Розкрито теоретичні засади експериментально-генетичного методу дослідження особистості через введення психомоторних компонентів до навчальних програм. Проаналізовано закономірності впливу макрорухів психомоторної дії на розумову активність дітей. Описано методики вивчення психомоторних властивостей дитини, а також систему розвивальних завдань та вправ для розвитку макро- і мікрорухів дітей молодшого шкільного віку.

Освещены теоретические основы экспериментально-генетического метода исследования личности через введение психомоторных компонентов в учебные программы. Проанализированы закономерности влияния макродвижений психомоторного действия на умственную активность детей. Описаны методики изучения психомоторных свойств ребенка, а также система развивающих заданий и упражнений для развития макро- и микродвижений детей младшего школьного возраста.

Систематизовано ефективнi методи дослiдження сприйняття пiдлiтками фiзичної культури i спорту. Наведено данi взаємодії факторiв, якi впливають на формування позитивної мотивацiї у пiдлiткiв до систематичних занять фiзичною культурою i спортом.

Систематизированы эффективные методы исследования восприятия подростками физической культуры и спорта. Приведены данные взаимоотношений факторов, влияющих на формирование позитивной мотивации у подростков к систематическим занятиям физической культурой и спортом.

The article deals with the systematization of effective methods of investigating perception of physical culture and sports in the youth. The data of the factors relations influencing on the formation, of the youth positive motivation to regular physical training classes are offered.

Розглянуто організаційні психолого-педагогічні і дидактичні особливості ранньої діагностики та корекції психомоторики дітей із вадами аутизму в теорії та практиці спеціальної психології та корекційній педагогіці. Показано вплив сім'ї та її чинників на формування психомоторних навичок дитини, що має відхилення у психофізичному розвитку. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності поняття аутизму. Розкрито особливості афективного розвитку аутичних дітей, досліджено порушення зі специфічними синдромами аутистичного спектру. Узагальнено зарубіжний досвід вивчення психомоторики та здатності до реагування у дітей-аутистів (на прикладі Північної Ірландії). Запропоновано методики ранньої діагностики дитячого аутизму у дитини перших років життя. Наведено методи визначення рівня затримки психічного та мовного розвитку у дітей з аутичним синдромом, розглянуто засоби їх корекції у процесі навчання. Висвітлено питання ранньої діагностики мови та корекційної допомоги дітям з аутизмом.

Рассмотрены организационные психолого-педагогические и дидактические особенности ранней диагностики и коррекции психомоторики детей, больных аутизмом, в теории и практике специальной психологии и коррекционной педагогики. Показано влияние семьи и ее факторов на формирование психомоторных навыков ребенка, имеющего отклонения в психофизическом развитии. Проанализированы современные научные подходы к определению сущности понятия аутизма. Раскрыты особенности эффективного развития аутичных детей, исследованы нарушения со специфическими синдромами аутистического спектра. Обобщен зарубежный опыт изучения психомоторики и способности к реагированию детей-аутистов (на примере Северной Ирландии). Даны методики ранней диагностики детского аутизма у ребенка первых лет жизни. Приведены методы определения уровня задержки психического и языкового развития детей с аутическим синдромом, рассмотрены средства их коррекции в процессе обучения. Освещены вопросы ранней диагностики языка и коррекционной помощи детям с аутизмом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442.7 + Ю983.511.392.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Презентовано та проаналізовано результати експериментального дослідження дворівневого відображення часу у свідомості дітей віком 10 - 15 років.

На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування - спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.

Розглянуто психофізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Проаналізовано стан сенсомоторних і нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у дітей 10 - 13-ти років залежно від погодних умов. Подано інформацію про особливості погоди I, II, III типів (згідно з класифікацією І. І. Григор'єва). Виявлено, що розумова працездатність дітей зазначеного віку залежить від погодних умов. Встановлено вірогідне зниження показників розумової працездатності школярів за III типу погоди у порівнянні з досліджуваними параметрами за метеоситуації I типу.

