Розглянуто актуальні питання удосконалення дидактичної моделі професійної підготовки вчителя, особливості застосування ейдетичного мислення у навчальному процесі, проблему розуміння екзистенційного смислу філософських понять. Висвітлено інтеграцію психолого-педагогічних методичних і фахових знань у змісті кваліфікаційного екзамену на природничо-географічному факультеті, теоретичні передумови системи навчально-пізнавальних завдань у курсі викладання методики біології, місце і роль анкетування у навчальному процесі тощо.

Здійснено комплексне вивчення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питань обдарованості молоді. Виявлено тенденції розвитку вищих педагогічних закладів України впродовж 1945 - 2000 рр. щодо напрямку роботи з обдарованою молоддю. Розглянуто зміст, форми та методи навчально-виховної роботи з обдарованими студентами у вищих педагогічних закладах країни даного періоду.

Осуществлено комплексное обобщение отечественных и зарубежных литературных источников по вопросам одаренности молодежи. Выявлены тенденции развития высших педагогических заведений (ВПЗ) Украины на протяжении 1945 - 2000 гг., касающиеся работы с одаренной молодежью. Рассмотрены содержание, формы и методы учебно-воспитательной работы с одаренными студентами в ВПЗ страны за данный период.

Розкрито способи виховання творчих якостей особистості студентів. Обгрунтовано етапи управління навчальною діяльністю студентів. Розглянуто проблему вибору оптимальних методів у педагогічному процесі.

Раскрыты способы воспитания творческих качеств личности студентов. Обоснованы этапы управления учебной деятельностью студентов. Рассмотрена проблема выбора оптимальных методов в педагогическом процессе.

Ways of education of creative qualities of the person of students are investigated. Stages of management of educational activity of students are proved. The problem of a choice of optimum methods in pedagogical process is considered.

Висвітлено одну з найбільших проблем процесу навчання: активізацію пізнавальної діяльності студентів педвузів під час навчання педагогіки. Розглянуто питання: виявлення рівня сформованості загальних та спеціальних умінь, організацію різних форм активізації пізнавальної діяльності студентів (написання рефератів, проведення бібліографічних п'ятихвилинок, написання творів-мініатюр, роботу з книгою, інтерв'ювання, пошукові пізнавальні завдання). Особливу увагу приділено створенню умов для формування навчально-пізнавального інтересу - основи активного навчання.

Рассмотрена одна из основных проблем процесса обучения: активизация познавательной деятельности студентов педвузов во время изучения педагогики. Освещены вопросы: выявление уровня форм сформированности общих и специальных учебных умений, организация различных форм активизации познавательной деятельности студентов (написание рефератов, проведение библиографических пятиминуток, написание сочинений-миниатюр, работа с книгой, интервьюирование, поисково-познавательные задания и т.п.). Особое внимание уделено созданию условий для формирования учебно-познавательного интереса - основы активного обучения.

The article deals with main problems of educational process: cognitive activities activization of Teachers Training Colleges' students while studing Pedagogics. Many questions are under consideration in the article: level elucidation of forming general and especial training skills: organization of various forms of students' cognitive activities; essay-writting, composition-writting, work with a book, interviewing and others. A particular attention is giver to condition creation of cognitive interest in the educational process as the basis for active educational process itself.

З використанням модульного підходу висвітлено проблеми відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та уяви. Розглянуто взаємодію відчуттів, розкрито суть понять предметності та константності сприймання, спогадів, згадування, пригадування, впізнавання, відтворення, запам'ятання та забування. Запропоновано класифікацію видів пам'яті, визначено умови, від яких залежить запам'ятання. Наведено моделі внутрішньої проблемної ситуації. Вміщено список літературних джерел з даного питання.

С использованием модульного подхода освещены проблемы чувств, восприятия, памяти, мышления и представления. Рассмотрено взаимодействие чувств, раскрыто содержание понятий предметности и константности восприятия, воспоминаний, вспоминания, припоминания, опознания, узнавания и забывания. Предложена классификация видов памяти, определены условия, от которых зависит запоминание. Приведены модели внутренней проблемной ситуации. Предложен список литературных источников по данному вопросу.

Запропоновано цілісну науково-методичну систему організації дидаскалогічної підготовки майбутніх педагогів. Особливу увагу приділено особистісно-орієнтованим гуманітарним технологіям, спрямованим на формування у студентів педагогічної творчості, майстерності та професіоналізму;

Предложена целостная научно-методическая система организации дидаскалогической подготовки будущих педагогов. Особое внимание уделено личностно-ориентированным гуманитарным технологиям, направленным на формирование у студентов педагогического творчества, мастерства и профессионализма.

