На підставі вивчення науково-педагогічної літератури й архівних джерел проаналізовано внесок І.О.Соколянського у розробку методик навчання та виховання дітей з вадами слуху та зору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.1 + Ч430.3

Рубрики:

Розвиток дітей

Історія спеціальних шкіл і дефектології

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в хронологічних межах досліджено соціально-педагогічну роботу з дітьми з особливими потребами. Визначено передумови організації соціально-педагогічної роботи з такими підлітками в середніх навчальних закладах. Обгрунтовано та охарактеризовано етапи та визначено провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної роботи з ними. Визначено прогностичні тенденції розвитку системної організації соціально-педагогічної роботи з підлітками з особливими потребами в середніх навчальних закладах України в XXI ст. так визначено перспективи творчого використання прогресивних соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов.

Проаналізовано досвід науковців в галузі теорії та практики фізичного виховання дітей з сенсорними порушеннями в українській дефектології XX ст. Увагу приділено діяльності таких вчених, як В. Ф. Афанасьєв, В. І. Бондар, Н. Ф. Засенко, Н. Г. Байкіна, В. Г. Григоренко, М. І. Земцова, Т. А. Власова, Б. Г. Шеремет. Запропоновано нове тлумачення історико-педагогічної спадщини вітчизняної педагогіки та наведено нові дані про зміст і специфіку фізичного виховання осіб з вадами зору та слуху як історичного феномену.

Зазначено, що впровадження цілеспрямованої системи корекційного навчання та виховання є необхідним для того, щоб через неї проводилась реабілітація дітей з особливими потребами. Одним із головних завдань цієї системи є формування в дітей уявленнь про роль здоров'я в житті людини та потреби бути здоровими.

Здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти дефектологів в Україні, обгрунтовано періодизацію її функціонування в межах другої половини XX - початку XXI ст. Показано вплив системи корекційної освіти дітей з вадами психофізичного розвитку та дефектологічної науки на рівень професійної кваліфікації педагогічних працівників спеціальних шкіл. Висвітлено внесок науково-дослідних установ, ВНЗ, підрозділів Міністерства Освіти України, вчених і практиків в організацію та вдосконалення післядипломної педагогічної освіти дефектологів.

Розглянуто умови активізації творчих здібностей дітей з особливими потребами розвитку. Виокремлено загальні завдання і принципи естетичного розвитку аномальних дітей за допомогою засобів різних видів мистецтв, і музичного, як найбільш доступного, ефективного та провідного за умов спеціальних шкіл-інтернатів.

Рассмотрены условия активизации творческих способностей детей с особенными потребностями развития. Выделены общие задачи и принципы эстетического развития аномальных детей средствами различных видов искусств, и музыкального в том числе, как наиболее доступного, эффективного и ведущего в условиях специальных школ-интернатов.

The conditions enhance the creative abilities of children with special developmental needs. Identify common objectives and principles of aesthetic development of abnormal children by means of various arts, and music including the most affordable, effective and leading in special boarding schools.

Розглянуто зміст трудового навчання розумово відсталих дітей у контексті поглядів дефектологів на різних етапах розвитку школи: дореволюційному періоді, починаючи з засновника олігофренопедагогіки Е.Сегена, та післяжовтневому періоді (1918 - початок 1930-х рр.). Значну увагу приділено документам радянського періоду - положенням, інструкціям, постановам, програмам Наркомосу України, що сприяли створенню в Україні системи навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми на основі принципів зближення школи з життям, поєднання навчання з виробничою працею. Розкрито значення Другого Всеросійського з'їзду з соціально-правової охорони дітей і підлітків (1924 р.) для розвитку теорії та практики трудового навчання розумово відсталих дітей. Окреслено причини поступової втрати допоміжною школою своєї специфіки. Наголошено на усвідомленні дефектологами України в цей період важливості розробки теоретичних засад і визначення нових принципів залучення таких дітей до трудової діяльності.

