Проаналізовано еволюційну та процесуальну системи проблемних ситуацій. Описано модулі винахідницьких ситуацій першого та другого рівнів творчої технічної діяльності. Розглянуто питання контролю та оцінювання навчальних досягнень з основ методики технічної діяльності, засвоєння алгоритмічно-евристичного керування мисленням студентів (учнів) у процесі розв'язання навчальних винахідницьких завдань.

Проанализированы эволюционная и процессуальная системы проблемных ситуаций. Описаны модели изобретательских ситуаций первого и второго уровней творческой технической деятельности. Рассмотрены вопросы контроля и оценки учебных достижений по основам методики технической деятельности, усвоения алгоритмическо-эвристического управления мышлением студентов (учеников) в процессе решения учебных изобретательских заданий.

Проаналізовано умови розвитку творчих здібностей учнів у технічних гуртках позашкільних навчальних закладів. Уточнено визначення поняття "здібності" та фактори, які впливають на їх формування. Окреслено роль технічних гуртків у активізації творчих здібностей учнів, становленні творчої особистості підлітка, його готовності до творчої діяльності. Зосереджено увагу на організації навчально-дослідницької діяльності учнів у технічних гуртках позашкільних навчальних закладів, в основі якої лежить метод навчального проекту як особистісно орієнтована технологія та спосіб організації самостійної діяльності учнів, спрямований на виконання завдань навчального проекту, що інтегрує в собі проблемний підхід, групові методи, рефлексивні, презентаційні, дослідницькі, пошукові та інші підходи. Розкрито сутність навчально-дослідницької діяльності учнів, дослідницького методу та навчального експерименту. Охарактеризовано навчальний проект для учня та навчальний проект для вчителя. Визначено вимоги до навчально-дослідницьких проектів учнів. Констатовано, що розвиток творчих здібностей учнів у технічних гуртках позашкільних навчальних закладів направлений на формування учня як творчої особистості, його готовності до повноцінної творчої діяльності, визначення методів стимуляції творчої активності гуртківців. Зазначено, що метод проектів дає змогу комплексно розкрити творчий потенціал особистості учня та використовувати сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу.

Розглянуто проблему рівня сформованості технічних інтересів у членів творчих об'єднань (ТО) позашкільних навчальних закладів технічного напрямку. Висвітлено впровадження ідеї розвитку у школярів інтересу до транспортної техніки у процесі її макетування і конструювання у діяльності одного з творчих об'єднань Дніпровського району. Обгрунтовано загальні та педагогічні умови навчання учнів. Визначено критерії рівнів сформованості технічних інтересів в учнів ТО технічного спрямування. Запропоновано модель вірно представленого логічного генезису основних етапів розробки та виготовлення технічного пристрою. Окреслено основні напрями роботи гуртківців ТО "Макетування та конструювання транспортної техніки". Подано схему можливої міграції гуртківців у межах ТО з метою задоволення власних пізнавальних інтересів. Зазначено, що репрезентативність досвіду підтверджена здійснюваною навчально-методичною роботою протягом 1993 - 2008 навчальних років, результатами втіленої програми ТО "Макетування та конструювання транспортної техніки" у відповідності до вимог І Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з питань позашкільної освіти.

Розкрито сутність компетентності як парадигмального відображення суспільного освітнього запиту, описано психологічні механізми її формування. Охарактеризовано основні етапи, розроблено концепцію, психолого-педагогічні засади, методики та засоби формування конструктивно-технічної компетенції в учнів основної школи у процесі вивчення технічних дисциплін за умов позашкільних навчальних закладів. Наведено результати експериментального дослідження ефективності запропонованої педагогічної системи формування конструктивно-технічної компетентності гуртківців у процесі вивчення технічних дисциплін.

Раскрыта сущность компетентности как парадигмального отображения общественного образовательного запроса, описаны психологические механизмцы ее формирования. Охарактеризованы основыне этапы, разработаны концепция, психолого-педагогические основы, методики и средства формирования конструктивно-технической компетенции у учащихся основной школы в процессе изучения технических дисциплин в условиях внешкольных учебных заведений. Приведены результаты экспериментального исследования эффективности предложенной педагогической системы формирования конструктивно-технической компетентности кружковцев в процессе изучения технических дисциплин.

Розглянуто мотивацію творчої активності як провідний чинник розвитку технічної обдарованості в підлітковому віці. Досліджено взаємозв'язок мотивації досягнення мети, статусних та афілятивних мотивів у процесі становлення технічно обдарованої особистості. Виділено гіперсоціальний, конвенційний, тривожний, конформний та контрсоціальний типи мотивації творчої активності. Проаналізовано вікову динаміку та індивідуальні особливості мотиваційної сфери обдарованих підлітків і виділено особистісні риси, що сприяють розвитку технічної обдарованості.

