Проаналізовано еволюційну та процесуальну системи проблемних ситуацій. Описано модулі винахідницьких ситуацій першого та другого рівнів творчої технічної діяльності. Розглянуто питання контролю та оцінювання навчальних досягнень з основ методики технічної діяльності, засвоєння алгоритмічно-евристичного керування мисленням студентів (учнів) у процесі розв'язання навчальних винахідницьких завдань.

Проанализированы эволюционная и процессуальная системы проблемных ситуаций. Описаны модели изобретательских ситуаций первого и второго уровней творческой технической деятельности. Рассмотрены вопросы контроля и оценки учебных достижений по основам методики технической деятельности, усвоения алгоритмическо-эвристического управления мышлением студентов (учеников) в процессе решения учебных изобретательских заданий.

Висвітлено актуальне питання створення єдиної психодидактичної теорії навчальних проблемних ситуацій. Показано роль проблемності навчання як ефективного засобу формування пізнавальної активності учнів. Визначено зміст, структуру, основні характеристики та функції навчальних проблемних ситуацій, показано особливості їх виникнення та вирішення у процесі навчання учнів різних вікових категорій. Запропоновано диференційований підхід щодо керування процесом засвоєння знань та розвитком розумових здібностей учнів у навчальних проблемних ситуаціях. Розкрито сутність модульно-розвивальної системи як інноваційного проекту та освітнього метапроцесу. Розглянуто питання наукового проектування та психомистецької реалізації цілісного модульно-розвивального метапроцесу. Розглянуто взаємодоповнення різних типів модулів у контексті циклічного перебігу навчального ритму. Наведено психологічну характеристику навчального ритму-модуля. Розроблено проблемно-модульну технологію засвоєння знань, здійснено її соціально-психологічний аналіз.

Освещены актуальные вопросы создания единой психодидактической теории проблемных ситуаций в процессе обучения. Показана роль проблемности, возникающей в процессе усвоения новых знаний, как эффективного средства формирования познавательной активности учащихся. Раскрыты содержание, структура, основные характеристики и функции учебных проблемных ситуаций, показаны особенности их возникновения и решения в процессе обучения учащихся различных возрастных категорий. Предложены дифференционный подход к управлению процессом усвоения знаний и развитием умственных способностей учащихся в учебных проблемных ситуациях. Раскрыта сущность модульно-развивающей системы как инновационного проекта и образовательного метапроцесса. Рассмотрены вопросы научного проектирования и психоискусственной реализации целостного модульно-развивающего метапроцесса. Рассмотрены взаимодополнения различных типов модулей в контексте циклического течения учебного ритма. Приведена психологическая характеристика учебного ритма-модуля. Разработана проблемно-модульная технология усвоения знаний, осуществлен ее социально-психологический анализ.

Досліджено механізми й особливості процесу прийняття вчителями рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На підставі аналізу різних форм детермінації активності педагога - причинної, цільової та ціннісної - утверджується положення про ієрархічну будову механізмів, на базі яких здійснюється процес прийняття рішень за проблемних ситуацій педагогічної діяльності. На рівні причинної детермінації активність педагога розгортається за схемою поведінки, її зміст і напрямок визначається поєднанням зовнішньої ситуаційної стимуляції з афективно-поведінковими патернами, сформованими за процесу індивідуального розвитку педагога та спрямованими на захист і підтримку цілісності його Я. У аспекті цільової детермінації активність педагога постає як діяльність, що контролюється процесами свідомого цілепокладання. Діяльнісна будова процесу прийняття педагогічного рішення може бути описана з використанням змістово-смислової та функціонально-операційної складових. Змістово-смислову сторону процесу прийняття рішення утворює динаміка сенсів, які актуалізуються під час сприймання ситуації, обміркування рішення впродовж усього процесу. Запропоновано функціональну модель структури процесу прийняття рішення у педагогічній діяльності, яка передбачає використання системи дій і операцій, здійснюваних педагогами на усіх етапах цього процесу. Досліджено певні закономірності, взаємопов'язані з впливом на процес прийняття педагогічних рішень ціннісних детермінант. Визначено критерії ефективності педагогічних рішень і встановлено, що за умов спеціально організованої

Розглянуто сутність проблемного навчання, яке має забезпечити розв'язання учнями проблемних завдань і ситуацій самостійно, або під керівництвом учителя. Створюючи проблемну ситуацію вчитель збуджує інтерес учнів до навчання, активізує процес мислення учнем. Вміщено етапи проблемного навчання і приклади їх вирішення на уроках географії.