Вперше встановлено зворотний зв'язок між інтенсивністю агресивних проявів підлітків та адекватністю орієнтації у часі. Розширено уявлення про характерні особливості часової компетентності шляхом виділення таких її складових: змістова, ціннісно-мотиваційна, процесуальна, досвід творчої діяльності. Вдосконалено психологічну характеристику агресивної поведінки підлітків шляхом виділення в системі її чинників часового фактору. Визначено характерні особливості підліткового віку шляхом виокремлення трьох груп особистостей підлітків щодо адекватності часового сприйняття й організації своєї діяльності: організована, ситуативна, неорганізована. Висвітлено можливості опосередкованого впливу на агресивні прояви підлітка через набуття ним досвіду часової самоорганізації. Вдосконалено засоби дослідження часової компетентності підлітків шляхом створення комплексу психодіагностичних методик для визначення адекватності орієнтації в часі та самооцінки міри розвитку навичок часового планування. Розкрито психолого-педагогічні засоби формування досвіду часової компетентності у підлітків за умов навчання в школі.

Описана организация проведения експериментального исследования восприятия устной речи дошкольниками с задержкой психического развития.

Встановлено, що для дітей середнього шкільного віку коефіцієнт розумової працездатності та показники сприйняття є найкращими за I типу погоди. Зниження даних показників зафіксовано у разі III типу погоди. З'ясовано, що стать учнів не впливає на коефіцієнт розумової працездатності та показники сприйняття за всіх типів погоди.

Установлено, что для детей среднего школьного возраста коэффициент умственной работоспособности и показатели восприятия являются наилучшими при I типе погоды. Снижение данных показателей зафиксировано при III типе погоды. Доказано, что пол учащихся не влияет на коэффициент умственной работоспособности и показатели восприятия при всех типах погоды.

In the process of the research it is determined that the coefficient of mental ability and the perception indicators of the all middle school students are the best ones under the terms of the first type of the weather. The increase of the definite indicators is observed under the terms of the third type of the weather. Students' sex doesn't influence on the mental ability coefficient and perception data under the terms of all types of the weather.

За допомогою класичних методик у 94-х підлітків віком 14-18 років (54 школяра випускних класів загальноосвітньої школи № 105 м. Одеса і 40 підлітків з різними порушеннями соматичного здоров'я, які перебували на профілактичному лікуванні в Дитячому клінічному спеціалізованому санаторії "Хаджибей" м. Одеса) досліджено стан когнітивних функцій та психомоторики, визначено об'єктивні критерії зорової аферентації. Для аналізу суттєвих взаємозв'язків когнітивних функцій і психомоторики використано 19 окулодинамічних параметрів зорової аферентації, об'єднаних у чотири основні групи. Результати проведеного кореляційного аналізу дозволили виявити наявність значної кількості високих за рівнем взаємозв'язків основних окулодинамічних параметрів зорової аферентації зі станом когнітивних функцій (зорове сприйняття, увага, активність мислення) і психомоторними якостями. Наведено узагальнювальну кореляційну плеяду, на якій відображено найбільш істотні взаємозв'язки окулодинамічних параметрів зорової аферентації якостей уваги, активності мислення і зорового сприйняття, з позначенням кількості виявлених істотних взаємозалежностей.

С помощью классических методик у 94-х подростков в возрасте 14 - 18 лет (54 школьника выпускных классов общеобразовательной школы № 105 Одесса и 40 подростков с различными нарушениями соматического здоровья, которые находились на профилактическом лечении в Детском клиническом специализированном санатории "Хаджибей" Одесса) исследовано состояние когнитивных функций и психомоторики, определены объективные критерии зрительной афферентации.аДля анализа существенных взаимосвязей когнитивных функций и психомоторики использовано 19 окулодинамических параметров зрительной афферентации, объединенных в четыре основные группы. Результаты проведенного корреляционного анализа позволили выявить наличие значительного количества высоких по уровню взаимосвязей основных окулодинамических параметров зрительной афферентации с состоянием когнитивных функций (зрительное восприятие, внимание, активность мышления) и психомоторными качествами. Представлена обобщающая корреляционная плеяда, на которой отображены наиболее существенные взаимосвязи окулодинамических параметров зрительной афферентации качеств внимания, активности мышления и зрительного восприятия с обозначением количества выявленных существенных взаимозависимостей.

