Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для подолання дидактичних труднощів. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя та учнів, знаходженням нових способів вирішення дидактичних ситуацій, розвитку розумових здібностей школярів у цілому.

Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для вирішення дидактичних ситуацій. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя і учнів, знаходженням нових способів вирішенням дидактичних ситуацій, розвитком розумових здібностей школярів у цілому.

Розглянуто можливості здійснення навчального діалогу у процесі вивчення учнями іноземної мови. Розкрито суть понять "навчальний діалог", "діалогічний підхід до вивчення знань", "діалогічна взаємодія в системі "вчитель - учень", зміст і структурні компоненти такого діалогу. Виявлено й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують його результативність щодо підвищення якості гуманітарних знань учнів. Проведено формувальний експеримент, під час якого апробовано структуру навчального процесу, побудованого за принципами діалогічного підходу до його організації, розроблено й упроваджено в практику криворізьких загальноосвітніх шкіл програму уроків "Питання методики та змісту формування культурознавчої грамотності за допомогою навчального діалогу". Створено систему індивідуально-творчих, імітаційно-ігрових, проблемних завдань з метою розвитку самостійності, творчої активності, імпровізації, іншомовної культури учнів старших класів.

Розкрито специфіку формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічної активності. Визначено завдання, зміст, структуру, критерії, показники та рівні її сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено результативність дослідного навчання старшокласників щодо формування них пізнавальної активності у процесі діалогічного навчання. Виявлено та перевірено дидактичні умови, що забезпечують результативність такого формування. Установлено, що впровадження діалогічного навчання забезпечує досягнення позитивних результатів, підтверджених під час аналізу результатів формувального експерименту.

Обгрунтовано сутність і зміст організації навчального діалогу за умов професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Проаналізовано проблему діалогізації навчального процесу професійної підготовки сучасного вчителя. Визначено виняткову важливість підготовки майбутніх учителів початкових класів до ефективної взаємодії з учнями у форматі навчального діалогу. Встановлено взаємообумовленість психолого-педагогічних особливостей дітей молодшого шкільного віку й організації навчального діалогу в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. З'ясовано місце формування критичного мислення педагога початкової школи як складової готовності до діалогу, а також експериментально перевірено запропоновану дидактичну модель розвитку готовності до діалогу завдяки критичному опрацюванню проблематизованих педагогічних текстів.

Розглянуто навчальний діалог між учнем і вчителем як форму їх спільної діяльності, співавторство у визначенні та досягненні навчальної мети. Підкреслено вирішальну роль початкової школи у формуванні вміння вчитися, розвитку дитячої ініціативи, готовності та здатності навчатися впродовж усього життя. Визначено умови організації навчального діалогу: формування у школярів потреби в діалозі з вчителем та однокласниками, ставлення до діалогу як до навчальної цінності, оволодіння учнями нормами співпраці в навчанні, конструювання засобів, що дозволяють утримувати предмет колективного обговорення та логіку його розгортання на різних етапах навчання. Зроблено висновок, що лише комплексний підхід до реалізації цих умов забезпечить ефективність організації навчального діалогу молодших школярів.

Рассмотрен образовательный диалог между учеником и учителем как форма их совместной деятельности, соавторство в определении и достижении образовательной цели. Подчеркнута решающая роль именно начальной школы в формировании умения учиться, развития детской инициативы, готовности и способности учиться в течение всей жизни. Определены условия организации образовательного диалога: формирование у школьников потребности в диалоге с учителем и одноклассниками, отношения к диалогу как образовательной ценности, овладение учениками нормами сотрудничества в процессе обучения, конструирование средств, которые позволяют удерживать предмет коллективного обсуждения и логику его развертывания на разных этапах обучения. Сделан вывод о том, что только комплексный подход к реализации этих условий обеспечит эффективность организации образовательного диалога младших школьников.

Розглянуто проблему формування комунікативної компетентності учнів старшої школи в навчально-виховному процесі ЗОНЗ. Розкрито суть і структуру поняття "комунікативна компетентність старшокласника". Визначено потенціал засобів малопоширеної в шкільному навчанні організаційно-діяльнісної гри (ОДГ) у процесі ефективного формування даної компетентності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дієвість ОДГ-технології формування комунікативної компетентності старшокласників. Запропонована модель технології базується на організації проблемної діяльності учнів без готових рішень і сценарію з використанням комплексу взаємопов'язаних дидактичних інтерактивних методів і рефлексивним осмисленням учасниками гри набутого досвіду комунікації. Характеристики ОДГ забезпечують стійку мотивацію учня-гравця, відповідають віковим особливостям старшокласників і завданням компетентнісної освіти. Доведено ефективність засобів ОДГ у процесі формування комунікативної компетентності старшокласників, доцільність використання такого різновиду дидактичної гри в навчально-виховному процесі.

