Проведено порівняльний аналіз досліджень і публікацій із проблем розвитку творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Проблему творчості та творчого мислення молодшого школяра розглянуто як психолого-педагогічну. Розглянуто вплив творчого мислення на успішність у навчальній діяльності, з подальшим наданням відповідних рекомендацій. Розкрито поняття "креативність" як комплекс інтелектуальних та особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному вирішенню проблем.

Розглянуто і проаналізовано зовнішні чинники, що ефективно впливають на розвиток творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку. Розглянуто проблему формування і реалізації творчого потенціалу.

Теоретично обгрунтовано засади формування творчих здібностей на уроках української мови як важливого складника виховання мовної особистості молодшого школяра. Вперше створено й еспериментально перевірено методику розвитку творчих здібностей учнів 3 - 4 класів у роботі над текстами різних типів. Розроблено критерії та визначено рівні розвитку творчих здібностей учнів 3 - 4 класів. Охарактеризовано зміст роботи з розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови, підібрано та систематизовано відповідні типи творчих вправ і завдань. Вперше розроблено лінгводидактичну модель поетапного формування творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстами різних типів. Уточнено лінгводидактичні підходи до творчої роботи над текстом у початковій школі.

Представлено розроблену модель підготовки майбутніх учителів до складання та розв'язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, що окреслює взаємозв'язки компонентів, умов та принципів професійної педагогічної підготовки.

Обгрунтовано актуальність проблеми формування асоціативного мислення у молодших школярів на уроках рідної мови в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Акцентовано увагу на тому, що асоціативне мислення учнів формується такими шляхами: забезпечення взаємозв’язку чуттєвого та логічного елементів пізнання, проведення уроків мислення на природі (через активне, самостійне виконання школярами розумових дій, формування дійових знань та проведення спостережень серед природи, яка є джерелом розумового розвитку дитини), стимулювання інтелектуальних почуттів та пізнавального інтересу учнів, врахування індивідуальних особливостей кожної дитини.

Обоснована актуальность проблемы формирования ассоциативного мышления у младших школьников на уроках родного языка в педагогическом наследии В. А. Сухомлинского. Акцентировано внимание на том, что ассоциативное мышление учащихся формируется такими путями: обеспечение взаимосвязи чувственного и логического элементов познания, проведение уроков мышления на природе (через активное, самостоятельное выполнение школьниками мыслительных действий, формирование действенных знаний и проведение наблюдений средиприроды, которая является источником умственного развития ребенка), стимулирование интеллектуальных чувств и познавательного интереса учащихся, учет индивидуальных особенностей каждого ребенка.

Actuality of the problem of forming associative thinking of junior pupils during the lessons of mother tongue in the pedagogical heritage of V. O. Sukhomlyns’kyi is proved in the article. The author points out that associative thinking of pupils is formed in the next ways: providing the interconnection of sensual and logical elements of cognition, giving the outside thinking lessons (through active and individual accomplishment of mental actions by pupils, through forming active knowledge and throughconducting observations in nature, which is the source of mental development of a child), stimulating intellectual feelings and cognitive interest of pupils, considering individual peculiarities of every child.

Розглянуто сутність та основні положення креативної освіти, її зв’язок з іншими концепціями творчого розвитку молодших школярів. Презентовано авторський спецкурс для майбутніх вчителів початкових класів „Розвиток творчих здібностей молодших школярів”, який є одним зі шляхів реалізації ідей креативної освіти в Україні.

Рассмотрены суть и основные особенности креативного обучения, его связь с другими концепциями творческого развития младших школьников. Представлен авторский спецкурс для будущих учителей начальных классов „Развитие творческих способностей младших школьников”, который является одним из путей реализации идей креативного образования в Украине.

One of the main tasks of education XXI century is to discover all positive features in children, revealing and developing their best qualities and abilities. In the article are presented the materials of the phenomenon of Creative Education as a main component of the global world, built pedagogical conception its development by different methods. This problem is reviving the influence of humanistic ideas in the system of modern education.

