Изложены основные закономерности нарушений психической сферы у детей, страдающих детским церебральным параличом (ДЦП). Описаны психопатологические синдромы, наблюдаемые при заболевании. Дана подробная медико-психологическая характеристика нарушений личности, интеллекта, речи и других психических функций. Освещаются социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка. Излагаются основные принципы разработанной В.И.Козявкиным системы интенсивной нейрофизиологической системы реабилитации больных ДЦП, а также рассматривается эффективность ее применения в аспекте влияния на психическое здоровье детей и их социально-психологическую адаптацию.

На основі кількісного аналізу 350 відповідей учнів висвітлено проблеми адаптації вихованців у закладах нового типу - соціально-реабілітаційних центрах (СРЦ). Досліджено зміст, значення і досвід адаптаційного періоду у СРЦ, визначено його основні етапи. Підкреслено значущість активної взаємодії класного керівника (вихователя) зі своїм класом, а також запропоновано диференційовану програму адаптаційного періоду для учнів 1, 5-6 та 10 класів і наведено результати його аналізу на основі застосування ділової гри, анкетування. Розглянуто три форми спілкування вихованців - інтимно-особисту, стихійно-групову, соціально орієнтовану.

Запропоновано оригінальні фізичні вправи, які ефективно впливають на відновлення порушених функцій опорно-рухового апарата інвалідів, сприяють психологічній і соціальній адаптації хворих з наслідками дитячого церебрального паралічу.

Розкриваються причини труднощів у навчанні школярів молодшого шкільного віку з психічним та мовленнєвим недорозвитком. Визначаються шляхи й особливості формування у них початкових лінгвістичних і математичних знань, умінь та навичок.

Существующее сегодня содержание специального обучения на коррекционных занятиях по развитию познавательной деятельности слепых учащихся младших классов не отвечает задачам развивающего обучения, которое в настоящее время является стратегией развития начального образования в целом. Разрыв между специальным и общим в содержании обучения незрячих значительно усложняет усвоение последними современной школьной программы и не способствует их должному развитию, создает трудности для учителей при подаче слепым школьникам программного материала по предметам общеобразовательного цикла. Поэтому делается акцент на обновление содержания специального обучения слепых учащихся на специальных коррекционных уроках по развитию познавательной деятельности.

Доведено актуальність наукового обгрунтування методологічних особливостей адаптивного фізичного виховання сліпих та учнів з ослабленим зором за умов спеціалізованих інтернатів з метою підвищення оздоровчої ефективності процесу адаптації їх до повсякденного життя.

Підкреслено актуальність наукового обгрунтування методологічних особливостей адаптивного фізичного виховання школярів-сліпих і зі слабким зором за умов спеціалізованих інтернатів з метою підвищення оздоровчої ефективності процесу їх адаптації до повсякденного життя.

Охарактеризовано особливості розвитку та шляхи формування діалогічного мовлення у слабочуючих дошкільників. Висвітлюються сучасні проблеми сурдопедагогічної теорії і практики, сутність комплексного підходу до соціального виховання і спеціального навчання глухих школярів, а також проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності дітей з вадами слуху у початкових класах. Розглядається психологічний аспект морального виховання глухих і слабочуючих дошкільників, і пропонуються методи підготовки нечуючої дитини до шкільного навчання засобами предметно-практичної діяльності. Простежується залежність інтелектуального розвитку дитини від проекту навчання тощо.

Розглянуто теоретичні засади корекції розвитку дітей з розумовими вадами. Розкрито сутність корекційно-розвивальної роботи у спеціальному освітньому закладі, з'ясовано її місце у системі загальної та спеціальної освіти. Визначено основні ланки педагогічного процесу, а також складові досягнення корекційної мети. Наведено структуру дефекту аномальних дітей усіх основних категорій (дітей з вадами слуху, зору, інтелекту, мовлення). Проаналізовано можливості формування в учнів з вадами розумового розвитку учбової діяльності відповідно до її структури, учбових дій та становлення у них теоретичних узагальнень. Значну увагу приділено особливостям формування в учнів з вадами інтелекту узагальненості, усвідомленості, самостійності, стійкості розумової діяльності та індивідуального способу діяльності.

