В динамике развития синдрома длительного раздавливания (СДР) мягких тканей задних конечностей крыс наблюдали интенсификацию свободно-радикальных процессов, о чем свидетельствовало накопление продуктов пероксидации - малонового диальдегида и диеновых конъюгатов ненасыщенных жирных кислот в тканях сердца на клеточном и субклеточном уровнях и крови на клеточном уровне на фоне снижения активности антиоксидантной системы. Наблюдалось снижении активности антиоксидантов как ферментного звена - супероксиддисмутазы, так и концентрации антиоксидантов неферментативного звена alpha-токоферола, глутатиона и аскорбиновой кислоты. Совместная инфузия искусственного (ионола) и природного (alpha-токоферола) антиоксидантов, а также препарата липина оказали влияние на протекание процессов пероксидации липидов: снизилась концентрация исследуемых продуктов пероксидации липидов, возросла активность супероксиддисмутазы, концентрация эндогенного alpha-токоферола и глутатиона, нормализовалась концентрация аскорбиновой кислоты. Применение антиоксидантов и препарата липина привело к увеличению продолжительности жизни травмированных животных.

Ключ. слова: цукровий діабет, дисліпідемія, трансплантація, культура острівцевих клітин підшлункової залози, стовбурові клітини
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-37

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методи трансплантації клітинних культур розглянуто як перспективні у лікуванні цукрового діабету (ЦД). Доведено їх ефективність у експерименті та клініці, однак механізми їх дії ще не є повністю розкритими. Встановлено вплив трансплантації клітинних культур (ксеногенних ендокринних клітин підшлункової залози (ПШЗ) і алогенних стовбурових гемопоетичних клітин) на основні показники вуглеводного обміну у щурів з експериментальним алоксановим діабетом і досліджено взаємозв'язок цих показників з даними морфологічного та морфометричного дослідження тканини ПШЗ. Показано, що дворазова трансплантація культури клітин ПШЗ забезпечує зниження рівня глюкози в 1,6 раза та підвищення рівня інсуліну в 11 разів у порівнянні з тваринами, яким не виконували трансплантацію. Трансплантація культури стовбурових клітин сприяє зменшенню глікемії в 1,7 раза та підвищенню рівня інсуліну в 16 разів. На підставі одержаних даних і узагальнення вивчених джерел літератури зроблено припущення щодо механізму позитивного впливу трансплантаційних методів лікування на перебіг експериментального ЦД.

Методы трансплантации клеточных культур рассмотрены как перспективные в лечении сахарного диабета (СД). Показана их эффективность в эксперименте и клинике, однако механизм действия еще не полностью раскрыт. Изучено влияние трансплантации клеточных культур - ксеногенных эндокринных поджелудочной железы (ПЖЖ) и аллогенных стволовых гемопоэтических - на основные показатели углеводного обмена у крыс с аллоксановым диабетом и исследована взаимосвязь этих показателей с данными морфологического и морфометрического исследования ткани ПЖЖ. Показано, что двухкратная трансплантация культуры клеток ПЖЖ приводит к снижению уровня глюкозы в 1,6 раза и повышению уровня инсулина в 11 раз по сравнению с животными, которым трансплантацию не выполняли. Трансплантация культуры стволовых клеток приводит к снижению гликемии в 1,7 раза и повышению уровня инсулина в 16 раз. На основании полученных и обобщения литературных данных предположены возможные механизмы влияния использованных трансплантационных методов на течение СД.

Methods of cell cultures transplantation are the most perspective methods of diabetes mellitus treatment. Numerous authors showed their efficacy in experimental and clinical trials, but the mechanisms of their action are not clear. The aim of a given research was to reveal the influence of cell culture transplantation (xenogenic endocrine cells of pancreas and allogenic hematopoietic stem cells) on basic indices of carbohydrate metabolism in rats with alloxan diabetes mellitus and to analyze the relations of these indices with morphological and morphometrical indices of pancreas. It was shown that double transplantation of pancreatic endocrine cell culture leads to a 1,6-fold decrease in glucose level and 11-fold rise in insulin level compared with out-of-transplantation animals. Transplantation of stem cell culture leads to a 1,7-fold decrease in glycemia and 16-fold rise in insulin level. Based on the data obtained and reviewed literature, the authors expressed their own point of view concerning possible mechanisms of positive influence of transplantation on the course of diabetes mellitus.

Розглянуто предмет і завдання патологічної фізіології (ПФ), розкрито суть поняття про експеримент як основного метода ПФ. Висвітлено історію розвитку ПФ в Україні, а також основні положення загального вчення про хворобу, етіологію та патогенез, показано роль спадковості та реактивності у патології. Увагу приділено патогенній дії (ПД) факторів зовнішнього середовища, ПД біологічних факторів на організм, а також ПД на організм зміненого атмосферного тиску. Проаналізовано особливості ПФ імунної системи, сполучної тканини, старіння й ушкодження клітин. Охарактеризовано загальні принципи діагностики та лікування алергічних захворювань.

