Вивчено стан репродуктивного здоров'я жінок Рівненщини, які мешкають у сільській місцевості. Розроблено функціонально-організаційну модель його збереження. Установлено тенденції до погіршення репродуктивного здоров'я жінок і фактори, що впливають на цей процес. На підставі результатів, одержаних завдяки проведеним дослідженням, розроблено якісно нову функціонально-організаційну модель медичної допомоги жінкам, що мешкають у сільській місцевості, спрямованої на забезпечення доступною та якісною медичною допомогою, що дозволило, зберігаючи певні елементи існуючої системи, внести до неї та функціонально поєднанти нові структури та нові функції, а саме: надання первинної медико-санітарної допомоги сімейним лікарем на рівні сім'ї, інформаційно-просвітницьку роботу серед усіх контингентів, активізацію профілактичної роботи серед підлітків та молоді з залученням шкіл і недержавних організацій, вторинну стаціонарну допомогу у міжрайонних відділеннях, третинної допомоги - в акушерсько-гінекологічному центрі обласної багатопрофільної лікарні та реабілітацію вагітних у спеціалізованому санаторії. З метою підвищення якості лікувально-діагностичної допомоги, розробки профілактичних заходів, забезпечення інформаційного процесу прийняття адекватних управлінських рішень, удосконалення системи відновного лікування та формування адекватної поведінки молоді, науково обгрунтовано та розроблено обласну автоматизовану систему управління акушерсько-гінекологічною допомогою.

Мета роботи - визначити ефективність впливу вітамінно-мінерального препарату Емфетал на якість життя жінок із порушеннями менструального циклу (МЦ). Зроблено висновки, що порушення МЦ, такі, як передменструальний синдром, дисменорея (болючі менструації), опсоменорея (подовження циклу більше 35 днів), менорагії суттєво знижують якість життя та обмежують соціальну активність жінок репродуктивного віку, що відображається у низьких балах всіх показників за опитувальником SF-36. Удосконалення методів терапії розладів менструальної функції у жінок є надзвичайно актуальним завданням у практиці гінеколога. Висока ефективність, переносимість, відсутність побічих ефектів зумовлюють можливість застосування комплексного вітамінно-мінерального препарату Емфетал (World Medicine, Україна) в схемі метаболічної корекції порушень МЦ жінок репродуктивного віку та підвищення якості життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.458.862.052

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - доповнення ходу хірургічного гемостазу етапом тимчасової інтраабдомінальної екстравазальної компресії термінального відділу черевної аорти (ТТІТЕКТВЧА), який спрямований на зменшення тривалості акушерських кровотеч (АК) та об'єму крововтрати, швидку стабілізацію пацієнтки з запобіганням, за можливості, гістеректомії. На базі КЗ "Рівненський перинатальний центр" Рівненської обласної ради за період з 2012 р. до IV кварталу 2016 р. з метою зменшення тривалості АК та об'єму крововтрати використано ТІІТЕКТВЧА як додаток, як етап хірургічного гемостазу. В оперовану групу ввійшли вагітні віком від 22 до 38 років. Серед прооперованих із використанням методу ТІІТЕКЧА було 2 вагітні, що вперше народжують, і 8 вагітних із повторними пологами. Розродження у всіх випадках у даній групі вагітних виконано шляхом кесарева розтину. Показаннями для проведення даного етапу оперативного втручання були: у 3-х випадках - підозра на патологічну плацентацію, у 4-х вагітних - патологічна плацентація, в 1 випадку - завмерла внутрішньочеревна 6-місячна вагітність та у 2-х випадках - передчасне відшарування плаценти. У 6-ти випадках оперативне втручання виконано в ургентному порядку. Тільки у 4-х випадках - у плановому. Час проведення етапу хірургічного гемостазу з використанням авторської методики становив 25 +- 15 хв. На період перетискання аорти в всіх оперованих пацієнток прямі антикоагулянти не використовували. У всіх 10 прооперованих пацієнток у післяопераційний період неврологічних, артеріальних, венозних дефіцитів у нижніх кінцівках не виявлено. Додаткового лікування не знадобилося. Величина власне операційної крововтрати під час оперативного втручання за даною методикою у поєднанні з доопераційною крововтратою зменшилася в рази. Всі прооперовані вагітні виписані у задовільному стані. У 5 пацієнток вдалося уникнути гістеректомій. Запропонований етап операції - ТІІТЕПКТВЧА до тіл хребців поперекового відділу хребта не потребує значного часу для її виконання (5 - 10 с) після видалення плода з порожнини матки. Для виконання цієї процедури додаткового доступу до термінального відділу аорти, відповідного судинного інструментарію, специфічних знань її не потрібно. Це надає акушеру-гінекологу час для прийняття рішення без нервозності, яка виникає у випадку кровотечі з розрізу матки, а анестезіологу стабілізувати стан пацієнтки за короткий проміжок часу.

