Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Изложены основы искусства делового общения и творчества в деловых переговорах. Изучены особенности логики делового мышления, рассмотрены способы влияния на человека, освещены вопросы информационного обеспечения, подготовки и организации переговоров, эвристические приемы, используемые при проведении переговорах.

Приведены смысл понятия биоэтики, рассмотрена ее связь с другими областями человеческих знаний, история развития и использование в деятельности человека. Анализируются принципы этического отношения к животным, общественное движение в защиту животных: основные направления работы обществ, законодательство по защите животных. Особое внимание уделено описанию взаимоотношений с животными в контексте различных религиозных учений: индуизма, буддизма, джайнизма, иудаизма, ислама, христианства. Проведено исследование биоэтических аспектов в философских учениях различных эпох.

Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Розглянуто історію розвитку підготовки науково-педагогічних кадрів вищої військової школи України, політичні умови виникнення і наслідки "холодної війни", питання організації агітаційно-пропагандистської роботи в армії УНР доби Директорії. Проаналізовано імперську політику більшовицького режиму щодо українізованих частин у 1917 р., сучасні підходи до визначення сутності морально-правової відповідальності особистості, фактори зародження та розвитку міжособистісної агресії та агресивності у військовому колективі, а також аспекти інформаційної боротьби.

В настоящее время отечественные предприятия и организации интегрируются в экономическую, политическую и культурную жизнь Европы, развиваются связи с деловыми и политическими кругами других регионов планеты. Общение с представителями других государств требует особого внимания к этикету, неукоснительного соблюдения его правил. Книга дает ответы на возникающие вопросы по поводу хороших манер, делового этикета и протокола. Рассматриваются вопросы организации и техники делового общения, психологии делового общения; анализируются невербальные средства общения, национальные особенности общения, а также этикет телефонного общения.

Запропоновано розробку і прийняття Деонтологічного кодексу правничої діяльності в Україні та розглянуто проблеми і перспективи його створення.

На конференції обговорено питання свободи слова, висвітлено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) у розв'язанні стратегічних проблем творення держави, духовного стану суспільства. Окреслено роль ЗМІ в утвердженні принципів демократизму. Учасниками конференції зроблено висновок: законодавчі акти повинні чіткіше окреслити правове поле діяльності засобів масової інформації, а також слід вжити ряд фінансово-економічних заходів, які б стимулювали діяльність ЗМІ, які сприяють державотворчим процесам, і посилювали б відповідальність тих, хто їм протидіє.

Висвітлено онтологію духовного. Визначено поняття духовного в системі фундаментальних теологічних, філософських і психологічних понять. Досліджено проблему духовності особистості у різних філософських течіях і психології. Розглянуто християнську духовність. Проаналізовано онтологію гріха. Розкрито умови становлення духовного потенціалу людини.

Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х850.2 + Ю711.53

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено філософсько-правовий аналіз поняття естетичної культури юриста, висвітлено її принципи та функції. Розглянуто місце та роль естетичної культури у праві.

Розглянуто актуальні питання етики поведінки бізнесмена й етичного виміру бізнесу, мету та суспільну природу фірми, права й обов'язки менеджменту. Висвітлено основні принципи взаємовідносин фірми з найманими працівниками, обов'язки роботодавців, власників, менеджерів і найманих працівників. Значну увагу приділено взаємовідносинам фірми з покупцями, конкурентами, акціонерами, дилерами, поставниками, а також з трудовими спілками, місцевими громадами та навколишнім середовищем.

Розглянуто питання про формування ефективних ділових відносин, у т.ч. стратегії і техніки проведення переговорів як з вітчизняними, так і зарубіжними партнерами. Висвітлено етичні проблеми управління, питання підготовки та проведення ділових зустрічей, ділову атрибутику, структуру ділового спілкування. Підкреслено, що організація, планування і контроль виконання у сфері етики ділових стосунків є невід'ємною складовою менеджменту.

Розглянуто моральні та психологічні засади культури ділового спілкування та його техніку. Розкрито поняття етики, моралі, моральної та психологічної культури ділового спілкування. Проаналізовано його етико-психологічні проблеми в сучасному суспільстві з урахуванням науково-практичних висновків вітчизняних та зарубіжних етиків і психологів, зокрема, представників гуманістичної етики та психології. Запропоновано шляхи підвищення моральної та психологічної культури спілкування.

Розглянуто вплив формування ділового спілкування освіти, літератури, мовної та загальної культури. Розкрито історичні витоки етикету, його моральні та психологічні аспекти, сутність невербальних засобів впливу на характер спілкування. Сучасне ділове спілкування подано як морально-етичну норму поведінки теперішніх молодих бізнесменів, підприємців, політиків. Висвітлено різні прояви неетичної бізнесової діяльності, зокрема, бюрократизму, пияцтва, наркобізнесу.

Розглядаються особливості ділового спілкування, його стратегія і тактика, труднощі і бар'єри спілкування, соціально-психологічні механізми впливу, діловий етикет. Висвітлюються шляхи становлення культури спілкування. Підкреслюється, що культура ділового спілкування набуває чинності за умови дотримання його учасниками норм етики, етикету, загальнолюдських цінностей.

Досліджено історію психолого-педагогічної думки, практичний досвід виховання дітей раннього віку з найдавніших часів до першої третини І-го тисячоліття до н.е., у класичний період VI - IV ст. до н.е., післякласичний період або елліністичний з другої половини IV ст. до н.е. до V ст. н.е., період середньовіччя V - XVII ст., період Відродження XIV - XVI ст. (в Україні цей період визначено з середини XVI до початку XVIII ст.), період розвитку буржуазного суспільства XVII - ХІХ ст., сучасний період - з початку ХХ ст. Висвітлено педагогічні умови виховання дітей, які здобули найбільше визнання у народній свідомості, а також погляди, що розвивались в українській педагогіці.