Розглянуто проблеми освіти дітей, що потребують спеціального корекційного впливу. Висвітлено окремі питання навчання та виховання глухих і туговухих дітей, а також досліджено історію становлення наукової думки у галузі дефектології. Порушено актуальні питання вищої школи, зокрема, психології мовлення у структурі підготовки майбутніх сурдопедагогів, розвитку в студентів якостей дослідника в даній сфері, формування психологічної грамотності як професійної якості дефектолога тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю948.22 я43 + Ч430 я43

Рубрики:

Психологія глухих, глухонімих та тих, що погано чують

Дефектологія в цілому

Шифр НБУВ: В343275 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається сучасний стан суспільства та динаміка його змін, життєвотворчий потенціал реабілітаційної педагогіки, становлення особистості як суб'єкта життєвотворчості в процесі реабілітації. Висвітлюються проблеми проведення експерименту з комплексної та духовної реабілітації хворої дитини, психологічні можливості самореабілітації у складній життєвій ситуації, особливості психологічної підтримки та допомоги молоді із суїцидальними тенденціями. Аналізується гуманізація процесу навчання у сучасній варіативній школі, проблема формування нової педагогічної стратегії, уроки формування духовності особистості. Характеризується Міжнародна виховна система "Self-Esteem" про подолання кризових і конфліктних ситуацій, повідомляється про досвід розробки проекту Комплексної програми "Здоров'я - через освіту" та ін.

Розглядаються особливості організації навчального процесу в умовах освітньо-реабілітаційної системи, а також практичні аспекти використання проективно-рефлексивної технології навчання. Висвітлюються технологічні підходи до процесу самовизначення особистості у професійній сфері. Вивчається соціалізація особистості в умовах навчально-реабілітаційного центру. Обговорюється створення умов для самовизначення та самоздійснення особистості. Пропонується досвід формування життєвої компетентності дитини, а також обгрунтовується необхідність впровадження технологій проективного самоздійснення у навчально-виховний процес тощо.

Висвітлюються загальні питання спеціальної психології, зокрема проблеми структури дефекту при розумовій відсталості, соціально-психологічної сутності дефекту та його компенсації, психологічного змісту поняття розумової відсталості, її види та форми. Досліджуються особливості інтелектуального та особистісного розвитку розумово відсталих школярів, своєрідність психіки дітей-олігофренів. Представлені методики дослідження пізнавальних та емоційно-вольових процесів, якостей особистості учнів допоміжної школи. Оскільки описані дослідження психіки дітей з недорозвиненим інтелектом проводились у 60-70-х роках, то, познайомившись з їхніми результатами, є можливість відстежити, як розвивались уявлення про сутність розумової відсталості, як змінилась психіка учнів допоміжної школи за 30 років, як впродовж цього терміну розвивалась сама спеціальна психологія та її проблематика.

У праці на основі широкого кола джерел та публікацій автор аналізує станову структуру, чисельність, національно-віросповідальну приналежність, правове та матеріальне становище, ставлення до навчання, суспільно-політичну діяльність студентської молоді Харківського, Київського та Новоросійського університетів у другій половині ХIХ ст. Розглядається система соціально-охоронного регулювання, яка була запроваджена царським самодержавством з метою усунути можливість студентських політичних виступів, в першу чергу на національному грунті, русифікація університетської освіти в Україні. Досліджуються причини масових студентських виступів, їх гасла, форми боротьби студентства українських університетів з самодержавством.

Наведено результати вивчення фізичної підготовки сучасної популяції учнів спецшкіл для дітей з затримкою психічного розвитку, отримані в ході дослідження розвитку основних рухових якостей.