На основі вивчення архівних джерел досліджено основні тенденції розвитку складових системи підготовки педагогів для роботи у закладах для виховання дітей з вадами психічного розвитку. Проаналізовано структурні та змістові особливості цього процесу у 1920-х рр.

Висвітлено окремі аспекти історіографічного дослідження формування наукових засад розбудови системи спеціальної освіти в Україні на різних етапах. Зазначено, що сучасний етап модернізації освіти дає підстави до перегляду окремих сторінок поступу педагогічної думки на теренах України, оскільки саме вони можуть окреслити ті визначальні лінії та можливості, які не були реалізовані свого часу, але водночас мали визначальний вплив на її сьогоденні обриси та можуть стати дороговказом на найближчу перспективу. З'ясовано, що українські фахівці зі спеціальної освіти на початку ХХ ст. мали низку цікавих напрацювань у сфері розробки комплексних програм, психологічних і дидактичних основ комплексної системи навчання для міських та сільських шкіл, вивчення феномену дитячого колективу тощо.

Освещены отдельные аспекты историографического исследования формирования научных основ развития системы специального образования в Украине на разных этапах. Отмечено, что современный этап модернизации образования дает основания для пересмотра отдельных страниц развития педагогической мысли на просторах Украины, поскольку именно они могут очертить те определяющие линии и возможности, которые не были реализованы в свое время, но одновременно имели значительное влияние на ее сегодняшние черты и могут стать указателем на ближайшую перспективу. Выяснено, что украинские специалисты в области специального образования в начале ХХ в. имели ряд интересных наработок в сфере разработки комплексных программ, психологических и дидактических основ комплексной системы обучения для городских и сельских школ, изучения феномена детского коллектива и т. д.

When covering certain aspects of historiographical research on the scientific basis of the special education system in Ukraine at different stages. It is noted that the current stage of modernization of education gives rise to a revision of individualpages of educational thought in the vast Ukraine, because they can delineate those defining lines and features that were not realized at the time, but also had a significant impact on its current features and can be a pointer in the near future. It was found that the Ukrainian specialists in special education in the early twentieth century had a number of interesting developments in the field of integrated programs, psychological and pedagogical foundations of a comprehensive training system for urban and rural schools, the study of the phenomenon of children's team.

Висвітлено аспекти, пов'язані з дефективним дитинством, а саме з дітьми, що мали психофізичні вади, й малолітніми правопорушниками. Виявлено шляхи і способи досягнення суспільно значущих результатів в освітній галузі. Відтворено трансформаційний процес в освіті з його пошуками й суперечностями. Визначено рушійні сили застосування диференційного підходу в організації дитинства в українській освіті, акцентуючи увагу на дефективному дитинстві. Зазначено, що освітню галузь в Україні оновлювали в руслі загальноєвропейських тенденцій у справі охорони дитинства на засадах поєднання зусиль педагогів і медиків, спостерігалося зростання дитячої злочинності.

Освещены аспекты, связанные с дефективным детством, а именно с детьми, которые имели психофизические недостатки, и малолетними правонарушителями. Выявлены пути и способы достижения общественно значимых результатов в образовательной сфере. Воспроизведен трансформационный процесс в образовании с его поисками и противоречиями. Определены движущие силы применения дифференциального подхода в организации детства в украинском образовании, акцентируя внимание на дефективном детстве. Указано, что образовательную отрасль в Украине обновляли в русле общеевропейских тенденций в деле охраны детства на основе объединения усилий педагогов и медиков, наблюдался рост детской преступности.

When covering aspects related to the defective childhood, namely the children who had psychophysical flaws and young offenders. The ways and means of achieving public interest results in education. Reproduced in the transformation process in educationwith his search and contradictions. Identified drivers of differential treatment in the organization of the Ukrainian childhood education, focusing on the handicapped child. Indicated that the education sector in Ukraine is updated in line with European trends in child care by combining the efforts of teachers and doctors, there was an increase of juvenile delinquency.

