Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

У контексті методології образотворення, на підставі узагальнення літературних джерел, дослідів метафізичної (духовної) компоненти слів української мови, а також інших джерел, що відображають логічну та образну суть пізнання Світу українським та іншими народами, досліджено Азбуку - універсальну знакову систему, кожен знак якої є образом системи слова Бог, що було На початку, та план (ідею) саморозгортання системи Слово бог і, яке було споконвіку. Вперше на такому рівні розкрито таємну суть Божественної Азбуки, успадкованої праукраїнцями від орійців у формі символічно-образної інформаційно-енергетичної системи поєднання Числа, Слова, Знаку та Символу на грунті українського світовідчуття Часу та Простору. Розглянуто систему Слово бог і Бог як мету, форму та засіб образотворення Світу.

В контексте методологии создания образа, на основе обобщения литературных источников, экспериментов метафизической (духовной) компоненты слов украинского языка, а также других источников, отображающих логическую и образную сущность познания Света украинским и другими народами исследована Азбука - универсальная знаковая система, каждый знак которой является образом системы слова Бог, что было Вначале, и Плана (Идеи) саморазворачивания системы Слово бог и, которое было изначально. Впервые на таком уровне раскрыта тайная сущность Божественной Азбуки, унаследованной праукраинцами от орийцев в форме символично-образной информационно-энергетической системы объединения Числа, Слова, Знака и Символа, основанной на украинском светоощущении Времени и Пространства. Рассмотрена система Слово бог и Бог как цель, форма и средство создания образа Света.

Охарактеризовано поняття "свобода". Розглянуто зв'язок "Я та Інший", наслідки такої взаємодії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.32

Рубрики:

Взаємовідношення суб'єктів пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено питання етики та філософії діалогу у різних аспектах. Висвітлено етичну проблему людського спілкування на прикладі найважливіших підходів до неї в давній і сучасній філософській думці. Розкрито етичні аспекти концепцій М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтіна, Г.Батищева, Е.Левінаса та інших мислителів. Розглянуто співвідношення діалогу й екзистенціальної комунікації, відкритості іншим і власної ідентичності, "Другого" і "Третього" як особливих позицій у людських взаєминах, слова та мовчання, справедливості та любові. Показано першочергове значення морально-етичної проблематики спілкування для нашого сьогодення.

Изложены вопросы этики и философии диалога в разных аспектах. Освещена этическая проблема человеческого общения на примере наиболее важных подходов к ней в древней и современной философской мысли. Раскрыты этические аспекты концепций М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтина, Г.Батищева, Е.Левинаса ти других мыслителей. Рассмотрено соотношение категорий диалога и экзистенциональной коммуникации, открытости другим и собственной идентичности, "Второго" и "Третьего" как особых позиций в человеческих взаимоотношениях, слова и молчания, справедливости и любви. Показано первоочередное значение морально-этической проблематики общения в современных условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.31 + Ю223.23 + Ю212.2

Рубрики:

Пізнання і предмет

Пізнання та інформація. Пізнання і комунікація

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.32 + Ю6*671

Рубрики:

Людина і буття

Взаємовідношення суб'єктів пізнання

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень з таких актуальних питань, як формування образу "Іншого" в історичних наративах в різні історичні епохи, конфлікти, пов'язані з переписуванням історії під політичну та ідеологічну кон'юнктуру, особливості поглядів на сусідів в історичних працях після розпаду комуністичної системи. Увагу приділено проблемам "іншування", ксенофобії та нетерпимості у шкільних підручниках, етностереотипам та націоналізації історії, способам презентації "своїх" і "чужих" на сторінках історичних праць і підручників.

Приведены результаты исследований по таким актуальным вопросам, как формирование образа "Иного" в исторически нарративах в разные исторические эпохи, конфликты, связанные с переписыванием истории под политическую и идеологическую коньюнктуру, особенности взглядов на соседей в исторических трудах после распада коммунистической системы. Уделено внимание проблемам выделения чужого, ксенофобии и нетерпимости в школьных учебниках, этностереотипам и национализации истории, способам презентации "своих" и "чужих" на страницах исторических трудов и учебников.

На матеріалах гуманітарних дисциплін, зокрема, літератури, лінгвістики та природничих наук обгрунтовано парадигмальний статус діалогу в сучасному мисленні. Доведено, що як спосіб мислення діалог притаманний природничому та гуманітарному пізнанню, оскільки своїм підгрунтям має структурованість свідомості людини в нейрофізичному, психологічному та гносеологічному зрізах. Висвітлено ідеї про еволюційний характер Всесвіту, нелінійну картину світу, яка містить у собі і нелінійність процесу мислення. Розглянуто такі актуальні проблеми, як структура діалогу, природа в контексті діалогу, мова як засіб ведення діалогу, проблема істини за умов діалогу.