Раскрыты психолого-педагогические проблемы интеллектуального развития младших школьников в контексте педагогического наследия В. А. Сухомлинского. Дана характеристика отклоняющегося интеллектуального развития и коррекции младшего школьника с позиций диалога современных исследований и опыта великого педагога.

Розкрито психолого-педагогiчнi проблеми інтелектуального розвитку молодших школярів в контексті педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Надано характеристику інтелектуального розвитку, що відхиляється, i коррекцiї молодшого школяра з позицій діалогу сучасних досліджень i досвіду великого педагога.

In this article the psycho-educational problems of junior schoolchild’s intellectual development are revealed in the context of V. O. Sukhomlyns’kyi pedagogical heritage. A characteristic of divergent intellectual development and correction of junior schoolchild is given from the position of a dialogue between modern researches and experience of the great pedagogue.

Розкрито основні погляди В. О. Сухомлинського на прийоми розвитку розумових сил і здібностей молодших школярів. Показано специфіку розумового розвитку дітей у Павлиській школі.

Раскрыты основные взгляды В. А. Сухомлинского на приемы развития умственных сил и способностей младших школьников. Показана специфика умственного развития детей в Павлышской школе.

The article deals with V. O. Sukhomlyns’kyi main views of intellectual development and primary school pupils’ abilities. The peculiarity of children’s intellectual development in Pavlyhsk school is shown.

Охарактеризовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з обдарованими дітьми. Обгрунтовано педагогічну модель підготовки творчого вчителя до роботи з обдарованими дітьми. Структуру моделі становлять теоретичні та методичні засади. Теоретичними засадами є філософія освіти, тенденції розвитку змісту дефініцій творчості, обдарованості, психологічні та педагогічні концепції, принципи та критерії відбору матеріалу для побудови програми та посібників, функції посібників. Розроблено методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з обдарованими дітьми, відповідно до якої освітній процес передбачає сучасні підходи, компоненти навчального процесу, створення творчої атмосфери тощо.

Проведено дослідження психологічних умов оптимізації міжособистісної взаємодії, які впливають на інтелектуальну активність учнів на початковому етапі навчання. У ході формувального експерименту впродовж 2002 - 2006 рр. на базі ЗОШ І ступеня "Світанок" м. Львів, який передбачав використання спеціального тренінгу щодо розвитку комунікативної компетентності, встановлено ефективність застосування даної методики для підвищення інтелектуального рівня учасників тренінгу. Визначено психологічні умови взаємодії між молодшими школярами в процесі вирішення поставленого завдання, які приводять до підвищення рівня їх інтелектуальної активності.

Проведено исследование психологических условий оптимизации межличностного взаимодействия, которые влияют на интеллектуальную активность учащихся на начальном этапе обучения. В ходе формирующего эксперимента в течение 2002 - 2006 гг. на базе ООШ I степени "Свитанок" г. Львов, который предусматривал использование специального тренинга по развитию коммуникативной компетентности, установлена эффективность применения данной методики для повышения интеллектуального уровня участников тренинга. Определены психологические условия взаимодействия между младшими школьниками в процессе решения поставленной задачи, которые способствуют повышению уровня их интеллектуальной активности.

The article researches psychological conditions of the co-operation that influence the intellectual activity of primary school children. The author specifies that providing certain psychological conditions of the co-operation in the process of making a decision while solving a task leads to the intellectual activity activation of a child on the initial stage of studies at school.

Висвітлено проблеми виховання обдарованих дітей молодшого шкільного віку із використанням індивідуального підходу.

Раскрыты проблемы воспитания талантливых детей младшего школьного возраста с использованием индивидуального подхода.

It is revealed some issues on the problem of education of talented children of junior school by means of the individual approach.

Висвітлено діяльність вчителів початкової школи в ЗНЗ Черкаської області у 2009/2010 навчальному році. Вказано на досягнення, недоліки; надано рекомендації директорам ЗНЗ, учителям початкових класів.