Мета дослідження - розроблення та впровадження використання даних дуплексного сканування у безпечному лікуванні різних форм первинного прогресуючого варикозного розширення вен пахвинного каналу (ППВРВПК) у II - III триместрах вагітності. На базі комунального закладу "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради з початку 2013 до січня 2017 рр. включно народжували 14 093 пацієнтки. З них у 825 діагностовано прогресуючу первинну мультифокальну варикозну хворобу нижніх кінцівок C2-4s, Ep, As, p, Pr (клінічний клас за класифікацією СЕАР: C2 - у 250, C3 - у 566, C4 - у 9 вагітних), промежини і зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу та їх поєднання. У 196 вагітних дану патологію виявлено до першої вагітності, у 401 пацієнтки - під час вагітності, а у 228 пацієнток за наступних вагітностей (дві і більше). Проаналізовано дані хірургічного лікування 54 вагітних, які дали згоду на проведення операції згідно з розробленими нами показаннями та методами у II - III триместрах з ППВРВПК, як з ізольованою його формою, так і у поєднанні з мультифокальним розширенням вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів і промежини. Основним доступним малотравматичним неінвазійним методом дослідження вен у вагітних для встановлення з високою достовірністю діагнозу та одержання інформації про результати лікування у післяопераційний період є дуплексне сканування. Прооперовано 54 вагітні з позитивним результатом лікування у всіх пацієнток. Ускладнень з боку як плодів, так і вагітних не зафіксовано, про що свідчать стабільні у межах норми показники кардіотокографії плодів, кровотоку в артеріях пуповини, середньомозковій артерії плодів і внутрішніх клубових артеріях вагітних у післяопераційний період за даними дуплексного сканування. Під час аналізу результатів хірургічного лікування підтверджено високу (100 %) безпечність його для плоду та вагітної зі 100 % позитивним клінічним результатом у післяопераційний період.

На базі комунального закладу "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради з початку 2013 по 2016 рр. включно народжували 14 093 пацієнтки. У 825 (5,85 %) із них діагностували прогресуючу первинну варикозну хворобу нижніх кінцівок C2-4s, Ep, As, p, Pr (клінічний клас за класифікацією CEAP: C-2 - у 250 вагітних, C-3 - у 566 пацієнток, C-4 - у 9 вагітних), промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу (ПК) і за їх поєднання. Шляхом дуплексного сканування під час вагітності проведено спробу вивчення формування варикозу вен ПК. Звертали увагу, через які і з яких венозних басейнів виникає патологічний венозний рефлекс (ПВР) у вени ПК. Розглянуто клінічні прояви захворювання залежно від форми варикозного розширення вен ПК. Варикозне розширення вен ПК виявили в 11,2 % обслідуваних, тобто у 86 пацієнток; у 24 (27,9 %) пацієнток діагностували ізольоване варикозне розширенням вен, яке не поширювалося за межі ПК (19 із них народжували вперше), у 38 (44,2 %) пацієнток варикозне розширення вен ПК виходило за межі ПК через зовнішнє пахвинне кільце і формували варикоз зовнішніх статевих органів (32 з них мали двоє і більше пологів), у 24 (27,9 %) випадках поєднувалось із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і у 2 з них формувало рецидив варикозного розширення вен нижньої кінцівки. Часто (72,09 %) виявлялось однобічне ураження вен ПК і переважно, у 56 (65,1 %) пацієнток, змін зазнавала ліва пахвинна ділянка. У 16 (25,8 %) випадках було двобічне ураження. Найчастіше джерелом їх формування були поєднані венозні вітки, які входили через внутрішнє пахвинне кільце від матки і яєчника, у 28 (41,8 %) вагітних, рідше - тільки від яєчника у 20 (29,4 %) випадках, або від кута матки - 18 (26,5 %) обслідуваних і значно рідше від зовнішньої клубової вени - у 10 (16,7 %) обслідуваних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216