For by means of classical techniques in 94 adolescents aged 14 - 18 years (54 student graduating classes of secondary school № 105, Odessa, and 40 adolescents with different physical problems, which were on prophylactic treatment at the Children's specialized clinical sanatorium "Hadzhibey", Odessa) The state of cognitive function and psychomotor, defined objective criteria for the visual afferent. For the analysis of the substantive relationship of cognitive function and psychomotor used 19 okulodynamic parameters of visual afferent combined into four main groups. The results of correlation analysis revealed the presence of a significant number of high-level relationships okulodynamic basic parameters of visual afferent with a state of cognitive functions (visual perception, attention, the activity of thinking) and psychomotor characteristics. It's presented summarizing the correlation galaxy, which displayed the most significant relationship okulodynamic parameters afferent visual qualities of attention, the activity of thinking and visual perception, indicating the number of identified significant interdependencies.

Розкрито характерні риси сприйняття в контексті процесу розуміння дошкільниками завдань на конструювання. Зроблено висновок, що перцептивні процеси займають основне місце серед засобів пізнавальної діяльності. Сприймання забезпечує орієнтування в конкретній ситуації, виділення найважливіших для розв'язання конкретного завдання аспектів, здійснює таку обробку інформації органів чуття, яка призводить до побудови образу, адекватного як предметові, так і завданням конструкторської діяльності.

Раскрыты характерные особенности восприятия в контексте процесса понимания дошкольниками задач на конструирование. Сделан вывод, что персептивные процессы занимают основное место среди средств познавательной деятельности. Восприятие обеспечивает ориентировку в конкретной ситуации, выделение важнейших для решения конкретной задачи аспектов, осуществляет такую обработку информации органов чувств, которая ведет к построению образа, адекватного как предмету, так и задачам конструкторской деятельности.

It's revealed the characteristic features of perception within the context of understanding preschoolers tasks for design. Concluded that the perceptual processes take place among the main tools of cognitive activity. Perception provides orientation in a particular situation, highlighting the most important for solving a specific problem issues, carries out such processing sensory information that leads to the construction of the image, adequate as the subject and objectives of the design work.

Актуалізовано проблему вивчення образу "Я" в руслі адаптивних процесів. Відзначено тенденцію переважання в сучасній психологічній науці практичних досліджень над теоретичними, що накладає свій відбиток на характері досліджень образу "Я" неповнолітніх. Виділено тенденцію, що пов’язана із сучасним експериментальним етапом розвитку психології, зокрема бурхливим розвитком практичної психології та її затребуваністю у різних сферах суспільного життя. Виявлено суперечності у поглядах на генезу та функціонування структурних компонентів образу "Я" у різних наукових підходах: суперечності про локалізацію образу тіла, схеми тіла, або фізичного "Я". Обгрунтовано необхідність розуміння та урахування того, що будь-які адаптивні стратегії, які визначають зміст і структуру образу "Я" можуть призвести до тимчасового «стійкого стану», тобто адаптованого, або ж навпаки дезадаптованого. Яскравий приклад про низькорослість, або ж фізичний недолік, який може по-різному інтерпретуватися неповнолітнім в залежності від багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників. Висунуто ідею про те, що слід враховувати усе розмаїття варіантів розвитку образу "Я" неповнолітніх в залежності від провідної системи інтерпретації нового досвіду та типових адаптивних стратегій, що сформувалися на попередніх етапах онтогенезу. Адаптивні функції образу "Я" неповнолітніх як у теорії, так і в практиці потребують нових методологічних принципів, підходів та орієнтирів. Зокрема таких, що узгоджувалися б із сучасними теоріями адаптації та психологічними закономірностями становлення образу "Я" неповнолітніх.

Розглянуто проблему творчого сприйняття дітьми старшого дошкільного віку нової інформації. Наголошено, що діяльність старших дошкільників у ході розв'язання для них нових завдань має творчий характер. Доведено, що в цьому віці, у порівнянні з іншими віковими періодами, виникають особливо сприятливі передумови розвитку здібностей, обдарованості. Проаналізовано загальні особливості творчої діяльності старших дошкільників у процесі ознайомлення і розв'язання нових завдань, що характеризують індивідуальні прояви сприймання і розуміння, мисленнєвої діяльності в цілому, і не просто мисленнєвої, а саме творчої. Виокремлено три рівні сприйняття (низький, середній високий) під час ознайомлення дітей з репродукціями картин відомих художників, кожний з яких характеризувався такими показниками як: повнота, адекватність, міра ситуативної суб'єктивності (виражена форма фантазування, включення в інтерпретацію різноманітних деталей, які не пов'язані з сюжетом картини). Досліджено ряд основних параметрів базисних компонентів нової для дитини інформації, що дозволило поглибити уявлення про механізми розвитку її творчого мислення. Констатовано, що у дітей старшого шкільного віку прояви творчості відбуваються уже на стадії сприймання нової інформації, хоча про конкретну детермінацію цих процесів у кожному конкретному випадку слід говорити з певним застереженням, зумовленими в першу чергу складністю досліджуваного феномена.

