Розглянуто актуальні питання сучасної музичної практики та теорії - проблему творчого становлення музичного твору. Висвітлено проблему впливу на реципієнта музичного твору. Проаналізовано епістолярну спадщину в аспекті вивчення музичного твору. Описано особливості створення музичного твору за допомогою сучасних комп'ютерних технологій. Розкрито творчі аспекти формування художнього образу в діяльності оперного диригента.

Рассмотрены актуальные вопросы современной музыкальной практики и теории - проблема творческого становления музыкального произведения. Освещена проблема влияния на реципиента музыкального произведения. Проанализировано эпистолярное наследие в аспекте изучения музыкального произведения. Описаны особенности создания музыкального произведения с помощью современных компьютерных технологий. Раскрыты творческие аспекты формирования художественного образа в деятельности оперного дирижера.

Досліджено специфіку обробки як творчого процесу та результату музичної діяльності, методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та жанру.

Исследована специфика обработки как творческого процесса и результата музыкальной деятельности, метода музыкального мышления, формы художественной интерпретации и жанра.

The article is devoted to the researching of the specific arrangement as a creative processing / refinement of musical, a method of musical thinking, the form of artistic interpretation and genre has been discovered.

Розкрито суть поняття художньої індивідуальності шляхом виявлення певних закономірностей її становлення у музичній культурі XX ст. Запропоновано концепцію об'єктивізації композиторської індивідуальності, що дає змогу визначити способи передачі суб'єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного художнього феномену, що дозволило врахувати його динамічну природу та онтологічну цілісність. Розглянуто процес реалізації композиторської індивідуальності з використанням матеріалу стосовно творчості В.С.Губаренка (1934 - 2000) - одного з лідерів "шістдесятництва" в українській літературі. З використанням запропонованого модального підходу розкрито особливості еволюції митця, уточнено специфіку музичного мислення композитора, досліджено відтворену ним картину світу, а також сформульовано принципи творчої роботи та естетичні настанови.

Вперше в українському мистецтвознавстві проведено аналіз творчо-методичних принципів викладання композиції на початковому етапі навчання британського студента. Розроблено методику композиторського аналізу як різновиду музикознавчого за умов його спрямованості на текст конкретного твору. Проаналізовано загальні моменти британської й української композиторської освіти. Визначено відмінності британської освіти від вітчизняної з метою формулювання методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення навчання композиторів в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена

Проведено дослідження нових композиторських технологій електронної музики, які активно використовуються українськими композиторами. Висвітлено історичну перспективу розвитку даного пласта сучасної музики, розглянуто основні етапи його формування та теоретичні положення трьох найважливіших технологій електронної музики - алгоритмічної композиції, технологій синтезу звуку й обробки звучання в реальному часі. Досліджено різні види алгоритмічної композиції, серед яких композиція за допомогою комп'ютера, спектральна та фрактальна. Розглянуто різні види синтезу звуку, способи обробки звучання у реальному часі. Розкрито сутність поняття інтерактивної композиції та різні види контролерів, що використовуються в інтерактивній композиції. Проаналізовано електронні твори сучасного українського композитора А. Загайкевич, що дозволяє вписати їх до контексту існуючих нових технологій. На прикладі "Повітряної механіки" розглянуто особливості технології алгоритмічної композиції; на матеріалі "Геронеї" - технологію синтезу звуку; на прикладі "Пагода" - технологію обробки звучання в реальному часі.

Досліджено проблематику використання музичних комп'ютерних технологій у композиторській практиці та визначено їх можливий вплив як активного фактора на композиторський процес і музичну композицію у цілому. Проаналізовано питання стосовно моделювання композиторського процесу, новітні креативні можливості, а також використання комп'ютерів у музичній науці та педагогіці. Розкрито суть поняття "музичні комп'ютерні технології". Розглянуто методи практичного застосування музичних комп'ютерних технологій. Доведено, що існування потужних комп'ютерних можливостей сприяє розвитку способів роботи з матеріалом та організації музичної драматургії.

Досліджено механізм кореляції змісту креативної діяльності з динамікою вікової сідомості. Виявлено взаємозалежність між циклічністю вікових фаз і модусами креативної свідомості видатних персоналій. Простежено траєкторію професійної самореалізації митця на тлі індивідуальної екзистенції. До наукового обігу введено поняття "біографічного сценарію", охарактеризовано його різновиди. Систематизовано типологічні ознаки пізнього періоду композиторської творчості. Включено завершальний етап композиторської еволюції у зону активного музикознавчого розгляду.

