Проаналізовано роль мовних стратегій у формуванні толерантності студентської молоді за умов глобалізації. Наведено визначення поняття толерантності як характеристики способу та стилю світогляду та життєдіяльності людини, своєрідної світоглядно-культурної установки, зміст якої охоплює собою здатність особистості з терпінням сприймати не співпадаючі з власними поглядами та стилем життя висловлювання думок, позицій та поведінку інших людей, спілкуватися з ними, витримувати несприятливі впливи, знаходити компромісні варіанти взаємодії та налагодження співпраці. Доведено, що серед розмаїття чинників, які впливають на формування толерантності, важлива роль належить мовним стратегіям - особливим навчальним технологіям, які забезпечують оволодіння іноземними мовами, що сприяє встановленню взаєморозуміння та взаємоповаги між студентами з різних країн.

Досліджено проблему формування гуманістичних цінностей у студентів аграрних ВНЗ у пзааудиторній діяльності. Розкрито сутність і структуру гуманістичних цінностей, обгрунтовано й апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність їх формування у позааудиторній діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентської молоді аграрних ВНЗ. Розроблено методичні рекомендації щодо проведення виховної роботи наставниками академічних груп у позааудиторній діяльності.

Проведено теоретичний аналіз наукових досліджень стосовно проблеми формування гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів у процесі професійної підготовки. Розкрито суть понять "професійна спрямованість", "гуманістична спрямованість" і "професійно-педагогічна ситуація". Визначено й обгрунтовано структуру гуманістичної спрямованості менеджера-економіста, яка є складовою його професійної спрямованості. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови та сформульовано принципи процесу формування гуманістичної спрямованості. Розкрито домінуючу роль професійно-педагогічної ситуації у цьому процесі та здійснено її проектування. Обгрунтовано критерії, показники й охарактеризовано три рівні розвитку гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів. Розроблено та впроваджено модель організації навчально-виховного процесу з формування гуманістичної спрямованості даних студентів. За результатами її експериментальної апробації підтверджено вірогідність теоретичних і методичних засад, які є базовими щодо системи застосування професійно-педагогічних ситуацій.

На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників визначено провідні тенденції реформування вищої технічної школи. Проаналізовано методологічні засади процесу гуманізації вищої технічної освіти та його сутнісну характеристику. Розкрито суть гуманізму як відображення морально-етичного закону людського буття, як специфічної властивості гуманістичного образу особистості. Проаналізовано загальнокультурні, ціннісні, змістові, світоглядні можливості предметів гуманітарного циклу щодо виховання гуманізму у студентів технічних ВНЗ (ВТНЗ). Визначено критерії та рівні його сформованості у даних студентів. Проаналізовано результати проведеного констатувального експерименту. Запропоновано педагогічні технології виховання гуманізму у студентів ВТНЗ у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу та результати впровадження в практику розроблених педагогічних технологій.

Розкрито сутність поняття "гуманістичне виховання студентів технічних університетів", визначено особливості, роль і місце гуманістичного виховання у формуванні особистості студентів технічних університетів. Розглянуто структурні компоненти гуманістичного виховання студентів технічних університетів, зокрема, потребнісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий. Висвітлено критерії та показники, охарактеризовано рівні гуманістичної вихованості студентів даних ВНЗ.

Досліджено процес формування цінностей ненасилля у студентів в університетському освітньо-виховному просторі, проаналізовано сучасний стан теорії та практики аксіологічного виховання. Розкрито сутність понять "ненасилля", "цінності", "освітньо-виховний простір", з'ясовано зміст, сутність та компонентну структуру цінностей ненасилля. Конкретизовано критерії, показники та рівні сформованості цінностей ненасилля. Визначено педагогічні умови формування цінностей ненасилля у студентів в університетському освітньо-виховному просторі (педагогічна підтримка процесу рефлексії студентів щодо ціннісних орієнтирів у процесі навчально-виховної роботи; збагачення змісту професійної діяльності викладачів методами та засобами толерантної педагогіки в університетському освітньо-виховному, сприяння розвитку соціального інтелекту у студентів шляхом використання творчих форм колективної взаємодії), впровадження яких засвідчили їх ефективність.

Запропоновано принципи педагогічної підтримки позитивного спілкування у курсантів вищих навчальних закладів МНС України у ході їх соціалізації.

Проаналізовано педагогічні умови, що забезпечують процес соціальної адаптації студентів майбутніх соціальних педагогів до умов відкритого культурно-освітнього середовища України. Зроблено висновки, що дослідження студентів майбутніх соціальних педагогів призводить до виникнення проблеми, пов'язаної з появою у них фрустраційних станів. Невідповідність між побажаннями одержати певну професію (основна мета студента під час вступу у виш) і необхідність задоволення соціальної потреби (обов'язкове дослідження дисциплін гуманітарного циклу) призводить до різних стресових ситуацій як когнітивного, так і соціального характеру.