Відзначено, що актуальними положеннями є принципи проблемного навчання і впровадження системи розвивальних задач з метою підвищення теоретичного рівня історичної освіти. Для засвоєння історичних понять важливо піклуватися про оволодіння учнями системою розумових операцій, а не просто повідомляти учням ознаки понять. Закономірності історичного періоду слід розкривати на вступному уроці, тобто розпочинати вивчення епохи із створення "моделі" розвитку суспільства.

Теоретично обгрунтовано інтегровані форми навчання як освітньої проблеми, виявлено особливості технологій інтегрованих форм навчання учнів та формування готовності їх використання майбутніми вчителями. Метою інтегрованої освіти є мотивація гармонічного, цілісного, екологічно здорового мислення, синхронного розвитку сенсорних процесів, різнобічної творчої фантазії, естетичного смаку. У ході вирішення навчальної задачі учнями здійснюється процес осмислення необхідних знань і формуються способи оволодіння ними, важливішими із яких вважаються тестування та моделювання, створення інтегрованої системи цілісних історичних знань і графічних умінь. Зроблено висновок, що використання в практиці навчання середньої школи інтегрованої технології дозволяє розкрити учням знання як елементи цілісної, єдиної системи.

Теоретически объяснены интегрированные формы обучения как проблемы в образовании, выявлены особенности технологий интегрированных форм обучения учащихся и формирования готовности их использования будущими учителями. Целью интегрированного образования является мотивация гармоничного, целостного, экологически здорового мышления, синхронного развития сенсорных процессов, разноплановой творческой фантазии, эстетического вкуса. В процессе решения учащимися учебной задачи происходит процесс осмысления необходимых знаний, формируются способы их овладения, важнейшими из которых являются тестирование и моделирование, создание интегрированной системы целостных исторических знаний и графических умений. Сделан вывод, что использование в практике обучения средней школы интегрированной технологии позволяет раскрыть учащимся знания как элементы целостной, единой системы.

Розглянуто проблему формування географічноі компетентності учнів засобами проблемного навчання. Окреслено важливі структурні компоненти активності, що мають суттєве значення для розуміння категорії компетентності. Наведено визначення компонентів, які відображають рівень її розвитку. Проаналізовано навчальну книгу "Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики", що дозволяє зробити висновок про обсяг навчального матеріалу, який необхідно вмістити у шкільну програму з географії, та конкретизувати обсяг і глибину географічних компетентностей. Вказано на недоліки видання, зокрема, не враховано формування даної компетентності за умови проблемного навчання, які потрібно досліджувати та розробляти для 12-річної системи освіти. Розкрито суть компонент цього навчання, опанування якими сприяє формуванню проблемної компетентності учня, а саме: творчий, діяльнісний, особисто-творчий і сократівський підходи. Наведено приклад з практики реалізації компетентнісного підходу з шкільного курсу економічної та соціальної географії світу (X клас). Запропоновано удосконалити загальноприйняті стандарти освіти з урахуванням модернізації шкільної географічної освіти, спричиненої перспективою переходу до творчого, проблемного навчання з його особистісно-діяльнісною мотивацією.

Досліджено проблемні ситуації, які розглянуто через призму трьохкомпонентної структури: проблеми, методу, результату. Виокремлено п'ять проблемних ситуацій, які відносяться до саме творчих завдань. Зазначена класифікація надає можливість вимірювати як творчі завдання, так і основні принципи формування творчої особистості школяра.

Исследованы проблемные ситуации, которые рассмотрены через призму трехкомпонентной структуры: проблемы, метода, результата. Выделены пять проблемных ситуаций, которые относятся к собственно творческим заданиям. Данная классификация дает возможность измерять как творческие задания, так и основные принципы формирования творческой личности школьника.

The problem situations considered through a three components prism, namely: problem, method and result, are researched. Five problem situations that correspond to creative tasks are determined. This classification gives the possibility to estimate both creative tasks and main principles of pupilТs creative personality formation

Розкрито поняття "проблемна ситуація" (ПС) у контексті розвитку проблемного навчання. Визначено основні компоненти ПС. Розглянуто застосування ПС в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Визначено кілька основних типів ПС. Доведено, що ПС є передусім психологічним станом суб'єкта.

Розглянуто роль дослідницько-експериментальної діяльності педагогічного колективу в реалізації проблемного питання навчального закладу на прикладі комунального закладу "Луцький НВК №26". Проаналізовано чинники формування інноваційного середовища навчального закладу нового типу, значення інноваційної діяльності педагогів у формуванні позитивного іміджу школи. Відзначено, що важливою складовою роботи над проблемним питанням, чинником модернізації школи є дослідно-експериментальна робота. Вміщено існуючі класифікації педагогічних експериментів та схему структури науково-дослідницької роботи. Перелічено експерименти, які проводились у закладі: "Проектування цілісності орієнтирів особистості школяра", "Формування європейської цілісної моделі", "Екологічне виховання школяра".