Рубрики:

Вагітність при захворюваннях організму матері

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окремою формою хронічного захворювання вен (ХЗВ), з якою стикаються акушери-гінекологи, хірурги та судинні хірурги на етапах ведення вагітних, є первинне варикозне розширення вен пахових каналів (ПВРВПК) - несафеновий варикоз. Дана патологія є мало вивченою та маловідомою, але існує як чимала акушерська проблема для акушерів-гінекологів, судинних хірургів, як хірургічна проблема - для хірургів та клінічна і косметична - для пацієнток. Мета дослідження - вивчення частоти виникнення та форм ПВРВПК, динаміки його розвитку протягом вагітності. На базі комунального закладу "Рівненський обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради за період із 2013 р. до 2019 р. під спостереженням знаходилися 1367 вагітних із первинним хронічним захворюванням вен (ПХЗВ) басейну сафенових і несафенових вен (згідно з класифікацією СЕАР від 2002 р.). У 285 із них діагностовано одну з форм несафенового варикозу - ПВРВПК: ізольовану форму - у 129 пацієнток, у поєднанні з ПХЗВ - у 156 вагітних. У всіх вагітних для діагностування венозної патології та вивчення венозної гемодинаміки у венах нижніх кінцівок, басейну клубових вен, пахових каналів, дослідження джерел, що формують ПВРВПК, використали другий рівень діагностики згідно з рекомендацією Українського Консенсусу з лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок від 2005 р., що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження та дуплексного ангіосканування. У всіх пацієнток УЗ-дослідження проводили у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) з виконанням проби Вальсальви з використанням критеріїв D. A. McKenna і співавторів (2008). З 285 вагітних із ПВРВПК у 129 пацієнток діагностовано ізольовану форму; у 28 - варикозне розширення вен знаходилось у межах пахового каналу, а в 101 вагітної поширилось через зовнішнє пахове кільце на зовнішні статеві органи, промежину та нижні кінцівки. У 156 вагітних різні форми ПВРВПК поєднувались із ПХЗВ нижніх кінцівок басейну сафенових вен. Установлено, що серед 285 пацієнток джерелами формування ПВРВПК за даними дуплексного ангіосканування у 141 переважали рефлюкси з вен маткових сплетень, у 73 - переважно з вен яєчників, у 42 вагітних - переважно з вен матки + яєчників, у 18 - переважно з вен матки + яєчників + кремастерної вени. Не вдалося чітко визначити джерело в 11 пацієнток. У 285 пацієнток дана патологія прогресувала протягом всієї вагітності і під час наступних вагітностей. Ізольована форма ПВРВПК не прогресувала між вагітностями. У той самий час у всіх 156 вагітних із поєднаною формою захворювання відзначено прогресування ПХЗВ басейну сафенових вен у період вагітності і між вагітностями. Використання другого рівня діагностики під час вагітності, що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження і дуплексного ангіосканування апаратом LANWIND MIRROR II із лінійним датчиком частотою 8 - 10 MHZ, критеріїв D. A. McKenna та співавторів (2008) у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) із проведенням проби Вальсальви у 100 % є безпечним як для матері, так і для плода. Використання другого рівня діагностики венозної патології пахових каналів у вагітних забезпечило стовідсоткове діагностування різних форм даної патології. За даними дуплексного ангіосканування ПВРВПК виявили у 20,23 % серед вагітних із ПХЗВ, у 45,3 % - в ізольованій формі, а найчастіше - у 54,7 % - у поєднанні з ПХЗВнижніх кінцівок. Джерелами формування ПВРВПК переважно були рефлюкси із венозних сплетень матки - у 49,7 % вагітних, яєчників - у 25,61 % пацієнток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.45

Рубрики:

Хірургічні захворювання у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий науковий напрям у вирішенні актуальної проблеми двох суміжних спеціальностей акушерства та гінекології і хірургії, що полягає в розробці комплексу заходів на основі принципів «fast track surgery», спрямованих на запобігання локальним та системним венозним ускладненням, підвищення безпеки й ефективності відкритого мініінвазивного хірургічного лікування первинного, прогресуючого варикозного розширення вен нижніх кінцівок, промежини, пахового каналу та зовнішніх статевих органів та поєднаних форм під час вагітності. Наведено безпосередні результати хірургічного лікування та проведено оцінку якості життя вагітних із первинним хронічним захворюванням вен.