Запропоновано нові технології позашкільного педагогічного процесу, розглянуто систему роботи педагогів у галузі розвитку творчої особистості, здатної діяти за умов ринкових відносин, з'ясовано проблеми науково-методичного й організаційно-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Розглянуто діяльність освітніх і клубних структур - гуманітарної, екологічної, музичної, театральної шкіл, школи іноземних мов, сучасної хореографії, традиційної народної культури.

Методичні рекомендації розкривають нові підходи до розробки цілісних систем позаурочної виховної роботи. Особливістю запропонованих матеріалів є те, що описуються не окремі розробки виховних заходів, а теоретичні положення, на засадах яких педагог-практик усвідомлює шляхи створення системи виховної роботи. Обговорюються наукові положення, сформульовані доктором педнаук В.С. Пекельною, на основі яких моделюється управлінська діяльність та практичний досвід виховної роботи в загальноосвітній школі, запропонований І.Г.Осадчим. Педагогічна ефективність системи виховної роботи експериментально перевірена в Ясенівській неповній середній школі Київської області та інших школах Ставищенського району на Київщині. Крім того, наводяться деякі нормативні документи, які стосуються організації виховної роботи. Серед них: "Положення про експериментальний педагогічний майданчик", "Тимчасове положення про класного керівника середнього закладу освіти", "Орієнтовні посадові обов'язки педагога-організатора по роботі з дитячими об'єднаннями".

Розглянуто проблематику у діяльності шкільних легкоатлетичних клубів. Показано стан розвитку спорту для дітей і молоді.

Представлена проблематика деятельности школьных легкоатлетических клубов. Освещено состояние развития спорта для детей и молодежи.

The work represents a problematics school track-and-field of clubs. Is presented states of development of sports for children and youth.

Висвітлено теоретико-методологічні засади виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Запропоновано типологічну класифікацію вихованців, охарактеризовано специфіку виховної роботи у школах-інтернатах для дітей-сиріт. Розглянуто принципи, методи виховної діяльності педагогів як системи виховання соціально зрілої особистості дитини, проаналізовано її зміст і форми. Обговорено особливості управління виховним процесом, висвітлено функціональну роль громадянськості як провідного чинника виховання соціальної зрілості старшокласників у школах даного типу.

Розкрито педагогічні умови функціонування системи формування готовності учнів до захисту Вітчизни засобами військово-козацької підготовки. Проаналізовано стан ресурсного забезпечення навчально-виховного процесу серед допризовників у сучасній школі. Запропоновано концептуально-програмні напрямки щодо організації кадрового забезпечення навчальних закладів викладачами-керівниками допризовної підготовки.

Раскрыты педагогические условия функционирования системы формирования готовности учащихся к защите Отечества средствами военно-казацкой подготовки. Проанализовано состояние ресурсного обеспечения учебно-воспитательного процесса среди допризывников в современной школе. Предложены концептуально-программные направления организации кадрового обеспечения учебных заведений преподавателями-руководителями допризывной подготовки.

This article is about the pedagogical conditions of the functioning of system of the forming readiness in youth undergrowing to the defend of Motherland with the help of means Military-Cossack's preparation. There done the analysis of condition resources securing of education process among pre-conscriptions in modern school The conceptually-programs directions are purposes for organizing and improving of commanding securing pre-conscription training teachers in education institutions.

Визначено теоретичні засади і практичний стан проблеми виховання толерантності. Розкрито суть і уточнено структуру виховання толерантності як особистісного утворення. Визначено специфіку такого виховання в учнів V - VII класів шкіл-інтернатів. Розроблено критерії оцінювання та показники сформованості толерантності. Запропоновано й експериментально перевірено структурно-функціональну модель її виховання у даних учнів у позаурочній діяльності. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності такого виховання, а саме: оптимізацію форм і методів виховання толерантності; організацію спільної діяльності учнів з метою розвитку толерантних емоцій, формуванню досвіду толерантної поведінки; побудову взаємин педагогів з учнями на підставі педагогічної підтримки; організаційно-методичну підготовку педагогів шкіл-інтернатів з питань виховання толерантності.