Рассмотрена роль опытно-экспериментальной деятельности педагогического коллектива в реализации проблемного вопроса учебного заведения на примере коммунального учреждения "Луцкий УВК № 26". Проанализированы факторы формирования инновационной среды учебного заведения нового типа, значение инновационной деятельности педагогов в формировании позитивного имиджа школы. Отмечено, что важной составляющей работы над проблемным вопросом, фактором модернизации школы является опытно-экспериментальная работа. Помещены существующие классификации педагогических экспериментов и схему структуры научно-исследовательской работы. Перечислены эксперименты, которые проводились в заведении: "Проектирование целостности ориентиров личности школьника", "Формирование европейской целостной модели", "Экологическое воспитание школьника".

The role of the pilot of the teaching staff in the implementation of the problematic issue of educational institution by the example of public institutions "Lutsky UCMJ number 26." Analyzed the factors shaping the innovation among the educational institutions of new type, the value of innovation of teachers in shaping a positive image of the school. It is noted that an important component of the work on the problematic issue of modernization of the school is a factor of the experimental work. Placed the existing classification scheme of teaching experiments and structure research. Lists the experiments that were conducted in an institution: "Designing the integrity of the landmarks of the schoolboy," Formation of European holistic model " Environmental education student ".

Розглянуто питання формування розумової самостійності старшокласників та студентів-практикантів під час проведення різних видів проблемних уроків і проаналізовано результати взаємодії вчителя зі студентами під час педагогічної практики з природничих дисциплін. Визначено ступені засвоєння навчального матеріалу на підставі використання міжпредметних зв'язків та з опрацюванням допоміжної літератури.

Досліджено особливості мисленнєвого процесу, закономірності розвитку мисленнєвої діяльності учнів. Охарактеризовано етапи пізнавального пошуку учнів на уроці. Розкрито роль учителя у створенні проблемної ситуації. Проаналізовано умови залучення учнів до проблемно-пошукової діяльності. Зроблено висновок, що правильна організація проблемного навчання буде максимально сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів, що впливає на засвоєння навчального матеріалу й оптимізує розвиток розумових сил і здібностей учнів.

Исследованы особенности мыслительного процесса, закономерности развития мыслительной деятельности учащихся. Охарактеризованы этапы познавательного поиска учащихся на уроке. Раскрыта роль учителя при создании проблемной ситуации. Проанализированы условия включения учащихся в проблемно-поисковую деятельность. Сделан вывод, что правильная организация проблемного обучения будет максимально способствовать активизации познавательной деятельности учеников, что повлияет на усвоение учебного материала и оптимизирует развитие умственных сил и способностей учеников.

Розглянуто дидактичні можливості евристичного навчання в підвищенні рівня пізнавальної активності учнів загальноосвітньої школи і студентів педагогічного університету. Проаналізовано евристичні методи, їх переваги над традиційними дидактичними методами в навчанні учнів і студентів. Зокрема, евристичне навчання досліджено як одну з альтернатив рівневої диференціації навчання учнів.

Рассмотрены дидактические возможности эвристического обучения в повышении уровня познавательной активности учащихся общеобразовательной школы и студентов педагогического университета. Проанализированы эвристические методы, их преимущества перед традиционными дидактическими методами в обучении учеников и студентов. В частности, эвристическое обучение исследовано как одна из альтернатив уровневой дифференциации обучения учеников.

The didactic possibilities of heuristic learning in increasing of the cognitive activity of secondary school pupils and students of pedagogical universities are considered. We analyze heuristic methods, their advantages over traditional didactic methods of teaching pupils and students. In particular, the heuristic learning is researched as one of the alternatives of level differentiation of pupils.

Розкрито передумови виникнення та розвитку в педагогічній науці елементів проблематизації; визначено сутність понять "проблема", "проблемне навчання". Проведено паралелі між проблемами об'єктивного та суб'єктивного характеру, між відкриттям нових знань вченими та відкриттям школярів у процесі навчання. Визначено, що основою шкільного навчання є наукова творчість. Розкрито алгоритм відкриття знань вченими. Здійснено порівняльний аналіз проблемного навчання з традиційним. Проаналізовано специфіку реалізації проблемного навчання через використання на уроках проблемних ситуацій на конкретних прикладах. Виявлено, що проблемні ситуації найчастіше використовуються вчителями двох видів: проблемна ситуація, яка базується на здивуванні та проблемна ситуація, пов'язана з інтелектуальним утрудненням. Надано алгоритм розв'язання проблемної ситуації на уроках. Визначено умови ефективного застосування в навчальному процесі проблемних ситуацій. З'ясовано переваги та недоліки технології проблемного навчання.