Актуалізовано необхідність формування критичного мислення (КМ) в учнів початкових класів. Результатами аналізу педагогічної практики, спостережень за діяльністю вчителів початкових класів аргументовано, що основи КМ досить часто не закладаються значна частина педагогів не готова до розв'язання цих завдань, серед багатьох учителів панує монологічна спрямованість навчально-виховного процесу. КМ визначено як незалежне, відносно самостійне, здатне до протистояння навіюванню думок, зразкам поведінки, вимогам інших, як таке, що виявляє власні помилки, адекватно ставиться до них, має пошукову спрямованість, прагнення до кращих варіантів вирішення навчальних завдань, вміє брати участь у діалоговій взаємодії. Розкрито зміст і завдання трьох стадій дляформування КМ (виклику, реалізації змісту, рефлексії), через які викладач повинен пройти разом із учнями. Зазначено, що, на відміну від традиційної педагогіки, технології розвитку КМ допомагають учням самостійно визначити напрями під час вивчення теми, вирішувати проблеми. Наведено кілька технологій формування КМ ("мозковий штурм", мікрофон, кластери, читання з позначками, віршування у формі "п'яти рядків" - сенкану).

Актуализирована необходимость формирования критического мышления (КМ) у учеников начальных классов. Результатами анализа педагогической практики, наблюдений за деятельностью учителей начальных классов аргументировано, что основы КМ довольно часто не закладываются, значительная часть педагогов не готова к выполнению этих заданий, среди многих учителей господствует монологическая направленность учебно-воспитательного процесса. Выделены характерные признаки КМ: независимость, относительная самостоятельность мыслей, способность противостоять внушению мыслей, образцам поведения, требованиям других, критическое отношение к себе, выявление собственных ошибок и адекватное отношение к ним, поисковая направленность, стремление к нахождению лучших вариантов решения учебных задач, умение участвовать в диалоговом взаимодействии. Раскрыто содержание и задание трех стадий для формирования КМ (вызова, реализации содержания, рефлексии), через которые преподаватель должен пройти вместе с учениками. Отмечено, что, в отличие от традиционной педагогики, технологии развития КМ помогают ученикам самостоятельно определять направления при изучении темы, решать проблемы. Представлено несколько технологий формирования КМ ("мозговой штурм", микрофон, кластеры, чтение с отметками, стихи в форме "пяти строк" - секаны).

In the article a special attention pays to characteristic features of primary school children's thinking. The author presents the interactive technologies of formation primary school children's critical thinking.

Розкрито досвід Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у розв'язанні проблеми змісту післядипломної освіти та способів організації його засвоєння під час підвищення кваліфікації вчителів початкових класів. Розглянуто мету, зміст , особливості програми та специфіку викладання спецкурсу "Формування навчально-пізнавальної компетентності молодших школярів". Акцентовано увагу на проведенні занять особистісно орієнтованої освітньої практики, визначено її риси. Запроваджено компонент навчання "власне учнівство" - створення на курсах умов, які вчитель повинен забезпечувати в практиці навчання школярів. Визначено умови ефективного удосконалення готовності вчителів до формування навчально-пізнавальної компетентності молодших школярів.

Розглянуто особливості формування творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання ручної праці. Проаналізовано методи та засоби вдосконалення навчально-практичної діяльності. Запропоновано перспективи подальших розвідок в означеному напрямку.

Рассмотрены особенности формирования творческих способностей младших школьников в процессе обучения ручному труду. Проанализированы методы и средства совершенствования учебно-практической деятельности. Предложены перспективы дальнейших изысканий в данном направлении.

The peculiarities of formation creativity younger students in learning manual labor are considered. Analyzes methods and means of improving the teaching and practice. Offers the prospect of further research in this area.

Досліджено когнітивний розвиток пізнавальних процесів та здібностей, що пов'язаний із перебудовою систем, виникненням нових структур. На підставі лабораторного експерименту, що здійснювався у різних школах і за різними психологічними напрямками, визначено численні механізми, принципи, феномени та показники розвитку пізнавальної сфери людини.

