Показано, що впровадження сучасних інформаційних технологій в освіту оптимізує навчальний процес і дозволяє процесу спілкування між учителем та учнем бути незалежним від часу та відстані. Розглянуто україномовне програмне забезпечення "Прометей - 3", призначене для організації процесу дистанційного навчання, контролю та створення електронних навчальних посібників.

Розглянуто формування в учнів початкових класів загальнопізнавальних умінь та навичок як компонента їх критичного мислення на підставі розвитку вміння аудіювати. Розкрито сутність критичного мислення як важливого компонента розвиваючого навчання та особливості його формування у молодших школярів. Висвітлено питання навчання англійського писемного мовлення школярів початкової школи з поглибленим вивченням англійської мови. Наведено результати експериментального навчання, що складається з етапів ознайомлення, керованого, контрольованого та вільного письма з подальшою організацією листування в межах групи. Акцентовано увагу на важливих питаннях удосконалення методичної роботи у сучасній загальноосвітній школі.

Висвітлено загальні засади та проблеми педагогіки, а також засади процесу навчання та виховання. Наведено загальну характеристику методів науково-педагогічного дослідження (педагогічного спостереження, експерименту, консиліуму, рейтингу, тестування, анкетування, соціометрії, ранжування, моделювання), а також цілей виховання. Розкрито суть поняття розвитку особистості. Проаналізовано структуру педагогічної науки, а також основні положення Закону України "Про освіту", затвердженого ВР України 23 березня 1996 р.

Освещены основы и проблемы педагогики, а также основы процессов обучения и воспитания. Приведена общая характеристика методов научно-педагогического исследования (педагогического наблюдения, эксперимента, консилиума, рейтинга, тестирования, анкетирования, социометрии, ранжирования, моделирования), а также целей воспитания. Раскрыто содержание понятия развития личности. Проанализированы структура педагогической науки, а также основные положения Закона Украины "Об образовании", утвержденного ВС Украины 23 марта 1996 г.

Розглянуто питання впровадження нових технологій освіти у навчально-виховний процес, створення програмно-методичного забезпечення проектно-конструкторської діяльності вчителів за умов модульно-розвиваючого навчання - розробки граф-схем як нового варіанта планування освітнього змісту. Проаналізовано проектно-конструкторську діяльність учителів щодо створення складників програмно-методичного забезпечення. Наведено зразки програмно-методичного забезпечення процесу вивчення зарубіжної літератури, хімії, фізики, створених на основі граф-схем.

Рассмотрены вопросы внедрения новых технологий образования в учебно-воспитательный процесс, создания программно-методического обеспечения проектно-конструкторской деятельности учителей в условиях модульно-развивающего обучения - разработки граф-схем как нового варианта планирования образовательного содержания. Проанализирована проектно-конструкторская деятельность учителей по созданию составляющих программно-методического обеспечения. Приведены образцы программно-методического обеспечения по зарубежной литературе, химии, физике, созданных на основе граф-схем.

Проаналізовано проблематику наукового осмислення, проектування та експериментального впровадження соціально-культурного простору загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито теоретичні, методологічні та методичні засади функціонування експериментальної школи модульно-розвиваючого типу, яка реалізує соціокультурну модель змістового наповнення, організації та психосоціального характеру ментально зорієнтованого освітнього процесу. Доведено ефективність інноваційної системи навчання, що здійснювалась за програмою дослідно-пошукової роботи "Школа здібностей", за сукупністю параметрів, показників та ознак налагодження безперервної розвивальної взаємодії, а також паритетної освітньої діяльності вчителя і учнів, динаміки розумового та особистісного розвитку школярів.

Проанализирована проблематика научного осмысления, проектирования и экспериментального внедрения социально-культурного пространства общеобразовательных учебных заведений. Раскрыты теоретические, методологические и методические основы функционирования экспериментальной школы модульно-развивающего типа, реализующей социокультурную модель содержательного наполнения, организации и психосоциального характера ментально ориентированного образовательного процесса. Доказана эффективность инновационной системы обучения, которая осуществлялась с помощью программы опытно-поисковой работы "Школа способностей", по совокупности параметров, показателей и свойств налаживания беспрерывного развивающего взаимодействия и паритетной образовательной деятельности учителя и учеников, динамики умственного и личностного развития школьников.