Розглянуто розвиток післядипломної освіти дефектологів в Україні у 1920-х рр. Проаналізовано форми підвищення кваліфікації вчителів спеціальної школи, серед яких основними були стажування та курсова підготовка, курси при Комісії шкільної гігієни і санітарії центрального бюро Всеукраїнської спілки; курси при Головному управлінні соціального виховання; літні курси вчителів при обласних інспектурах освіти, регіональні лікарсько-педагогічні кабінети на базі лікарсько-педагогічного та санітарно-педологічного інститутів. Відзначено, що позитивним у підвищенні кваліфікації стало впровадження напрямів підготовки вчителів для спеціальних шкіл за категоріями дефективності (сурдо-, тифло- та олігофренопедагогіка). Зроблено висновок, що на початку існування УРСР, незважаючи на незадовільне фінансування державою післядипломної освіти вчителів, яке призвело до скорочення контингенту працівників, що бажали підвищити свою кваліфікацію, післядипломна освіта дефектологічних кадрів поступово вдосконалювалась.

Рассмотрено развитие последипломного образования дефектологов в Украине в 1920-х гг. Проанализированы формы повышения квалификации учителей специальной школы, среди которых основными были: стажировки и курсовая подготовка, курсы при Комиссии школьной гигиены и санитарии Центрального бюро Всеукраинского союза, курсы при Главном управлении социального воспитания; летние курсы учителей при областных инспектурах образования, региональные врачебно-педагогические кабинеты на базе врачебно-педагогического и санитарно-педологического институтов. Отмечено, что положительным в системе повышения квалификации стало внедрение подготовки учителей для специальных школ по категориям дефективности (сурдо-, тифло- и олигофренопедагогика). Сделан вывод, что в начале существования УССР, несмотря на неудовлетворительное финансирование государством последипломного образования учителей, которое привело к сокращению контингента работников, желающих повысить свою квалификацию, последипломное образование дефектологических кадров постепенно совершенствовалось.

It was considered the development of postgraduate education of defectology staff in Ukraine in 20 th of XX century. It was analyzed the forms of increase of qualification of teachers of special school. The author came into conclusion that at the beginning of USSR, not taking into account of social and economical problems in a society, postgraduate education of defectology staff has been gradually improved.

Діяльність першого на українських землях у складі Російської імперії приватного навчально-виховного закладу для дітей з вадами психічного, розумового розвитку і поведінки розглянуто в контексті проблеми дослідження внеску середніх закладів освіти новаторського типу у розвиток українського шкільництва.

Деятельность первого на украинских землях в составе Российской империи частного учебно-воспитательного заведения для детей с дефектами психического, умственного развития и поведения рассматривается в контексте проблемы исследования вклада средних образовательных учреждений новаторского типа в развитие системы образования в Украине.

The activity of the first on the Ukrainian territory as a part of the Russian empire private educational establishment for children with the lacks of psychical, mental development and conduct is considered in the context of innovatory type educationalestablishments contribution into Ukrainian educational system development research problem.

Розкрито педагогічний феномен індивідуалізації навчально-виховного процесу, що здійснювався в шкільництві України після Другої світової війни. Висвітлено внесок Науково-дослідного інституту дефектологої Міністерства освіти УРСР у розбудову шкіл для дітей з особливими потребами. Охарактеризовано періоди становлення означеного інституту як самостійної установи. Зосереджено увагу на ідеях щодо індивідуалізації навчального процесу та заходів з їх утілення в шкільну практику, запроваджуваних співробітниками українського Науково-дослідного інституту дефектології на першому етапі (пошук стилю роботи) другого періоду його діяльності - у 1944 - 1948 рр. (другий етап − до січня 1955 р. (конкретизація і формалізація діяльності). Вперше на основі архівних матеріалів і рукописних маловідомих джерел проаналізовано тематику і наукову продукцію співробітників установи (методичні рекомендації, навчальні програми, підручники), їх вплив на поглиблення диференційованого підходу до діагностування й освіти дітей із порушеннями психофізичного розвитку. З урахуванням політико-ідеологічних особливостей історичного часу розглянуто позитивні ознаки діяльності установи (вивчення роботи спеціальних шкіл і методична допомога їх учителям) й недоліки (відсутність системних експериментальних досліджень). Констатовано, що використання невідомих раніше фактів дозволило ввести у науковий обіг уточнені відомості про роботу Інституту як провідника ідей індивідуалізації шкільної освіти.