На материалах гуманитарных дисциплин, в частности литературы, лингвистики и естественных наук обоснован парадигмальный статус диалога в современном мышлении. Доказано, что как способ мышления диалог присущ естественному и гуманитарному познанию, поскольку основывается на структурированности сознания человека в нейрофизическом, психологическом и гносеологическом срезах. Освещены идеи об эволюционном характере Вселенной, нелинейной картине мира, которая содержит в себе и нелинейность процесса мышления. Рассмотрены такие актуальные проблемы, как структура диалога, природа в контексте диалога, язык как средство ведения диалога, проблема истины в условиях диалога.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.32 + Э2

Рубрики:

Взаємовідношення суб'єктів пізнання

Релігія в цілому

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено фундаментальні проблеми класичної теорії суб'єктивності. Показано вкоріненість спекулятивного мислення в динаміці життя та свідомості людини. Розглянуто проблеми можливості метафізики у сучасному світі, розкрито сутність понять істини, фікції та вдячності як фундаментального виміру людського буття.

Освещены фундаментальные проблемы классической теории субъективности. Показано укоренение спекулятивного мышления в динамике жизни сознания. Рассмотрены проблемы возможностей метафизики в современном мире, раскрыта сущность понятий истины, фикции и благодарности как фундаментального измерения человеческого бытия.

Рассмотрены методологические возможности исследования конфигурации социального пространства в контексте освещения отличного от нормы, не-своего, чужого. Отмечено, что данный исследовательский ракурс позволяет выявить дополнительные характеристики процесса формирования картины обжитого мира, незаметные при рассмотрении нормы. Особое внимание уделено разграничению областей применения понятий "Другое", "Чужое", "Отторгаемое" в социально-философских исследованиях, определению смысла понятия "Терпимого" в контексте проблемы "Отторжения". Уточнена метафорическая схема обжитого мира, включающая пространства "Своего" и различные категории "Не-своего".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.32 + Ю216.26 + Ю3(4/8)6 + Ч111.1

Рубрики:

Взаємовідношення суб'єктів пізнання

Душа і тіло

Історія філософії

Філософія культури

Шифр НБУВ: ВА715112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.3

Рубрики:

Об'єкт і суб'єкт. Об'єктивне і суб'єктивне в пізнанні. Проблема відображення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано засади суб'єктцентрованого філософського дискурсу епохи модерну на прикладі ідей представників німецької класичної філософії Канта та Гегеля. Перший започаткував гносеологічне бачення суб'єкта як абсолютної самосвідомості. У Гегеля поряд з логічним аспектом представлено також онтологічний, духовний, частково-соціально-історичний ракурси суб'єктивності. Процес становлення історичного суб'єкта постає як пролонгований у часі процес індивідуалізації загального на основі механізмів ототожнення-розототожнення.

Проаналізовано людське пізнання з точки зору співвідношення у ньому шаблонних, схематичних і творчих моментів. Людське пізнання не поміщається між образом і схемою, а тому трансцендує їх і виходить за межі узвичаєного пізнання, а саме: пізнання "світу-для-нас". Творчість надає можливість людині збагатитися внутрішньо, відкрити інший рівень власного буття та розірвати коло буденних проблем.

Феномен прав людини розглянуто через призму юридичного та філософського погляду. У цьому випадку юридична свідомість, спираючись на парадигму суб'єктивності, сприймає права людини (ПЛ) суб'єктивно, як такі, що належать індивіду, Я-суб'єкту. Важливе значення надано законодавчому закріпленню ПЛ. Філософський погляд на ПЛ відрізняється не лише глибиною сутнісного сприйняття даного феномену, але зміною парадигми. ПЛ існують в свідомості суб'єкта права у його спрямованості на іншого суб'єкта, тобто з позиції інтерсуб'єктивізму.

Розглянуто проблему "іншості" жінки через образи селянок у творах Ольги Кобилянської та Марко Вовчок. Показано, що девіантна поведінка жінки демонструє усвідомлення своєї індивідуадьності як світоглядно-ціннісного виміру жіночості.

Розглянуто процес становлення суб'єкта в античній культурі та філософії як єдності розототожнювання індивіда з родом, полісом і вироблення позиції самостояння. Основою суб'єктності виступають пізнавальні здібності людини. Суб'єкт постає як багатовимірна цілісність, що виявляє себе як носій свідомості, моральних якостей, діяльності та творчості. Духовність, що народжується, виявляє себе у досить вузькому діапазоні подвоєння світу як рефлексивного пошуку ідей-ідеалів. Обмеженість суб'єктності античного типу зумовлена наявністю вибіркового характеру її відтворювання, фаталізмом та обмеженим розумінням свободи.

Протиставлено концепції філософії діалогу та виявлено моделі взаємовідносин між "Я", "Ти" та "іншим" у особливому "життєсвіті" чи "між-полі". Незалежно від того, чи зацікавлені учасники діалогу, чи є мимоволі занурені у "подію-зустріч", слово та промова, звернені один до одного, відображають "поліфонію діалогу" або підкреслюють неминучу присутність "царини мовчання".