Рассмотрена проблема творческого восприятия детьми старшего дошкольного возраста новой информации. Отмечено, что деятельность старших дошкольников при решении для них новых задач имеет творческий характер. Доказано, что в этом возрасте, по сравнению с другими возрастными периодами, возникают особенно благоприятные предпосылки развития способностей, одаренности. Проанализированы общие особенности творческой деятельности старших дошкольников в процессе ознакомления и решения новых задач, характеризующих индивидуальные проявления восприятия и понимания, мыслительной деятельности в целом, и не просто мыслительной, а именно творческой. Выделены три уровня восприятия(низкий, средний высокий) при ознакомлении детей с репродукциями картин известных художников, каждый из которых характеризовался такими показателями как: полнота, адекватность, мера ситуативной субъективности (выраженная форма фантазирования, включение в интерпретацию различных деталей, которые не связанные с сюжетом картины). Исследован ряд основных параметров базисных компонентов новой для ребенка информации, что позволило углубить представления о механизмах развития его творческого мышления. Констатировано, что у детей старшего школьного возраста проявления творчества происходят уже на стадии восприятия новой информации, хотя о конкретной детерминации этих процессов в каждом конкретном случае следует говорить с определенной оговоркой, обусловленной в первую очередь сложностью изучаемого феномена.

The article demonstrates some results of investigation on psychological peculiarities of creative perception and understanding of new tasks by senior preschoolers.

Експериментально досліджено психологічну та загальну готовність дітей дошкільного віку до аналізу, інтерпретації нового матеріалу, сприймання та розуміння гумористичних малюнків. Розглянуто особливості та специфічні риси розвитку почуття гумору у дітей досліджуваної категорії, зокрема розвиток почуття гумору від зовнішнього, "поверхневого" сприймання комічного, коли діти обмежуються незвичайністю у зовнішньому вигляді, міміці, жестах до розуміння гумору у вчинках, поведінці, рисах характеру. Відзначено аналітичний, синтетичний, комбінований підходи у ставленні дошкільнят до системи малюнків та пов’язані з ним особливості сприймання, інтерпретації та первинної творчої імпровізації. На основі аналізу сприймання гумористичних малюнків дітей виокремлено дві групи: особливістю першої є зосередження на деталях, другої – на загальному сюжеті та композиції.

Экспериментально исследована психологическая и общая готовность детей дошкольного возраста к анализу и интерпретации нового материала, восприятию и пониманию юмористических рисунков. Рассмотрены специфические черты развития чувства юмора у детей исследуемой категории, в частности развитие чувства юмора от внешнего, "поверхностного" восприятия комического, когда дети ограничиваются необычностью во внешнем виде, мимике, жестах к пониманию юмора в поступках, поведении, чертах характера. Отмечены аналитический, синтетический, комбинированный подходы в отношении дошкольников к системе рисунков и связанные с ним особенности их восприятия, интерпретации и первичной творческой импровизации. На основе анализа восприятия юмористических рисунков детей выделены две группы: первая – сосредоточение на деталях, вторая – на общем сюжете и композиции.

The article demonstrates some results of experimental research of psychological peculiarities of creative perception of new information by preschool children.

Обгрунтовано можливості використання для діагностики перцептивно-когнітивного розвитку дітей нових способів оцінювання стану зорового сприйняття. Розроблено спосіб діагностики ступеня порушень когнітивних функцій на підставі об’єктивних параметрів зорових сенсомоторних реакцій. Експериментально досліджено стан когнітивних функцій у дітей з різним рівнем перцептивно-когнітивного розвитку (120 дітей молодшого шкільного віку), визначено рівні інформативності зорового сприйняття. На основі результатів їх впровадження в практичну психологію та дефектологію з метою діагностики рівня перцептивно-когнітивного розвитку констатовано перспективність розроблених способів оцінки зорового сприйняття за об’єктивними параметрами стану зорового гнозису з використанням скринінгових апаратно-програмних технологій.