Раскрыт педагогический феномен индивидуализации учебно-воспитательного процесса, который осуществлялся в школах Украины после Второй мировой войны. Освещен вклад Научно-исследовательского института дефектологии Министерства образования УССР в развитие школ для детей с особыми потребностями. Охарактеризованы периоды становления указанного института как самостоятельного учреждения. Акцентировано внимание на идеях по индивидуализации учебного процесса и мероприятий по их воплощению в школьную практику, вводимых сотрудниками украинского Научно-исследовательского института дефектологии на первом этапе (поиск стиля работы) второго периода его деятельности ‒ в 1944 - 1948 гг. (второй этап - до января 1955 г. (конкретизация и формализация деятельности). Впервые на основе архивных материалов и рукописных малоизвестных источников проанализирована тематика и научная продукция сотрудников учреждения (методические рекомендации, учебные программы, учебники), их влияние на углубление дифференцированного подхода к диагностированию и образованию детей с нарушениями психофизического развития. С учетом политико-идеологических особенностей исторического времени рассмотрены положительные признаки деятельности учреждения (изучение работы специальных школ и методическая помощь их учителям) и недостатки (отсутствие системных экспериментальных исследований). Констатировано, что использование неизвестных ранее фактов позволило ввести в научный оборот уточненные сведения о работе Института в качестве проводника идей индивидуализации школьного образования.

For revealing of the pedagogical phenomenon of individualization of educational process, carried out in the school sphere of Ukraine after Second World War (1944−1948), for the first time on the basis of the archived and manuscript sources a contribution of the Research Institute of Defectology (special pedagogics), as a subdivision of Ministry of education of Ukrainian SSR, in development of schools for children with the special needs is presented. Asubject and scientific products of employees of Institute (methodical recommendations, on-line tutorials, textbooks for the different types of special schools) and their influence on deepening of the differentiated approach to diagnose and educating of children with problems of mental and physical development are lighted up. In the first post-war years the Research Institute of Defectology was the only institution in Ukraine performed the qualified scientific support to the development of the network and activity of the special schools, promoted the formation of a scientific school of Ukrainian defectology. In difficult post-war conditions (in particular, the lack of funding for organization scientific research, poverty material base) Institute employees contributed to the provision of special schools of Ukraine necessary curricula and textbooks (for different types of special schools), although at this time continued to be a problem of shortage of instructional books. As archival materials testified, extremely popular among school practicians were methodical recommendations about details in training and educating of different categories of abnormal children, which have been creating by academic staff. In the circumstances of the lack of pedagogical literature and the large amount of not-professional practicians in special schools products of Institute (made by collotype) were „first-aid” for them, as well as direct counseling of teachers by scientists „on the ground”. Studying the state of educational process in schools, scientists have initiated important changes to deepening differentiation of children with mental and physical disabilities, which increased the process of individualization of their education and general development (recovery of classes for visually impaired children, preparing of training programs for deaf teen-agers’ classes, for children with alalia, methodical plans for newly organized logopedic rooms; stated the need about using of differentiation of deaf children into 4 categories − deaf, hearing loss, late deafened and children with hearing residues). Taking into account the political and ideological features of historical time the positive lines of Institute’s activity (study of the special schools’ work and methodical help that need teachers) and shortcomings (absence of system experimental researches) are considered. The use of earlier unknown facts gave an opportunity to enter in a scientific use the refined data about work of Institute.

