Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Розглянуто нормативний підхід однієї з висунутих філософських теорій постсучасності (комунікативної) з проблем останнього обгрунтування етики і зроблено спробу довести, що внаслідок такого підходу багатотисячолітніх "ідолів" існування - розум і віру - витіснено на периферію буття.

Висвітлено проблеми сучасної практичної філософії як прикладної етики, розроблені на засадах комунікативної парадигми К.-О.Апель, Ю.Габермас, Д.Бьолер, В.Кульман, П.Ульріх, В.Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм із цінностями традиційних етносів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностей у системах сучасного суспільства - політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкрито у порівнянні з класичною філософією моралі та на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обгрунтовано значення комунікативної етики відповідальності з метою ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем.

Рассматривается проблема взаимоотношений между мозгом и разумом. В ней проявилась та пронизывающая всю западную философскую традицию неразрешенность, в которой, в зависимости от эпохи, противостоят то материя и форма, то тело и душа. Акцентируется внимание на человеческом разуме, где раскрывается сущность глобального и частичного, интегрированного и модулированного, символического и несимволического. Исследуется возможность использования идеи "нейронных сетей" для создания общей модели мозга и разума.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.8

Рубрики:

Наукове і художнє пізнання

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные особенности формирования современной социокультурной парадигмы. Особое внимание уделено важнейшим характеристикам разума как ключевой категории культуры, а также тем стратегиям и императивам, которые будут задавать направление развития цивилизации ХХІ в.

Викладено оригінальну концепцію сучасної діяльності людини - феномена світу. Досліджено структуру та функціонування психіки - першопричини змін у суспільних відносинах і перетвореннях природи у планетарних масштабах.

Розглянуто коло актуальних філософських проблем, пов'язаних із сучасною кризою класичної концепції раціональності, входженням наукового дискурсу в якісно новий стан, постмодерністською деконструкцією метафізики раціоналізму, наративізацією та герменевтизацією практики сучасної науки. Показано, що сучасне оновлення методологічної культури перебуває під зростаючим впливом двох "каталізаторів". Роль першого відіграють "науки про складність", когнітивні науки та квантово-польова космофізика, а другого - процеси деконструкції, що оновлюють ядро традиційної філософії. Головні з них: "лінгвістичний поворот у філософії", деконструкція "об'єкт-суб'єктної" схеми, наративізація та герменевтизація когнітивних практик сучасної науки. Запропоновано нетрадиційне критико-рефлексивне осмислення сучасного стану наукового дискурсу, подано власну оцінку когнітивних, епістемологічних, соціальних наслідків сучасних трансформацій методологічної культури науки.

Досліджено універсально-культурну структуру художнього тексту. Доведено, що ця структура визначається базовими формами світовідношення, які в культурі трансформуються в її універсалії. Дано оригінальне визначення культури як засобу ствердження життя. Виявлено, що її універсаліями виступають категорії граничних підставин та відповідні до базових форм підтримки життя світоглядні "коди". На прикладі збірника новел Маргарити Наварської "Гептамерон" виявлено "априорну" універсально-світоглядну структуру новели та на підставі розроблених методик реконструйовано відсутні у ньому сюжети.

Розглянуто явище наукової раціональності, проаналізовано взаємозв'язок мови, мислення і логічних правил оперування поняттями. На підставі зазначеного аналізу зроблено спробу відокремити інваріантні властивості наукових теорій незалежно від часу і місця їх створення. Підкреслено, що такі властивості обумовлені лише формою виразу наукового знання і пов'язані з його логічною структурою. Висунуто тезу про те, що поняття "наукова раціональність" доцільніше пов'язувати саме з формальним, а не зі змістовим боком наукових теорій. Зроблено висновок щодо неможливості існування різних типів наукової раціональності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.22 + Ю225.5

Рубрики:

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сутність наукового та позанаукового знання. Висвітлено проблему існування знання за межами науки, виділено категорії знань, що перебувають і не перебувають у конфлікті з наукою. Розкрито зміст понять шаманізму, магії, міфу, мантики, кабалістики, йоги, нейрокритики, уфології, спіритизму, френології, графології, теософії, окультизму. Охарактеризовано альтернативні форми знання релігії.

Рассмотрена сущность научного и вненаучного знания. Освещена проблема существования знания за пределами науки, выделены категории знаний, находящихся и не находящихся в конфликте с наукой. Раскрыто содержание понятий шаманизма, магии, мифа, мантики, кабалистики, йоги, нейрокритики, уфологии, спиритизма, френологии, графологии, теософии, оккультизма. Охарактеризованы альтернативные формы знания религии.

На підставі останніх досягнень сучасних вчених (представників гуманітарних, природничих наук), а також релігійних, духовно-езотеричних філософських джерел розглянуто феномен інтуїції як форму духовного пізнання та самопізнання, професійної самореалізації. Описано психічні механізми інтуїтивного процесу, розкрито умови розвитку інтуїтивних можливостей особистості.

На основе последних достижений современных ученых (представителей гуманитарных, естественных наук), а также религиозных, духовно-эзотерических философских источников рассмотрен феномен интуиции как форма духовного познания и самопознания, профессиональной самореализации. Описаны психические механизмы интуитивного процесса, раскрыты условия интуитивных возможностей личности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю6*328.95 + Ф082

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Соціальна філософія

Політична мова (дискурс, текст, журналістика)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.5 + Ю6*333.395.1

Рубрики:

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено складний та багатогранний процес співвідношення (протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні, освіті та соціальній практиці. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення даних категорій у науці й освіті в загальноєвропейському вимірі, а також в Україні на сучасному етапі її історичного розвитку.

Освещен сложный и многогранный процесс соотношения (противостояния и взаимодействия) рационального и иррационального в познании, образовании и социальной практике. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения данных категорий в науке и образовании в общеевропейском измерении, а также в Украине на современном этапе ее исторического развития.

Висвітлено питання онтології, гносеології та епістемології науки, її методології, практики, соціології, логіки наукового дослідження, психології наукової творчості. Визначено критерії науковості природничого та гуманітарного знання, проаналізовано роль науки у системі культури людства.

Освещены вопросы онтологии, гносеологии и эпистемологии науки, ее методологии, практики, социологии, логике научного исследования, психологии научного творчества. Определены критерии научности природоведческого и гуманитарного знаний, проанализирована роль науки в системе культуры челочества.