Досліджено інтерпретацію поетичного першоджерела в камерно-вокальному жанрі на композиторському та виконавському рівнях. У синтезі поезії та музики на перший план виходить взаємодія двох художніх систем (поета та композитора), яка реалізується за допомогою інтерпретації та міжвидового художнього перекладу. Якщо інтерпретація підкреслює суб'єктивний компонент, трансформувальну роль композитора в процесі створення камерно-вокального твору, то переклад - це процес, направлений на якомога більшу об'єктивність у передачі аспектів поетичного першоджерела.

Розглянуто музичний тезаурус як сховище музичних знань, які поділяються на категорії: знання музики та знання про музику. Виділено форми музичного тезауруса та визначено його структуру. Сформульовано наукові положення стосовно можливих підходів щодо створення музичного тезаурус-словника. Простежено віддзеркалення особливостей музичного тезауруса у композиторській творчості на прикладі австрійської культури, а також трьох персоналій відомих українських митців - М. Тіца, М. Скорика, А. Лубченка.

Рассмотрен музыкальный тезаурус как хранилище музыкальных знаний, которые разделяются на категории: знание музыки и знание о музыке. Выделены формы музыкального тезауруса и определена его структура. Сформулированы научные положения относительно возможных подходов к созданию музыкального тезаурус-словаря. Исследовано отражения особенностей музыкального тезауруса в композиторском творчестве на примере австрийской культуры, а также трех персоналов известных украинских художников - М. Тица, М. Скорика, А. Лубченко.

Рассмотрены новые композиторские технологии, которые активно используются украинскими композиторами в современной практике - технологии электронной музыки (ЭМ). Освещена историческая ретроспектива развития данного направления современной музыки, проанализированы основные этапы его формирования и теоретические положения трех наиболее востребованных технологий ЭМ алгоритмической композиции (АК), синтеза звука и обработки звучаний в реальном времени. Описаны основные виды АК, в частности, композиция с помощью компьютера, спектральная и фрактальная. Впервые проанализированы главные сочинения современного украинского композитора А. Загайкевич, которая наиболее последовательно обращается к новым музыкальным технологиям. На примере ее пьесы "Воздушная механика" рассмотрены особенности технологий АК, на материале "Геронея" - технология синтеза звука, на примере "Пагоды" - технология обработки звучания в реальном времени.

Обгрунтовано модель комплексного дослідження еволюційного процесу з акцентом на ранньому хронологічному сегменті. Вивчено перші яскраві прояви музичної обдарованості, специфіку їх професійної реалізації. Акцентовано увагу на дитячо-юнацький вік як психоемоційний, ментальний і креативній категорії. Здійснено спробу окреслення визначної ролі початкової фази онтогенезу в проекції на творчу діяльність. Розглянуто образний зміст, жанрові пріоритети, особливостій кристалізації індивідуального стилю даного кола композиторських персоналій, що спрямовано на реалізацію одного з головних завдань. Проведено детальний аналіз моцартівської та бетховенської моделей соціалізації неординарної мистецької особистості.

Исследована конструктивно-выразительная роль полифонии в современной музыке в аспекте обновления системы ее языка. Впервые полифония представлена как законодательная основа музыкального мышления и центральная ось эволюции композиторского творчества. Направленность специфики формообразующего процесса оценивается с позиции линеарной логики контрапункта в музыке. Изложены ключевые понятийные характеристики полифонизма музыкального мышления.

Рассмотрено содержание понятия "готовности" к различным видам деятельности и, в частности, к творческой деятельности. Выявлены специфические особенности готовности к творческой деятельности в процессе музыкального обучения. Определены структурные компоненты готовности к творческой деятельности учащихся. Сформулированы признаки готовности с использованием разработанной модели.

Проаналізовано взаємозв'язок філософії кордоцентризму та української музичної культури. Визначено ключові елементи та поняття "філософії серця", що проникли в творчість українських композиторів різних історичних періодів і стилів. Обгрунтовано введення концепту "українського музичного кондоцентризму". Простежено вияв кордоцентризму в українській музиці на історико-стильовому, культурологічному, жанрово-драматургічному, індивідуально-концепційному рівнях. Досліджено джерела формування українського музичного кордоцентризму та сучасні етапи його розвитку.