Розглянуто особливості розвитку особистості інваліда, особистісно-орієнтоване навчання, мотиваційні настанови особистості. Досліджено проблеми адаптації та соціальної реабілітації дітей-інвалідів, роль адаптивної фізичної культури в корекційно-розвивальному навчанні та вихованні.

Рассмотрены особенности развития личности инвалида, личностно-ориентированное обучение, мотивационные установки личности. Исследованы проблемы адаптации и социальной реабилитации детей-инвалидов, роль адаптивной физической культуры в коррекционно-развивающем обучении и воспитании.

Peculiarities of the disabled person's development, person-oriented education, motivational tasks a person are studied. Problems of disabled children's adaptation and social rehabilitation, the role of adaptive physical culture in corrective-developing education and teaching are also studied here.

Висвітлено актуальні проблеми навчання та виховання, професійної, соціально-психологічної та фізичної реабілітації людей з особливими потребами. Проаналізовано формування особистісних якостей у дітей з обмеженими інтелектуальними можливостями в процесі громадянського виховання. Розглянуто питання активізації навчання студентів з особливими потребами шляхом застосування різних форм та активних методів навчання. Розкрито концептуальні засади створення навчального середовища для студентів з вадами слуху, психолого-педагогічні основи розвитку здібностей до самостійної роботи у студентів з обмеженими фізичними можливостями, методологічні аспекти впровадження дистанційної освіти в Україні, дизонтогенетичні аспекти ранньої корекційно-педагогічної роботи в соціально-реабілітаційних центрах.

Освещены актуальные проблемы обучения и воспитания, профессиональной, социально-психологической и физической реабилитации лиц с особенными потребностями. Проанализировано формирование личностных качеств у детей с ограниченными интеллектуальными возможностями в процессе гражданского воспитания. Рассмотрены вопросы активизации обучения студентов с особенными потребностями путём применения разных форм и активных методов обучения. Раскрыты концептуальные основы создания учебной среды для студентов с дефектами слуха, психолого-педагогические основы развития способностей к самостоятельной работе у студентов с ограниченными физическими возможностями, методологические аспекты внедрения дистанционного образования в Украине, дизонтогенетические аспекты ранней коррекционно-педагогической работы в социально-реабилитационных центрах.

Експериментально вивчено динаміку показників фізичного розвитку хлопців з обмеженими функціями у період від 7-ми до 17-ти років. Встановлено, що в хлопців з різною формою захворювання на церебральний параліч відсутні достовірні відмінності у значеннях показників фізичного розвитку. Кожен показник характеризується певними особливостями вікової динаміки результатів, але для всіх встановлено періоди високого, помірного та низького темпів їх зростання.

Экспериментальным путем изучена динамика показателей физического развития мальчиков с ограниченными функциями в период от 7-ми до 17-ти лет. Установлено, что у мальчиков с разной формой заболевания церебральным параличем отсутствуют достоверные отличия в значениях показателей физического развития. Каждый показатель характеризуется определенными особенностями возрастной динамики результатов, но для всех установлены периоды высокого, умеренного и низкого темпа их увеличения.

Dynamics of indices of physical development of boys with limited functions from 7 to 17 had been studied experimentally. It was determined that boys with different form of cerebral palsy do not show reliable differences in the meaning of indices of physical development. Every index is characterized by certain peculiarities of dynamics of results, but existence of period of high, moderate and low rates of their growth are established for everybody.

На підставі покращення показників фізичної працездатності та симпато-адреналової системи, а також підвищення рівня екскреції креатиніну засвідчено позитивний вплив засобів фізичного виховання на функціональний стан глухих дітей молодшого шкільного віку.

На основании улучшения показателей физической работоспособности и симпато-адреналовой системы, а также повышения уровня экскреции креатинина сделан вывод о позитивном влиянии средств физического воспитания на функциональное состояние глухих детей младшего школьного возраста.

The improving of physical capacity indicators, sympato-adrenalin system and the excretion level of kreatynin testify about positive influence of the physical culture means upon the functional state of the junior deaf children's organism.