На підставі теоретичного аналізу виявлено, що технічне мислення учнів початкових класів є розумовою діяльністю, спрямованою на виконання різноманітних технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об'єктів. Експериментально досліджено психологічні особливості прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів I - IV класів у процесі розв'язування технічних задач, а саме: мотиваційного, образного, понятійного, практичного, емоційно-вольового. Розроблено й експериментально перевірено концептуальну модель формування технічного мислення даних учнів, яка передбачає наявність соціально-психологічних та індивідуально-психологічних умов його формування на базі актуалізації ролі освітнього та родинного середовища, а також застосування мотиваційного та творчого тренінгів з урахуванням вікових можливостей школярів. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо впровадження мотиваційного та творчого тренінгу для формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку у позаурочній роботі.

Досліджено проблему розвитку просторової уяви учнів в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Проаналізовано особливості організації процесу навчання, виховання та розвитку дитини в позашкільних закладах освіти. Теоретично досліджено й експериментально перевірено вплив прикладної діяльності на розвиток індивідуальних якостей особистості. З урахуванням одержаних результатів обгрунтовано нові підходи щодо розв'язання проблеми розвитку просторової уяви школярів. Розроблено й апробовано засоби впливу на просторову уяву учнів у процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Розроблено систему завдань, що активізує наочно-образне мислення та сприяє підвищенню рівня розвитку просторової уяви. Визначено показники рівнів сформованості просторової уяви. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої системи завдань, що впливають на рівень розвитку просторової уяви учнів основної школи.

Проведено історико-педагогічний аналіз розвитку технічної творчості учнів у контексті навчально-виховної діяльності суспільно-політичних і економічних чинників на формування технічних здібностей дітей і молоді. Показано роль зарубіжного досвіду у розвитку технічної грамотності учнів. Виявлено основні аспекти, передумови та напрями розвитку технічної творчості, обгрунтовано періоди її розвитку.

Досліджено проблему становлення технічної творчості учнів у позашкільних закладах освіти України у 1920 - 1930-х рр. як однієї з форм трудової підготовки учнівської молоді. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до технічної творчості учнів, існуючі дефініції даної творчості та методи їх розвитку. З використанням зазначених наукових положень розкрито передумови та детермінанти трансформації технічної діяльності учнів у технічну творчість. Розкрито мету, принципи, завдання та профілі технічної творчості учнів. Виявлено характерні тенденції та визначено етапи розвитку. Розроблено практичні рекомендації для розвитку технічної творчості учнів на сучасному рівні.

Досліджено проблему пошуку педагогічних умов, необхідних і достатніх для ефективного формування у членів творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів технічного напряму стійких інтересів щодо транспортної техніки у процесі її макетування та конструювання. Розроблено зміст і методичні прийоми формування інтересу до транспортної техніки. На підставі результатів апробації запропонованих практичних і теоретичних розробок, зроблено висновок про позитивний вплив їх використання на підвищення рівня сформованості технічних інтересів у вихованців творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів технічного напряму.

Здійснено аналіз філософських, психолого-педагогічних і соціально-педагогічних праць щодо вивчення соціально-педагогічних умов розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості. Розкрито суть понять "творча обдарованість", "творча технічна обдарованість", "дитяча технічна творчість". Розглянуто форми та методи виховної діяльності з учнями у даних центрах та соціально-педагогічні умови їх реалізації. Розроблено й експериментально перевірено ефективність сукупності соціально-педагогічних умов, запровадження яких до навчально-виховного процесу позашкільних навчальних закладів технічного профілю дозволило одержати позитивну динаміку збільшення кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем творчого розвитку. Розроблено та науково обгрунтовано методику розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості учнів, спрямовану на проведення навчально-виховної роботи за певною системою, у контексті наступності та логічної єдності навчання, виховання та творчого розвитку.

Досліджено зміст і педагогічні засоби формування готовності старшокласників до професійного самовизначення на сферу технічної діяльності у позашкільних навчальних закладах освіти. Виявлено психолого-педагогічні фактори забезпечення профорієнтаційної спрямованості змісту навчально-трудової діяльності старшокласників, грунтуючись на діагностичній, інформаційній, виховній, розвиваючій та консультативній функціях профорієнтації. Обгрунтовано та експериментально перевірено ефективність змісту і структури профорієнтаційної роботи та визначено сукупність педагогічних засобів формування готовності старшокласників до професійного самовизначення на сферу технічної діяльності у позашкільних навчальних закладах освіти.