У контексті індивідуалізації навчально-виховного процесу вперше на основі архівних джерел розкрито внесок у 1944 - 1948 рр. Науково-дослідного інституту дефектології Міністерства освіти УРСР у розбудову шкіл для дітей з особливими потребам. Висвітлено тематику і наукову продукцію співробітників (методичні рекомендації, навчальні програми, підручники), їхній вплив на поглиблення диференційованого підходу до діагностування й освіти дітей з вадами психофізичного розвитку. З урахуванням політико-ідеологічних особливостей історичного часу розглянуто позитивні ознаки діяльності установи (вивчення роботи спеціальних шкіл і методична допомога їх учителям) та недоліки (відсутність експериментально-наукових досліджень). Використання невідомих раніше фактів надало змогу увести у науковий обіг уточнені відомості про функціонування Інституту.

В контексте индивидуализации учебно-воспитательного процесса впервые на основе архивных источников представлен вклад в 1944 - 1948 гг. Научно-исследовательского института дефектологии Министерства просвещения УССР в развитие школ для детей с особыми потребностями. Освещена тематика и научная продукция сотрудников (методические рекомендации, учебные программы и учебники для различных типов специальных школ), их влияние на углубление дифференцированного похода к диагностированию и обучению детей с недостатками психофизического развития. На основе учета политико-идеологических особенностей исторического времени рассмотрены положительные черты деятельности учреждения (изучение работы специальных школ и необходимая методическая помощь их учителям) и недостатки (отсутствие експериментально-научных исследований). Использование ранее неизвестных фактов дало возможность ввести в научный обиход уточненные данные о функционировании Института.

In the context of individualization of educational process for the first time on the basis of the archived sources was discovered the contribution in 1944-1948 of the Scientific and Research defectology institute of the Ministry of education of USSR in to development of schools for children with the special necessities. Subjects and scientific products of workers (methodical recommendations, teaching programs, textbooks), their influence on deepening of the differential approach to diagnostics and education of children with defects of psychophysical development. Taking into account the political and ideological features of historical time the positive lines of establishment’s activity (study of work of the special schools and methodical help to their teachers) and shortcomings (absence of experimental and scientific researches) are considered. The usage of earlier unknown facts gave an opportunity to enter into scientific everyday life the refined data about functioning of Institute.

Вивчено витоки провідних наукових ідей сучасної дефектології, проаналізовано та переосмислено у світлі актуальних питань логопедичної та сурдопедагогічної науки в контексті науково-педагогічної та просвітницької діяльності Р. Г. Краєвського. Обгрунтовано чотири періоди науково-педагогічної та творчої діяльності педагога. Визначено основні наукові доробки вченого, суттєві для сучасної вітчизняної спеціальної педагогіки. Зокрема, внесок Р. Г. Краєвського в теорію та практику сурдопедагогіки стосується чотирьох аспектів дослідження: проблем дактилології та дактилографії; лексики та семантики міміко-жестового мовлення; методики для розвитку усного мовлення дітей з вадами слуху; розробки спеціальних технічних приладів для покращання корекційної роботи з особами з вадами слуху. Внесок Р. Г. Краєвського в теорію та практику логопедії стосується трьох аспектів: активного дослідження проблем алалії, афазії та заїкання; розробки класифікації мовленнєвих порушень; публікації першого україномовного підручника з логопедії. Охарактеризовано науково-практичний та історичний контекст, в якому відбувалося становлення Р. Г. Краєвського.

Проаналізовано історичний досвід щодо проблеми соціалізації дітей з обмеженими можливостями в контексті історичної періодизації від античності до сьогодення на території Польщі та інших європейських країнах. Зазначено, що аналіз історичного минулого дає можливість кращого розуміння тих проблем, які сьогодні заважають особі з певними вадами бути соціально-рівню одиницею, відчути себе повноцінною особистістю через низьку соціальну активність.

