности младших школьников в ракурсе пропедевтического похода. Раскрыта содержательная составляющая и иерархия понятия "предметная природоведческая компетентность", определены основные принципы организации, условия и элементы преемственности, содержания фенологических наблюдений в дошкольном заведении и начальной школе.

Process of forming of natural history competence of junior schoolchildren is examined in foreshortening of succession hike. A rich in content constituent and hierarchyofconcepts“Subject natural history competence” are considered, basic principles of organization, terms and elements of succession, maintenances of phenological supervisions in preschool establishment and initial school are certain.

Розглянуто проблему наступності в ознайомленні молодших школярів з тваринним світом. Запропоновано методику роботи, що передбачає: опору на знання дітей, здобуті в дошкільний період; використання міжпредметних зв’язків; урізноманітнення форм роботи з учнями, в тому числі з екологічного виховання; єдність методичного забезпечення процесу ознайомлення з тваринним світом молодших школярів.

Рассмотрена проблема преемственности в ознакомлении с животным миром детей младшего школьного возраста. Предложена методика работы, включающая: опору на знания детей, которые они получили в дошкольный период; использование межпредметных связей; разнообразные формы работы с учениками, в том числе по экологическому воспитанию; единство методического обеспечения процесса.

The problem of succession in familiarization children preschool age and early school age about the animal worldis considered.Methods of workis proposedthat involves support on children's knowledge they have gained in the pre-school period, using interdisciplinary ties, diverse work with pupils including environmental education.