Висвітлено теоретичні положення про стиль педагогічної діяльності та його різновиди, розкрито педагогічний зміст творчого стилю даного виду діяльності. Визначено критерії, показники та рівні формування творчого стилю діяльності педагогів у процесі практики, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, модель, технологію та методику формування і діагностики даного стилю у студентів-практикантів.

Освещены теоретические положения о стиле педагогической деятельности и его разновидностях, раскрыто педагогическое содержание творческого стиля данного вида деятельности. Определены критерии, показатели и уровни формирования творческого стиля деятельности педагогов в процессе практики, обоснованы организационно-педагогические условия, модель, технология и методика формирования и диагностики данного стиля у студентов-практикантов.

Розглянуто актуальні питання інтелектуальних технологій: рефлексивно-креативний аспект, що формується у студентів ВНЗ у процесі професійної підготовки, з врахуванням впливу модульно-кредитної системи та її реального застосування у навчально-пізнавальній діяльності. Обгрунтовано важливі аспекти модульно-професійного підходу до формування креативних знань у процесі розвитку розумового мислення майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на дидактичних особливостях технології інтелектуального спрямування, творчої активності. Розкрито соціально-психологічні ідеї становлення творчого розвитку особистості, що реалізується у процесі пізнання, яке має позитивний вплив на рефлективність логічного мислення студентів.

Рассмотрены актуальные вопросы интеллектуальных технологий: рефлексивно-креативный аспект, формирующийся у студентов ВУЗ в процессе профессиональной подготовки, учитывая влияние модульно-кредитной системы и ее реального применения в учебно-познавательной деятельности. Обоснованы важные аспекты модульно-профессионального подхода к формированию креативных знаний в процессе развития умственного мышления будущих педагогов. Акцентировано внимание на дидактические особенности технологии интеллектуальной направленности, творческой активности. Раскрыты социально-психологические идеи становления творческого развития личности, реализующегося в процессе познания, имеющего позитивное влияние на рефлективность логического мышления студентов.

Висвітлено витоки інноватики освіти від Іоганна Песталоцці, який присвятив своє життя пошуку шляхів організації нової школи, а також від "Нової концепції навчання" Абдрахама Маслоу, який розмірковує про креативність навчання "креативних" інженерів і взагалі - креативної людини, та від Карла Роджерса, котрий ідею людиноцентрованого підходу до освіти позначив через виклик часу.

Розглянуто процес формування діалогічних умінь засобами спеціальних дисциплін. Розкрито сутність понять "діалогічне навчання", "діалогічне спілкування", "діалогічні уміння". Розроблено класифікацію діалогічних умінь, критерії та методи діагностики рівня їх сформованості у майбутніх педагогів. Обгрунтовано поетапний характер відпрацювання та закріплення в студентів діалогічних умінь. Визначено й експериментально перевірено дидактичні умови, які забезпечили результативність даного процесу. Програму "Формування діалогічних умінь студентів у процесі вивчення географічних дисциплін" застосовано в навчальному процесі вищої педагогічної школи.

Визначено суть, принципи й особливості організації особистісно орієнтованого навчання слухачів післядипломної освіти. З метою визначення об'єктивної динаміки встановлено критерії та рівні якості післядипломної освіти слухачів з управлінських спеціальностей. Розроблено й експериментально перевірено технологію організації особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної педагогічної освіти за етапами: діагностування соціально-педагогічного досвіду слухачів, диференціація навчання на підставі індивідуальних освітніх програм, аналітико-корекційний етап. З'ясовано вплив даної технології на якість післядипломної освіти слухачів зі спеціальності "Менеджмент організації (освіти)", "Управління навчальним закладом" засобами кваліметрії. На підставі результатів експериментальної роботи доведено ефективність підготовки у системі післядипломної освіти у впровадженні етапів її організації, які забезпечують здійснення особистісно орієнтованого навчання з врахуванням соціально-педагогічного досвіду слухачів, а також побудові на цій основі індивідуальних освітніх програм і розробки кваліметричної моделі з метою вивчення результатів підготовки та її корекції.

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Здійснено аналіз дослідженої проблеми. Розкрито суть поняття "креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю". Виявлено особливості та структуру його креативності. Розроблено й обгрунтовано модель розвитку креативності майбутнього вчителя та впроваджено в навчальний процес технологію креативного багаторівневого кодування інформації, яка базується на трьох взаємопов'язаних методах інтелект-карт, АбРеСа (згортання смислу тексту) та консепту (розгортання смислової ідеї тексту).