Обгрунтовано доцільність використання діалогових форм навчання на уроках математики.

Рассмотрен вопрос сути и значения коммуникации путем диалога, потребности и возможности его существования в учережденческом образовании. Диалог в школе понимается как коммуникация вольных субъектов, построенная на взаимном уважении, доверии и откровенности, ведущая к углублению понимания себя в мире и среди других, а в результате - взаимному развитию и сближению субъектов.

Розглянуто діалогові технології, за допомогою яких здійснюється навчально-виховний процес у сучасній школі, а також їх різновиди, елементи та компоненти, підходи та шляхи використання в навчальному процесі. Визначено поняття діалогових технологій. Підкреслено, що діалогове навчання є ефективним засобом втілення в практику навчально-виховного процесу. Воно є безпосередньою формою контакту, починаючи з контакту і закінчуючи спільним пошуком істини. Діалогове навчання стимулює спільну діяльність учителя та учня й розвиває здібності суб'єкта цієї діяльності - учня.

Висвітлено досвід ІППО КМПУ ім. Б. Грінченка у проведенні семінарів-тренінгів з опрацювання методики викладання курсу "Основи здоров'я". Для оволодіння учнями навичками аналізу своєї поведінки та способами прийняття рішень запропоновано використовувати у навчально-виховному процесі інтерактивні методичні прийоми: дискусії, рольові ігри, вправи з розвитку особистісних якостей та усвідомлення життєвих навичок. Підкреслено, що формування, збереження та зміцнення здоров'я школярів, його відтворення можливе лише за умови цілеспрямованих зусиль медицини, освіти, кожного учня та його сім'ї.

Освещен опыт ИППО КМПУ им. Б. Гринченко в проведении семинаров-тренингов по прорабатыванию методики преподавания курса "Основы здоровья". Для овладения учениками навыками анализа своего поведения и способами принятия решений предложено использовать в учебно-воспитательном процессе интерактивные методические приемы: дискуссии, ролевые игры, упражнения по развитию личностных качеств и осознанию жизненных навыков. Подчеркнуто, что формирование, сохранение и укрепление здоровья школьников, его воссоздание возможно лишь при условии целенаправленных усилий медицины, образования, каждого ученика и его семьи.

Розглянуто наукові підходи та механізми діалогічної взаємодії. Зазначено, що у сучасній британській освіті однією з переваг є реальна опора на здатність учнів до навчання і обов'язкове вивчення індивідуальних пізнавальних можливостей школярів. Розроблено модель комунікативної взаємодії "запитання-відповідь" під час навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах Великої Британії. Виявлено зв'язки між діалогом і запитанням. Розкрито зміст понять "запитання" і "відповідь". Визначено умови інформаційно-змістової адекватності у діалозі. Охарактеризовано основні режими діалогу: закритий, обмежений і відкритий. Подано дані дослідження Е. Кінг щодо формування навичок критичного мислення в навчальному діалозі. Виділено серію загальних запитань, які можна використовувати, з невеликими змінами, практично в будь-якій ситуації.

Рассмотрены научные подходы и механизмы диалогического взаимодействия. Указано, что в современном британском образовании одним из преимуществ является реальная опора на способность учащихся к обучению и обязательное изучение индивидуальных познавательных возможностей школьников. Разработана модель коммуникативного взаимодействия "вопрос-ответ" во время учебного процесса в общеобразовательных учебных заведениях Великобритании. Выявлены связи между диалогом и вопросом. Определено содержание понятий "вопрос" и "ответ". Определены условия информационно-смысловой адекватности в диалоге. Охарактеризованы основные режимы диалога: закрытый, ограниченный и открытый. Представлены данные исследования Е. Кинг по формированию навыков критического мышления в учебном диалоге. Выделена серия стандартных вопросов, которые можно использовать, с небольшими изменениями, практически в любой ситуации.

considered scientific approaches and dialogic interaction. It is pointed out that in the modern British education one of the benefits have a real bearing on the ability of students to education and compulsory study of individual cognitive capabilitiesof students. A model of communicative interaction "question and answer during the learning process in secondary schools of Great Britain. The relationships between dialogue and questions. The content of the concepts of "matter" and "reply". Divide the issues into those that can be identified or when the communicative approach to dialogue, or when the logical-information approach. The conditions of the adequacy of the semantic information in the dialog. Given that the presentation of information in the form of questions and answers in the elementary act of dialogue can be understood as his regime, characterized by three basic modes of dialogue: closed, limited and open. Data are presented investigations E. King to build critical thinking skills in the educational dialogue. Commit a series of standard questions that can be used, with minor modifications, in almost any situation.