Приведен краткий обзор современного состояния и тенденций развития дистанционного обучения в высших учебных заведениях Украины, дальнего и ближнего зарубежья. Рассмотрены некоторые педагогические и методические аспекты применения средств компьютерной техники при дистанционном обучении студентов инженерных специальностей. Особое внимание уделено проблемам повышения достоверности результатов компьютерного тестирования при контроле качества усвоения учебного материала. Даны рекомендации по применению современных программных средств для создания дистанционных курсов.

Висвітлено досвід наукової розробки освітніх сценаріїв як одного з найважливіших інноваційно-методичних засобів проектування і реалізації психомистецьких технологій ефективної взаємодії вчителя і учнів у системі модульно-розвивального навчання. Обгрунтовано композицію і термінологію, концепти, особливості та умови створення якісного сценарію повноцінного навчально-психологічного дійства.

Освещен опыт научной разработки образовательных сценариев как одного из важнейших инновационно-методических средств проектирования и реализации психохудожественных технологий эффективного взаимодействия учителя и учеников в системе модульно-развивающего обучения. Обоснованы композиция и терминология, концепты, особенности и условия создания качественного сценария полноценного учебно-психологического действия.

На підставі вивчення вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду досліджено особливості становлення та розвитку системи оцінювання навчальних досягнень старшокласників, розкрито сучасні наукові підходи щодо її розробки та впровадження. Визначено основні функції та педагогічні вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень старшокласників у контексті модульного навчання. Експериментально визначено дидактичні умови реалізації модульної технології навчання. Проведено ретроспективний аналіз інноваційних підходів щодо оцінювання навчальних досягнень старшокласників, розкрито їх дидактичні засади (принципи, структуру, моделі) для умов модульного навчання. Визначено роль процесу оцінювання у навчально-виховному процесі, показано його суттєвий вплив на підвищення якості знань, умінь і навичок старшокласників. Встановлено ефективність застосування різних оцінювальних шкал (діапазон від 3-х до 100 балів). Розкрито дидактичні особливості модульної технології навчання за 12-бальною системою оцінювання. Розроблено й експериментально перевірено три моделі контрольно-оцінювальних систем, встановлено доцільність та ефективність їх застосування у старшій профільній школі, охарактеризовано основні елементи контрольно-оцінювальної діяльності.

Подано концептуальну модель граф-схем як інноваційного варіанта календарно-тематичного планування діяльності вчителів та учнів. Визначено технологічну модель науково-педагогічного проектування нового програмово-методичного забезпечення, а також теоретично обгрунтовано дидактичні засади (принципи, технологію і досвід) структурування предметних курсів. Розглянуто питання ролі та місця граф-схем під час модульно-розвивального навчання як певного етапу проведення дидактичного експерименту за темою "Школа Розуміння", та проаналізовано результати науково-методичної експертизи якості граф-схем, їх вплив на інтелектуальний та особистісний розвиток учнів, педагогічну майстерність вчителів.

Вперше науково обгрунтовано концепцію модульної технології організації самостійної творчої діяльності учнів старшої школи як цілісного, завершеного процесу. Розкрито зміст і структуру модульного навчання в аспекті головної її функції - стимулювання самостійної пізнавально-творчої діяльності учнів. На підставі теорії евристичного навчання розглянуто характеристику пізнавально-творчих робіт як основного освітнього продукту школярів. Доведено, що модульне навчання є інноваційною, особистісно орієнтованою освітньою технологією, яка створює додаткові можливості для вдосконалення самостійної пізнавально-творчої роботи учнів.

Розглянуто сучасний стан технологічного забезпечення освітнього процесу, охарактеризовано зарубіжні та вітчизняні версії модульного навчання, а також описано модель трирівневої технологічної організації педагогічних взаємин у класі (змістовий, організаційний і метасистемний модулі). Проведено теоретичне та експериментальне дослідне порівняння ефективності цілісних модульних технологій навчання за набором взаємозалежних параметрів, критеріїв, показників і методів системного дидактичного пізнання. Доцільність модульних технологій доведено емпіричними і тестовими засобами комплексного дослідження, що вказують на зростання дидактичної компетентності учителів і культурний розвиток учнів модульних шкіл.