Розкрито суть поняття "пізнавальна активність особистості". Уточнено дефініцію "розвиток пізнавальної активності особистості", компоненти процесу дослідної роботи студентів ВНЗ, особливості науково-дослідної роботи майбутніх учителів гуманітарного профілю. Розкрито можливості науково-дослідних робіт для розвитку в її процесі пізнавальної активності студентів. Розкрито суть дефініцій "науково-дослідна робота", "дослідницькі вміння", "індивідуальний досвід студента виконання науково-дослідної роботи". Виявлено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи. На підставі результатів проведеного педагогічного експерименту доведено їх ефективність.

Проаналізовано суть і взаємозв'язок базових понять дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів інформатики до впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання. Розглянуто наукові підходи до гуманізації навчально-виховного процесу у контексті зазначеної проблеми. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі та технології підготовки майбутніх учителів інформатики до впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання. Визначено критеріальні характеристики готовності студентів до реалізації досліджених технологій. Основні результати експериментальної роботи впроваджено в навчальний процес ВНЗ.

Досліджено структуру, зміст, критерії класифікації та властивості системи навчальних завдань як засобу формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. З'ясовано, що системотвірним фактором сукупності завдань є усвідомлення діяльнісного та результативного компонентів роботи над завданнями. Уточнено різновиди пізнавальної діяльності студентів, зокрема, перцептивні, репродуктивні, творчі. Конкретизовано дії (навчальні, розумові, інтелектуальні) на засадах яких реалізуються різновиди пізнавальної діяльності та вміння, що утворюються в результаті їх виконання. Розглянуто положення щодо цілей навчання, змісту освіти, навчальних програм, комплексу фахово-базових потреб студентів природничого факультету.

Вперше науково обгрунтовано теоретичні засади формування сучасного змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ України. Визначено рівні сформованості професійних знань, умінь і навичок у співвідношенні з характеристикою особистості вчителя. Розкрито сутність таких понять, як "зміст освіти", "зміст професійної освіти", "педагогічна освіта", "загальнопедагогічна підготовка", "зміст загальнопедагогічної підготовки". Охарактеризовано компоненти готовності майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-інформаційний, операційно-діяльнісний, креативний і рефлексивний. Удосконалено положення структурно-функціонального й управлінсько-технологічного підходів до визначення педагогічної діяльності, а також антропологічного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного й особистісно орієнтованого, діяльнісного підходів до обгрунтування теоретичних засад формування сучасного змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

Вперше розроблено й апробовано модель формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання у процесі його професійної підготовки. Визначено комплекс організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування даного особистісного утворення. Розкрито основні положення про механізми, форми, методи розвитку творчої активності майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки. Обгрунтовано цілісну методику формування даної професійно необхідної якості як органічної єдності її компонентів: мотиваційно-цільового, рефлексивно-діагностичного, когнітивно-змістового й операційно-технологічного. Визначено якісні характеристики та критеріальні показники рівнів творчої активності, що забезпечують можливість управління процесом професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання. Основні результати наукового дослідження впроваджено в навчально-виховний процес педагогічних університетів України.

Уперше обгрунтовано та розроблено систему нестандартних математичних задач, спрямовану на формування творчої уяви майбутніх учителів, виділено педагогічні умови її застосування. Розроблено типологію задач і дидактичні принципи побудови системи задач для формування творчої уяви. Показано залежність між діями, що виконуються під час розв'язання нестандартних задач, та прийомами, ознаками творчої уяви. Виявлено критерії, що визначають рівень сформованості творчої уяви майбутніх учителів. Удосконалено педагогічну технологію її формування, яка передбачає впровадження системи нестандартних математичних задач до практики навчання у вищій школі. Розглянуто питання щодо суті творчої уяви як бази й умови продуктивної навчальної та наукової діяльності майбутніх учителів.

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, які передбачають оволодіння студентом технологією особистісного зростання як комплексом виховних і самовиховних впливів за умов інноваційно-естетичного простору вищого педагогічного навчального закладу для творчої самореалізації студентів у різних видах музично-фольклорної діяльності. Розроблено критерії вихованості творчої особистості. Вдосконалено зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики". Визначено структуру творчої особистості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення української музичної творчості, яка має мотиваційну, загальнопедагогічну, музично-педагогічну, комунікативну, самореалізаційну складові. Досліджено специфічні ознаки українського музичного фольклору.