Виявлено структурне місце рефлексії в загальній системі самосвідомості підлітків, з'ясовано можливості використання спеціальних інструментальних засобів з метою формування рефлексії та її прояву в діяльності, поглиблено уявлення про механізми та психологічні особливості становлення рефлексії підлітків, уточнено механізми засвоєння підлітками соціальних цінностей і їх залучення до процесу рефлексії. Процес підліткової соціалізації перетворюється зі стихійно-самодостатнього на цілеспрямований і визначений особистісними пріоритетами. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики розвитку підліткової рефлексії. Створено комплекс формуючих засобів, залучення яких сприяє розвитку даної психологічної здатності.

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

Здійснено теоретичне узагальнення й експериментальне дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. Визначено психологічні характеристики, структурні компоненти, вікові особливості прояву, критерії, види, типи, рівні розвитку, вікову динаміку, гендерні відмінності, механізми та психолого-педагогічні умови розвитку даної активності. Доведено, що розвиток пізнавальної активності учнів у процесі засвоєння іноземної мови здійснюється шляхом вдосконалення її структурних компонентів (змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного, контрольно-оцінного) й оптимізації механізмів (самооцінки, саморегуляції, тривожності, учбової мотивації та рівня домагань) на базі принципів гуманістично орієнтованої освіти з застосуванням активних методів навчання.

Розроблено концептуальну модель формування суб'єктних якостей у школярів на уроках світової літератури за умов гуманізації середньої освіти. Показано, що педагогічні впливи вчителя на підлітків сприяють їх розвитку як суб'єктів пізнавальної діяльності шляхом заохочення суб'єкт-суб'єктної взаємодії партнерів за спілкуванням, постановки творчих завдань і моделювання проблемних ситуацій, створення рефлексивного мистецького середовища, стимулювання пізнавальної активності у процесі організації навчальних дискусій. Психологічними умовами даного розвитку підлітка є активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, розвиток у них критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів і вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів за спілкуванням, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти, у разі необхідності, висловлювання інших учнів під час розв'язання проблемних ситуацій і розв'язання творчих завдань, використовуючи те, що є в них прийнятним, а також формування вміння оцінювати дії партнерів за комунікацією, відображати позиції партнерів по діалогу через призму проблемної ситуації, схематизувати ці дії у разі неможливості розв'язання проблеми, толерантно ставитися до альтернативних думок і суджень інших суб'єктів пізнавальної діяльності.

Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації

Досліджено когнітивні підстави формування та корекції поведінки зі збоченнями. На підставі аналізу уявлень про рефлексію, у теоріях наукової раціональності та теоріях навчання, а також підходів до розуміння джерел девіантності теоретично типологізовано можливі варіанти взаємозв'язку між формами поведінки підлітків у період кризи дорослішання та їх рефлексивністю. Відокремлено групу підлітків, поведінка яких зумовлена низьким рівнем рефлексивності. На підставі розуміння уявлень про ієрархію потреб у рефлексії та її механізми, а також з урахуванням необхідності формування у підлітків психологічного запиту розроблено тренінг, що містить етапи: актуалізації когнітивного компонента переживання, ініціації когнітивного дисонансу, формування навичок рефлексивного переносу. Запропоновано розуміння змістової рефлексії як маркера високої рефлексивності, а також відокремлення компонентів рефлексивності. Розроблено процедуру перманентної та підсумкової діагностики ефективності корекційної програми розвитку рефлексивності. Констатовано, що зниження рівня агресивності та негативізму в підлітків корекційної групи зумовлені цими когнітивними змінами.

Описано особливості науково-педагогічного проекту "Росток" у контексті сприяння пізнавальним процесам дитини, їх творчому зростанню, формуванню учня як особистості. Запропоновано результати наукового експерименту з зазначеної проблематики.

Описаны особенности научно-педагогического проекта "Росток" в контексте содействия познавательным процессам ребенка, их творческому росту, формированию ученика как личности. Предложены результаты научного эксперимента по данной проблематике.

The article deals with the features of scientific and pedagogical project "Rostock" in a context of assistance to cognitive processes of the child, their creative growth, formation of the pupil as persons. Results of research experiment on the given problematics are offered.

Узагальнено дані експериментального дослідження щодо з'ясування рівня сформованості пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку. Зазначено про необхідність збагачення навчального матеріалу пізнавальним змістом - засобом гуманного підходу до розвитку кожної дитини, надання їй можливості "бути", виявити свій творчий потенціал.

Обобщены данные экспериментального исследования по выяснению уровней сформированости познавательной активности у детей младшего школьного возраста. Акцентировано внимание на необходимости обогащения учебного материала познавательным содержанием - способом гуманного подхода к развитию каждого ребёнка, предоставления ей возможности "быть", выявить свой творческий потенциал.

Presents some data of experimental research the aim of which was to determine the level of development of cognitive of children of primary school age.

Виявлено психологічні особливості становлення пізнавальної самостійності сучасних учнів та шляхи їх розвитку в процесі навчання.

Выявлены психологические особенности становления познавательной самостоятельности современных учеников и пути их развития в процессе обучения.

The article considers the psychological peculiarities of the development of the cognitive independence of the modern pupils and the ways of their development in the teaching process.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч739.81 + Ю983.510.2

Рубрики:

Пропаганда літератури на допомогу виховання дітей і підлітків

Пізнавальні процеси у школярів

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