Рассмотрены предмет и задачи патологической физиологии (ПФ), раскрыта сущность понятия об эксперименте как основного метода ПФ. Изложена история развития ПФ в Украине. Освещены основные положения общего учения о заболеваниях, этиологии и патогенезе, показана роль наследственности и реактивности в патологии. Внимание уделено патогенному действию (ПД) факторов внешней среды, биологических факторов на организм, а также ПД на организм переменного атмосферного давления. Проанализированы особенности ПФ иммунной системы, соединительной ткани, старения и повреждения клеток. Охарактеризованы общие принципы диагностики и лечения аллергических заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723.4-604.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252р(4Укр)3-3

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-29

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние трансплантации культуры островковых клеток поджелудочной железы (ПЖ) и культуры стволовых клеток на изменение состояния островкового аппарата у крыс с экспериментальным аллоксановым сахарным диабетом. В результате исследования установлено, что наиболее эффективными методами лечения, увеличивающими количество инсулин-продуцирующих клеток в ПЖ, оказались двукратное введение культуры клеток ПЖ и однократное введение культуры стволовых клеток. Данные методы трансплантации приводили к ускорению пролиферации островковых клеток в 3,58 и 5,46 раза, соответственно, по сравнению с контрольной группой животных без лечения, а также увеличению количества инсулин-позитивных клеток в 4,06 и 6,22 раза соответственно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506-48 + Р458.1

Рубрики:

Гігієна праці в паливній промисловості

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Общей патофизиологической реакцией гипоталамо-нейрогипофизарной системы при черепно-мозговой травме является усиление секреторной активности нейронов, что проявляется увеличением объема ядер и ядрышек; активация в цитоплазме тел синтетического аппарата; накопление в перикарионе гранул нейросекрета. Эти процессы были тем более выражены, чем выше было содержание в крови вазопрессина. Для неблагоприятного течения были характерны: резкая активация нейросекреции и усиленное выведение нейросекрета в кровоток. Это сопровождалось снижением числа клеток II типа и нарастанием количества нейронов с явлениями дегенерации.

Висвітлено проблему лікування хронічного больового синдрому (ХБС) в онкологічних хворих. Проаналізовано й удосконалено новітні методи лікування хворих на рак з ХБС. Запропоновано нову класифікацію ХБС і нові методи комплексного лікування, незалежно від стадії ХБС.

С целью выяснения механизмов нарушения заживления ран при сахарном диабете (СД) проведен анализ морфогенетических процессов в эпидермисе у 40 больных на синдром диабетической стопы (Wagner III - IV). У 18 (45 %, 1 группа) пациентов имело место заживления ран, во 2-ю группу вошли 16 (40 %) больных с продолжительным незаживлением ран, а в 3-ю - 6 (15 %) пациентов с прогрессирующим гнойно-некротическим процессом. Показано, что при СД в краевой зоне ран имеет место нарушение кинетики кератиноцитов, обусловленное изменением пространственного распределения пролиферации, нарушением миграции, снижением дифференцировки и усилением апоптоза клеток. Нарушение морфогенеза эпидермиса при СД варьирует от гиперпролиферации до гипопластических процессов, ограничивающих скорость формирования новых клеток и эффективность эпителизации раневой поверхности.

Обговорено структуру, функціональні властивості й регуляцію процесів утворення, проліферації й диференціювання міофібробластів (МФБ). Їх джерелом можуть бути стовбурові стромальні клітини, перицити, ендотелій і спеціалізований епітелій органів та резидентні фібробласти. Наведено широкий спектр молекул, що продукуються МФБ, - компоненти позаклітинного матриксу, біологічно активні речовини і фактори росту. Постулюється, що МФБ відіграють роль не лише у розвитку грануляційної тканини, контракції рани й реепітелізації ранової поверхні, але й у формуванні мікрооточення для епітеліальних стовбурових клітин, регуляції проліферації та диференціювання епітеліоцитів, модуляції ангіогенезу і судинної проникності, пейсмеккерної активності. Припущено, що резидентні МФБ шкіри і слизових оболонок зберігають просторово-хронологічну програму морфогенезу тканин, шо забезпечує відновлення органоспецифічних структур після ушкодження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою вивчення провідних факторів порушення загоєння ран за умов цукрового діабету проведено морфометричний аналіз крайової зони ран шкіри 30 щурів за 3 місяці після моделювання діабету шляхом ін'єкції стрептозотоцину (50 мг/кг). Групу порівняння склали 15 здорових тварин того ж віку. Показано, що порушення ранового процесу у діабетичних щурів зумовлено фоновими змінами шкіри, які проявлялися розвитком ангіопатії, дегенерацією придатків шкіри й хронічним запаленням в глибоких шарах дерми. Зміни судинної фази, що обумовлені ендотеліальною дисфункцією та ангіопатією, супроводжувалися мікроциркуляторними зрушеннями, ішемією та альтерацією крайової зони ран. Розвиток гострої запальної відповіді на ушкодження за умов ЦД характеризувався порушенням механізмів просторового обмеження та пролонгуванням нейтрофільної інфільтрації, що визначало виразність вторинної альтерації та гальмування розвитку грануляцій з пригніченням проліферації і секреторної активності фібробластів. Повільна епітелізація ранової поверхні пов'язана з десинхронізацією процесів проліферації, міграції й диференціювання кератиноцитів.

Експериментальні дослідження проведено на щурах, які одержали дозований вплив відкритим полум'ям на шкіру. Поляризоване світло позитивно впливало на функціональний стан центральної нервової системи у разі опіків. Активувалися антистресовий і адаптаційно-стимулювальний механізми. Встановлено, що під впливом поляризованого світла відбувається прискорене обмеження глибини альтерації дерми та вторинної альтерації тканин шкіри та підлеглих міязів. Виявлено активацію механізмів обмеження запалення і посилення проліферації фібробластів. Це спостерігалося на тлі стимуляції формування грануляцій, неоангіогенезу, посилення міграції кератиноцитів і епітелізації поверхні рани.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