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено психологічні особливості функціонування рефлексивних процесів у школярів за умов модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено наукові теорії щодо суті рефлексії як інтегрально-синергійного явища психіки. Розглянуто основні особливості базових компонентів психіки, зокрема, здатності, процесу, стану, властивості. Теоретично визначено й експериментально виявлено особливості рефлексивної діяльності учнів на різних періодах інноваційного модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено циклічну домінантність функціонування інтелектуальної, особистісної, смислової рефлексій. Виявлено динаміку нарощування й ускладнення рефлексивних процесів у загальній структурі навчального модуля, починаючи від інформаційно-пізнавального та завершуючи духовно-креативним періодом інноваційного навчання. На підставі одержаних експериментальних результатів показано наявність кількісних і якісних відмінностей у розвитку рефлексивності школярів віком 13 - 18-ти років інноваційної та традиційної форм навчання, що зумовлено особливостями організації навчального процесу, а саме: цілями, змістом, формами, технологіями, методами та засобами.

Розглянуто проблему формування змісту психологічної експертизи інноваційної діяльності новаторських педагогічних колективів України. Охарактеризовано основні напрямки дослідження відповідно до моделі психологічної експертизи, що складається з експертної оцінки розвитку психолого-педагогічного експерименту, професійної інноваційної освітньої діяльності колективу експериментальної школи, програмово-методичних засобів і модульно-розвивальних занять. Уточнено та конкретизовано обсяг поняття "психологічна експертиза", простежено зв'язки даного типу еспертизи з теорією, технологією та практикою довготривалого експериментування, удосконалено її концепцію як складну науково-професійну роботу у сфері сучасної психології. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено структурно-функціональну та оргтехнологічну моделі соціокультурного змісту психологічної експертизи модульно-розвивальної системи навчання в експериментальних освітніх закладах. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення виокремлено параметри та критерії психосоціального зростання особистості вчителя та учня, що підтверджують наявність позитивних зрушень під впливом інноваційних умов розвивальної освітньої взаємодії.

Досліджено проблематику наукового осмислення, проектування й експериментального впровадження системи навчальних задач в освітній процес загальноосвітніх навчальних закладів традиційного й інноваційного спрямування за змістом і організацією навчання. Теоретично обгрунтовано категорію "навчальна задача". Наведено визначення поняття "псхологічне проектування процесів формування та розв'язування системи навчальних задач". Запропоновано психодидактичну технологію його впровадження, в якій відображено основні аспекти психологічної організації інноваційного навчання. Експериментально доведено ефективність використання психологічного проектування системи навчальних задач у новаторській практиці модульно-розвивального типу.

На підставі теоретичного аналізу сугестопедагогічної літератури обгрунтовано та уточнено понятійний апарат сугестопедагогіки з урахуванням її найновіших досягнень. Доведено, що сугестопедагогіка являє особливий напрям у світовій педагогіці, який з метою впливу на мнестичні можливості учня використовує засоби навіювання. Визначено у межах сугестопедагогічного напряму в педагогіці чотири напрями нижнього порядку: гіпнопедію, ритмопедію, релаксопедію, сугестопедію. Установлено їх суть, місце та роль сугестопедії у загальному сугестопедагогічному процесі. У розроблених технології та моделі даного навчання школярів середніх загальноосвітніх навчальних закладів обгрунтовано методи: діагностики задатків і обдарувань учня, розвитку їх засобами сугестопедії, формування на основі цього рефлексу цілі. Доведено необхідність використання в процесі сугестопедичного навчання програми образного мислення. Удосконалено сугестопедичну систему відбору та структурування змісту навчального матеріалу загальноосвітніх дисциплін у процесі об'єднання його у так звані глобальні теми, а також методи його сугестопедичної етюдної розробки. Розвинуто теорію сугестопедичної мотиваційної діяльності вчителя на базі особистісно орієнтованого навчання школярів середніх загальноосвітніх закладів.