Розкрито питання формування гуманістичних цінностей особистості студента. Обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування гуманістичних цінностей у студентів. Подано методику виховної роботи наставників академічних груп у контексті формування гуманістичних цінностей студентів у позанавчальній діяльності. Розглянуто діагностику сформованості гуманістичних цінностей у майбутніх аграрників. Проведено експериментальну перевірку ефективності впливу педагогічних умов на формування гуманістичних цінностей у студентів.

Обгрунтовано актуальність проблеми виховання толерантності у сучасний період. Проаналізовано стан розробленості проблеми. Розкрито сутність і структуру поняття „толерантність”. Висвітлено наукові підходи, з’ясовано особливості та зміст формування толерантності.

Обоснована актуальность проблемы воспитания толерантности в современный период. Проанализировано состояние разработки проблемы. Освещены научные подходы, определены особенности и содержание формирования толерантности.

The actuality of tolerance upbringing in modern period is grounded, the state of the problem development is analyzed, scientific approaches are lighted up, peculiarities and the contents of the tolerance formation are studied out.

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування толерантності у процесі професійної підготовки перекладачів. З'ясовано сутність і компоненти толерантності майбутніх перекладачів. Конкретизовано критерії та показники рівнів сформованості толерантності майбутніх перекладачів. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (реалізація діалогового підходу в процесі професійної підготовки, спрямованого на конструктивну взаємодію; розвиток емпатії у майбутніх перекладачів як фактора підвищення мотивації до вияву толерантності; використання інноваційних технологій на заняттях із профільних дисциплін, спрямованих на рефлексійний вияв толерантності) та модель формування толерантності майбутніх перекладачів.

Розглянуто сутність і зміст формування ціннісно-смислового ставлення до людини в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін майбутніх працівників правоохоронних органів. З'ясовано методичні умови, що впливають на його формування в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін (реалізація міждисциплінарного підходу до відбору змісту навчання, зорієнтованого на формування ціннісно-смислового ставлення до людини, застосування методів і засобів навчання, що стимулюють емоційно-оцінні судження курсантів, перетворення курсантів на активний суб'єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання з відповідними формами й методами навчання та виховання). Вдосконалено поняттєво-категоріальний апарат з досліджуваної проблеми, зокрема уточнено поняття "ціннісно-смислове ставлення до людини", "ціннісно-смислове ставлення до людини майбутніх працівників правоохоронних органів" у контексті сучасних завдань вищої відомчої освіти.

Вперше комплексно проаналізовано розвиток гуманістичних ідей у контексті світового історико-педагогічного досвіду. Теоретично обгрунтовано сутність процесу формування гуманізму у вищій школі. Конкретизовано та систематизовано теоретичні засади гуманістичного освітнього процесу в Україні та процесу гуманізації освіти в КНР. Систематизовано прогресивні ідеї досвіду ВНЗ України й обгрунтовано положення щодо їх творчого використання в системі вищої освіти КНР під час підготовки майбутніх учителів до гуманістичного виховання учнів. Охарактеризовано умови, що мають бути враховані в ході побудови навчального процесу в системі освіти КНР на засадах гуманізації. Удосконалено характеристики гуманізації вищої освіти, педагогічні технології формування гуманізму в студентів ВНЗ. Набули подальшого розвитку ідеї формування гуманізму в педагогічній системі освіти КНР, методика професійної підготовки майбутніх учителів до гуманістичного виховання школярів за допомогою нових педагогічних технологій.

Зазначено, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства важливим завданням вищої освіти є виховання фахівця, який відзначається насамперед толерантністю та терпимістю до різних думок, поглядів, переконань, неупередженістю в ставленні до колег, партнерів і подій, здатного самостійно будувати і власне життя, і життя своєї країни. Проаналізовано поняття толерантність, види, рівні толерантності; обгрунтовано потребу виховання в майбутнього фахівця загальної системи цінностей і толерантності зокрема. Наголошено, що в навчально-виховному процесі потрібно приділяти увагу толерантності як якості особистості, що передбачає перехід від стану терпимості іншої позиції, думки до її розуміння та поваги. Запропоновано під час проведення аудиторних занять створювати проблемні ситуації й активніше залучати студентів до обговорення того чи того питання. У позааудиторній виховній роботі рекомендують проводити круглі столи, кураторські години, формувати загальне толерантне ставлення під час проведення загальноуніверситетських свят упродовж року, залучати до волонтерської діяльності.