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування в учнів сільської загальноосвітньої середньої школи техніко-конструкторських знань і вмінь у процесі допрофесійної підготовки. Вперше визначено сутність і структуру поняття "позаурочна робота з трудового навчання в сільській школі". Обгрунтовано особливості організації та змісту техніко-конструкторської діяльності учнів сільської школи у позаурочний час. Відібрано та кваліфіковано активні форми, методи та засоби, спрямовані на розвиток техніко-конструкторських знань і вмінь учнів. Удосконалено зміст техніко-конструкторської діяльності для різних вікових груп школярів. Визначено критерії відбору та рівні сформованості техніко-конструкторських знань і вмінь учнів. Обгрунтовано ефективні педагогічні умови формування системи техніко-конструкторських знань і вмінь учнівського колективу сільської школи. Доведено, що формування системи техніко-конструкторських знань і вмінь у позаурочний час сприяє ефективному засвоєнню природничо-математичних і технічних дисциплін, розвитку творчої активності та загальнотрудових і загальнотехнічних вмінь і навичок учнів.

Проаналізовано історико-педагогічний розвиток технічної творчості учнів у контексті навчально-виховної діяльності освітніх закладів Галичини в 1900 - 1939 рр. Досліджено вплив суспільно-політичних та економічних чинників на формування технічних здібностей дітей та молоді. Показано роль зарубіжного досвіду в розвитку технічної грамотності учнів. Виявлено основні аспекти, передумови та напрями розвитку технічної творчості, а також обгрунтовано періоди її розвитку. З'ясовано, що результати та висновки дослідження доцільно використовувати в навчальних закладах у викладанні спецкурсів і проведенні спецсемінарів з історії розвитку технічної творчості, педагогіки, трудового навчання, фізики та техніки.

Вперше розроблено та теоретично обгрунтовано систему методологічного забезпечення формування конструктивно-технічної компетентності (КТК) в гуртківців у процесі розв'язання конструктивно-технічних завдань, експериментально перевірено її ефективність та особливості функціонування. Визначено критерії та показники, апробовано методику діагностування рівнів сформованості КТК гуртківців в процесі навчання технічних дисциплін. Удосконалено зміст, форми та методи конструктивно-технічної творчості гуртківців у позашкільних навчальних закладах науково-технічного напряму. Визначено сутність, структуру та зміст поняття КТК учня основної школи.

Подано результати емпіричного дослідження моторизаційних зацікавлень гімназійної молоді Польщі. Визначено критерії оцінки рівнів моторизаційного зацікавлення учнів гімназій. Одержані дані свідчать про диференціацію зацікавлень залежно від статі та вплив територіального походження на рівень зацікавлення моторизацією.

Представлены результаты эмпирического исследования моторизационных интересов гимназической молодежи Польши. Определены критерии оценки уровней моторизационного интереса учащихся гимназий. Полученные данные свидетельствуют о дифференциации интересов в зависимости от пола и влиянии территориального происхождения на уровень заинтересованности моторизацией.

The results of empirical research of motorizational interests of the youth of high schools of Poland are presented. The criteria assessment of motorizational interest of the pupils of high school are given. These data suggest differentiation of interests depending on gender and the impact of regional origin on the level of motorizational interest.

Визначено дослідницькі уміння, які формуються під час вивчення курсу "Технічна творчість учнів". Розглянуто основні форми та методи, пов'язані з процесом формування дослідницьких умінь.

Определены исследовательские умения, которые формируются во время изучения курса "Техническое творчество учащихся". Рассмотрены основные формы и методы, связанные с процессом формирования исследовательских умений.

The article defines research skills that are being formed during studying the course "Students' Technical Creative Work". The main forms and methods connected with the process of forming research skills are being considered.

Розглянуто особливості організації та проведення найвідомішого міжнародного конкурсу науково-технічної творчості серед школярів IX - XII класів Intel ISEF, який надає всім його учасникам можливість продемонструвати себе та відкриває двері до провідних ВНЗ. Зазначено, що в конкурсі взяло участь 1 549 школярів з 65-ти країн світу, що перемогли у 446-ти національних та регіональних раундах конкурсу. На розгляд авторитетного жюрі було подано 1 500 наукових проектів, серед яких - шість проектів українських школярів, переможців національного етапу конкурсу " Intel-Еко Україна" та конкурсу " Intel-Техно Україна". Розкрито вимоги до наукових проектів, що подаються на конкурс, важливою з яких є виконання учнями роботи під наглядом наукового керівника - кваліфікованого фахівця в певній галузі (вчителя, науковця, викладача вищої школи). Охарактеризовано наукові проекти головних переможців конкурсу, а також його учасників і переможців з України: Анни Ємець, Поліни Коваленко, Михайла Рімеля, Олександри Гуленко та Анастасії Іванової, Андрія Ситника, Євгенії Сороки. Виокремлено відомості про національні етапи міжнародного конкурсу екологічної та науково-технічної творчості школярів Intel ISEF. Наведено інтерв’ю з переможцями конкурсів Intel-Техно Євгенією Сорокою та Intel-Еко Анною Ємець.