Розкрито сутність понять "самоосвіта школяра" та "готовність до самоосвіти", а також визначено основні критерії, зміст і методи діагностики рівнів готовності учнів до самоосвіти. Встановлено, що сприятливі можливості для її розв'язання створює модульна організація навчання. За умов використання модульної технології закладаються підвалини розвитку у школярів потреби у самоосвіті, формуванні умінь і навичок пізнавальної діяльності, а також удосконалюється уміння застосовувати набуті шляхом самоосвіти знання у різноманітних життєвих ситуаціях та у процесі подальшого навчання і самонавчання. Наведено методику використання таких особливостей модульного навчання, як відкритість, варіативність, гнучкість, які дозволяють доповнити модульні програми, сценарії навчальних модулів, міні-підручники матеріалами, стимулюючими розвиток потреби у самоосвіті. Експериментально доведено, що звернення до модульної технології дає можливість на всіх етапах навчального модуля досягти поступового підвищення самостійного, творчого характеру пізнавальної діяльності підлітків. Значну увагу приділено формуванню у школярів умінь і навичок самоосвіти за допомогою систематичного тестування, розвитку здатності до рефлексії, самооцінки і самоконтролю, гармонізації системи адаптації підлітків до самоосвіти, а також забезпеченню поступового підвищення рівня готовності до неї.

Розглянуто проблему підготовки учнів до життя в динамічному світі, що включає в себе озброєння їх не тільки необхідними знаннями, а й засобами оволодіння ними. Висвітлено застосування вчителями методів проектів (дослідницьких, ігрових, прикладних, інформаційних). Відмічено, що вчитель перетворюється з носія готових знань в організатора пізнавальної діяльності учнів, впроваджує різноманітні форми самостійної роботи. Вміщено приклад розробки методу проектів на уроках хімії у ХІ класі.

Теоретично обгрунтовано, розроблено й описано модель віртуального класу, розроблено методику використання технологій віртуального класу для організації індивідуального навчання учнів. Проаналізовано поняття "віртуальний клас", "індивідуальне навчання", "інформаційно-комунікаційні технології-компетентність вчителів" (ІКТ), "технології віртуального класу". Розроблено структуру ІКТ-компетентностей вчителів-предметників, дістали подальшого розвитку теорія ознак структури комп'ютерно орієнтованого навчального середовища, критерії формування ІКТ-компетентностей вчителів-предметників ЗНЗ.

Проведено аналіз існуючих комп'ютерних систем підтримки навчання щодо підтримки самостійного навчання.Розроблено методологічні й алгоритмічні засади створення інформаційної технології підтримки самостійного навчання, що базується на КП, а саме: загальна схема постійного навчання, модель компетенцій і метод злиття таксономій компетенцій, що належить до різних предметних областей, алгоритм знаходження об'єднаних таксономій цільових компетенцій для різних навчальних ситуацій й алгоритм пошуку індивідуального маршруту навчання професійним компетенціям, що базується на МАІ. Запропоновано інтернет-технологію для підтримки самостійної навчальної діяльності на базі розроблених математичної моделі й алгоритмів.

Розкрито теоретичні засади методу проектів у контексті філософії особистісно орієнтованої освіти, розглянуто психолого-педагогічні аспекти його застосування під час вивчення української літератури у старших класах загальноосвітньої школи. Наведено загальну характеристику уроку як сфери культурної взаємодії учителя й учня, висвітлено питання розвитку культури мислення та виховання почуттів. Наведено практичні моделі уроків-проектів, зокрема, присвячені вивченню творчості В. Стуса, М.Хвильового, О. Довженка, Е. Андрієвської, В. Стефаника, Т. Осьмачки, проаналізовано творчі роботи учнів, відзначені найвищою оцінкою.

Раскрыты теоретические основы метода проектов в контексте философии личностно ориентированного образования, рассмотрены психолого-педагогические аспекты его применения при изучении украинской литературы в старших классах общеобразовательной школы. Дана общая характеристика урока как сферы культурного взаимодействия учителя и ученика, освещены вопросы развития культуры мышления и воспитания чувств. Даны практические модели уроков-проектов, в частности, посвещенные изучению творчества В. Стуса, Н. Хвылевого, А. Довженка, Э. Андриевской, В. Стефаника, Т. Осьмачки, проанализированы творческие работы учеников, отмеченные наивысшей оценкой.