Подано класифікацію та методику використання ігрового матеріалу в навчально-виховному процесі у школах, позашкільних закладах, дитячих оздоровчих таборах тощо. Ігри та розваги систематизовано відповідно до змісту та призначення, серед яких: сюжетно-рольові, інтелектуальні, літературні, малорухливі, рухливі, музичні, сенсорні, виховні ігри, фокуси, ігри-жарти.

Відображено проблему соціально-педагогічної роботи з організації сімейного дозвілля.

Проаналізовано наукову літературу з проблем сім'ї. Розкрито особливості сімейного дозвілля. Обгрунтовано поняття дозвілля як соціально-педагогічного феномену. Охарактеризовано специфічні функції сімейного дозвілля, серед яких найважливішими є: виховна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, рекреаційна, творча. Визначено чотири рівні культури сімейного дозвілля: пасивний відпочинок, розважальне дозвілля, пізнавальне дозвілля, творче дозвілля. Окреслено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на організацію та змістовність сімейного дозвілля. Розглянуто класифікацію українських сімей у контексті духовного виховання дітей. Зосереджено увагу на співпраці сім'ї з соціально-культурними закладами (клубами, парками, музеями, бібліотеками, культурно-спортивними центрами, туристичними комплексами).

Висвітлено проблему пошуку ефективних шляхів ресоціалізації й адаптації дітей-сиріт, повернення їх до цінностей і пріоритетів, притаманних сучасному суспільству. Проаналізовано відповідну наукову літературу з даного питання.

Розглянуто рольові ігри дітей східних слов'ян VI - XIII ст. На основі вивчення даних археології, історії, етнографії, народознавства та фольклористики виокремлено ігри дітей наших пращурів часів розпаду первісного суспільства та перших віків існування Давньоруської держави й князівств епохи феодального роздроблення. Охарактеризовано гру в бабки; в керамічні кружечки; ігри в шашки та шахи, зі шкіряним і дерев'яним м'ячем; такі ігри, як січки-лічилки, пов'язані з підрахунком зарубок на дерев'яних палицях, стовбурах або пов'язані з трудовими процесами; ігри, пов'язані з обрядами зустрічі весни; ігри старших дівчаток тощо.

Рассмотрены ролевые игры детей восточных славян VI - XIII ст. На основе изучения данных археологии, истории, этнографии, народоведения и фольклористики выделены игры детей наших предков времен распада первобытного общества и первых веков существования Древнерусского государства и княжеств эпохи феодального раздробления. Охарактеризованы игры в бабки; в керамические кружки; игры в шашки и шахматы, с кожаным и деревянным мячом; такие игры, как сечки-считалки, связанные с подсчетом зарубок на деревянных палках, стволах или связанные с трудовыми процессами; игры, связанные с обрядами встречи весны и др.

Are considered role-playing children of Eastern Slavs VI-XIII centuries. On the basis of the data of archeology, history, ethnography, ethnology and folklore provided children's games of our ancestors since the collapse of the primitive society and the first centuries of the existence of Ancient States and the era of feudal principalities. We characterize the game in the grandmother, in ceramic mugs, games of checkers and chess, with leather and a wooden ball; games such as chaff-rhymes associated with counting notches on the wooden poles, tree trunks or related to labor processes; games associated with the rites of spring meeting

Taking into account growing scientific interest in pedagogic of domestic education to methodologies of playing therapy, their orientation on adjusting of the lost emotional connections between a child and adults, high potential of opening of creative capabilities of participants, increase of their self-appraisal, confidence in own forces, possibilities of organization of effective co-operation, collaboration, work of adults and children, in the article the problem of the use of playing therapy is examined in domestic education, socio- pedagogical help to the parents in organization of playing co-operating with a child. The article analyzes the game as the leading activity of the child, its features and functions, pedagogical (educational) potential therapeutic possibilities conceptualized games in family education, highlights the problem of the use of play therapy to harmonize parent-child relationship. Determined psychotherapeutic co-op nature of children and parents, investigate the position's parents. Taking into account it, actual is socio-pedagogical support of playing co-operation of parents and children. The interesting form of her organization - playing attraction, in that can participate social teachers, children and parents, is analyzed.