Рассмотрены особенности организации и проведения известного международного конкурса научно-технического творчества среди школьников IX - XII классов Intel ISEF, который предоставляет всем его участникам возможность продемонстрировать себя и открывает дверь в ведущие ВУЗ. Указано, что в конкурсе приняло участие 1 549 школьников из 65-ти стран мира, победивших в 446-ти национальных и региональных раундах конкурса. На рассмотрение авторитетного жюри было представлено 1 500 научных проектов, среди которых - шесть проектов украинских школьников, победителей национального этапа конкурса "Intel-Эко Украина" и конкурса "Intel-Техно Украина". Раскрыты требования к научным проектам, среди которых особенно важной является выполнение учащимися работы под наблюдением научного руководителя - квалифицированного специалиста в определенной области (учителя, ученого, преподавателя высшей школы). Охарактеризованы научные проекты главных победителей конкурса, а также участников и победителей в Украине: Анны Емец, Полины Коваленко, Михаила Римеля, Александры Гуленко и Анастасии Ивановой, Андрея Сытника, Евгении Сороки. Выделены сведения о национальных этапах международного конкурса экологического и научно-технического творчества школьников Intel ISEF. Приведены интервью с победителями конкурсов Intel-Техно Евгенией Сорокой и Intel-Эко Анной Емец.

The aspects of organization and planning of the international scientific contest Intel ISEF among pupils’ IX to XII grades are revealed in the article. Ukrainian team of 6 pupils has won 4 awards during Intel ISEF 2012 (Pittsburg, the USA). There were presented more than 1 500 scientific projects. Ukrainian projects were marked by the scientists of Intel ISEF for original ideas and invention level.

Актуалізовано необхідність вибору конкретної моделі організації та проведення науково-дослідницької роботи у навчальному процесі в гуртках, секціях дослідно-експериментального напряму позашкільної освіти фізико-математичного та технічного профілю. Визначено основну мету експерименту, розглянуто й охарактеризовано різні за ознаками види експериментів, серед яких природний, штучний, творчий, констатуючий, контролюючий, пошуковий, вирішальний, лабораторний. Акцентовано увагу на правильному виборі та розробці методик експерименту. Зазначено, що спільна праця над пошуково-науковою роботою - це шлях від технологій навчання "відповіді без запитань" до життєвих завдань та інтелектуальної ініціативи гуртківців.

Актуализирован выбор конкретной модели организации и проведения научно-исследовательской работы в учебном процессе в кружках, секциях опытно-экспериментального направления внешкольного образования физико-математического и технического профиля. Определена основная цель эксперимента, рассмотрены и охарактеризованы различные по признакам виды экспериментов, среди которых природный, искусственный, творческий, констатирующий, контролирующий, поисковый, решающий, лабораторный. Акцентировано внимание на правильном выборе и разработке методик эксперимента. Указано, что общая работа над поисково-научной работой - это путь от технологий обучения "ответы без вопросов" к жизненным задачам и интеллектуальной инициативе кружковцев.

The directions of work for the head of scientific and research, constructive and inventive activities in the educational institutions of different types for the pupils of middle and senior school age are given. Different kinds of experiments, regarding on type are considered.

Проаналізовано побудову структури навчального матеріалу курсу неорганічної хімії на основі принципу сходження від абстрактного до конкретного, що дозволило впровадити в шкільну практику технологію розвивального навчання. Акцентовано особливу увагу на самостійній роботі учнів з підручником, що усе більше бере на себе навчальні функції. Зроблено висновок, що з пасивного носія інформації підручник перетворюється в активну дидактичну систему, яка забезпечує учню самоконтроль за засвоєнням знань, а також сприяє формуванню специфічного стилю мислення та мовної культури.

Проанализировано построение структуры учебного материала курса неорганической химии на основе принципа перехода от абстрактного к конкретному, что позволило внедрить в школьную практику технологию развивающего обучения. Акцентировано особое внимание на самостоятельной работе учащихся с учебником, который все больше берет на себя учебные функции. Сделан вывод, что с пассивного носителя информации учебник превращается в активную дидактическую систему, которая обеспечивает учащемуся самоконтроль за усвоением знаний, а также способствует формированию специфического стиля мышления и речевой культуры.