Обоснованы возможности использования для диагностики перцептивно-когнитивного развития детей новых способов оценки состояния зрительного восприятия. Разработан способ диагностики степени нарушений когнитивных функций на основании объективных параметров зрительных сенсомоторных реакций. Экспериментально исследовано состояние когнитивных функций у детей с разным уровнем перцептивно-когнитивного развития (120 детей младшего школьного возраста), определены уровни информативности зрительного восприятия. На основании результатов их внедрения с целью диагностики уровня перцептивно-когнитивного развития в практическую психологию и дефектологию констатирована перспективность разработанных способов оценки зрительного восприятия по объективным параметрам состояния зрительного гнозиса с использованием скрининговых аппаратно-программных технологий.

There have been developed new ways of evaluating visual perception due to indices of latent periods of visual and sensor-motor reactions and objective parameters of the state of visual gnosis through the use of screening hardware and software technologies. The article presents some results of their application in practical psychology and defectology for diagnosing the level of perceptive and cognitive development of the child.

В рамках концепції стратегіальної теорії творчості теоретично та експериментально досліджено особливості художнього сприймання дітей молодшого шкільного віку при сприйманні нової інформації. Зроблено порівняльний аналіз результатів виконання завдань з використанням авторської методики з формування творчих психічних властивостей у процесі творчої діяльності. Встановлено, що навчання аналогізування, комбінування, реконструювання можна довести до автоматизму з позицій творчого підходу до створення нової образно-смислової реальності в процесі сприймання всіх компонентів художнього твору. З’ясовано, що дітям означеного віку властива безпосередність художнього сприймання, домінування наочно-образної форми мислення з елементами логічного мислення, результатом якого може бути створення нових образно-змістовних структур сприймання.

В рамках концепции стратегиальной теории творчества теоретически и экспериментально исследованы особенности художественного восприятия детей младшего школьного возраста при восприятии новой информации. Сделан сравнительный анализ результатов выполнения заданий с использованием авторской методики по формированию творческих психических свойств. Установлено, что обучение основам аналогизирования, комбинирования, реконструирования можно довести до автоматизма с позиций творческого подхода к созданию новой образно-смысловой реальности в процессе восприятия всех компонентов художественного произведения. Выяснено, что детям определенного возраста свойственна непосредственность художественного восприятия, доминирование наглядно-образной формы мышления с элементами логического мышления, результатом которого может быть создание новых образно содержательных структур.

The article analyzes the issue of perception, different opinions, definition and concepts of perception in psychology. Basis attention is focused on the issue of artistic perception.

Досліджено проблему стимулювання пізнавальної та особистісної активності дітей з церебральним паралічем шляхом визначення наукових засад діагностики та корекції її інтегрального показника - антиципації. Здійснено системний опис досліджуваного явища шляхом опрацювання основних рівнів методологічного знання та створення концептуальної моделі дослідження на основі поліпарадигмального підходу, що реалізовано в комплексній методики діагностики та корекції антиципації. Розглянуто результати порівняльного дослідження з розкриттям змістових і динамічних особливостей формування антиципації у дітей з церебральним паралічем від дошкільного до молодшого шкільного віку в сукупності базисних процесів, психологічних механізмів та проявів у різних видах діяльності, з урахуванням характеру вікових новоутворень. Зазначено, що на основі критерію зіставлення сформованості показників на різних рівнях психічного відображення визначено типологію порушень антиципаційних процесів уразі дітячого церебрального паралічу. Теоретично обгрунтовано, розроблено й апробовано систему психокорекційного впливу на розвиток антиципації, доведено ефективність корекції на основі експериментальної процедури.

Зроблено зусилля для оцінки ефекту ранньої симуляційної програми з образотворчого сприйняття обмежених і звичайних дітей. Було проведено 3 рівня програми моделювання, і вивчено їх вплив на різні групи дітей. Було зроблено оцінку ефективності впливу цих рівнів симуляційної програми на обмежених і звичайних дітей. Гіпотеза полягала в тому, що симуляції програма буде вирівнювати ефективність як обмежених, так і звичайних дітей. У міру збільшення рівнів симуляційної програми це призведе до підвищення ефективності графічного сприйняття і візуальної грамотності. Результати дослідження показали, що, збагачуючи сприйняття обмежених дітей за допомогою симуляційної програмою, можна підвищити їх ефективність до рівня звичайних дітей. Було також зроблено зусилля для розв'язання питань, пов'язаних з розробкою симуляційної програми по візуальній грамотності.