Проаналізовано соціально-педагогічні можливості впливу засобів масової інформації на формування толерантності та світоглядних позицій студентів ВНЗ. Розглянуто засоби масової інформації як один із чинників соціалізації молоді. Проаналізовано позитивні та негативні можливості телебачення. Досліджено можливості долучення телебачення до виховання та освіти, формування світогляду студентів ВНЗ.

Проанализированы социально-педагогические возможности влияния средств массовой информации на формирование толерантности и мировоззренческих позиций студентов ВУЗ. Рассмотрены средства массовой информации как один из факторов социализации молодежи. Проанализированы положительные и отрицательные возможности телевидения. Исследованы возможности присоединения телевидения к воспитанию и образованию, формирования мировоззрения студентов ВУЗ.

In this article the author considers the social and educational opportunities of impact the media to formation of students tolerance and ideological positions. The author considers mass media as element of socialization of young people.

Вперше обгрунтовано психолого-педагогічні умови процесу формування у іноземних студентів університету міжкультурної компетентності в аспекті аксіологічного підходу та експериментально перевірено їх ефективність. Теоретично обгрунтовано та використано в практичній діяльності аксіологічні функціональні можливості діалогу культур. З метою визначення рівнів сформованості міжкультурної компетентності на аксіологічних засадах підібрано комплекс діагностичних методик, деякі з яких, зокрема методики М. Рокіча і Ш. Шварца, адаптовані з причин відсутності в них особливостей ідентифікації культур, представниками яких є іноземні студенти університету. Переглянуто полюси виміру культурних цінностей, пропонованих Ш. Шварцем, спираючись на знання щодо ідентифікації культур Китаю, Індії, Африки, Близького Сходу, Середньої Азії. Розроблено теоретичну модель формування цілісної картини світу іноземних студентів університету на рівні асоціативного образу. Досліджено психологічні механізми саморозвитку особистості іноземного студента в діалозі культур, виходячи із основних положень закону піднесення потреб. Запропоновано модель формування у іноземних студентів університету міжкультурної компетентності на засадах аксіологічного підходу як відкриту нелінійну аксіологічно-орієнтовану систему. Уточнено зміст понять "цінність", "ціннісні орієнтації", "міжкультурна комунікація", "культура".

На основі ретроспективного аналізу рекоструйовано генезу ідей виховання дбайливого господаря від найдавніших часів до сьогодення, показано стан дослідження проблеми виховання господарської дбайливості у студентів аграрних коледжів. Визначено сутність і розкрито структуру поняття "господарська дбайливість студентів аграрних коледжів". Охарактеризовано соціальну потребу виховання такої дбайливості майбутніх фахівців агропромислового комплексу. Визначено й обгрунтовано критерії та показники господарської дбайливості цих студентів. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід в зазначеному напрямі. Побудовано й обгрунтовано модель виховання такої дбайливості слухачів цих коледжів та показано у її структурі місце педагогічних умов. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів: забезпечення готовності наставників академічних груп до виховання у цих студентів, вмотивування їх до самовиховання, ознайомлення студентів з особистісними якостями керівників успішних агрогосподарств, залучення студентів до суспільно-корисної та продуктивної праці в колективі.

Досліджено проблеми формування почуття милосердя в студентської молоді в благодійній діяльності. Здійснено дефінітивний аналіз понять "милосердя", "благодійна діяльність", "студентська молодь". З'ясовано структуру поняття милосердя студентської молоді, яка визначається єдністю чотирьох компонентів: інтелектуального, емоційно-ціннісного, діяльнісного та рефлексивного. Удосконалено зміст, форми й методи формування зазначеного почуття. Теоретично обгрунтовано та впроваджено соціально-педагогічні умови формування почуття милосердя студентської молоді в благодійній діяльності; подано перебіг і проаналізовано результати експериментально-дослідної роботи. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості почуття милосердя студентської молоді в благодійній діяльності.

Висвітлено актуальність проблеми формування гуманістичних цінностей студентів природничих спеціальностей як пріоритетного завдання навчальновиховного процесу педагогічних університетів. Уточнено дефініції: "виховання", "формування", "гуманістичні цінності". Зазначено, що структуру формування гуманістичних цінностей студентів складають компоненти: когнітивний (інтелектуальний), мотиваційний, діяльнісний (поведінковий). Експериментально перевірено ефективність підвищення рівня сформованості ціннісної сфери студентів за допомогою апробованої функціонально-змістової моделі, педагогічних умов і програмно-методичного забезпечення. Визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей студентів природничих спеціальностей (високий, середній та низький). Доведено, що впровадження програмно-методичного забезпечення сприяє підвищенню рівнів сформованості гуманістичних цінностей студентів.