Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

Висвітлено нові дані стосовно специфічних рис образу майбутнього з урахуванням сучасного розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано питання образу майбутнього в контексті гендерної належності старшокласників та місця їх проживання. Показано міру переживання старшокласниками власного майбутнього як проблеми, опосередкованої особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього, мірою гармонійності, позитивності Я-концепції, самооцінкою, рівнем тривожності старшокласників. Розглянуто основні аспекти юнацького віку, специфічні риси образу майбутнього в ранній юності та переживання майбутнього як проблеми.

Вивчено особливості формування життєвої перспективи у ранній юності. Структуровано базові соціально-психологічні чинники, які впливають на спосіб життєвого самовизначення, детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранній юності. Таким чинниками є: наявність досвіду соціально-ефективного спілкування, соціальних успіхів, досягнень, визнання, практика приймання самостійних життєво-визначальних рішень, досвід соціально-статусного зростання, професійне самовизначення. Виокремлено індивідуально-психологічні властивості, які зумовлюють об'єктивне, цілісне сприймання життєвого шляху й детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранньому юнацькому віці, а саме: інтернальність, чуття реальності, стратегічність, гнучкість мислення, безконфліктність, емоційна стабільність, комунікабельність. Структуровано сфери використання дослідницьких результатів. За результатами дослідження зроблено висновок, що виявлення соціально- та індивідуально-психологічної детермінації формування життєвої перспективи у ранній юності сприяє вдосконаленню профорієнтаційної, психокорекційної та психоконсультативної роботи з юнаками.

Розглянуто життєву перспективу як суб'єктно-значущий образ бажаного майбутнього, структурними компонентами якої є життєві цілі, плани та програми. Досліджено мотиваційні об'єкти життєвої перспективи старшокласників. Відстежено, що змістовні особливості ціннісного компоненту життєвої перспективи старшокласників виявляються у трансформації значущості сфер особистісної самореалізації, а саме: актуалізації прагнень самопрезентації у макросоціумі на тлі зменшення суб'єктивної цінності самовияву у підлітковій субкультурі. Визначено, що загалом, у старшокласників переважають оптимістичні оцінки власного майбутнього, хоча багатьом висловлюванням властиве негативне емоційне ставлення до перспективи самореалізації, песимістичність життєвих сподівань.

Рассмотрена жизненная перспектива как субъектно-значимый образ желаемого будущего, структурными компонентами которой являются жизненные цели, планы и программы. Исследованы мотивационные объекты жизненной перспективы старшеклассников. Доказано, что содержательные особенности ценностного компонента жизненной перспективы старшеклассников проявляются в трансформации значимости сфер личностной самореализации, а именно: актуализации стремлений самопрезентации в макросоциуме на фоне уменьшения субъективной ценности самопроявления в подростковой субкультуре. Определено, что, в общем, у старшеклассников преобладают оптимистические оценки собственного будущего, хотя многим высказываниям свойственно негативное эмоциональное отношение к перспективе самореализации, пессимистичность жизненных ожиданий.

Проаналізовано вікові особливості формування життєвих перспектив старших підлітків. Виділено головні завдання розвитку, що становлять план формування життєвої перспективи.

Проанализированы возрастные особенности формирования жизненных перспектив старших подростков. Выделены главные задания развития в контексте формирования жизненной перспективы.

The article deals with the age features of formation of vital prospects of the senior teenagers. The main tasks of development in a context of formation of vital prospect are allocated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.723.4 + Ю983.402.3

Рубрики:

Допитливість

Старший шкільний вік і рання юність (15-18 років)

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що відповідно до проаналізованих досліджень і результатів психокорекційної практики, у формуванні запрограмованості психіки провідну роль відіграє період раннього дитинства суб'єкта. Виховні впливи нерідко є недосконалими через обтяженість батьків інфантильними тенденціями, що спричиняє формування деструктивних життєвих програм у дитини. Водночас "життєві програми" реалізують інфантильні тенденції психіки, "незавершені справи дитинства", пов'язані з фіксаціями в едіпів період розвитку. Індивідуально-неповторні вияви життєвих програм характеризуються усталеністю, автоматизованістю, стереотипністю поведінки за параметрами ходіння хибним колом.