Розроблено науково-педагогічну концепцію, яка визначає теоретико-методологічні засади виховання гуманізму у творчості за сучасних умов. Запропоновано модель високорозвиненої особистості. Визначено рівні даного виду творчості у старших підлітків, їх якісні показники. Розроблено та експериментально перевірено технологію розвитку напрямків особистісної творчості у сфері гуманістичних стсунків, доброчинної позакласної роботи та самовдосконалення школярів. Показано особливості педагогічної діяльності класного керівника, засоби та шляхи залучення старших підлітків до самовиховання. Розкрито якісні зміни, які відбулися завдяки оздоровленню існуючих міжособистісних стосунків у колективах старших підлітків після формуючого експерименту.

Гуманізація взаємин учителів і старшокласників досліджувалась з позицій особистісно орієнтованого виховання. Технологія особистісно орієнтованого виховання розкрита через модель суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагога і вихованця, співпраці, діалогового спілкування. Досліджені педагогічні умови гуманізації взаємин педагогів і старшокласників. Доведено продуктивність клубної організації життєдіяльності суб'єктів виховного процесу стосовно гуманізації їх взаємин. Ключовою умовою гуманізації взаємин учителів і старшокласників є демократизація шкільного життя шляхом розвитку учнівського самоврядування.

Розглядаються зміст, форми і методи морального виховання старшокласників, дається загальна характеристика принципів і методів морального виховання учнівської молоді в позаурочній роботі засобами фольклору, визначено рівні моральної вихованості старшокласників, подані методичні рекомендації класним керівникам, керівникам гуртків, головам методоб'єднань класних керівників щодо поліпшення ефективності морального виховання старшокласників засобами усної народної творчості в позаурочний час. Розроблено й впроваджено навчально-методичний комплекс, спрямований на формування морального обличчя старшокласника засобами усної народної творчості.

На підставі аналізу психолого-педагогічних досліджень розкрито суть поняття "самореалізація особистості" як процес і результат опредметнення сутнісних сил людини, визначено критерії, показники та рівні самореалізації особистості старшокласника та способи їх діагностування за умов позакласної роботи. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови зазначеної самореалізації особистості, а саме: врахування мотивів необхідності та можливості самореалізації особистості старшокласника у процесі позакласної виховної роботи; залучення особистості до діяльності, адекватної її потребам. Конкретизовано прийоми залучення школярів до виховних заходів, які сприяють їх самореалізації. За результатами експерименту доведено ефективність впливу визначених педагогічних умов на процес самореалізації особистості старшокласника.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблем розвитку творчої активності молодших школярів у процесі фольклорно-ігрової діяльності. Показано, що її впровадження у навчально-виховну роботу школи сприяє підвищенню рівня розвитку творчої активності молодших школярів. Виявлено особливості розвитку обдарування підлітків у емоційно-інтуїтивній та інтелектуально-когнітивній сферах на підставі дослідження динаміки розвитку продуктивності образного, семантичного та символічного мислення.

  Скачати повний текст

Визначено історично-генетичні особливості розвитку та впровадження проектної технології у навчально-виховний процес в основній школі. Розроблено й обгрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті. Розкрито педагогічні умови, створення яких у післядипломному педагогічному процесі необхідно для продуктивної підготовки вчителя, підвищення його компетентності у галузі впровадження проектної технології. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі у процесі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу інститутів даної освіти спецкурс "Організація позаурочної діяльності в позаурочний час", а також методичні рекомендації для вчителів, які керують позаурочною виховною роботою, банк позаурочних учнівських проектів, приклади анкет і діагностик щодо готовності вчителя до організації проектної діяльності. Доведено, що така готовність вчителя є дієвим чинником досягнення мети сучасного виховання, суттю якої є створення умов для розвитку творчої самореалізації особистості, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Вивчено проблеми психологічних особливостей самостійної художньо-словесної творчості учнів та її вплив на розвиток літературних здібностей у підлітковому та юнацькому віці. Доведено, що дитяча самостійна літературна творчість - художньо-естетична діяльність, що здійснюється у руслі вікової динаміки психічного розвитку особистості - важливий фактор літературного розвитку, формування художньо-естетичних смаків сучасних школярів. Теоретично встановлено та статистично підтверджено, що актуалізований психологічний потенціал цієї творчості оптимізує процес розвитку літературних здібностей учнів. Обгрунтовано доцільність і можливість використання художньо-словесного самовираження як засобу цього розвитку. Запропоновано систему методик для діагностики, формування та розвитку читацьких і літературно-творчих здібностей, апробовану в навчально-виховних закладах Івано-Франківської області.

