Висвітлено результати реставрації картини "Христос з учнями", яка незабаром займе своє місце в музеї. Зазначено, що дослідження пов'язані з її атрибуцією, тривають.

Освещены результаты работы по реставрации картины "Христос с учениками", которая в скором времени займет свое место в музее. Отмечено, что исследования, связанные с ее атрибуцией, продолжаются.

The basic restoration tasks delivered before the beginning of operation, were carried out and, shortly, the picture will occupy the place in a museum, but the researches linked with her ascription proceed.

Розглянуто художній спадок С.І.Васильківського, що знаходиться в багатьох музейних та приватних колекціях як у нашій країні, так і за кордоном і являє собою велику художню цінність.

Рассмотрено художественное наследие С.И. Васильковского, которое находится во многих музейных и частных коллекциях как в нашей стране, так и за рубежом и представляет собой большую художественную ценность.

The art inheritance is in many museum and private collections as in our country, and abroad and represents the large art value.

Висвітлено діяльність кафедри реставрації станкового та монументального живопису ХДАДМ у контексті організації навчального процесу та вирішення питань щодо збереження культурної спадщини: атрибуції та реставрації пам'яток мистецтва. Визначено основні напрямки роботи кафедри, а також перспективи її розвитку.

Освещена деятельность кафедры реставрации станковой и монументальной живописи ХГАДИ в контексте организации учебного процесса и решения вопросов сохранения культурного наследия: атрибуции и реставрации памятников искусства. Раскрыты основные направления работы кафедры, а также перспективы ее развития.

The article is devoted to the activity of the Restoration of Easel and Monumental Painting Department of the Kharkiv State Academy of Design and Arts in the context of curriculum planning and solution of the main problems of cultural heritage' preservation. The department's main directions of activity and development perspectives have been analyzed.

Приведены общие вопросы методики и практики реставрации настенной живописи, в основу которой легла многолетняя практика выдающихся художников-реставраторов Л. П. Калениченко и О. Ф. Плющ, которые, начиная с 1937 года, дали новую жизнь монументальной и фресковой живописи, произведениям известных художников - В. Васнецова, М. Нестерова, М. Врубеля и др., реставрировали Софиевский и Владимирский соборы, Андреевскую и Кирилловскую церкви, Киево-Печескую лавру и другие жемчужины древнего зодчества.

Розглянуто роль консерваційно-реставраційних заходів для збереження архітектурно-мистецької пам'ятки першої чверті XX ст. - стінописів видатного українського сецесеїста М. Сосенка (1875 - 1920 рр.) в інтер'єрному середовищі церкви Архистратига Михаїла с. Підберізці, Пустомитівського р-ну (1891 р., архітектурно-проектне бюро І. Левинського.)

Досліджено актуальну наукову проблему забезпечення збереження творів станкового живопису у музеях України та історичного розвитку музейної консервації. На основі опрацювання широкого кола джерел, частина яких вводиться до наукового обігу вперше, прослідковано стан практичної роботи в галузі музейної консервації у провідних художніх музеях України. Встановлено, що процес удосконалення методик зберігання станкового живопису та модернізації фондового й експозиційного устаткування музеїв проходив нерівномірно. З’ясовано, що становлення та розвиток консервації художніх колекцій є історично сформованим явищем. Сформовано узагальнену періодизацію, якій були підпорядковані процеси становлення та розвитку галузі. Інтенсивний розвиток галузі починається у другій половині 1920-х рр., після досягнення певної стабільності суспільства. Збережені документи свідчать про досить високий для того часу теоретичний рівень осмислення завдань музейної консервації. З початку 1930-40-х рр. у зв’язку з репресіями та війною розвиток музейної консервації загальмувався. Якісні зміни відбулися у 1950-80-ті рр. Отже, у процесі розвитку галузь музейної консервації пройшла два умовних піки, на перетині 1920-30-х рр. та у 1950-80 рр. Уперше встановлено ступінь залучення на практиці до українських музеїв новітніх теоретичних розробок у різні періоди. Визначено конкретні заходи, спрямовані на комплексну модернізацію справи консервації станкового живопису в музеях. Опрацьовані наукові праці і архівні матеріали дали змогу узагальнити та систематизувати історію розвитку консервації станкового живопису за різними аспектами, такими як кліматологія, вплив світла, біологічні впливи, реставрація тощо.