Проанализирован опыт изучения проблемы социализации детей с ограниченными возможностями в контексте исторической периодизации от античности до современности на территории Польши и других европейских стран. Отмечено, что анализ исторического прошлого дает возможность лучшего понимания тех проблем, которые сегодня мешают лицу с определенными недостатками быть социально-активным гражданином.

Analysis of historical experience on problems of socialization for children with disabilities in the context of historical periodization from antiquity to the present in Poland and other European countries.

Приділено увагу життєвому й творчому шляху Р. Г. Краєвського, відомого українського вченого-дефектолога, який подано за принципом ретроспективного аналізу передумов становлення P. Г. Краєвського як особистості, педагога та вченого-дефектолога. Окреслено основні аспекти життя, громадської діяльності та напрями науково-педагогічної діяльності ученого. Описано історичний період, протягом якого він працював на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Проаналізовано внесок науковця в теорію та практику логопедії.

За результатами досліджень останніх років, 18 % чоловіків і жінок із порушенням опорно-рухового апарату та 12 % сліпих уважають головними проблемами для інвалідів дефіцит соціальної участі, недоліки юридичного та технічного характеру, що посилюють соціальну нерівність. Проблема у відносинах суспільства й осіб з інвалідністю існувала завжди та залишається надзвичайно актуальною й сьогодні. Ретроспективний підхід до вивчення досвіду минулого надає підставу розглядати його відповідно до конкретних обставин історичного періоду. Мета дослідження - розкрити еволюційний шлях відносин суспільства та осіб з обмеженими психофізичними можливостями. Досліджено проблеми розвитку взаємин між суспільством та особами з обмеженими психофізичними можливостями в історичному та сучасному аспекті та можливість використання фізичного виховання в розв'язанні цих проблем методами аналізу й узагальнення науково-методичної літератури та практичного досвіду. Витоки негативного ставлення до інвалідності кореняться в самому суспільстві, а отже, "інвалідність" - це більш соціальне явище, ніж медична проблема особи. Історичний аналіз сприяє подоланню суб'єктивізму в управлінських діях, визначенню педагогічних умов реалізації на практиці теоретичних висновків. На сьогодні відокремилося декілька підходів до формування моделі відносин суспільства й інвалідів (культурологічний, медичний, соціальний). Важливу роль у боротьбі з наслідками хвороби та соціальною нерівністю для людей з особливими потребами відіграють мистецтво та спорт. Зроблено висновки, що принцип історизму надає змогу бачити актуальні питання в процесі їх зародження, накопичення, розвитку та зміни. Накопичення уявлень про формування фізичних якостей у дітей із психофізичними особливостями стало передумовою виокремлення спеціального фізичного виховання та навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку в спеціальну галузь педагогічних знань, а саме адаптивного фізичного виховання.

Уперше в історії спеціальної педагогіки представлено творчу спадщину українських вчених-дефектологів кінця XIX - початку XXI ст., які своєю науково-педагогічною діяльністю здійснили суттєвий вплив на її розвиток. До кожної персоналії додається стаття (уривок), що розкриває результати довготривалих досліджень вчених щодо специфіки навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями психофізичного розвитку та допоможе осмислити особливості розвитку спеціальної школи, сприятиме формуванню науково-педагогічного мислення, розширенню педагогічного світогляду та загальної культури. Багато теоретичних проблем дефектологічної науки не можна осмислити без урахування всієї історії розвитку педагогічної думки і навчально-виховної практики. Значна частина творчих біографій уперше стає об'єктом наукових досліджень. Обрані персоналії та тексти біографії розміщено хронологічному порядку та структуровано за таким принципом: спочатку подається стисла довідка про життєвий і творчий шлях особистості, потім основні «Праці» досліджуваного та «Література», з якої черпалася інформація для створення творчого портрету вченого. У другій половині статті подається фрагмент (уривок) маловідомої, найчастіше недоступної або актуальної для сьогодення наукової праці та вказується джерело.