Досліджено проблеми сучасної композиторської творчості, зокрема специфічні музичні явища, що виникли в період другої половини XX - початку XXI ст. Виявлено хронотопічну спільність алеаторики та сонористики, як технік, що грунтуються на об'єднанні принципів свободи та передвстановленості в авторському тексті, яка виявляється в неодмінній наявності в цьому тексті виконавської імпровізації. Визначено принцип текстової організації композиторського мислення - "відкритий текст", порушено проблему його інтерпретування за допомогою імпровізації. Запропоновано термін "алеаторно-сонористична композиція" як понятійну номінацію, що узагальнює провідні композиторсько-виконавські тенденції в сучасній музичній творчості, виявлено особливий вид "артикуляційного тематизму", що є формо- і змістотвірним фактором зазначеної композиції. Стан сучасної музичної поетики розглянуто як двоїсте явище, що включає технологічну та семантичну сторони. Приділено увагу проблематиці сучасного композиторського мислення. Стильова спрямованість алеаторно-сонористичної композиції визначано як інтерпретативну.

Висвітлено творчу діяльність композитора В.Рунчака, яка є яскравим прикладом маніфестації творчих акцій з позицій осмислення феномену гри. Проаналізовано даний феномен у переплетінні та взаємодії різних тенденцій. Наприклад, ігрові інтенції пошуку та незнаходження самого себе поєднуються в його творах із зануренням в глибини власного "Ego", відкритість себе назовні для реальності світу поєднується зі спробами зрозуміти себе через іншу реальність, інший індивідуальний феномен, зокрема феномен виконавця. Показано, що композиторськими пошуками весь час рухає ідея призначення та самодостатності людини-творця як людини, яка грає.

Освещена творческая деятельность композитора В.Рунчака, являющаяся ярким примером манифестации творческих акций с позиций осмысления феномена игры. Проанализирован данный феномен в переплетении и взаимодействии разных тенденций. Например, игровые интенции поиска и ненахождения самого себя соединяются в его произведениях с погружением в глубины собственного "Ego", открытость себя вовне для реальности мира соединяется с попытками понять себя через иную реальность, иной индивидуальный феномен, в частности феномен исполнителя. Показано, что композиторскими поисками все время движет идея предназначения и самодостаточности человека-творца как человека играющего.

Зазначено, що напрями розвитку музичного мистецтва регулюються і координуються соціальним середовищем. Відстежено відображення сучасних соціокультурних запитів українського суспільства в творчій діяльності українських композиторів. Підкреслено багатогранність проблеми проекції соціокультурних запитів суспільства на композиторський процес в Україні.

У геномі людини приблизно 3 мільярди пар основ, повний набір дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), що складається з двох скручених парних ланцюжків, складається з чотирьох нуклеотидних основ - аденіну (А), тиміну (Т), гуаніну (G) і цитозину (C). У той же час хроматична музична гамма складається з дванадцяти нот, що утворюють 12-тональний лад, який сьогодні є ладом, що найбільш часто використовується у західній музиці. Ясно, що ці 12 тонові послідовності можна інтерпретувати як свого роду послідовність "інформаційних нуклеотидів ДНК". Це підхід, який може змінити сприйняття музики для слухача і допомогти складати більш інтелектуальну, концептуальну музику для композитора. Біотехнічна автоматизована система керування (БАСК) для написання музики допомагає композитору створювати музику з меншими зусиллями, завдяки цьому приділяти більше уваги нюансам і в той же час загальній якості складаної музики. Узагальнена структурна схема БАСК складається з трьох основних блоків: A - програмне забезпечення на основі нейронної мережі "Aquarius"; В - композитор (людина); L - слухач або пацієнт музично-терапевтичного впливу. Всі три компоненти нероздільні, елементи C і A створюють взаємозалежність, оскільки вони весь час взаємодіють між собою в процесі створення музики. Вони також впливають на елемент L, оскільки цей елемент, безсумнівно, є об'єктом впливу БАСК. Випадковий музичний сигнал створюється за допомогою стандартних функцій C ++ rand () і srand (). У БАСК "Aquarius" донині використовувались лише рівномірно розподілені випадкові числа. Але щоби поліпшити продуктивність, розширити можливості вибору необхідного інструментарію для музичної композиції, можна, звичайно, ввести різні розподіли, такі як нормальний, пуасонівский, експоненційний, вейбулівський, логонормальний, дискретний, кусочно-постійний, кусочно-лінійний і т. д. Код c ++ для нормального розподілу дозволяє генерувати випадкові числа, керовані двома основними параметрами - математичним очікуванням і середньоквадратичним відхиленням. Цей код вставлено в основний код БАСК, і з його допомогою була отримана нова стохастична музика.