Наведено основні положення національної програми Бунду (Загального Єврейського Робітничого Союзу в Литві, Польщі та Росії) за період 1897 - 1917 рр. Розглянуто історію єврейського громадського життя на Волині у міжвоєнний період (1921 - 1939 рр.). Висвітлено пам'яткоохоронну діяльність відділу єврейської культури Бердичівського музею у 1920 - 1930 рр. Проаналізовано п'єсу В.Винниченка "Пісня Ізраїля".

Приведены основные положения национальной программы Бунды (Общего Еврейского Рабочего Союза в Литве, Польше и России) за период 1897 - 1917 гг. Рассмотрена история еврейской общественной жизни на Волыни в межвоенный период (1921 - 1939 гг.). Освещена памятникоохранительная деятельность отдела еврейской культуры Бердичевского музея в 1920 - 1930-тых гг. Проанализирована пьеса В.Винниченко "Песня Израиля".

Висвітлено історію будівництва, реставрації та реконструкції львівських синагог на підставі архівних і бібліографічних матеріалів, зокрема Державного історичного й обласного архівів Львова. Наведено результати досліджень та опис найдавніших синагог Львова як осередків різних громад.

Освещена история строительства, реставрации и реконструкции львовских синагог на основании архивных и библиографических материалов, в частности Государственного исторического и областного архивов Львова. Приведены результаты исследований и описания древнейших синагог Львова как центров разных обществ.

Досліджено історію, культуру й архітектуру давніх єврейських цвинтарів і синагог м. Львів XIV - XIX ст. як об'єктів культурної й архітектурної спадщини.

Проаналізовано причини, законодавчу базу, основні етапи вилучення культових цінностей юдейських громад у 1920 - 1930-х рр. на українських теренах. Досліджено реакцію населення та служителів релігії на дії влади; з'ясовано подальшу долю предметів культу історико-мистецького значення та наслідки секуляризації.

Вивчено культурологічний феномен синагог України другої половини XVI - початку ХХ ст. Висвітлено загальну історико-генетичну проблематику структури та знаковості єврейських сакральних будівель, що складає морфологічну та семантичну основу синагогальних споруд України. Досліджено історико-типологічну динаміку будівництва українських синагог, проведено їх класифікацію. Виявлено закономірності побудови, символічну структуру та стилістику архітектурно-художнього образу, його зв'язок з культурними процесами та єврейською ідентичністю.

Розкрито роль православ'я та католицизму як провідних церков у Київській, Волинській та Подільській губерніях у кінці XIX - початку XX ст. Визначено період становлення протестантизму в Україні та динаміку розвитку іудаїзму на зазначеній території. Показано вагомий вплив православної церкви на розвиток релігійних процесів на Правобережжі.

Проаналізовано політику радянської держави щодо римо-католицьких та юдейських громад в Україні в 1944 - середині 1960-х рр. Розглянуто передумови, причини й основний зміст державно-партійної політики щодо зазначених об'єднань. Виокремлено етапи розвитку РКЦ та юдейських об'єднань в Україні. Розкрито механізм реалізації державно-партійного курсу щодо релігії. У цьому контексті проаналізовано діяльність РСРК (пізніше РСР), її республіканських і обласних уповноважених. Показано вплив взаємин СРСР і Ватикану (Ізраїлю) на становище юдейських і римо-католицьких громад в Україні.

Досліджено передумови та основні причини виникнення єврейських поховальних братств, призначених для реалізації конкретних потреб благодійності та взаємодопомоги. Розглянуто особливості їхнього функціонування як самостійного елементу єврейської общини. Значну увагу приділено їхній внутрішній організації та основним напрямам діяльності. Здійснено спробу аналізу ефективності їхньої роботи на тлі інших благодійних установ єврейського населення Херсонської губернії.

Проаналізовано форми та особливості єврейських релігійних, громадських, політичних та професійних об'єднань Луцька в період його перебування у складі Другої Речі Посполитої. На основі архівних матеріалів автори характеризують різні види єврейських організацій: політичних, культурно-освітніх, спортивних, доброчинних, професійних та їх вплив на життя лучан 1919 - 1939 рр.

Розглянуто метод геоінформаційного визначення меж Старого єврейського цвинтаря у м. Броди за архівними аероматеріалами часів Другої світової війни. Визначено, що 85 % цвинтаря Радянська влада забудувала в післявоєнний період стадіоном.

Висвітлено результати дослідження політики радянської держави щодо юдейської конфесії в Україні протягом 1920-х рр., основні її етапи та напрями. Обгрунтовано, що нормативно-правова база була антирелігійною, не мала спеціального антиюдейського характеру. Офіційне законодавство мало ідеологічний характер, а діяльність партійно-державних органів визначалася секретними розпорядженнями вищих партійних структур. Доведено специфічну роль єврейських секцій при комітетах КП(б)У в організації та проведенні антиюдейської політики. Проаналізовано основні напрями економічного тиску держави на юдейські общини: вилучення культових предметів, приміщень синагог, молитовень, хедерів, єшив, Талмуд-Тор тощо. Показано, що це стало однією з важливих обставин руйнування єврейської ідентичності. Доведено антиюдейську спрямованість обмеження вживання івриту. Проаналізовано процес ліквідації духовної освіти та спробу організації розколу серед віруючих євреїв. Визначено форми та методи антиюдейської агітації та пропаганди, особливості їх проведення. Вивчено зміст агітаційно-пропагандистських матеріалів.