Акцентовано увагу на використанні діалогічних форм взаємодії вчителя та учнів для забезпечення активного процесу розвитку їх гетерогенного мислення. Висвітлено основні якості та вміння вчителя, що визначають його готовність до використання діалогу у навчальному процесі, а також його роль у підготовці педагогічної технології. За результатами дослідно-експериментальної роботи зі створення технологічного інструментарію розвитку гетерогенного мислення особистості, що проводилася у ЗОШ № 37 та № 78 м. Кривий Ріг, зроблено висновки, що завдяки використанню навчального діалогу, полілогу або дискусії, що будуються за допомогою проблемних запитань та завдань, підвищується загальна якість знань учнів і відбувається актуалізація вже набутих ними знань за зміни навчальних ситуацій; зростає пізнавальна активність школярів.

Акцентировано внимание на использовании диалогических форм взаимодействия учителя и учащихся для обеспечения активного процесса развития их гетерогенного мышления. Освещены основные качества и умения учителя, определяющие его готовность к использованию диалога в учебном процессе, а также его роль в подготовке педагогической технологии. По результатам опытно-экспериментальной работы по созданию технологического инструментария развития гетерогенного мышления личности, проводившейся в ООШ № 37 и № 78 г. Кривой Рог, сделаны выводы о том, что, благодаря использованию учебного диалога, полилога или дискуссии, которые строятся с помощью проблемных вопросов и задач, повышается общее качество знаний учащихся и происходит актуализация уже приобретенных ими знаний при изменении учебных ситуаций; возрастает познавательная активность школьников.

Розглянуто сутність і значення діалогізму в навчально-виховному процесі (НВП) та дидактичні основи оптимізації діалогічної взаємодії "учитель - учень". Визначено фактори, що є необхідними для успішного продуктивного діалогу (внутрішній поклик, спільність інтересів до предмету, зрозумілість позицій опонентів одне одному, аргументованість позицій, взаємоповага). Дидактичну логіку діалогу в НВП розкрито як цілеспрямований хід від питання до питання, від завдання до завдання. На основі аналізу теоретичних викладок, широкої педагогічної практики викладено групи принципів організації педагогічної взаємодії: змістові, організаційно-функціональні.

Висвітлено питання набуття гуманістичної орієнтації педагогічного процесу. Передбачено розвиток діалогу між вчителем і учнями. Проблема актуалізується тим, що у школі переважає монологічна форма навчання. Розглянуто аналіз проблеми діалогової технології навчання; розкрито сутність і функції діалогу в навчанні; визначено позиції вчителя в навчальному діалозі; обгрунтовано технологію організації діалогу в навчанні. Досліджено різноаспектну проблему діалогу. Відзначено можливості діалогу як форми спілкування, стилю взаємодії, засобу взаємовпливу та взаєморозуміння. У ході проведення експерименту відзначено, що шлях активного використання технологій діалогового спілкування включає три етапи: накопичення знань, формування на їх основі системи комунікативних умінь, використання знань і вмінь у навчальному спілкуванні.

Освещены вопросы приобретения гуманистической ориентации педагогического процесса. Предусмотрено развитие диалога между учителем и учениками. Проблема актуализируется тем, что в школе преобладает монологическая форма обучения. Рассмотрен анализ проблемы диалоговой технологии обучения; раскрыта сущность и функции диалога в обучении; определены позиции учителя в учебном диалоге; обгрунтувано технологию организации диалога. Исследована проблема диалога, которая очень разноаспектна. Отмечены возможности диалога как формы общения, стиля взаимодействия, средства взаимовлияния и взаимопонимания. В ходе проведения эксперимента отмечено, что путь активного использования технологий диалогового общения включает три этапа: накопление знаний, формирование на их основе системы коммуникативных умений использования знаний и умений в учебном общении.