Исследовано когнитивное развитие познавательных процессов и способностей, связанное с перестройкой систем, возникновением новых структур. На основании лабораторного эксперимента, который осуществлялся в различных психологических направлениях и школах, определены многочисленные механизмы, принципы, феномены и показатели развития познавательной сферы человека.

Studied the cognitive development of cognitive processes and abilities associated with the restructuring of systems, the emergence of new ones. On the basis of laboratory experiment, which was carried out in different directions and psychological schools identified numerous mechanisms, principles, phenomena and indicators of human cognitive areas.

Обгрунтовано систему критеріїв та показників сформованості творчих умінь молодших школярів засобами музичних ігор у навчальному процесі, що уможливлюють педагогічне діагностування визначеної особистісної характеристики. Окреслено підходи до формування в дітей молодшого шкільного віку здатностей творчо діяти.

Обоснована система критериев и показателей сформированности творческих умений младших школьников средствами музыкальных игр в учебном процессе, что делает возможным педагогическое диагностирование личностной характеристики. Определены подходы к формированию у детей младшего школьного возраста способностей творчески действовать.

In the article the system of criteria of formation of creative skills of primary school children by means of music games during the classes is substantiated. The approaches to formation of abilities to act creative are determined.

Розглянуто когнітивний розвиток особистості як розвиток її пізнавальної сфери, яка складається з двох процесів: виникнення у пізнавальній сфері дитини психологічних новоутворень і їх удосконалення. Досліджено когнітивний розвиток за різних форм його прояву і суттєвих характеристик. Розглянуто види когнітивного розвитку та сутність когнітивної функції. Підкреслено, що когнітивний розвиток виступає як природний процес, що протікає під впливом різних соціокультурних і педагогічних детермінант, та як експериментальний процес, рефлексія над першим, його проектування.

Рассмотрено когнитивное развитие личности как развитие ее познавательной сферы, состоящее из двух процессов: возникновения в познавательной сфере ребенка психологических новообразований и их усовершенствования. Исследовано когнитивное развитие в разных формах его проявления и существенных характеристиках. Рассмотрены виды когнитивного развития и сущность когнитивной функции. Подчеркнуто, что когнитивное развитие выступает как естественный процесс, протекающий под воздействием различных социокультурных и педагогических детерминант, и как экспериментальный процесс, рефлексия над первым, его проектирование.

Is considered the cognitive development of the individual as the development of its cognitive areas, which consists of two processes: the emergence in the field of child cognitive psychological structures and their improvement. Studied cognitive development in various forms of its manifestation and essential characteristics. Are types of cognitive development and the nature of cognitive function. Emphasized that the cognitive development serves as a natural process that occurs due to various socio-cultural and educational determinants, and an experimental process, reflection on the first of its design.

Дослідження присвячено формуванню творчих здібностей учнів І - IV класів у процесі навчання ручної праці за умов організації спеціальної навчально-творчої діяльності засобами конструювання та моделювання казкових персонажів. Розроблено схему зазначеного процесу та щаблеву структуру його методики. Описано усі структурні компоненти. Визначено критерії та рівні сформованості творчих здібностей учнів у процесі навчання ручної праці. Створено комплекс навчально-творчих завдань різного рівня складності відповідно до індивідуальних можливостей, нахилів, ступеня підготовки учнів молодших класів. Конкретизовано критерії (мотиваційний, когнітивний, конативний) і рівні (креативний, усвідомлений, індиферентний) сформованості творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання ручної праці.

Розкрито взаємозв’язок процесів педагогічного та психотехнічного проектування теоретичного мислення молодших школярів. Виділено основні психолого-педагогічні умови, необхідні для успішного оволодіння науково-теоретичними знаннями. Створено модель розвитку теоретичного мислення молодших школярів у процесі навчальної діяльності. На основі моделі спроектовано й апробовано програму розвитку теоретичного мислення молодших школярів.