Проаналізовано наукову літературу з проблеми формування інтересу підлітків до зарубіжної літератури за умов дозвілля. Визначено шляхи її вирішення. Обгрунтовано педагогічні умови, принципи проектування та технологію розробки, а також впровадження соціально-педагогічної програми з формування даного інтересу підлітків, визначено її ефективність. Доведено важливість одержаних даних для подальшого розвитку соціально-педагогічної науки, теорії та практики культурно-дозвільної діяльності.

Проаналізовано суть понять "особистісно орієнтований підхід", "особистісне орієнтоване виховання", "особистісно орієнтована виховна технологія". Розглянуто різні підходи до їх тлумачення. З'ясовано провідні особливості організації процесу особистісно орієнтованого виховання старшокласників у позакласній роботі. Визначено критерії та показники вихованості старшокласників, рівні сформованості у них позитивних цінностей-ставлень. Охарактеризовано модель вихованості особистості старшокласника за умов особистісно орієнтованого виховання. Проаналізовано стан дослідженої проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці. З'ясовано й апробовано соціально-педагогічні умови підвищення ефективності особистісно орієнтованого виховання старшокласників у позакласній роботі. Розроблено творчу програму становлення особистості старшокласника та методичні рекомендації щодо її впровадження до практики загальноосвітніх навчальних закладів. Доведено, що ефективність особистісно орієнтованого виховання старшокласників підвищується за умови оновлення парадигми змісту організації процесу цього виховання, упровадження активних форм практичної реалізації виховних варіантів.

Наведено результати аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури, даних медичної статистики, які свідчать про необхідність практичного вирішення проблеми формування фізичного здоров'я підлітків. Визначено один з найперспективніших напрямків організації занять з фізичної культури - індивідуальний підхід до планування фізичних навантажень, зважаючи на вікові та морфофункціональні особливостей підлітка. Розроблено експериментальну методику формування фізичного здоров'я хлопчиків віком 13 - 14 років у позаурочний час. З'ясовано етапи комплексної роботи з організації занять. Розглянуто домінуючі соціально-педагогічні умови формування фізичного здоров'я підлітків.

Досліджено психологічні засади ігрової діяльності, визначено педагогічні функції гри. Обгрунтовано структуру ігрової діяльності учнів молодшого шкільного віку та розроблено її теоретичну модель. Класифіковано ігри дітей молодшого шкільного віку. Доведено зв'язок традиційних дитячих ігор з культурою українського народу, встановлено їх виховне значення. Створено й апробовано методику керівництва творчими іграми та іграми за готовими правилами, висвітлено специфіку організації ігрової діяльності шестирічних першокласників. Доведено ефективність запропонованої методики у розв'язанні завдань залучення дітей до культури українського народу, формування пізнавальних інтересів, виховання гуманних відносин.

Висвітлено шляхи вирішення проблеми трудового виховання в гуртках позашкільних закладів науково-технічного профілю за сучасних економічних умов. Розроблено зміст освіти та методику виховної роботи, орієнтовану на систематичне залучення гуртківців до виробничих ситуацій. Запропоновано й експериментально підтверджено заходи, які сприяли підвищенню рівня трудової вихованості гуртківців.

Вперше на підставі аналізу філософсько-культурологічних і психолого-педагогічних чинників теоретично обгрунтовано соціально-педагогічні умови формування активної громадянської позиції підлітків, якими є залучення дітей до вмотивованої суспільної діяльності, координація дій суб'єктів соціального впливу у процесі становлення активної громадянської позиції підлітків, запровадження факультативних навчальних курсів громадянського спрямування. Розкрито сутність поняття "активна громадянська позиція підлітків", охарактеризовано компоненти даної якості (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний). Визначено вікові особливості, суперечливість внутрішньої позиції та психологічні закономірності розвитку дитини підліткового віку. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків, описано її структуру. Виявлено взаємоузгодження чинників і координацію дій суб'єктів соціального впливу на розвиток громадянських якостей, компетентності та становлення активної громадянської позиції підлітків. Акцентовано увагу на суспільній активності підлітків у позакласній виховній роботі шляхом їх залучення до участі у проектній діяльності. Експериментально перевірено соціально-педагогічні умови та технологію формування активної громадянської позиції підлітків, розроблено методичні рекомендації щодо їх практичного застосування у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.