The questions of the acquisition of humanistic orientation of educational process. Provided for the development of dialogue between teacher and students. The problem is updated so that the school prevails monological form of training. Considered analysis of the problem interactive learning technologies; disclosed the nature and function of dialogue in learning, teachers are defined position in the educational dialogue; well-founded technology for dialogue in education. The problem of the dialogue, which is very different aspect. Noted the possibility of dialogue as a form of communication, style of interaction, mutual funds and mutual understanding. In the course of the experiment indicated that the path of the active use of communication technologies dialog consists of three phases: the accumulation of knowledge creation on their basis of communication skills using the knowledge and skills in academic communication.

Розкрито історичні традиції дискусійних видів діяльності від часів Стародавньої Греції, Стародавньої Індії, китайських філософів, на українських землях ХVI - XVII ст. - до перших спроб використання дискусій у навчанні на початку ХХ ст. Охарактеризовано основні етапи проведення дискусій (підготовчий етап, початок, обговорення, завершення дискусії та підсумковий етап), подано їх класифікацію (за принципом: структуровані, ігрового моделювання, проектні; за формою: командні, групові, парні) та основні функції (розвивальна, дискусії стимулюють пізнавальний інтерес учня, розширюють кругозір учнів, сприяють оволодінню новими знаннями, громадянському вихованню тощо).

Охарактеризовано сутність уроку-діалогу та його потенційні можливості. Визначено психологічні умови забезпечення діалогу в навчанні. На основі багаторічних спостережень, вивчення передового педагогічного досвіду виявлено чинники ефективного перебігу процесу спілкування учителя з учнями. Обґрунтовано основні вимоги до організації педагогічного спілкування. Розкрито окремі елементи технології задуму уроку-діалогу. На підставі результатів дослідно-експериментальної роботи доведено, що освітня технологія ефективної побудови діалогічної взаємодії на уроці посилює в школярів власні корисні мотиви діяльності; навчає самостійно аналізувати інформацію; сприяє пошуку оптимальних рішень та міцному засвоєнню знань.

Охарактеризована суть урока-диалога и его потенциальные возможности. Определены психологические условия обеспечения диалога в обучении. На основе многолетних наблюдений, изучения передового педагогического опыта выявлены факторы эффективного протекания процесса общения учителя с учениками. Обоснованы основные требования к организации педагогического общения. Раскрыты отдельные элементы технологии замысла урока-диалога. На основании результатов опытно-экспериментальной работы доказано, что образовательная технология эффективного построения диалогического взаимодействия на уроке усиливает у школьников собственные полезные мотивы деятельности; обучает самостоятельно анализировать информацию; способствует поиску оптимальных решений и прочному усвоению знаний.

Досліджено діалогові технології, за допомогою яких здійснюється навчально-виховний процес у сучасній школі. Розглянуто їх різновиди, елементи та компоненти, підходи та шляхи використання в навчальному процесі. Визначено сутність поняття «діалог». З’ясовано мету діалогових освітніх технологій, акцентовано увагу на головній дидактичній цінності діалогової технології спілкування.

Исследованы диалоговые технологии, с помощью которых осуществляется учебно-воспитательный процесс в современной школе. Рассмотрены их разновидности, элементы и компоненты, подходы и пути использования в учебном процессе. Определена сущность понятия «диалог». Выяснена цель диалоговых образовательных технологий, акцентировано внимание на главной дидактической ценности диалоговой технологии общения.

The dialog technologies by which carried out educational-educate process at modern school are considered. In their varieties, elements and components, approaches and ways of the use, are examined in an educational process.

Розкрито проблему педагогічного спілкування учителя початкових класів з молодшими школярами на уроках гуманітарного циклу. Доведено, що педагогічне спілкування передбачає доброзичливо-контактну взаємодію учасників комунікації під час вивчення предметів гуманітарного циклу. Запропоновано ситуації, завдання та вправи, які можна використовувати на уроках української мови та читання у початкових класах.

Подано види дебатів, виділено три групи умінь, необхідних учням для проведення дебатів. Показано три етапи формування умінь групового спілкування: переддискусійний, дискусійний та самостійно-дискусійний.

Даны виды дебатов, выделены три группы умений, необходимых ученикам для проведения дебатов. Показаны три этапа формирования умений группового общения: преддискуссионный, дискуссионный и самостоятельно-дискуссионный.

The article contains the division of debates into three kinds, the description of three groups of skills, necessary for debates and shows three stages of communication skills formation: pre-discussing, discussing and independent discussing.